Рішення № 98002034, 01.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 р. Справа№200/670/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, ЄДРПОУ 40109058) про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, (далі – відповідач, ГУНП в Донецькій області), в кому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Донецькій області від 17.12.2020 №531 о/с «По особову складу», в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” з 18 грудня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Донецькій області 15.12.2020 №2479 «Про порушення службової дисципліни працівників ГУНП в Донецькій області та покарання винних», яким позивача було звільнено зі служби за грубе порушення службової дисципліни, в частині звільнення старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів кримінальної поліції Центрального відділу поліції з 18.12.2020 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУНП в Донецькій області поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів кримінальної поліції Центрального відділу поліції з 18.12.2020;

- стягнути з ГУНП в Донецькій області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення по час поновлення в посаді.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2021 року адміністративну справу № 200/670/21-а передано на розгляд судді Буряк І.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30 березня 2021 року.

30 березня 2021 року відкладено розгляд справи до 14 квітня 2021 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 13 квітня 2021 року № 41 «Щодо повторного автоматичного розподілу справи» призначено повторний автоматичний розподіл справи № 200/670/21-а, у зв`язку з перебуванням судді Буряк І.В. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцькій М.М.

Ухвалою суду від 14 квітня 2021 року справу прийнято до провадження суддею Толстолуцькою М.М.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що суддя Толстолуцька М.М. у період з 27 квітня 2021 року по 14 червня 2021 року перебувала на лікарняному, а з 15 червня 2021 року по 30 червня 2021 року у щорічній основній відпустці справа розглянута в перший робочий день після виходу судді з відпустки.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає передчасними та такими, що підлягають скасуванню висновок службового розслідування, наказ ГУНП в Донецькій області від 15 грудня 2020 року №2479, наказ ГУНП в Донецькій області від 17 грудня 2020 року №531 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 . Позивач зазначив, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Вважає, що службове розслідування було розпочате без наявних обставин та з порушенням Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції. Також позивач зазначив, що про факт проведення службового розслідування його було повідомлено під час перебування під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі, що позбавило його права на залучення представника (адвоката) з метою захисту прав під час проведення службового розслідування. При цьому за результатами проведення службового розслідування позивача ознайомлено лише з наказом про звільнення, тобто його фактично поставили перед фактом, щодо прийнятого рішення. Крім того, позивач вказав, що його звільнено зі служби під час утримання в Слідчому ізоляторі без наявності обвинувального вироку, що суперечить Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про Національну поліцію», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Відповідачем на адресу суду надано відзив на позовну заяву відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Відповідач зазначив, що рішення про захід впливу у вигляді звільнення зі служби вжито до позивача за дії, які виразились у скоєнні несумісного з подальшим проходженням служби вчинку, який підриває авторитет поліції та її працівників в очах громадськості, порушенні етики поведінки поліцейського. Щодо тверджень позивача щодо незаконного призначення службового розслідування відповідач вказав, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, тобто, службове розслідування призначається за наявності відомостей, які містять дані про скоєння поліцейським дисциплінарного проступку. При цьому положення законодавства не зобов`язують призначати службове розслідування виключно у разі наявності письмового звернення з такою вимогою. Відповідач вказав, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах та ніяким чином не відноситься до встановлення у діях ОСОБА_1 вини або невинуватості у скоєнні злочину, що є компетенцією органів досудового розслідування та суду. Позивача звільнено зі служби в поліції саме за порушення службової дисципліни, а не у зв`язку із вчиненням злочину. Також, відповідач зазначив, що при проведенні службового розслідування дисциплінарною комісією правомірно враховано те, що позивач неодноразово порушував службову дисципліну.

Щодо тверджень позивача щодо порушення прав на захист відповідач вказав, що позивач скористався наявними у нього правами та відмовився від надання пояснень та правом на захисника під час проведення службового розслідування. Оскільки це є волевиявлення позивача, дисциплінарна комісія не мала жодних підстав його приймати.

15 квітня 2021 року відповідач надав відзив на уточнену позовну заяву, яку суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не було надано до суду заяву про уточнення позовних вимог.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 7 листопада 2015 року прийнятий на службу в поліцію відповідно до наказу №42 о/с від 07.11.2015 /том 1 а.с.173/.

22 серпня 2019 року наказом ГУНП в Донецькій області №383 о/с капітана поліції ОСОБА_1 призначено старшим оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Центрального відділу поліції /том 1 а.с.174/.

6 жовтня 2020 року о 21:09 в Центральному ВП ГУНП в Донецькій області зареєстровано в системі ІПНП (ЄО) за № 38173 інформацію про те, що працівниками ДБР у м. Краматорську повідомлено ОСОБА_1 про підозру у кримінальному провадженні № 62020050000000194, перекваліфікованого на ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357, ч, 2 ст. 28 ч 2 ст. 365, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 371 КК України /том 1 а.с.176/.

У зв`язку із надходженням до ВІОС УКЗ ГУНП в Донецькій області з Центрального ВП ГУНП в Донецькій області повідомлення про можливе вчинення неправомірних дій, зокрема ОСОБА_2 , з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарних проступків, наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 20 жовтня 2020 року №2095 призначено службове розслідування за вказаним фактом /том 1 а.с. 175/.

За результатом проведеного службового розслідування 17 листопада 2020 року складено висновок службового розслідування, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області – генералом поліції М. Семенишиним.

У ході службового розслідування ОСОБА_1 на підставі статті 63 Конституції України відмовився від надання пояснень.

У висновку службового розслідування зазначено, що 26 вересня 2019 року позивач разом з ОСОБА_3 , виконуючи свої службові обов`язки у складі резервної слідчо-оперативної групи Центрального ВП ГУНП в Донецькій області прибули на місце виявлення трупа громадянина ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою, направленою на заволодіння карткою банку «Монобанк», скориставшись відсутністю стороннього нагляду, таємно, шляхом викрадення, незаконно заволоділи платіжною карткою банку «Монобанк» та сім-картою, які належали громадянину Б. Вказані банківську та сім-карти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 використали у подальшій злочинній діяльності.

Так, 11 січня 2020 року ОСОБА_7 , виконуючи свої службові обов`язки, отримав оперативну інформацію щодо надходження до відділення «Нова пошта» № 7, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , відправлення, в якому знаходиться наркотичний засіб метадон. Дану інформацію він повідомив старшим оперуповноваженим Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області капітану поліції Є. Паршуткіну, майору поліції Р. Косареву, старшому оперуповноваженому ВКП цього є відділу поліції старшому лейтенанту поліції О. Барчуку та оперуповноваженому сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області рядовому поліції О. Павлюкову, разом з якими, 11 січня 2020 року близько 16:00 попрямував на місце пригоди, не повідомивши за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про отриману оперативну інформацію.

За вказаною адресою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був затриманий громадянин Р., у якого поліцейські знайшли та вилучили ключ з биркою, на який містився напис за адресою тимчасового проживання останнього по АДРЕСА_3 . Продовжуючи незаконне затримання, ОСОБА_8 . ОСОБА_9 та ОСОБА_6 на автомобілі VW Passat, відвезли громадянина ОСОБА_10 на стоянку транспортних засобів, та, продовжуючи виконання спільного злочинного умислу, здійснюючи контроль руху громадянина ОСОБА_10 відвели його до квартири, яку він з батьком винаймали.

Надалі, за відсутності вмотивованого рішення суду, без згоди та дозволу власника чи користувача квартири, перевищуючи надані службові повноваження, погрожуючи фізичною розправою, за попередньою змовою ОСОБА_7 та ОСОБА_11 незаконно провели обшук вказаної квартири, при проведенні якого виявили електронні ваги, наркотичний засіб метадон вагою близько 3,5 г, який громадянин ОСОБА_10 зберігав для власного вживання без мети збуту та картку банку «Ощадбанк», на ім`я дружини громадянина ОСОБА_10 , яку, діючи умисно, заволоділи шляхом зловживання своїм службовим становищем з метою отримання грошових коштів, які знаходились на даній картці.

Далі, працівники поліції, використовуючи знайдені ними при проведенні обшуку електронні ваги здійснили розподіл вказаного наркотичного засобу до пакетів, у результаті чого виготовили близько 16 пакетів-згортків з наркотичним засобом метадоном. Потім ОСОБА_6 помістив вказані пакети з метадоном до кишені куртки громадянина ОСОБА_10 , після чого, діючи зі спільним умислом, перевищуючи службові повноваження з метою штучного нарощення показників своєї службової діяльності, почали здійснювати на громадянина ОСОБА_10 психологічний тиск шляхом висловлення погроз йому та членам його родини фізичною розправою, вимагаючи від нього зізнання у тому, що він приїхав до міста Маріуполя Донецької області збувати наркотичні засоби шляхом розкладання так званих «закладок».

Перебуваючи під психологічним тиском працівників поліції громадянин ОСОБА_10 , погодився обмовити себе та у подальшому надати свідчення, на яких наполягали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Далі, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Відвели громадянина Р. на стоянку транспортних засобів та на автомобілі Passat, доставили громадянина Р. за адресою: бул. Б. Хмельницького, м. Маріуполь, Донецька область.

Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_6 , маючи спільний умисел з ОСОБА_8 . ОСОБА_9 , діючи відповідно до плану спільних злочинних дій, направленого на здійснення неправдивого повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, попередньо створивши штучні докази винуватості громадянина ОСОБА_10 у вчиненні тяжкого злочину, 11 січня 2020 року о 17:18, з власного мобільного телефону зателефонував за телефонним номером “102” та здійснив виклик слідчо-оперативної групи, у зв`язку з виявленням у громадянина ОСОБА_10 наркотичного засобу, який він зберігав з метою збуту.

Після цього ОСОБА_8 . ОСОБА_9 та ОСОБА_12 . ОСОБА_13 продовжили незаконне затримання громадянина ОСОБА_10 до приїзду слідчо-оперативної групи, яка прибула на місце події 11 січня 2020 року близько 18:00.

У подальшому слідчим Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області у період часу з 18:00 до 18:40 на місці події у дворі будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 проведено огляд місця події, за результатами якого громадянин ОСОБА_10 добровільно видав наркотичний засіб метадон, який знаходився у 16 згортках, та діючи відповідно до вказівок та погроз ОСОБА_14 та ОСОБА_2 пояснив, що зберігає даний наркотичний засіб з метою розповсюдження шляхом так званих «закладок».

За результатами проведеного огляду місця події о 19:00 громадянин ОСОБА_10 був затриманий слідчим Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області К. Солдатенко у порядку ст. 208 КПК України та доставлений працівниками вказаного відділу поліції А. Топаловим та ОСОБА_6 до Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області.

Надалі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за не притягнення до кримінальної відповідальності, а також звільнення з-під варти, поставили громадянину ОСОБА_10 вимогу надати гроші у сумі 200 000 грн. Надалі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повторно поставили вимогу затриманому щодо надання грошей у сумі 100000 грн. Затриманий зателефонував своїй дружині та, не кажучи, що його затримали працівники поліції, повідомив про потребу у грошових коштах у розмірі 100000 грн. Через деякий час дружина зателефонувала та повідомила, що взяла позику у сумі 50000 грн.

Далі, ОСОБА_5 , діючи з спільним умислом, згідно з планом раніше обговорених дій разом з ОСОБА_2 , передав громадянину Р. номер карти банку «Монобанк», яка належала громадянину ОСОБА_4 та повідомив про необхідність переведення грошових коштів на дану картку за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності та звільнення з-під варти протягом трьох днів.

ОСОБА_15 зателефонував своїй дружині та повідомив номер картки « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також про необхідність переводу грошових коштів на вказану картку. Дружина затриманого пішла до банкомата самообслуговування, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , у магазин « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де в період часу з 21:41 по 21:49 чотирма платежами здійснила перевід коштів на вказаний рахунок загальною сумою 47 997 грн. Однак у цей же день, коли дружина затриманого дізналася, що чоловіка затримано працівниками поліції, останньою здійснено дзвінок на лінію обслуговування «Монобанку» та повідомлено про можливе шахрайство, у зв`язку з чим переказані кошти було заблоковано.

Також, діючи зі спільним умислом, ОСОБА_8 . ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , погрожуючи кримінальною відповідальністю та застосуванням тілесних ушкоджень громадянину Р., змусили останнього назвати пін-код від банківської карти «Ощадбанк», що видана на ім`я дружини, яка фактично використовувалась затриманим. Перебуваючи під тиском, громадянин Р. повідомив пін-код від банківської карти ОСОБА_2 та ОСОБА_16 .

Надалі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заволоділи коштами з банківської карти «Ощадбанк» у сумі 5500 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на зняття коштів, отриманих шляхом обману, картку банку «Монобанк» ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , здійснили спробу зняття грошових коштів з картки банку «Монобанк», проте зняти грошові кошти їм не вдалось, оскільки дані кошти були заблоковані.

У подальшому, бажаючи отримати кошти, які були переслані на платіжну картку банку «Монобанк» ОСОБА_6 та ОСОБА_5 спробували перевести кошти на картку «Приватбанку», що належить знайомій ОСОБА_17 , проте кошти перевести не вдалося.

Діючи від імені померлого громадянина ОСОБА_4 , ОСОБА_18 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 . ОСОБА_9 здійснив телефонний дзвінок на телефон технічної підтримки АТ «Універсал банк», та повідомив оператору неправдиву інформацію про те, що на вказану картку банку «Монобанк» були отримані грошові кошти за продаж скутеру, та в подальшому в процесі спілкування намагався розблокувати кошти наявні на вказаній картці. Використовуючи мобільний додаток «Вайбер», користаючи додатком банку «Монобанк» повідомили оператору служби підтримки банку неправдиву інформацію та кошти було розблоковано. Частина коштів була знята у банкоматах м. Маріуполя та розподілена між ОСОБА_19 та ОСОБА_3 , також здійснено платежі в мережі Інтернет. Загалом, неправомірними діями ОСОБА_20 та ОСОБА_14 завдано майнової шкоди громадянину Р. на суму 47997 грн.

Під час службового розслідування встановлено, що 02.09.2020 ВІОС УКЗ ГУНП в області проведено службове розслідування, за фактом відкриття 30.01.2020 ТУ ДБР, розташованим у м. Краматорську, кримінального провадження №№62020050000000194 за ч.3 ст. 368 КК України відносно капітанів поліції ОСОБА_14 та ОСОБА_2 .

Також, ОСОБА_16 та ОСОБА_2 було запропоновано провести опитування з використанням поліграфа.

Є. ОСОБА_13 надав згоду на проведення опитування з використанням поліграфа.

Так, 12.08.2020 з метою визнання можливої причетності працівника поліції до отримання ним неправомірної вигоди у грошовому еквіваленті за не притягнення особи до кримінальної відповідальності, з використанням поліграфа «Axciton» №09-16 СВ 458, проведено психологічне дослідження стосовно старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_2 .

В ході попередньої співбесіди Є. ОСОБА_13 пояснив, що на цей час не має серйозних фактів у своїй біографії і трудовій діяльності, пов`язаних з протиправними діями, кримінальними зв`язками, наявністю залежної поведінки.

Під час бесіди стало відомо, що ОСОБА_12 . ОСОБА_13 знає громадян П. та І. які є батьком та сином. Взимку цього року, в кінці січня, він з колегами проводив затримання останніх біля відділення «Нової пошти» (П. отримав пакунок з наркотиками, які мав намір здобувати. І. фасував наркотичні засоби по пакетах та робив «закладки» у центрі міста Маріуполь). Після цього була викликана слідчо-оперативна група, для вилучення наркотиків, ОСОБА_21 були доставлені до Центрального відділу поліції для проведення допиту, фотографування, проведення дактилоскопії та інш. У П. при собі був паспорт громадянина України, а в І. свідоцтво про народження, які після затримання останніх знаходились у ОСОБА_2 , тому що після доставлення затриманих осіб до ІТТ документи поліцейськими не приймаються ( ОСОБА_22 відмовилась їх забирати на тв. ці документи так і залишились у ОСОБА_2 , який за них забув).

Також ОСОБА_6 повідомив, що знає хто такий гр.- ОСОБА_23 сказав, що він проходив по ст. 309 КК України та на цей час є померлим. Про наявність якихось його речей або документів, ОСОБА_6 заперечив.

До перевірки на поліграфі ставився адекватно. Сказав, що у нього вдома та в робочому кабінеті було проведено обшук по заяві гр.-ки К., яка стверджує, що ОСОБА_12 . ОСОБА_13 вимагав з неї та її чоловіка грошові кошти за не притягнення гр.-на І. до кримінальної відповідальності. опитуваний заперечує ці факти і вважає, що гр- ОСОБА_24 має образу та злість по відношенню до нього та таким чином мститься йому за затримання свого чоловіка.

Поручитися за своїх колег, стосовно того, що вони не могли вимагати гроші з перелічених осіб ( І., К., П.) досліджуваний не хоче.

Вважає, якщо факт вимагання мав місце, то за це винні особи повинні нести покарання згідно з чинним законодавством України та другого шансу надавати не можна.

Згідно з висновком вказаного службового розслідування підтвердити чи спростувати зведення щодо причетності ОСОБА_2 та ОСОБА_14 до вчинення кримінального правопорушення без проведення слідчих дій не представилось можливим. Рішення щодо подальшого проходження ОСОБА_1 та ОСОБА_7 служби в Національній поліції України, буде прийнято відповідно до вимог п. 10 ст. 77 закону України «Про Національну поліцію».

06.10.2020 Територіальним управлінням державного бюро розслідувань, розташованим у місті Краматорську, кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні №620200050000000194 було перекваліфіковано на ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357, ч, 2 ст. 28 ч 2 ст. 365, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 371 КК України та 06.10.2020 слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, А. Топалову та ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Надалі ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 8 жовтня 2020 року підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 строком на 2 місяці, тобто з 08.10.2020 по 08.12.2020 включно.

Надалі встановлено, що 16.10.2020 до УКЗ ГУНП в Донецькій області з управління запобігання корупції Національної поліції України надійшов лист (вх.. №4834 від 21.09.2020), в якому УКЗ Національної поліції України пропонує відсторонити від виконання повноважень ОСОБА_14 та ОСОБА_2 , забезпечити проведення службового розслідування за фактом повідомлення про підозру вказаним працівникам поліції, також вивчити під час службового розслідування належність здійснення контролю з боку безпосередніх керівників за вказаними поліцейськими.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування, а саме до 4 грудня 2020 року включно та визначено розмір застави в межах 287 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630539 грн.

Під час службового розслідування встановлено факт вимагання та отримання неправомірної вигоди поліцейськими, зокрема ОСОБА_2 .

Крім цього встановлено, що працівниками Центрального ВП ГУНП Донецької області, зокрема ОСОБА_2 в порушення п.6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 8 лютого 2019 року №100, невідкладно не повідомлено за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про отриману оперативну інформацію.

Причинами та умовами порушення службової дисципліни стала особиста недисциплінованість, зокрема ОСОБА_2 , що виразилось у недотриманні ним вимог антикорупційного законодавства, Закону України «Про національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Конституції України, наказів МВС України та неналежний контроль за службовою діяльністю особового складу з боку начальника сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Центрального ВП ГУНП Донецької області майора поліції І. Хамбура і на той час начальника ВКП Центрального ВП ГУНП Донецької області майора поліції ОСОБА_25 .

Відповідно до зазначеного висновку службове розслідування за фактом повідомлення про можливе вчинення неправомірних дій, зокрема старшим оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Центрального ВП ГУНП Донецької області капітаном поліції ОСОБА_2 вирішено закінчити; за порушення службової дисципліни, вимог пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», частини 2 статті 19 Конституції України, пункту 6 розділу П Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу П Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179 , старшого уповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Центрального ВП ГУНП Донецької області капітана поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції /том 1 а.с.181-194/

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 15 грудня 2020 року №2479 «Про порушення службової дисципліни працівниками ГУНП в Донецькій області та покарання винних» за скоєння вчинку, не сумісного з подальшим проходженням служби в лавах Національної поліції України, порушення службової дисципліни, що виразилися у недотриманні вимог пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», частини 2 статті 19 Конституції України, пункту 6 розділу П Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу П Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Центрального ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції /том 1 а.с.77-82/.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 531 о/с від 17 грудня 2020 року, відповідно до розділу VІІ Закону України «Про Національну поліцію» вирішено звільнити зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) капітана поліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Центрального ГУНП в Донецькій області з 18 грудня 2020 року, без встановлення премії у грудні місяці /том 1 а.с. 83/.

18 грудня 2020 року ОСОБА_1 отримав дублікат трудової книжки серії НОМЕР_3 , тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , витяг з наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 531 о/с від 17 грудня 2020 року, що підтверджується розпискою /том 2 а.с. 29/

Позивач вважаючи, що його було звільнено з займаної посади протиправно, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного позивачем наказу про звільнення зі служби за порушення позивачем службової дисципліни, суд виходить з того, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.

Відповідно до частин 1 та 2статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIIIзатверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

На підставі статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституціїі законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту визначено поняття дисциплінарного проступку, а саме дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

На підставі частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Згідно статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Частинами першою та другою статті 15 Дисциплінарного статуту встановлено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій (ч. 1 ст. 18 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини третьої статті 18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

На підставі частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту встановлені обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського, а частиною 6 цієї статті встановлені обставини, що обтяжують відповідальність поліцейського.

Відповідно до частини сьомої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Так, згідно висновку службового розслідування за фактом повідомлення про можливе вчинення неправомірних дій, відповідно до якого вчинення позивачем дисциплінарного проступку полягало у тому, що до відповідача надійшло повідомлення про те, що працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357, ч, 2 ст. 28 ч 2 ст. 365, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 371 КК України, за кримінальним провадженням № 62020050000000194 від 30 січня 2020 року повідомлено про підозру старшому оперуповноваженому сектору розкриття злочинів кримінальної поліції Центрального відділу поліції ОСОБА_1 .

При цьому, під час службового розслідування були вивчені повідомлення про підозру ОСОБА_2 та ОСОБА_14 від 6 жовтня 2020 року.

Відповідно до п. 2 Розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

Таким чином, повідомлення позивачу про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення є законною підставою для проведення службового розслідування по цьому факту.

При цьому підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.

Судом, з матеріалів службового розслідування встановлено, що в ході службового розслідування були використані копії ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 8 жовтня 2020 року про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешт, ухвали Донецького апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор», рапорти старшого інспектора з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_26 , а також отримані пояснення від посадових осіб Центрального ВП.

При цьому, з вказаних рапортів та пояснень вбачається, що посадовим особам, які надали пояснення, невідомо про факт вимагання ОСОБА_8 . ОСОБА_9 та ОСОБА_27 грошей у затриманої особи та інших фактів.

Суд зазначає, що зміст висновку службового розслідування фактично тотожний змісту повідомлення про підозру капітану поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №62020050000000194 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 371 КК України, вирок по якому на час розгляду справи не ухвалено.

З урахуванням приписів частини першої статті 62 Конституції України у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду відносно ОСОБА_1 будуть усі правові підстави для звільнення позивача з посади, проте висновки службового розслідування містять лише ті порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні та яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження.

Суд зазначає, що службовий висновок не містить самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення позивачем службової дисципліни.

Суд вважає, необґрунтованими висновки дисциплінарної комісії про порушення позивачем пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, з огляду на таке.

Відповідно до цього пункту поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Не повідомлення позивачем за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про отриману оперативної інформації, не можу бути кваліфіковане як порушення пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, оскільки "оперативна інформація" та "інформація про кримінальне правопорушення" не є тотожніми поняттями. Повідомлення оперативними працівниками поліції оперативної інформації за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» не відповідає сутності роботи вказаних осіб.

Верховним Судом сформовано усталену практику, відповідно до якої вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого прямий начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи, або іншого виду юридичної відповідальності. Адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Таким чином, під час службового розслідування відповідачем не було встановлено жодних вчинків позивача (дій чи бездіяльності), які містять ознаки порушення ним саме службової дисципліни, ніж ті, які є предметом доказування в кримінальному провадженні № 62020050000000194.

Матеріали службового розслідування, (які мають самостійні правові підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності) не підтверджують наявність у ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни відповідачем в ході службового розслідування не встановлено.

Як вже зазначалось вище, за результатами проведеного службового розслідування та складеного за його результатами висновку від 17 листопада 2020 року наказом т.в.о. начальника ГУ НП в Донецькій області №2479 від 15 грудня 2020 року ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

При цьому вказаний наказ не містить інших висновків ніж визначених у повідомленні про підозру капітану поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №62020050000000194 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 371 КК України, вирок по якому на час розгляду справи не ухвалено.

Отже, оскільки висновок службового розслідування є необґрунтованим, тому суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 15 грудня 2020 року № 2479 «Про порушення службової дисципліни працівниками ГУНП в Донецькій області та покарання винних» в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 .

Враховуючи, що наказ № 531 о/с Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17 грудня 2020 року має похідний характер від наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 15 грудня 2020 року № 2479, то і наказ № 531 о/с, також необхідно визнати протиправним та скасувати в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 .

Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця. Верховний Суд України в постанові від 16 жовтня 2012 року у справі № 21-267а12 дійшов висновку, що працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Враховуючи приписи частини першої статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.

З аналізу вищевикладеного слідує, що день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.

Частинами другою третьою статті 79 Закону № 580-VIII встановлено, що днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Останнім днем служби позивача є 18 грудня 2020 року.

Таким чином, оскільки позивача звільнено з посади старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів кримінальної поліції Центрального відділу поліції, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів кримінальної поліції Центрального відділу поліції з 19 грудня 2020 року.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення по час поновлення на посаді суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу ПІ Порядку № 260 за поліцейським, відстороненим від виконання службових обов`язків (посади) у зв`язку з проведенням щодо нього службового розслідування, в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України, прийняттям відповідною місцевою радою резолюції недовіри, здійсненням щодо нього кримінального провадження, зберігаються всі види грошового забезпечення, які були йому встановлені до відсторонення, крім премії.

Поліцейський вважається відстороненим від виконання службових обов`язків з дати видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов`язків за займаною посадою.

Рішення про відсторонення поліцейського від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення на посаду, шляхом видання письмового наказу.

У разі допуску до виконання службових обов`язків за займаною посадою (якщо за результатами службового розслідування підстави прийняття рішення про відсторонення не підтвердилися) або до виконання службових повноважень (у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення) за період, протягом якого поліцейські не виконували службові обов`язки (службові повноваження), може бути встановлена премія, на отримання якої вони втратили право у зв`язку з усуненням (відстороненням) від виконання службових обов`язків (службових повноважень). Розмір премії зазначається в наказі про скасування та не перевищує розміру, що був установлений у попередньому місяці до відсторонення.

Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Разом з тим, пунктом 7 розділу III Порядку № 260 визначено, що поліцейським, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня постановлення ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту.

У разі якщо стосовно поліцейського, до якого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту, обрано інший запобіжний захід, з дня прибуття до органу поліції і до дня отримання повідомлення суду про набрання обвинувальним вироком законної сили чи закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами грошове забезпечення виплачується в порядку, передбаченому пунктом 6 цього розділу.

Згідно з матеріалами справи, повні останні місяці служби, що передували звільненню є серпень, вересень 2020 року, в жовтні 2020 року фактично відпрацьовано 7 діб, на день звільнення ОСОБА_1 грошове забезпечення не виплачувалось у зв`язку з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 8 жовтня 2020 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з 08 жовтня 2021 року до 28 грудня 2020 року.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року до позивача застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 4 грудня 2020 року включно.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 листопада 2020 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 22 січня 2021 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 грудня 2020 року вирішено змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 26 лютого 2021року включно.

Ухвалою суду від 17 лютого 2021 року продовжено строк запобіжного заходу, у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 18 квітня 2021 року включно.

Ухвалою суду від 16 квітня 2021 року продовжено строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 15 червня 2021 року включно.

Ухвалою суду від 26 травня 2021 року застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Покладено на ОСОБА_1 , строком на 60 днів, тобто до 25 липня 2021 року включно, обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із м. Маріуполя без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Відповідно до п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно пункту 5 Порядку №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Суд встановив, що відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 11.03.2021 №279 середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 становить 404,38 грн. /том 1 а.с.125/.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України 12.08.2020 № 3501-06/219 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік» кількість робочих днів в період з 26 травня 2021 року по день прийняття рішення у справі (01 липня 2021 року) становить 23 дні.

Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 26 травня 2021 року по 01 липня 2021 року, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 404,38 грн. (середньоденний розмір грошового забезпечення) * 23 дні = 9300,74 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Згідно з пунктами 2,3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за 1 місяць підлягає негайному виконанню.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення суд вирішив залишити без задоволення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, ЄДРПОУ 40109058) про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 531 о/с Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17 грудня 2020 року в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” з 18 грудня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 15.12.2020 №2479 «Про порушення службової дисципліни працівників Головного управління Національної поліції в Донецькій області та покарання винних», в частині звільнення старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів кримінальної поліції Центрального відділу поліції з 18.12.2020 ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів кримінальної поліції Центрального відділу поліції з 19 грудня 2020 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу період з 26 травня 2021 року по 01 липня 2021 року у розмірі 9300 (дев`ять тисяч триста) грн. 74 коп. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення залишити без задоволення.

Повний текст рішення складено та підписано 01 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя М.М. Толстолуцька