Ухвала суду № 98002699, 30.06.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 червня 2021 року м. Київ № 320/7597/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши матеріали в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з позовом до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (09100, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, буд. 94 код ЄДРПОУ 34846021), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кички Тетяни Василівни від 18.03.2020 №51529346 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 60338,10 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальним норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.

Так, пунктом п`ятим частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов`язок суду з`ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як вбачається із позовної заяви, предметом позову є постанова старшого державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кички Т.В. від 18.03.2020 №51529346 про стягнення виконавчого збору в сумі 60338,10 грн.

У позовній заяві позивач стверджує, що про порушення своїх прав довідався лише 03.06.2021, отримавши копію оспорюваної постанови у відповідь на адвокатський запит від 17.05.2021 №45046.

При цьому, як зазначено позивачем, вказаному адвокатському запиту на адресу відповідача передувала перевірка інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за результатом чого позивачу стало відомо щодо наявності запису про обтяження №37844927 від 20.08.2020 на підставі постанови про арешт майна боржника №61640586.

Водночас, з яких підстав вищенаведена перевірка позивачем відповідних реєстрів була здійснена саме 27.04.2021 позовна заява не містить.

Натомість, згідно викладеного позивачем, у 2017 році ним на письмову заяву від 04.05.2017 отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження №51529346 від 30.06.2016, відкритого для примусового виконання виконавчого листа №2/357/1269/16 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ "ОТП Банк" 603381,07 грн.

Згідно доводів позивача, 30.05.2019 АТ "ОТП Банк" подало до Білоцерківського міського відділу ДВС письмову заяву про повернення виконавчого документа стягувачу та зняття арешту з майна ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні №51529346, на підставі якої виконавчий документ було повернуто стягувачу.

Таким чином, за твердженням позивача про оскаржувану постанову від 18.03.2020 №51529346 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 60338,10 грн. він дізнався лише 03.06.2021, тобто після отримання відповіді на адвокатський запит, оскільки раніше копії даної постанови він не отримував та про її наявність йому не було відомо.

Суд зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» - функціонує автоматизована система виконавчого провадження, яка забезпечує реєстрацію виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій. Частиною 1 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті, автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується, зокрема, виготовлення документів виконавчого провадження; надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження.

З викладеного слідує, що позивач, як учасник виконавчого провадження №51529346 від 10.06.2016, зокрема будучи обізаним про наявність правовідносин щодо виконання примусового стягнення заборгованості станом на час отримання у 2017 році копії відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження, мав доступ до документів зазначених проваджень.

Отже, позивач, як сторона виконавчого провадження, у межах якого прийнята спірна постанова, не був позбавлений можливості дізнатись про факт існування зазначеної постанови раніше, ніж зазначено у позовній заяві, зокрема, шляхом звернення до автоматизованої системи виконавчого провадження, або унаслідок отримання у відповідності до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» рекомендованим листом копії постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового стягнення виконавчого збору.

Суд зауважує, що на даній процесуальній стадії суд позбавлений можливості надавати будь-яку оцінку поясненням позивача з приводу не отримання оскаржуваної постанови засобами поштового зв`язку, а тому відповідні твердження позивача, в контексті з`ясування дотримання строків на звернення до суду з даним адміністративним позовом, не можуть слугувати беззаперечним свідченням поважності пропуску останніх.

Відповідно, за змістом позову та наданих матеріалів суд не вбачає наявності належних обґрунтувань, що позивач не мав об`єктивної можливості дізнатись про порушення своїх прав оспорюваною постановою (про факт її існування) раніше, ніж за фактом отримання її копій на запит від 17.05.2021.

Суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про встановлення чинним процесуальним законодавством презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав.

Відтак, звертаючись до суду за межами процесуальних строків позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права в інший момент, ніж вказано у відповідному позові.

У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що перешкоджало позивачеві, зважаючи на наявність у позивача цілодобового безперешкодного доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, отримати відомості про наявність оскаржуваної постанови раніше ніж 27.04.2021; повідомити суд та надати докази на підтвердження інформації щодо обставин, які зумовили саме 27.04.2021 здійснити позивачем перевірку інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, тощо.

Разом з цим, суд також звертає увагу позивача, що відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

При цьому, відповідно до частин другої - п`ятої статті 90 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04.01.2018 по адміністративній справі №9901/28/17, копії документів вважаються засвідченими належним чином за умови, якщо учасник справи підтверджує їх відповідність оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачем подані документи в якості додатків до позовної заяви не завірені належним чином.

Відповідно, позивачу слід надати копії документів, доданих до позову, як до суду, так і відповідачу, завірені належним чином у відповідності з вимогами статті 90 КАС України.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- пояснень та доказів на їх підтвердження, що перешкоджало позивачеві, зважаючи на наявність у позивача цілодобового безперешкодного доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, отримати відомості про наявність оскаржуваної постанови раніше ніж 27.04.2021; повідомити суд та надати докази на підтвердження інформації щодо обставин, які зумовили саме 27.04.2021 здійснити позивачем перевірку інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, тощо.;

- якщо позов поданий за межами процесуальних строків – письмових пояснень та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у десятиденний строк з моменту, коли позивачеві стало (мало бути) відомо про порушення його прав;

- документів, доданих до позову, засвідчених належним чином у відповідності до вимог статті 90 КАС України.

Керуючись статтями 161, 169, 171 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали у спосіб, визначений даною ухвалою.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.