Рішення № 98001801, 30.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 р. Справа№200/4067/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування актів про нещасний випадок невиробничого характеру та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

08.04.2021 ОСОБА_1 , позивач, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Департаменту патрульної поліції про (з урахуванням уточнень), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* від 03.07.2020 Департаменту патрульної поліції відносно молодшого лейтенанта інспектора відділення адміністративної практики батальйону в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати акт №693/28 від 03.07.2020 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* Департаменту патрульної поліції відносно молодшого лейтенанта інспектора відділення адміністративної практики батальйону в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції скласти акт за формою "Н- 5*" та "Н-1*" по факту нещасного випадку, який стався 06.06.2019 із молодшим лейтенантом інспектора відділення адміністративної практики батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.04.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної, шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення.

21.04.2021 позивач, з метою виконання вимог ухвали суду від 13.04.2021, надав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

22.04.2021 ухвалою суду позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.05.2021 відкрито провадження у вказаній адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, встановлено строк для надання заяв по суті, витребувано докази.

31.05.2021 до суду надійшло клопотання Департаменту патрульної поліції про продовження строку для надання відзиву та доказів по справі №200/4067/21.

02.06.2021 відповідач надав витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 07.06.2021 продовжено строк для надання відзиву та доказів по справі №200/4067/21.

10.06.2021 відповідач надав відзив на позовну заяву.

Інші заяви по суті та клопотання від сторін у справі до суду не надходили.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Отже відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 06.06.2019 зі своїми колегами перебував на навчально-тренувальних стрільбах за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, полігон 81 аеромобільної бригади. Під час тренування 06 червня 2019 року о 12-00 годині позивач отримав звукову травму вуха - гостру нейросенсорну приглухуватість зліва II ст. За результатами розслідування нещасного випадку, який стався 06.08.2019 о 12-00 годині на підставі пункту 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 № 1346 комісія з розслідування дійшла висновку, що нещасний випадок стався у період проходження служби позивачем, але не пов`язаний із виконанням службових обов`язків, у зв`язку з чим 03.07.2020 затверджено акт № 693/28 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* та акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5*. Позивач не погоджується з висновками комісії та складеними актами за формою Н-5* та НТ*, оскільки їх зміст не відповідає фактичним обставинам подій, які відбулись 06.08.2020. Позивач вважає, що травму він отримав під час виконання службових обов`язків. Вказує, що він повинен був виконувати і виконував свої службові обов`язки - в даному разі проходити навчання зі стрільби, а відсутність на місці проведення навчання протишумових навушників та захисних окулярів не може ставитися йому в провину та свідчити про порушення правил особистої безпеки. Позивач вважає окаржувані акти необґрунтованими, тобто винесеними без урахування усіх обставин, що мають значення для вирішення справи.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, на обґрунтування якого останнім вказано про безпідставність позовних вимог. Відповідач посилається на те, що молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження 06.06.2019 під час проведення навчально-тренувальних стрільб у зв`язку із грубим порушенням останнім заходів безпеки при поводженні зі зброєю при проведенні навчально-тренувальних стрільб, не подбавши про особисту безпеку і здоров`я, а саме, знаючи про відсутність на стрільбах протишумових навушників та захисних окулярів, продовжив виконання вправ зі стрільби. Посилається на приписи Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС від 01.02.2016 № 70, за якими безпека при стрільбі (метанні гранат) забезпечується точним виконанням вимог, що встановлені цією Інструкцією, а також правильною організацією практичних стрільб та дисциплінованістю їх учасників; кожен поліцейський повинен знати та точно виконувати встановлені цією Інструкцією заходи безпеки при поводженні зі зброєю та боєприпасами. Отже, вважає, що факт отримання тілесних ушкоджень 06.06.2019 під час проведення навчально-тренувальних стрільб молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 мав місце в результаті грубого порушення останнім службової дисципліни останнім, що виразився в неналежному виконанні посадових обов`язків, визначених Посадовою інструкцією інспектора відділення адміністративної практики Батальйону, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 15.08.2018 № 3740, в порушенні пунктів 1, 2, 4, 5, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, частини другої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржувані акти прийняті на підставі, в порядку та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 (Т.1, а.с. 18-19).

Позивачу присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (Т.1, а.с. 19).

ОСОБА_1 проходить службу на посаді інспектора відділення адміністративної практики батальйону в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області. Останнє присвоєне спеціальне звання – лейтенант поліції.

Встановлене не оскаржується сторонами.

07.06.2020 о 09-00 год. старший інспектор адміністративної практики УПП в Донецькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 склав повідомлення завідувачу СДНОП Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 про випадок травмування стосовно того, що 06.06.2019 інспектор відділення адміністративної практики батальйону в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області ОСОБА_1 під час несення служби, перебуваючи разом з колегами на навчально-тренувальних стрільбах отримав звукову травму вуха в наслідок відсутності протишумових навушників. За медичною допомогою звернувся 07.06.2019 о 08 год 00 хв до отоларингологічного відділення КНП «Міська лікарня №3» м. Краматорськ, де було встановлено діагноз та призначено стаціонарне лікування (Т.1, а.с. 87).

Наказом Департаменту патрульної поліції від 01.07.2020 №1326 створено комісію для проведення розслідування нещасного випадку за участю молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (Т.1, а.с. 90-91).

Відповідно до обставин, наведених у складеному 03.07.2020 Комісією з розслідування нещасного випадку Акті за формою Н-5, 06.06.2019 поліцейські перебували на навчально-тренувальних стрільбах за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, полігоні 81 аеромобільної бригади. По приїзду на полігон лейтенанта поліції ОСОБА_4 , він займався організацією проведення стрільб, старший лейтенант поліції ОСОБА_5 задавала питання щодо забезпечення працівників протишумовими навушниками, на що лейтенант поліції ОСОБА_4 відповів, що вони знаходяться на полігоні, а не в тирі, тому навушники не потрібні. Тож присутні на навчально-тренувальних стрільбах не були забезпечені протишумовими навушниками, а також захисними окулярами, що є порушенням вимог пункту 9 розділу V Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС від 01.02.2016 № 70, пунктів 8.д, 13.1 розділу II Наказу МВС від 26.04.2019 № 334 «Про затвердження Курсу стрільб для поліцейських та Норм витрат боєприпасів, пострілів, вибухових пакетів і гранат поліцейськими під час проведення практичних стрільб». Однак, не зважаючи на це, ОСОБА_1 знехтував особистою безпекою та продовжив виконання вправ зі стрільби з пістолета «ФОРТ»-17 та автомату АКС-74У. Після того як потерпілий здійснив декілька пострілів з автомату АКС-74У на вогневому рубежі, відчув дзвін та закладеність в лівому вусі. 06.06.2019 ОСОБА_1 за медичною допомогою лікувальних закладів не звертався, бо вважав, що зазначене пройде. Оскільки 07.06.2019 дзвін у вусі не проходив о 08 год. 00 хв. молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до отоларингологічного відділення КНП «Міська лікарня №3» м. Краматорськ, де йому проведено обстеження та встановлено діагноз: гостра нейросенсорна приглухуватість зліва II ст. Стаціонарне лікування проходив з 07.06.2019 по 21.06.2019 (Т.1, а.с. 95-98).

За висновком Комісії, викладеним в Акті за формою Н-5 від 03.07.2020, зазначений нещасний випадок з молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. (Т.1, а.с. 95-98).

Також 03.07.2020 Начальником Департаменту патрульної поліції Є. Жуковим затверджено Акт №693/28 за формою НТ, відповідно до якого причиною нещасного випадку, що стався 06.06.2019 з молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , визначено незастосування ним засобів індивідуального захисту. За висновком комісії нещасний випадок (поранення) з молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків (Т.1, а.с. 92-94).

Судом встановлено, що в період з 07.06.2019 по 21.06.2019 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська лікарня №3» з діагнозом гостра нейросенсорна приглухуватість зліва II ст., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки із медичної карти хворого №4155, виданої 21.06.2019 (Т.1, а.с. 132).

Позивач вважаючи, що нещасний випадок трапився з ним в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків, звернувся з даним позовом до суду.

Спірним питанням даної справи є правомірність прийняття відповідачем акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5* від 03.07.2020 та акта №693/28 від 03.07.2020 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ*.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З метою надання необхідної методичної допомоги керівникам органів та підрозділів системи МВС України, врегулювання питань щодо порядку розслідування нещасних випадків, поранень, професійних захворювань, які трапляються із особами рядового та начальницького складу, курсантами та слухачами, військовослужбовцями та іншими категоріями працюючих в системі МВС України наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі – Порядок №1346).

Пунктом 2.1 Порядку №1346 передбачено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Відповідно до п. 2.2 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Згідно з п. 2.4 Порядку №1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

За приписами п. 3.1 Порядку №1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Пунктом 3.8 цього Порядку встановлено, що комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії:

- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків);

- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Відповідно до п. 3.9 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час:

припинення або запобігання злочинам або правопорушенням;

вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод;

охорони і забезпечення громадського порядку;

несення постової чи патрульної служби;

виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій;

виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні;

перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час;

підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору;

проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах;

використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу;

провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий;

прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами;

прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Згідно з п.3.11 Порядку № 1346 Комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

З оскаржуваних у справі актів, складених відповідачем за формою Н-1* та НТ*, випливає, що нещасний випадок з позивачем трапився на навчально-тренувальних стрільбах за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, полігон 81 аеромобільної бригади при виконанні вправ зі стрільби з пістолета «ФОРТ»-17 та автомату АКС-74У.

Таким чином, нещасний випадок трапився в період проходження позивачем служби під час проведення навчання, що відповідає критеріям, вказаним у п. 3.9 Порядку №1346.

Суд критично оцінює посилання відповідача на ті обставини, що ОСОБА_1 нібито знехтував особистою безпекою та продовжував виконання вправ зі стрільби пістолета «ФОРТ»-17 та автомату АКС-74У.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затверджений наказом МВС від 01.02.2016 №70 (далі – Інструкція №70) ця Інструкція визначає систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки поліцейських, запобігання загибелі, пораненням і травмуванню їх та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю, ручним протитанковим і підствольним гранатометами, реактивною протитанковою і бойовою ручною гранатами (далі - зброя).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх без винятку поліцейських центрального органу управління поліції, його територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах (далі - орган поліції), державних установ (далі - установа), навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - заклад).

Підпунктом 5 пункту 3 розділу І Інструкції №70 визначено, що забезпечення особистої безпеки поліцейськими при поводженні зі зброєю є складовою частиною службової діяльності органів (закладів, установ) поліції і здійснюється під час проведення навчально-тренувальних стрільб.

Підпунктом 1 пункту 6 розділу І Інструкції №70 встановлено, що поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов`язаний знати та точно виконувати вимоги, встановлені цією Інструкцією.

Суд звертає увагу на положення розділу V Інструкції №70, який передбачає заходи безпеки при поводженні зі зброєю під час проведення навчально-тренувальних стрільб.

У відповідності до пунктів 1, 2 розділу 1 V Інструкції №70 організація і проведення з поліцейськими навчально-тренувальних стрільб здійснюються відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та організаційно-розпорядчих актів Національної поліції України. Безпека при проведенні стрільб забезпечується їх чіткою організацією, безумовним виконанням заходів безпеки та високим станом дисципліни.

Згідно з пунктом 9 цього розділу Інструкції №70 під час проведення навчально-тренувальних стрільб використовуються протишумові навушники та захисні окуляри.

Відповідно до підпункту 5 пункту 11 розділу V Інструкції №70 під час виконання вправи зі стрільби категорично забороняється одягати, поправляти та знімати протишумові навушники і захисні окуляри зі зброєю в руках, а також після команди « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (« ІНФОРМАЦІЯ_3 !»).

При цьому пунктом 3 цього розділу Інструкції №70 передбачено, що керівник стрільб (інструктор з особистої безпеки) перед кожним практичним заняттям з використанням зброї перевіряє рівень знань поліцейськими матеріальної частини зброї, правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні з нею. Поліцейські, які не засвоїли правил та порядку застосування і використання зброї, заходів безпеки при поводженні з нею, до проведення стрільб не допускаються.

Суд зазначає, що сам факт допуску відповідачем ОСОБА_1 до проведення стрільби свідчить про засвоєння ним, зокрема, заходів безпеки при поводженні зі зброєю.

Також позивач на обґрунтування своїх позовних вимог посилається на положення наказу МВС від 26.04.2019 № 334 «Про затвердження Курсу стрільб для поліцейських та Норм витрат боєприпасів, пострілів, вибухових пакетів і гранат поліцейськими під час проведення практичних стрільб».

Суд звертає увагу, що підпунктом 1 пункту 19 розділу II Курсу стрільб, який цитує відповідач у наданому до суду відзиві, чітко передбачено, зокрема, що керівник стрільб відповідає за суворе дотримання всіма учасниками стрільб установленого порядку в тирі, на стрільбищі (полігоні), заходів безпеки при поводженні зі зброєю, а також умов і порядку виконання вправ, що відпрацьовуються, та зобов`язаний: провести зі стрільцями цільовий інструктаж та перевірити їх готовність до стрільби (у тому числі знання ними заходів безпеки при поводженні зі зброєю, умов та порядку виконання вправ зі стрільби та кидання ручних гранат); під час виконання вправ зі стрільби знаходитися біля зміни, яка стріляє, та не втручатися в дії стрільців за умови правильності їх виконання та дотримання ними заходів безпеки і порядку; при порушенні стрільцем заходів безпеки, появі в зоні ведення вогню людей, машин, тварин, отриманні повідомлення про необхідність припинення вогню, а також у разі виникнення інших обставин, що можуть призвести до негативних наслідків, терміново подати команду: " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ("Стоп!"), у разі необхідності - команду: "Розряджай! Зброю до огляду!", доповісти керівникові, який здійснює контроль за виконанням наказу про проведення стрільб, причину зупинки стрільби і вжити заходів щодо відновлення порядку та їх продовження.

Отже, навіть за умови наявності у поліцейського обов`язку безумовно дотримуватись заходів безпеки при поводженні зі зброєю під час проведення навчально-тренувальних стрільб, безпосередній обов`язок перевірки заходів безпеки перед кожним практичним заняттям з використанням зброї покладено, а також припинення стрільби в разі порушення стрільцем заходів безпеки покладено на керівника стрільб (інструктора з особистої безпеки).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано до суду жодного доказу, що під час проведення навчально-тренувальної стрільби 06.06.2019 позивачем допущено порушення заходів безпеки, а відповідачем, в свою чергу, вжито заходів, передбачених наведеним вище пунктом 19 розділу II Курсу стрільб, щодо зупинки стрільби з цього приводу та доповіді керівникові причин такої зупинки.

Водночас, обставин щодо порушення позивачем заходів безпеки при поводженні зі зброєю 06.06.2019 не наведено і в оскаржуваних у даній справі Актах за формою Н-5* та НТ*.

Також суд бере до уваги те, що організацією проведення стрільб займався лейтенант поліції ОСОБА_4 , який на запитання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 щодо забезпечення працівників протишумовими навушниками, відповів, що вони знаходяться на полігоні, а не в тирі, тому навушники не потрібні. Про вказаний факт зазначено в оскаржуваному Акті за формою Н-5* від 03.07.2020.

З огляду на встановлені судом обставини справи та досліджені докази, суд приходить висновку, що висновок відповідача про те, що нещасний випадок, що трапився з позивачем 06.06.2019, не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, суперечить фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що нещасний випадок, що трапився з позивачем 06.06.2019, пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Вказаного висновку суд дійшов враховуючи, що складаючи акти форми Н-5* розслідування нещасного випадку та акт №1 форми НТ*, не надав належним чином оцінки обставинам, за яких стався нещасний випадок з ОСОБА_1 , у зв`язку з чим оскаржувані акти прийняті необґрунтовано, без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вони не можуть відповідати критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5* від 03.07.2020 та акта №693/28 від 03.07.2020 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ*, складених Департаментом патрульної поліції відносно молодшого лейтенанта інспектора відділення адміністративної практики батальйону в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ОСОБА_1 .

Водночас, надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту, варто зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, складання, затвердження висновків стосовно того, що нещасний випадок пов`язаний чи не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу, а відтак, зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У той же час, враховуючи приписи частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Департамент патрульної поліції повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 06.06.2019 з інспектором відділення адміністративної практики батальйону в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області молодшим лейтенантом ОСОБА_1 , та скласти за його результатами акти, відповідно до вимог Порядку №1346, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись статтями 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (місце знаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування актів про нещасний випадок невиробничого характеру та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* від 03.07.2020 та акт №693/28 від 03.07.2020 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ*, складені Департаментом патрульної поліції відносно молодшого лейтенанта інспектора відділення адміністративної практики батальйону в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ОСОБА_1 .

Зобов`язати Департамент патрульної поліції повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 06.06.2019 з інспектором відділення адміністративної практики батальйону в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області молодшим лейтенантом ОСОБА_1 , та скласти за його результатами акти, відповідно до вимог Порядку №1346, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 30.06.2021.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна