Рішення № 98002050, 29.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 р. Справа№200/12111/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О.,

за участю:

представника відповідача-1 – Гаврилюк М.М.,

представника відповідача-2 – Цінкевича М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3211, Військової частини А2615 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А3211 (далі – відповідач-1) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 16 січня 2017 року по 30 листопада 2018 року, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 16 січня 2017 року по 30 листопада 2018 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України. Відповідно до наказу командира Військової частини А3211 № 47 від 27 лютого 2020 року справи та посаду здав. Однак, за період проходження військової служби з 16 січня 2017 року по 30 листопада 2018 року йому не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його права, тому звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

27 січня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача-1 заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що відповідно до наказу командира Військової частини А3211 № 51 № 21.03.2017 ОСОБА_1 з 16 березня 2017 року зарахований в списки особового складу частини та на всі види забезпечення, 21 березня 2017 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків. Таким чином, позивач не міг проходити службу у військовій частині А 3211 у період з 16 січня 2017 року, а лише з 16 березня 2017 року з дня зарахування в списки частини.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». Відповідно до положень вказаного порядку місяць, в якому відбулось підвищення оплати праці є базовим при проведенні індексації. Постановою КМУ від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни до Порядку № 1078 відповідно до яких проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідних рік. Отже, з прийняттям вказаної постанови змінено порядок проведення індексації, тобто з 01 грудня 2015 року по 01 березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців не змінились. Таким чином, базовим місяцем для нарахування та виплати індексації став березень 2018 року. У зв`язку з тим, що величина порогу індексу споживчих цін у квітні-листопаді 2018 року не перевищувала поріг індексації у розмірі 103%, індексації за цей період не проводилась. Право на отримання індексації настало у грудні 2018 року. Разом з тим, для виплати індексації у період січень 2016 року – лютий 2018 року в Міністерстві оборони України не було фінансового ресурсу. Оскільки Військова частина А3211 зарахована на фінансове забезпечення до Військової частини А2615, вона повністю фінансується з Державного бюджету України, джерелом коштів для виплати грошового забезпечення є виключно Державний бюджет України. Також представник відповідача зауважив, що позивачем порушено строк звернення до суду встановлений ст. 122 КАС України.

Ухвалою суду від 26 лютого 2021 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 23 березня 2021 року до участі у справі у якості другого відповідача залучено Військову частину А2615 (далі – відповідач-2).

Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року підготовче засідання було відкладено.

Ухвалою суду від 13 травня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини А 3211 про залишено позову без розгляду, підготовче засідання відкладено.

27 травня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Військової частини А 2615. Представник відповідача-2 заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що Військова частина А3211 зарахована на фінансове забезпечення до Військової частини А2615, повністю фінансується з Державного бюджету України. Позивач проходив військову службу у Військовій частині А3211 лише з 16 березня 2017 року, а не з 16 січня 2017 року як зазначено у позовній заяві. Зазначає, що для виплати індексації у період січень 2016 року – лютий 2018 року в Міністерстві оборони України не було фінансового ресурсу. Здійснення виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у 2017 році Військовою частиною А 2615 призвело б до порушення статті 51 Бюджетного кодексу України. Також представник відповідача-2 просив суд залишити позов без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений КАС України.

03 червня 2021 року у підготовчому засідання було оголошена перерва.

Ухвалою суду від 08 червня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 15 червня 2021 року розгляд справи відкладено до 29 червня 2021 року.

Позивач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представники відповідачів заперечував проти задоволення позовних вимог. У судовому засіданні представник відповідача-2 пояснив, що військова частина – польова пошта В4264 є Військовою частиною А2615.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , громадянин України ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Відповідно до наказу командира Військової частини В4264 від 20 березня 2017 року № 70 старшину військової служби за контрактом ОСОБА_1 , головного старшину відділення підготовки водіїв та механіків – водіїв, призначеного наказом начальника центру від 16.01.2017 року № 6-РС на посаду головного старшини навчального механізованого батальйону військової частини А3211, вважати таким, що 20 березня 2017 року справи та посаду здав та вибув до нового місця служби с. Старичі. Львівської області. 20 березня 2017 року виключений із списків особового складу частини. Залишено на всіх видах забезпечення у військовій частині – Польова пошта В4264.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А3211 (по стройовій частині) від 21.03.2017 року № 51 військовослужбовець військової служби за контрактом, призначений наказом начальника центру від 16.01.2017 року № 6-РС на вказану посаду, який прибув з військової частини – польова пошта В4264 с. Старичі, вважати таким, що 21 березня 2017 року справу та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою, а саме: старшину ОСОБА_1 , за посадою головного старшини навчального механізованого батальйону з посадовим окладом 800 гривень на місяць, шпк «прапорщик».

Таким чином, суд приходить до висновку, що у період з 16 січня 2017 року по 20 березня 2017 року позивач перебував у складі Військової частини А 2615 (Польова пошта А4264), а з 21 березня 2017 року у складі Військової частини А 3211.

На запит позивача до Військової частини А 3211 щодо виплати індексації грошового забезпечення листом від 03 липня 2020 року № 1885/1 йому було повідомлено, що для виплати індексації грошового забезпечення в період січень 2016 року – жовтень 2018 року в Міністерстві оборони України не було відповідного фінансового ресурсу.

Відповідно до довідки Військової частини А 2615 від 21 січня 2021 року № 42/1 у період з 21 березня 2017 року по лютий 2018 року включно позивачу нараховувалась індексація грошового забезпечення, проте не виплачувалась. З квітня 2018 по листопад 2018 року індексація не нараховувалась та не виплачувалась. Довідка не містить інформації щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 16 січня 2017 року по 20 березня 2017 року включно та за березень 2018 року, а тому суд виходить з того, що індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.

Судом також встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/8839/20-а, яке набрало законної сили адміністративний позов позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2615 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправною бездіяльність Військової частини А2615 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 16.01.2017 року, зобов`язано Військову частину А2615 (ЄДРПОУ 26606616 місцезнаходження: вул. Шептицьких, с. Старичі, Яворівський район, Львівська область, 81052) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 16.01.2017 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

У частині 5 ст. 2 вказаного Закону вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно зі ст. 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з п. 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку).

Відповідно до п. 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Разом з тим, суд зазначає, що 01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», положеннями якої встановлено розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками.

Отже, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року, оскільки саме в цьому місяці відбулося підвищення розміру грошового забезпечення.

Разом з цим, згідно з інформацією Державного комітету статистики України, розміщеному на офіційному веб-сайті (http://www.ukrstat.gov.ua/), про індекс споживчих цін: індекс споживчих цін у березні 2018 склав 101,1; індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8; індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3; індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9; індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.

Відповідно до положень Порядку №1078 розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим.

Оскільки березень 2018 року є базовим місяцем, індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100).

Отже, індекс споживчих цін не перевищував 103% до листопада 2018 року.

У листопаді ж 2018 року індекс споживчих цін за вказаний місяць складав 103,7%.

З урахуванням положень Порядку №1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року складає 103,7%, то у наступному місяці і підлягало індексації грошове забезпечення позивача.

Враховуючи, що з березня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, суд дійшов висновку, що підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 по 30 листопада 2018 року відсутні, а тому позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи наведене, судом встановлено, що оскільки право позивача на отримання індексації грошового забезпечення у період з 16 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року порушено, воно підлягає відновленню в судовому порядку. Разом з тим, як вже зазначалось раніше, у період з 16 січня 2017 року по 20 березня 2017 року включно позивач перебував у складі Військової частини – польова пошта В 4264 (А 2615). Доказів нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період суду не надано. З 21 березня 2017 року позивач перебував у складі Військової частини А3211. За період з 21 березня 2017 року по лютий 2018 року йому нараховувалась, але не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Суд також зауважує, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі 200/8839/20-а, зобов`язано Військову частину А2615 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 16.01.2017 року. Таким чином, суд приходить до висновку про можливість частково задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини А 2615 щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 17 січня 2016 року по 20 березня 2017 року включно та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період та визнання протиправною бездіяльність Військової частини А 3211 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з 21 березня 2017 року по 28 лютого 2018 року та зобов`язання виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені в постановах Верховного Суду, зокрема від 19 липня 2019 року в справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року в справі №825/694/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин

Посилання відповідача-2 на пропуск строку звернення до суду з позовом є неприйнятними, оскільки даний спір стосується порушення законодавства про оплату праці, адже кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати, мають компенсаторний характер і є складовими належної працівникові заробітної плати. А відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, звернення до суду з позовними вимогами про стягнення суми індексації заробітної плати (грошового забезпечення) строком звернення не обмежується.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28 листопада 2019 року в справі №803/1937/17.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Отже, застосування меншого строку у разі порушення законодавства про оплату праці, на що посилався відповідач, мало би дискримінаційний характер в залежності від виду діяльності (роботи) особи, що є недопустимим.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового зору, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А3211, Військової частини А2615 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2615 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17 січня 2017 року по 20 березня 2017 року включно.

Зобов`язати Військову частину А2615 (місцезнаходження: Львівська обл., Яворівський р-н., с. Старичі, код ЄДРПОУ 26606616) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 17 січня 2017 року по 20 березня 2017 року включно.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А 3211 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21 березня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно.

Зобов`язати Військову частину А 3211 (місцезнаходження: Львівська обл., Яворівський р-н., с. Старичі, код ЄДРПОУ 26615153) виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 21 березня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 29 червня 2021 року.

Повний текст рішення складено 01 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко