Рішення № 98001664, 29.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 р. Справа№200/4697/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмовому провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про:

- визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області № Ф-193910-45 від 17 листопада 2020 року про сплату податкового боргу (недоїмки)зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 35758,74 грн.;

- зобов`язання здійснити коригування відомостей в картці платника єдиного соціального внеску.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску здійснено відповідачем без передбачених чинним законодавством підстав, оскільки спірна вимога включає недоїмку зі сплати єдиного внеску за період звільнення позивача від сплати єдиного внеску за період АТО, та суми вимог, які були скасовані рішеннями Донецького окружного адміністративного суду. Також позивач вказав, що підприємницьку діяльність не здійснювала, дохід від такої діяльності не отримувала, фактично перебувала у трудових відносинах, та єдиний соціальний внесок у встановленому законом обсязі сплачував роботодавець. Позивач зазначив, що наявність свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення діяльності, однак не є доказом здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу. Вважає спірну вимогу протиправною та такою що підлягає скасуванню.

18 травня 2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов`язана визначити базу нарахування єдиного внеску, незважаючи на наявність статусу фізичної особи - підприємця. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Крім того, пунктом 2 розділу III Порядку №435 визначено, що фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Оскільки ОСОБА_1 не надала Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 рік, було застосовано рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Також відповідач вказав, що за період з 1 січня 2017 року по 11 лютого 2020 року ОСОБА_1 не сплачувала єдиний внесок та має наявний борг у сумі 39058,74 грн., на підставі облікових даних ГУ ДФС у Донецькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки), згідно вимог чинного законодавства. Стосовно тверджень позивача щодо звільнення від сплати єдиного внеску у період АТО вказав, що позивач з 13 лютого 2020 року повинен виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного внеску відповідно до положень Закону №2464-V, який на час формування спірної вимоги не містить положень щодо звільнення позивача від виконання обов`язків, встановлених статтею 6 цього Закону.

Ухвалою від 26 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та зобов`язано відповідача надати докази у справі.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12 листопада 2008 року отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3068, що видане Головою Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

З 21 листопада 2006 року по 11 лютого 2020 року ОСОБА_1 перебувала в органах доходів і зборів як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності: надання адвокатських послуг, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, з 4 квітня 2011 року по 15 грудня 2017 року ОСОБА_1 була працевлаштована у ПрАТ «Комунтранс», в період з 27 квітня 2020 року по 7 вересня 2020 року – у КП «ЦПМСД Покровської міської ради Донецької області», що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_2 , що видана на ім`я ОСОБА_1

17 листопада 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області станом на 31 жовтня 2021 року сформовану вимогу про сплату позивачем боргу (недоїмки) № Ф-193910-45 зі сплати єдиного внеску на суму 35758,74 грн., з яких: недоїмка – 35588,74 грн., штрафи – 170 грн.

Згідно з розрахунком до спірної вимоги нарахування єдиного внеску здійснено за період з 2017 року по ІV квартал 2020 року та включає штрафні санкції по Рішенню від 22 вересня 2018 року №0077364512, а саме:

- 9 лютого 2018року нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік 2017 - 8448 грн., погашено 8190,60 грн., залишок боргу – 257,40 грн.;

- 19 квітня 2018 року нараховано ЄВ ФОП, в. т.ч. на спрощеній системі та фермерам за І квартал 2018 року - 2457,18 грн.;

- 19 квітня 2018 року нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю нраховано за І квартал 2018 року – 819,06 грн.;

- 19 липня 2018 року нараховано ЄВ ФОП, в. т.ч. на спрощеній системі та фермерам за ІІ квартал 2018 року - 2457,18 грн.;

- 19 липня 2018 року нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю за ІІ квартал 2018 року – 819,06 грн.;

- 9 жовтня 2018 року донараховано ШС по ЄВ (рішення про застосування штрафної санкції №0077364512 від 22 вересня 2018 року) - 170 грн.;

- 19 жовтня 2018 року нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю за IІІ квартал 2018 року 2018 року -2457,18 грн;

- 19 жовтня 2018 року нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам за IІІ квартал 2018 року - 2457,18 грн;

- 21 січня 2019 року нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам за IV квартал 2018 року - 2457,18 грн.;

- 21 січня 2019 року нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю за IV квартал 2018 року - 2457,18 грн.;

- 19 квітня 2019 року нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам за I квартал 2019 року - 2754,18 грн.;

- - 19 липня 2019 року нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам за IІ квартал 2019 року - 2754,18 грн.;

- 21 жовтня 2019 року нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам за IІІ квартал 2019 року - 2754,18 грн.;

- 20 січня 2020 року нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам за IV квартал 2019 року - 2754,18 грн.;

- 21 квітня 2020 року нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю за І квартал 2020 року – 2078,12 грн.;

- 20 липня 2020 року нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю за ІІ квартал 2020 року – 1039,06 грн.;

- 19 жовтня 2020 року нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю за ІІІ квартал 2020 року – 3178,12 грн.

Тобто, з розрахунку до спірної вимоги убачається, що єдиний соціальний внесок під час працевлаштування позивача нараховувався контролюючим органом при цьому за І-ІV квартал 2018 року єдиний внесок нараховувся в подвійному розмірі, як ФОП та як само зайнятій особі.

При цьому, відповідно до інтегрованої картки платника податків (код класифікації доходів бюджету 71040000) 12 травня 200 року зменшено суму недоїмки, згідно рішення ДПС України від 24 квітня 2020 року на 8190,60 грн. (щодо подвійного нарахування).

Не погодившись з діями відповідача щодо формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внесу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України та Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі-ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пункт 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дає визначення поняттю “працівник” - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Положеннями статті 13 Закону № 5076-VI визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно положень статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Разом з тим відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом № 2464-VI не врегульовано.

З наведеного слідує, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №160/3114/19 (адміністративне провадження №К/9901/25439/19), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Як вже зазначалось вище, ОСОБА_1 з 4 квітня 2011 року по 15 грудня 2017 року ОСОБА_1 була працевлаштована у ПрАТ «Комунтранс», в період з 27 квітня 2020 року по 7 вересня 2020 року – у КП «ЦПМСД Покровської міської ради Донецької області» була найманим працівником та роботодавець сплачував за позивача єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд зазначає, що докази отримання позивачем у цей період доходів від провадження адвокатської діяльності індивідуально в матеріалах справи відсутні та відповідачем не доведено.

Таким чином, оскільки позивач у період з 4 квітня 2011 року по 15 грудня 2017 року та з 27 квітня 2020 року по 7 вересня 2020 року був застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок сплати у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримував дохід від неї.

Разом з тим, ОСОБА_1 не звільняється від сплати єдиного внеску за період з 16 грудня 2017 року 26 квітня 2020 року та з 8 вересня 2020 року.

При цьому, суд погоджується з твердженнями позивача щодо відсутності можливості подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як само зайнята особа.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що 12 травня 2020 року відповідачем зменшено суму недоїмки шляхом коригування облікових даних, на підставі рішення ДПС України від 24 квітня 2020 року на суму - 8190,60 грн. (щодо подвійного нарахування).

При цьому, посилання позивача, що під час формування спірної вимоги відповідачем враховано минулі періоди, під час яких діяв пункт 9-4 Закону № 2464-VI, суд вважає безпідставними, оскільки зазначена норма тимчасово визначала право позивача не виконувати обов`язки зі сплати єдиного внеску, а не звільняла від вказаного обов`язку повністю.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17 листопада 2020 року №Ф-193910-45 є протиправною та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині коригування відомостей в картці платника Єдиного соціального внеску суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини 1 статті 14, частини 4 статті 25 Закону № 2464-VІ органи доходів і зборів зобов`язані, зокрема: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників Державного реєстру.

Згідно пункту 61.1 статті 61, підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року N 422, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за N 751/28881 (чинний на час виникнення спірних праоввідносиндалі Порядок №422), згідно пункту 1 якого цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

За приписами пункту 2 розділу І, підпункту 1, 2 підрозділу 4 розділу V Порядку № 422, ІКП - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, зокрема, інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку"/ "Вручено, судовий розгляд"/ "Анульовано").

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку"/"Вручено, судовий розгляд"/ "Анульовано" при частковому скасуванні.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

Аналогічні норми щодо відображення результатів судового оскарження, зокрема вимог, закріплені також в розділі 6 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 року за № 321/35943 (чинний на час розгляду справи).

Тобто, за приписами наведеної норми відображенню в інформаційній системі підлягають результати судового оскарження рішень щодо єдиного внеску.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов`язання здійснити коригування в інтегрованій картці, на думку суду, є передчасними та задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанцій про сплату судового збору, позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 908 грн.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 17 листопада 2020 року №Ф-193910-45.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ: 43142826) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОНПП: НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 454 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв