Рішення № 98001550, 30.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 р. Справа№200/5070/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (місцезнаходження юридичної особи: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 175, код ЄДРПОУ 38652962) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Одевір” (місцезнаходження юридичної особи: 85325, Донецька область, Покровський р-н, с. Рівне, вул. Шопена, буд. 1, код ЄДРПОУ 42513545) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи та зобов`язання зупинення експлуатації до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, -

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області звернулось із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Одевір” про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю “Одевір”, яка розташована за адресою: Донецька область, Добропільський район, с. Ганнівка, вул. Комарова, буд. 48з до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Одевір” зупинити експлуатацію АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю “Одевір” до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) приміщень та території АЗС, розташованої за адресою: Донецька область, Покровський р-н, с. Рівне, вул. Шопена, буд. 1, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, вході перевірки виявлені чисельні порушення, які є такими, що впливають на ризик виникнення пожежі, несуть загрозу життю та здоров`ю людей, перешкоджають вільній евакуації людей у разі настання надзвичайної ситуації, ускладнюють гасіння пожежі. Вважає, що виявлені порушення є підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді заборони експлуатації АЗС.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідачу направлено ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року за адресою місцезнаходження, зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 85325, Донецька область, Покровський р-н, с. Рівне, вул. Шопена, буд. 1, та вручено відповідачу особисто 06 травня 2021 року.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Враховуючи зазначені обставини, з урахуванням положень ч. 6 ст. 162 КАС України суд дійшов висновку про вирішення справи за наявними матеріалами у справі.

З 07 червня 2021 року по 18 червня 2021 року суддя Черникова А.О. перебувала на лікарняному.

З 22 червня 2021 року по 25 червня 2021 року суддя Черникова А.О. знаходилась у відпустці.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до вимог Доручення Прем`єр-міністра України від 11 березня 2021 року №10033/1/1-21 з урахуванням вимог Кодексу цивільного захисту України, на підставі Наказу Головного управління ДСНС України у Донецькій області №120 від 12 квітня 2021 р. “Про здійснення позапланових перевірок” визначено посадових осіб, яким доручено провести перевірку у термін з 13 по 14 квітня 2021 року ТОВ «ОДЕВІР» (а. с. 43-55).

На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №269 від 12 квітня 2021 року працівниками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області проведено перевірку стану додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «ОДЕВІР», яке розташоване за адресою: 85325, Донецька область, Покровський р-н, с. Рівне, вул. Шопена, буд. 1 (а. с. 58-59).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №115 від 23 березня 2021 року (далі - акт перевірки). (а. с. 56-57).

Відповідно до акту перевірки від 14 квітня 2021 року, в ході її проведення встановлено, що ТОВ «ОДЕВІР» порушено нормативно-правові акти з питань пожежної безпеки, які стали підставою для звернення до суду з метою застосування заходів реагування, оскільки можуть створювати загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- суб`єктом господарювання, який розпочав використання об`єкту нерухомості, не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, у разі відсутності якої забороняється провадження господарської діяльності на об`єкті;

- договором оренди не визначено обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна;

- особи, яких приймають на роботу, пов`язану з підвищеною пожежною небезпекою попередньо (до початку самостійного виконання роботи) не пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху;

- АЗС не забезпечено первинними засобами пожежогасіння згідно з нормами належності, в тому числі недоукомплектовано пожежний щит у відповідності до додатку 2 НАПБ В.01.058-2008/112, що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- усі приміщення будівель АЗС не обладнані системою протипожежного захисту, що призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- об`єкт не обладнано гучномовним зв`язком, що унеможливлює забезпечення своєчасного оповіщення людей про пожежу в її початковій стадії, що призведе до збільшення часу оповіщення та евакуації;

- для відкривання і закривання пробок металевої тари, проведення робіт із обслуговування та ремонту технологічного обладнання у вибухонебезпечних зонах на АЗС не забезпечено інструментом з металу, що не утворює іскор, що може призвести до виникнення небезпечного іскріння, полум`я, та створює небезпеку виникнення займання газоповітряної суміші з подальшим розвитком пожежі, вибуху та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- кришки оглядових ям і приймальних колодязів ємностей з нафтопродуктами виконано з матеріалу, який утворює іскри, що може призвести до виникнення небезпечного іскріння, полум`я, та створює небезпеку виникнення займання газоповітряної суміші з подальшим розвитком пожежі, вибуху та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання 1 раз на 2 роки, внаслідок чого унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- не проведено, з періодичністю не рідше одного разу на рік, вимірювання опорів заземлювальних пристроїв, із занесенням результатів вимірювання та ремонтів до журналу з експлуатації захисту від проявів статичної електрики, що може призвести до небезпечного іскріння внаслідок розряду статичної електрики під час процедури зливу-наливу нафтопродуктів та створює небезпеку виникнення займання газоповітряної суміші з подальшим розвитком пожежі, вибуху та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- відсутні підтверджуючі документи щодо проведення оглядів дихальної арматури, вогнеперешкоджувачів та гідравлічних клапанів, що може призвести до виникнення небезпечної газоповітряної суміші в просторі, та створює небезпеку виникнення займання газоповітряної суміші з подальшим розвитком пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- відомості про ТО, ремонт, перевірку паливороздавальних колонок не фіксуються в журналі обліку ремонту устатковання, внаслідок чого технологічне обладнання може бути у несправному стані, що призведе до розтікання палива при пожежі, поширення пожежі на інші резервуари, будівлі, споруди, транспортні засоби та унеможливить підступи до осередку пожежі для його гасіння, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- не створено добровільну пожежну охорону відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 564 “Про затвердження Порядку функціонування добровільної пожежної охорони”, що унеможливлює оперативне реагування на виникнення пожежі, збільшує час та ускладнює гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі;

- АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворюючого піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою, що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- допускається експлуатація АЗС без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні, внаслідок відсутності якого персонал та відвідувачі АЗС не будуть сповіщені про перевищення допустимих концентрацій горючих речовин в повітрі робочої зони, що може призвести до виникнення небезпечної газоповітряної суміші в просторі та створює небезпеку виникнення займання газоповітряної суміші з подальшим розвитком пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (у коридорі біля входу до приміщення кухні та біля туалету), що може призвести до порушення цілісності проводів та короткого замкнення та подальшого горіння;

- вимикачі, електророзетки, апарати захисту та світильники у складських приміщеннях встановлені на горючу основу, що призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання горючого матеріалу, що може привести до займання та виникнення пожежі з подальшим впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- не надано акти проведення прихованих робіт у всіх приміщеннях будівель АЗС, які підтверджують ізолювання проводів (кабелів) від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, внаслідок чого електропроводи прокладені відкрито по горючим основам, що призведе до нагрівання горючого матеріалу та може привести до займання і виникнення пожежі з подальшим впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- на вхідних дверях до всіх будівель і приміщень складського призначення не позначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок»;

- допускається захаращення шляхів евакуації з будівлі операторської-кафе меблями, що може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- АЗС не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленим на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби, що може призвести до збільшення часу прибуття пожежних підрозділів, унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі;

- АЗС не оснащено жорсткою буксирною штангою довжиною не менш 3 м для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі, внаслідок відсутності якої унеможливлюється евакуація транспортних засобів з території АЗС під час виникнення пожежі;

- не забезпечено фінансування заходів цивільного захисту (обсяг фінансування, що виділяється потенційно небезпечними об`єктами та об`єктами підвищеної небезпеки для проведення необхідних заходів цивільного захисту, має становити не менше ніж 0,5 відсотка обсягу валового доходу такого об`єкта), що призводить до зниження рівня техногенної безпеки на об`єкті, унеможливлює своєчасне реагування та запобігання виникненню надзвичайної ситуації, ускладнює ліквідацію її наслідків;

- не розроблено та не затверджено положення, інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки, що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації;

- не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації;

- допускаються до роботи особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань цивільного захисту, що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації;

- відсутній інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту, що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації;

- не розроблена та не затверджена інструкція щодо дій персоналу АЗС у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації;

- не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту, що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації;

- не проведена ідентифікація АЗС щодо визначення потенційної небезпеки, що унеможливлює встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

- працівників АЗС не забезпечено засобами індивідуального захисту відповідно до Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 1200, що призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків;

- особи, задіяні до оповіщення, виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного характеру, не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин із переговорним пристроєм, що призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків;

- не створено об`єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. відповідно до Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 775, що призведе до ускладнення ліквідації надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприятиме розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджатиме евакуації людей;

- не здійснено обов`язкове страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання, що унеможливлює відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну третіх осіб, у тому числі довкіллю (природним ресурсам, територіям та об`єктам природно-заповідного фонду), внаслідок пожеж та/або аварій на об`єктах підвищеної небезпеки;

- на об`єкті підвищеної небезпеки не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення, внаслідок чого надзвичайна ситуація буде виявлена на більш пізній стадії розвитку, у зв`язку з чим заходи щодо її ліквідації на ранній стадії будуть не ефективними. Відсутність оповіщення персоналу і населення, що проживає у зоні можливого ураження від надзвичайної ситуації на ранній стадії її розвитку призведе до ймовірного ураження зазначених осіб у разі не своєчасної евакуації. Тобто відсутність даних систем створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- на об`єкті не дотримано вимоги інженерно-технічних заходів цивільного захисту.

Примірник акта перевірки вручено під підпис відповідачу - директору ТОВ «ОДЕВІР» ОСОБА_1 - 14 квітня 2021 року. Зауважень або пояснень щодо результатів виявлених порушень відповідач не подавав. (а. с. 14-42).

Станом на день розгляду справи відповідачем не надано відомостей про усунення виявлених порушень.

З метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей позивач просить застосувати відповідні заходи реагування.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 р. №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до положень ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Частиною 7 статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Водночас, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України №5403-VI від 02.10.2012 р. (далі - Кодекс цивільного захисту України).

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту Українидо завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання.

Згідно з пунктом 25 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до частин 2, 5 статті 57 Кодексу цивільного захисту України Початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану). Оцінка протипожежного стану проводиться суб`єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію. Висновок за результатами оцінки протипожежного стану оформляється та надається суб`єктом господарювання, який проводив оцінку протипожежного стану. Позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану надається до початку роботи новоутворених підприємств, до початку використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості, за відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки та діє до реєстрації декларації. Суб`єкт господарювання набуває право вчиняти дії щодо провадження господарської діяльності, передбачені частиною другою цієї статті, з дня реєстрації декларації відповідним дозвільним органом. Форма декларації, порядок її подання та реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України. Особи, які подали декларацію, несуть передбачену законом відповідальність за достовірність даних, зазначених у поданій декларації.

Відповідно до пункту 5 Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської Катастрофи №338 від 18.12.2000 р. “Про затвердження положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів” Паспортизація ПНО здійснюється відповідно до переліків

потенційно небезпечних об`єктів, затверджених комісіями з питань ТЕБ та НС, які складаються на підставі результатів ідентифікації ПНО.

Відповідно до пунктів 2, 9 Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської Катастрофи № 98 від 23.02.2006 року дія цієї Методики розповсюджується на осіб, які повинні зареєструвати небезпечні об`єкти, у тому числі осіб, відповідальних за об`єкти, визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади як такі, що несуть загрозу виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС) та підлягають ідентифікації. Ідентифікацію проводять відповідальні особи об`єктів господарської діяльності. Ідентифікацію об`єктів, які визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади відповідно до пункту 2 цієї Методики, проводять призначені ними особи.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків;

Згідно пункту 8 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.

Згідно пункту 11 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту.

Згідно пункту 18 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Відповідно до частини 4 стаття 40 Кодексу цивільного захисту України особи під час прийняття на роботу та працівники щороку за місцем роботи проходять інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях.

Відповідно до частини 6 стаття 40 Кодексу цивільного захисту України допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань цивільного захисту, зокрема з пожежної безпеки, забороняється.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

В силу частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із Положенням про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Головного управління ДСНС України у Донецькій області, затвердженого наказом ГУ ДСНС України у Донецькій області від 17.01.2020 р. №24 (внесено зміни до наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області від 20.02.2019 р. № 77 “Про затвердження Положення про управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління”), Управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління ДСНС України у Донецькій області є структурним підрозділом ГУ ДСНС України у Донецькій області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, та запобігання їх виникненню, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697, (далі - Правила №1417), які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 розділу V Правил №1417 визначено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”.

Відповідно до пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил №1417 замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Відповідно до підпункту 10.1 пункту 10 розділу VІ Правил №1417 до роботи на автозаправних станціях (далі - АЗС) допускаються лише особи, які пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і мають про це відповідне посвідчення. Забороняється зменшувати нормовані протипожежні відстані між суміжними будинками, спорудами на території АЗС.

Відповідно до підпункту 10.4 пункту 10 розділу VІ Правил №1417 на АЗС мають бути вивішені на видимих місцях плакати, які містять обов`язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки.

Відповідно до підпункту 10.5 пункту 10 розділу VІ Правил №1417 АЗС мають бути оснащені телефонним, гучномовним зв`язком. Для АЗС, які не обладнані провідним телефонним зв`язком, дозволяється для цих цілей використовувати засоби стільникового зв`язку.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 року №658 затверджено правила пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів (далі - НАПБ В.01.058-2008/112).

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ НАПБ В.01.058-2008/112 протипожежний режим встановлюється інструкцією, затвердженою наказом керівника підприємства (далі - інструкція), у якій мають бути визначені: можливість (місця) куріння, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних); правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання та припустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть знаходитися у виробничих приміщеннях і на території підприємства (у місцях зберігання); порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та шмаття, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації та обслуговування наявних інженерно-технічних засобів протипожежного захисту (систем протипожежного водопостачання, насосних станцій, автоматичних систем пожежної сигналізації та пожежогасіння, систем газодимовидалення, вогнегасників тощо); порядок проведення ППР та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; дії працівників у разі виявлення пожежі; порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні.

Відповідно до пункту 14 глави 2 розділу ІІІ НАПБ В.01.058-2008/112 на вхідних дверях до всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій вказуються категорії цих будинків та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою згідно з Нормами визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, затвердженими наказом МНС України від 03.12.2007 р. N833 (далі - НАПБ Б.03.002-2007), та клас зони в приміщеннях за "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N272 ( v0272203-01 ) (далі - НПАОП 40.1-1.32-01). На межах зон зовнішніх виробничих та складських дільниць встановлюються покажчики із зазначенням класу зони за НПАОП 40.1-1.32-01 (v0272203-01).

Відповідно до пункту 2 глави 4 розділу ІІ НАПБ В.01.058-2008/112 посадові особи до початку виконання своїх обов`язків і періодично один раз на три роки повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. Посадові особи, що повинні проходити навчання, визначаються Переліком посад, при призначенні на які особи зобов`язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядку їх організації, затвердженим наказом МНС України від 29.09.2003 р. N368 (z1147-03) і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 р. за N 1147/8468 (далі - НАПБ Б.06.001-2003).

Відповідно до пункту 11 глави 1 розділу VІІ НАПБ В.01.058-2008/112 АЗС оснащуються жорсткою буксирною штангою довжиною не менш 3 м для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі.

Відповідно до пункту 30 глави 1 розділу VІІ НАПБ В.01.058-2008/112 на АЗС забороняється: експлуатація АЗС без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні.

Відповідно до пункту 14 глави 2 розділу VІІ НАПБ В.01.058-2008/112 режим експлуатації, кількість відпрацьованого часу і помічені неполадки в роботі обладнання фіксуються в експлуатаційному журналі.

Відповідно до пункту 14 глави 1 розділу VІІ НАПБ В.01.058-2008/112 АЗС забезпечуються первинними засобами пожежогасіння (додаток 2). Усі первинні засоби пожежогасіння, розташовані у приміщеннях або на території АЗС, постійно утримуються у справному стані та готовими до негайного застосування.

Відповідно до пункту 7 глави 2 розділу VІІ НАПБ В.01.058-2008/112 на території та в приміщенні АГЗС (АГЗП) забороняється курити, про що на видних місцях наносяться (вивішуються) відповідні попереджуючі написи (знаки).

Відповідно до пункту 3 глави 4 розділу ІV НАПБ В.01.058-2008/112 результати ревізії блискавкозахисту, перевірочних випробувань заземлювальних пристроїв, виконаних ремонтів заносяться до спеціального пронумерованого, прошнурованого та скріпленого печаткою експлуатаційного журналу. Ця документація після закінчення приймання пристроїв блискавкозахисту передається організації, яка їх експлуатує.

Суд враховує, що виявлені порушення у своїй сукупності можуть призвести до виникнення пожежі, не дозволять вчасно її ліквідувати, призведуть до її стрімкого розвитку та потенційно загрожують життю і здоров`ю людей.

Згідно зі статтями 51, 55 Кодексу цивільного захисту забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на їх власників та/або керівників.

Крім цього, суд наголошує на тому, що відповідач не надав доказів повного усунення порушень, відображених у Акті №190 від 14 квітня 2021 року.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що належних, допустимих та достовірних доказів усунення, викладених в акті перевірки істотних порушень, відповідачем, станом на дату прийняття рішення у справі, до суду не подано.

Системний аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони експлуатації будівлі виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей є самостійною підставою для застосування заходів реагування.

Відповідності до пункту 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Як свідчить зміст позовної заяви та доданих до неї документів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи АЗС ТОВ «ОДЕВІР», розташованого за адресою: Донецька область, Добропільський район, с. Ганнівка, вул. Комарова, буд. 48з, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд звертає увагу сторін, що поняття “загроза життю та/або здоров`ю людини” є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за якими, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Зазначена позиція суду неодноразово була викладена в рішеннях Верховного Суду, а саме К/9901/24269/19, К/9901/30775/19 та ін.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем докази усунення порушень в повному обсязі, вказаних в акті перевірки №190 від 14 квітня 2021 року до суду не подано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю “Одевір”, розташованої за адресою: Донецька область, Добропільський район, с. Ганнівка, вул. Комарова, буд. 48з до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та їх задоволення.

Суд зазначає, що згідно із частини 2 статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 р. №877-V відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Стосовно позовних вимог щодо встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію АЗС ТОВ «ОДЕВІР», розташованої за адресою: Донецька область, Добропільський район, с. Ганнівка, вул. Комарова, буд. 48з, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки суд зазначає наступне.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст. 378 КАС України).

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Отже, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 826/8279/16.

Враховуючи вищезазначене, встановлення способу і порядку виконання судового рішення проводиться під час виконання судового рішення, у разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів неможливості виконання судового рішення обраним способом.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 3, 5- 9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 90, 94, 139, 194, 241-243, 245, 246, 257, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (місцезнаходження юридичної особи: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 175, код ЄДРПОУ 38652962) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Одевір” (місцезнаходження юридичної особи: 85325, Донецька область, Покровський р-н, с. Рівне, вул. Шопена, буд. 1, код ЄДРПОУ 42513545) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи та зобов`язання зупинення експлуатації до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи), АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю “Одевір”, розташованої за адресою: Донецька область, Добропільський район, с. Ганнівка, вул. Комарова, буд. 48з до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В задоволенні іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 30 червня 2021 року.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.О.Черникова