Рішення № 98002530, 10.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року Справа № 280/1867/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представника позивача - Попова В.Г.

представника відповідача - Школової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства «РОЗА ВЕТРОВ» (71670, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Щорса, буд. 101, код ЄДРПОУ 24516286)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «РОЗА ВЕТРОВ» (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28 вересня 2020 року №2502, про проведення фактичної перевірки Селянського (фермерського) господарства «РОЗА ВЕТРОВ»;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Запорізькій області №00005650901 від 04 листопада 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зі змісту спірного наказу №2502 вбачається, що в ньому відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, крім як на норми, що регулюють питання призначення перевірки - підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а також не відображено, яка саме інформація, що фактично наявна та/або фактично отримана контролюючим органом стала підставою для його прийняття. Також зазначає, що 25.03.2020 представником позивача було надіслано необхідні для отримання ліцензії документи та розпорядженням Головного управління ДПС у Запорізькій області від 22.04.2020 №156 заявнику видана ліцензія на право зберігання пального терміном дії з 22.04.2020 по 22.04.2025. Так, відповідно до статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. Представник позивача акцентує увагу на тому, що нормативно встановлений термін «не пізніше 20 календарних днів» допускає можливість видачі ліцензії раніше настання кінцевого терміну, у даному випадку звертається увага на нормативно спрощений порядок видачі ліцензій, чого відповідачем зроблено не було. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 08.04.2021 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№20313), в якому зазначає, що за результатами проведеного аналізу податкової інформації управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Запорізькій області доповідною запискою від 28.09.2020 №5020вн повідомило заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області про наявність підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, для проведення фактичної перевірки СФГ «Роза Ветров», у зв`язку із чим видано оскаржуваний наказ та проведено фактичну перевірку. Із посиланням на позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18 зазначає, що норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України дозволяє проведення фактичної перевірки, у т.ч. на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону №481/95-ВР покладені на податкові органи. Крім того вказує на те, що позивач мав достатньо часу - з грудня 2018 року по 01.04.2020 щоб сплатити річну плату за ліцензію на зберігання пального у розмірі 780 грн. та подати заяву для отримання ліцензії на зберігання пального, проте цього не зробив. Разом з цим, документальні докази свідчать про наявність на зберіганні у позивача пального в період з 01.04.2020 по 21.04.2020 включно, а тому до відповідача правомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 500000,00 грн. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

21.04.2021 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№22792), в якій із посиланням на постанову Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 вказує, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

Також, 13.05.2021 до суду від відповідача надійшли заперечення (вх.№26985), в яких зазначено, що підставою для проведення фактичної перевірки стала податкова інформація з первинних документів, складених в день здійснення господарської операції між суб`єктами господарювання, яка виникла значно раніше, ніж видано наказ на перевірку, існує до сьогодні та не може бути змінена податковим органом, тому що її створювачем та власником є платник податків.

Ухвалою суду від 15.03.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 12.04.2021.

У підготовчому судовому засіданні 12.04.2021 оголошено перерву до 13.05.2021.

Ухвалою суду від 13.05.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.

Протокольною ухвалою суду від 13.05.2021 оголошено перерву до 31.05.2021.

Протокольною ухвалою суду від 31.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.06.2021.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві.

10.06.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши думку сторін, суд встановив наступне.

Селянське (фермерське) господарство «РОЗА ВЕТРОВ» 17.05.1995 зареєстроване в якості юридичної особи, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис від 31.05.2008 №10801200000000739. Видами діяльності є: 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.09.2020 №2502, прийнятого на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, на підставі направлень від 28.09.2020 №2523, 2524, фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку Селянського (фермерського) господарства «Роза Ветров» (код ЄДРПОУ24516286) за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Мала Білозерка, вул.. Мічуріна, буд. 1, з 29.09.2020 по 08.10.2020 щодо здійснення діяльності за період з 01.07.2019 по день закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, зберіганні, та транспортуванні пального; наявності супровідних документів на товар (прибуткових, товарно-транспортних, видаткових та акцизних накладних), виявлення порушень у сфері виробництва і обігу пального.

За результатами перевірки складено Акт від 09.10.2020 №58/08/01/09/245/6286 про результати фактичної перевірки з питання здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, зберіганні, та транспортуванні пального; наявності супровідних документів на товар (прибуткових, товарно-транспортних, видаткових та акцизних накладних), виявлення порушень у сфері виробництва і обігу пального.

Перевіркою СФГ «Роза Ветров» встановлено порушення вимог частини першої, шістнадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР зі змінами та доповненнями.

На підставі Акту перевірки від 09.10.2020 №58/08/01/09/245/6286 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2020 №00005650901, яким до СФГ «Роза Ветров» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 500000,00 грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України

Рішенням Державної податкової служби України від 28.01.20201 №2191/6/99-00-06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення від 04.11.2020 №00005650901 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Позивач, не погодившись з правомірністю винесення наказу про проведення фактичної перевірки та, як наслідок, податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із вимогами по визнання їх протиправними та скасування до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перевірка проведена за відсутності передбачених чинним законодавством підстав, а також висловлює незгоду із виявленими порушеннями по суті, необхідно надати оцінку наведеним позивачем аргументам окремо.

Щодо протиправності наказу на перевірку.

В обґрунтування позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.09.2020 №2502 «Про проведення фактичної перевірки» позивач зазначає, що контролюючий орган набуває право на перевірку лише за наявності у нього та/або отримання ним в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Разом з тим, відповідач на момент призначення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України не володів інформацією про порушення позивачем вимог законодавства, у зв`язку з чим позивач вважає, що контролюючий орган не набув право на проведення перевірки. Зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок є належною умовою для проведення такої перевірки. Акт перевірки, отриманий в результаті фактичної перевірки не може визнаватися допустимим доказом, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Відповідач не погоджується з такою позицією, та зазначає, що органи ДПС, як контролюючі органи, відповідно до статті 19-1 Податкового кодексу України, крім іншого, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального, проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального. Згідно податкової інформації 19.03.2020 позивач отримував через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, при цьому ліцензія на право оптової, роздрібної торгівлі пальним чи зберігання пального в цей період була відсутня. Крім того, звертає увагу, що під час здійснення перевірки позивач допустив перевіряючих до проведення перевірки, отже, погодився з підставами для перевірки та наказом на перевірку, як з правомірними.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 Податкового кодексу України).

За положеннями підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону 481/95-ВР покладені на відповідача.

Судом встановлено, що підставою для призначення перевірки стала податкова інформація, що міститься в акцизній накладній від 19.03.2020 №15697, зареєстрованих в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, свідчить про те, що Приватним підприємством «Укрпалетсистем» (код ЄДРПОУ 32285225) здійснено відвантаження пального (вантажні дистиляти (газойлі) з кодом УКТ ЗЕД 2710194300 об`ємом 5617,73 л) позивачу на адресу: Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Мічуріна, буд. 1. У зв`язку з виявленням даного факту керівником управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів складено Доповідну записку із пропозицією організувати проведення фактичної перевірки СФГ «Роза Ветров».

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо відсутності підстав для проведення фактичної перевірки.

Крім того, необхідно зазначити, що умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок врегульовано статтею 81 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 81.1 вказаної статті встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абзац другий цього пункту).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду (у справах №804/1113/16 , №807/2062/17, №140/391/19 тощо) у разі коли платник податків допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, оскарження наказу не є належним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

В свою чергу, посилання позивача на постанову Верховного Суду від 21.02.2020 по справі №826/17123/18 суд відхиляє, оскільки суд застосовує більш актуальну судову практику Верховного Суду, зокрема, постанову по справі №815/1978/18 від 10.04.2020.

Судом встановлено, що до початку перевірки керівнику СФГ «Роза Ветров» Передерій В.В. пред`явлені направлення на проведення фактичної перевірки від 28.09.2020 №2523, 2524, службові посвідчення посадових осіб контролюючого органу, а також вручено копію наказу від 28.09.2020 №2502, що підтверджується відповідними підписами у направленнях на перевірку, та не заперечується представником позивача.

Таким чином, оскільки контролюючий орган виконав умови допуску до перевірки, а позивач допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є оскарження податкових повідомлені-рішень, прийнятих за результатами перевірки, а тому позовні вимоги з частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.09.2020 №2502 «Про проведення фактичної перевірки» не підлягають задоволенню.

Що стосується виявленого порушення, слід зазначити про таке.

Так, в Акті перевірки від 09.10.2020 №58/08/01/09/245/6286 встановлено, що згідно наданих документів в період з 01.07.2019 по 21.04.2020 (включно) за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Мічуріна, буд. 1, СФГ «Роза Ветров» (код ЄДРПОУ 24516286) зберігались залишки пального без отримання ліцензії на право зберігання пального, чим порушено частини першу, шістнадцяту статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР зі змінами та доповненнями.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР.

Порядок отримання ліцензії визначено статтею 15 Закону №481/95-ВР.

Так, згідно з наведеною нормою, ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Відповідно до змін, внесених до статті 18 Закону №481 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» 18.12.2019 №391-ІХ, до суб`єктів господарювання (у т.ч. іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про те, що в період з 01.04.2020 по 21.04.2020 СФГ «Роза Ветров» зберігало пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального.

Стверджуючи про протиправність такого висновку, позивач посилається на те, що господарством сплачено за ліцензію на право зберігання пального та надіслано заяву на видачу ліцензії 25.03.2020, однак Головне управління ДПС у Запорізькій області допустило зволікання у розгляд поданої СФГ «Роза Ветров» заяви на видачу ліцензії, яку він фактично отримав 27.03.2020, проте здійснив її реєстрації тільки 03.04.2020, тобто після закінчення пільгового терміну неможливості накладення штрафу встановленого до 31.03.2020 Законом від 18.12.2019 №391-ІХ, а також без наявності на те спеціальних процедур, які би ускладнювали розгляд заяви, формально опираючись на нормативно встановлений термін - не пізніше 20 календарних днів, остаточно вирішив питання про видачу ліцензії 22.04.2020, що на думку позивача є порушення принципу «належного урядування».

Щодо принципу «належного урядування» визначеного у пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 «Рисовський проти України», якому, на думку позивача, не відповідає поведінка відповідача пов`язана із тривалою видачею ліцензії, суд зазначає таке.

У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Суд зазначає, що зволікання позивача при подачі заяви на отримання ліцензії не може слугувати підставою для висновку про порушення відповідачем принципу «належного урядування», оскільки Головним управлінням ДПС в Запорізькій області розглянута у строк, визначений статтею 15 Закону №481/95-ВР. Навіть за умови реєстрації заяви не 04.05.2020, а одразу після її одержання 27.03.2020 на поштовому відділенні, відповідач мав ще 20 календарних днів для її розгляду.

Таким чином суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2020 №00005650901.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не проводиться.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Селянського (фермерського) господарства РОЗА ВЕТРОВ (71670, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Щорса, буд. 101, код ЄДРПОУ 24516286) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, скасування наказу, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 30.06.2021.

Суддя Л.Я. Максименко