Ухвала суду № 98001647, 25.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у встановленні судового контролю

25 червня 2021 р. Справа №200/7410/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1

про встановлення судового контролю та винесення окремої ухвали

в адміністративній справі № 200/7410/19-а

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.10.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною щодо відмови здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу не отриманої пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, зобов`язання здійснити розрахунок компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати за формулою, яка зазначена у статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати” на суму боргу невиплаченої пенсії та відповідно до ст. 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати” здійснювати виплату компенсації не отриманої пенсії за 2016-2017 року у зв`язку з порушенням строків її виплати за весь час затримки кожного разу коли відповідач буде здійснювати виплату окремої суми боргу за окремий період затримки виплати боргу пенсії починаючи з 01 січня 2016 року та розрахувати та виплатити компенсацію вже виплаченого боргу пенсії за 2016 рік, яку отримано у 2019 році, зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення задовольний частково, визнана протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов`язане здійснити ОСОБА_1 здійснити розрахунок компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати за формулою, яка зазначена у статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати” на суму боргу невиплаченої пенсії та відповідно до ст. 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати”, розрахувати та виплатити компенсацію вже виплаченого боргу пенсії за 2016 рік, яку отримано у 2019 році.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 200/7410/19-а та винесення окремої ухвали про неналежне виконання рішення суду.

Доводи заяви обґрунтовані тим, що до теперішнього часу рішення суду не виконане та пенсійний орган ухиляється від виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, доводи заяви, суд вважає заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якими у резолютивній частині рішення у разі необхідності вказується про порядок і строк виконання рішення.

Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі, що є правом суду, а не його обов`язком.

Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Враховуючи наведене, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення, та саме в його резолютивній частині повинен бути визначений обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов`язань у межах відповідної справи.

Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні рішення судом судовий контроль не встановлювався. Суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню та за бажанням позивача може бути виконане шляхом подання виконавчого листа по справі на примусове виконання до відповідного відділу Державної виконавчої служби або приватного виконавця згідно Закону України “Про виконавче провадження”.

Таким чином, суд позбавлений процесуальної можливості встановлення судового контролю за відповідною заявою позивача вже після постановлення рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14.

Щодо вимоги заявника про винесення окремої ухвали про неналежне виконання рішення суду, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Суд враховує, що жодних доказів вчинення посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області дій щодо порушення законодавства, які б містили ознаки кримінального правопорушення суду не надано, тому вимога про винесення окремої ухвали задоволенню не підлягає, з огляду на її необґрунтованість.

Суд також зазначає, що положення Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають винесення судом рішення про примусове виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю та винесення окремої ухвали.

На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі № 200/7410/19-а та та винесення окремої ухвали про неналежне виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Давиденко