Рішення № 98002335, 29.06.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 червня 2021 року м. Ужгород№ 260/1769/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Скраль Т.В.,

при секретарі Шестак Н.В.,

учасники справи :

позивач: Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради - представник у судове засідання не з`явився;

відповідач: Південно-Західне міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області - представник у судове засідання не з`явився;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі,24, код ЄДРПОУ 03192997) до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська,11), в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі,14) про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2021 року Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради, засобами поштового зв`язку, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправними та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західний міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 26.04.2021 року ВП №65266003 «Про стягнення виконавчого збору»; 2) визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західний міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 26.04.2021 року ВП №65266003 «Про відкриття виконавчого провадження» в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 24000,00 грн.; 3) зупинити виконавче провадження з виконання постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно- Західний міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 26.04.2021 року ВП №65266003 «Про стягнення виконавчого збору».

17 травня 2021 року внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Скраль Т.В.

09 червня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження у адміністративній справі за позовом Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Івано-Франківськ) в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови "Про стягнення виконавчого збору" від 26 квітня 2021 року. Зобов`язано відповідача надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №65266003 для вивчення судом та приєднання до матеріалів справи до 17 червня 2021 року.

Відповідно до частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Суд розглядає дану справу за наявними в ній доказами.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру. Фактично судове рішення державним виконавцем примусово виконане не було, державний виконавець не вчинив дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 10 Закону, отже, у нього були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові. Зважаючи на вищевикладене можна дійти висновку, що для стягнення виконавчого збору з боржника державний виконавець повинен вчинити виконавчі дії, а не тільки винести постанову про відкриття виконавчого провадження. Дії виконавця у вигляді відкриття постанови про відкриття виконавчого провадження та процесуальних постанов винесених державним виконавцем не призвели до фактичного стягнення коштів за виконавчим документом. Крім того, оскільки рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 року по справі №260/2267/20 зобов`язано виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат (розмір 6800,00 грн), то виконання вказаного судового рішення має наслідком зміну складу майна боржника (Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради), а також зміну складу майна Стягувача ( ОСОБА_1 ), така вимога є майновою.

18 червня 2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с. 52-60), в якому просять у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначають, що Законом встановлена чітка норма та встановлений розмір стягнення виконавчого збору, незалежно, які саме виконавчі дії були вчинені державним виконавцем під час виконання виконавчого провадження. Отже, державним виконавцем правомірно та обґрунтовано, у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження», одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. На дату відкриття виконавчого провадження у державного виконавця не було законних причин, визначених частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VII, для невиконання обов`язку, передбаченого положеннями даної статті щодо винесення одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанови про стягнення з боржника виконавчою збору. З вищенаведеного слідує, що постанова відкриття виконавчого провадження та постанова про стягнення виконавчого збору від 26.04.2021 р, винесені в межах повноважень та у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». З аналізу норм законодавства про виконавче провадження вбачається, що стягнення виконавчою збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання рішення. При цьому в розумінні положень Закону №1404-У1І1 примусове виконання виконавчого документу розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак 29 червня 2021 року до суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується звітом про доставку ухвали на електронну адресу.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 25 лютого 2021 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 260/2267/20 за яким зобов`язано Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради (88000, пл. Шандора Петефі, 24, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 03192997) донарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році згідно ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум.

26 квітня 2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гаринець Олександром Івановичем, розглянуто заяву стягувача про примусове виконання виконавчого листа № 260/2267/20, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65266003, постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 65266003 у розмірі 24000,00 грн., (а.с. 8-9,11-12).

Не погоджуючись з постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) "Про стягнення виконавчого збору" від 26 квітня 2021 року, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

За змістом статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України ,,Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Таким чином, примусове виконання рішення розпочинається з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, під час якого визначається розмір виконавчого збору.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Положеннями вказаної статті визначено виключний перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 27 Закону №1404-VIII встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

У пункті 8 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 №512/5 закріплено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Аналізуючи положення статей 26, 27 Закону №1404-VIII, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання, яке виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору, у якій зазначається розмір та порядок стягнення такого.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку вчиняє державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 23 січня 2019 року у справі №703/1086/17, від 28 квітня 2020 року у справі №480/3452/19, від 21.05.2020 у справі №336/2056/17, від 02.06.2021 року у справі № 160/4481/20.

Таким чином, стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов`язаний самостійно з`ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VIII не передбачено.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання до Відділу надійшов виконавчий лист на виконання рішення суду зобов`язального характеру, тому державним виконавцем правомірно із дотриманням положень статей 26, 27 Закону № 1404-VIII винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі чотирьох мінімальних розмірі заробітної плати.

Отже, судом встановлено, що на час відкриття виконавчого провадження та прийняття рішення про стягнення виконавчого збору, рішення суду в справі № 260/2267/20 боржником у повному обсязі не виконано, тому у державного виконавця були відсутні визначені ч.5 та ч.9 ст.27 Закону № 1404-VIII підстави для звільнення боржника від сплати виконавчого збору.

Щодо посилань позивача, що про виконання відповідачем рішенням майнового характеру, то суд такі оцінює критично з огляду на наступне.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваної постанови з точки зору дотримання державним виконавцем встановленого Законом способу визначення суми виконавчого збору, суд враховує таке.

Розмір виконавчого збору згідно з положеннями частин 2 та 3 статті 27 Закону № 1404-VІІІ визначається виходячи з характеру вимог, за якими ухвалено судове рішення та яке підлягає виконанню за виконавчим документом. Тобто, якщо це рішення "майнового характеру", то розмір виконавчого збору становить 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. А якщо ж виконується рішення немайнового характеру, виконавчий збір з боржника - юридичної особи стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2021 рік встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IX від 15.12.2020, та з 01.01.2021 по 30.11.2021 такий розмір становить 6000 грн. на місяць.

Як слідує із матеріалів справи постановою державного виконавця від 26.04.2021 вирішено стягнути з Департаменту виконавчий збір в сумі 24000 грн, тобто виходячи із чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати (4 х 6000грн.) як за виконання рішення немайнового характеру.

Аналізуючи правову природу рішення яке підлягало виконання у рамках виконавчого провадження на предмет того, чи можна його вважати рішенням «майнового характеру», суд зважає на те, що за рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/2267/20, на підставі якого видано виконавчий лист «зобов`язано Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради (88000, пл. Шандора Петефі, 24, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 03192997) донарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році згідно ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум». Відтак, враховуючи, що у вказаному рішенні суб`єкта владних повноважень лише зобов`язано вчинити певні дії (зобов`язальний характер), то судом вирішена немайнова вимога.

Наведене кореспондується з положеннями статті 63 Закону № 1404-VІІІ, за змістом якої немайновими рішеннями є рішення, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

Відтак, державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови вірно оцінив заявлені у виконавчому листі вимоги як вимоги немайнового характеру.

На підтвердження даних висновків свідчить те, що в протилежному випадку (якщо вважати спір майновим) держаний виконавець був би позбавлений можливості дотриматись положень частин 5, 6 статті 26 Закону №1404-VIII, а саме визначити розмір виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження та відобразити його у постанові про відкриття виконавчого провадження, адже резолютивна частина рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/2267/20 містить лише вказівку щодо вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій.

В сукупності викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вимогами частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 265, 271, 287 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі,24, код ЄДРПОУ 03192997) до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська,11), в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі,14) про скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції та може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адмінсуду шляхом подання апеляційної скарги через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до частини 1 статті 271 КАС України, судом виготовлено повне судове рішення 29 червня 2021 року.

СуддяТ.В.Скраль