Рішення № 98001513, 25.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2021 р. Справа№200/4274/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

13 квітня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262, положень постанови КМУ № 704 (у редакції від 15.01.2019 року) із обов`язковим зазначенням додаткових складових грошового забезпечення таких, як шкідливість 15%, надбавка за особливо важливі завдання 44%, а також надбавкою за вислугу років в розмірі 45% та премією 18% для здійснення обчислення та перерахунку з 05.03.2019 року основного розміру пенсії за вислугу років;

- зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262, ст. 9 Закону № 2011, положень постанови КМУ № 704 (у редакції від 15.01.2019 року) із обов`язковим зазначенням додаткових складових грошового забезпечення таких, як шкідливість 15 %, надбавка за особливо важливі завдання 44%, а також надбавкою за вислугу років в розмірі 45 %, премією 18% для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.01.2019 року, з 01.01.2020 року, з 01.01.2021 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019 року, 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, а саме:

1) з 01.01.2019 року по 31 грудня 2019 року про розмір посадового окладу і окладу за військовим званням із урахуванням приміток додатку № 1, 14 до Постанови КМУ № 704 (у редакції від 15.01.2019 року) посадовий оклад, визначений виходячи з розміру: 50 % мінімальної заробітної плати (2086, 50 грн.), встановленої згідно зі ст. 8 Закону України № 2629-VIII від 23.11.2018 року “Про державний бюджет на 2019 рік” станом на 01.01.2019 року, помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт;

2) з 01.01.2020 року по 31 грудня 2020 року про розмір посадового окладу і окладу за військовим званням із урахуванням приміток додатку № 1, 14 до Постанови КМУ № 704 (у редакції від 15.01.2019 року) посадовий оклад, визначений виходячи з розміру: 50 % мінімальної заробітної плати (2361, 50 грн.), встановленої згідно зі ст. 8 Закону України №294-ІХ від 14.11.2019 року “Про державний бюджет на 2020 рік” станом на 01.01.2020 року, помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт;

3) з 01.01.2021 року про розмір посадового окладу і окладу за військовим званням із урахуванням приміток додатку № 1, 14 до Постанови КМУ № 704 (у редакції від 15.01.2019 року) посадовий оклад, визначений виходячи з розміру: 50 % мінімальної заробітної плати (3000 грн.), встановленої згідно зі ст. 8 Закону України № 1082-ІХ від 15.12.2020 року “Про державний бюджет на 2021 рік” станом на 01.01.2021 року, помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт.

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області надати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на певні поштову та електронну адресу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Зазначає, що з 05.03.2019 року, а саме з дня набрання законної сили рішенням суду у справі № 826/3858/18, виникли підставі для перерахунку його пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення (згідно з постановою КМУ № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Проте, вказує позивач, у зв`язку із не наданням Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень постанови КМУ № 704 із обов`язковим зазначенням додаткових складових грошового забезпечення таких, як шкідливість 15%, надбавка за особливо важливі завдання 44%, а також надбавкою за вислугу років в розмірі 45% та премією 18% для здійснення обчислення та перерахунку з 05.03.2019 року основного розміру пенсії за вислугу років, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у 2019-2021 роках не застосовано пункт 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в частині обчислення грошового забезпечення з 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 01.01.2019 року, 01.01.2020 року та 01.01.2021 року що призвело до невірного нарахування позивачеві пенсії.

У поданому до суду відзиві на адміністративний позов, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області заперечило проти задоволення позовних у повному обсязі, зазначивши, що станом на 01.01.2016 року грошове забезпечення поліцейських встановлювалось Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а тому грошове забезпечення пенсіонерам з числа начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), пенсії яких підлягають перерахунку, визначався відповідно до постанови КМУ № 988.

У поданому до суду відзиві на позов ОСОБА_1 , Міністерство внутрішніх справ України заперечило проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, що положення пунктів 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 є незастосовними відносно позивача, оскільки стосуються виключно військовослужбовців у відставці, зокрема, і пенсіонерів за лінією Міністерства оборони України (тобто військовослужбовців у відставці), а позивач, зазначає Міністерство внутрішніх справ є пенсіонером за лінією МВС України , тобто атестованим співробітником органів внутрішніх справ у відставці.

На підставі чого, відзначає Міністерство внутрішніх справ України, положення пунктів 1 та 2 постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103, і наслідки втрати чинності цими положеннями у зв`язку з набранням чинності рішенням суду по справі № 826/3858/18 не мають для позивача жодного юридичного значення.

Крім цього, Міністерство внутрішніх справ України відзначило, що на позивача поширювалась дія пункту 3 постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103, котра не містила жодних обмежувальних приписів стосовно розрахункової бази обчислення грошового забезпечення діючого публічного службовця в цілях перерахунку розміру раніше призначених пенсій.

У зв`язку із чим Міністерство внутрішніх справ України просило у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано пояснення щодо позову ОСОБА_1 , в яких зазначено, що органи Пенсійного фонду України здійснюють перерахунок та виплату пенсії військовослужбовцям на підставі документів, що надані уповноваженими структурними підрозділами, де особа проходила службу.

А також у своїх поясненнях Головне упраління Пенсійного фонду України в Донецькій області звертає увагу суду на те, що позивач не відноситься до категорії військових пенсіонерів, перерахунок та виплата пенсії яким врегульовані пунктами 1,2 постанови КМУ № 103 та постанови КМУ № 704, оскільки є колишнім співробітником органів внутрішніх справ (міліції), а тому, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, скасування вказаних пунктів постанови КМУ № 103 не породжує правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу.

Підсумовуючи, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки розмір грошового забезпечення відповідній категорії громадян, до якої віднесений позивач, врегульований постановою КМУ № 988, а не постановою КМУ № 704, як на то вказує позивач.

Встановивши, що вказаний позов поданий без додержання вимог передбачених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), Донецький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 16 квітня 2021 року залишив його без руху, надавши позивачеві строк для усунення його недоліків.

На виконання умов вказаної ухвали від 16 квітня 2021 року позивачем надано суду оригінал документа про сплату судового збору за подання до суду позову у цій справі, а також заяву про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Одночасно, суд, цією ж ухвалою поновив позивачеві строк звернення до суду із даним позовом та залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Ухвалою суду від 21 травня 2021 року залучено до участі у справі як другого відповідача – Міністерство внутрішніх справ України. Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку. Встановлено строк для подання другим відповідачем - Міністерством внутрішніх справ України відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, якими він обґрунтовується, протягом 15 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, отже, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. Саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, участь учасників справи в судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, та сторонами не повідомлено причин, які безпосередньо перешкоджають розгляду даної справи за наявними у ній доказами.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України, серія: НОМЕР_1 (а.с. 12-13).

Позивач з 20.10.2004 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ІV, що також підтверджується посвідченням № НОМЕР_2 , що видане УМВС України в Донецькій області 14.01.2005 року (а. с. 15).

Довідкою Головного управління МВС України в Донецькій області від 13.03.2018 року № 2836 визначено наступні розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 :

- Посадовий оклад – 2 450,00 грн;

- Оклад за військовим (спеціальним званням) капітан міліції – 1 800,00 грн;

- Надбавка за стаж служби (40%) – 1 700,00 грн;

- Премія (0,34%) – 20,23.

17.02.2021 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Донецькій області з заявою про надання інформації з яких складових грошового забезпечення складається його пенсія.

Листом Головного управління ПФУ в Донецькій області від 22.02.2021 №1578-1712/К-03/8-0500/21 повідомлено позивача про складові грошового забезпечення з яких обчислюється пенсія позивача.

Позивач не погодившись з бездіяльністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області щодо не підготовки та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262, положень постанови КМУ № 704 звернуся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393.

Пунктом 1 цього Порядку (в чинній редакції) передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Відповідно дго пункту 2 Порядку Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Згідно з пунктом 3 Порядку на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

За правилами пункту 5 Порядку для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зміст цього спору зводиться до правильності обчислення розміру грошового забезпечення за відповідною посадою для нарахування пенсії.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовців та членів їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах встановлені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII)

Згідно з частиною 1 статі 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. (ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-XII)

За приписами частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 (далі - постанова № 704).

Постановою № 704 зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови КМУ № 704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Разом з тим, згідно пунктом 1 Примітки Додатку 1 постанови КМУ № 704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" (в редакції постанови КМУ № 1041 від 20.12.2017) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Згідно Примітки Додатку 14 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Виходячи з наведених вище приписів законодавства судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин пункт 4 постанови КМУ № 704 (в редакції постанови КМУ № 103) визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р.".

За позицією позивача, при обчисленні розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням відповідач повинен був керуватися пунктами 1 приміток Додатку 1 та Додатку 14 до постанови КМУ № 704, відповідно до яких обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

Отже, з урахуванням доводів сторін судом встановлено, що спірним у даній справі є правомірність застосування відповідачем при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням такого показника, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р."

Вирішуючи вказане питання суд враховує, що відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 49 Закону України від 27.02.2014 № 794-VII " Про Кабінет Міністрів України " Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870 затверджено Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (надалі також - Правила), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.

У пунктах 6, 11, 14, 15 цих Правил зазначено, що проект постанови Кабінету Міністрів України готується зокрема у разі затвердження положення або іншого нормативно-правового акта.

Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і у разі потреби додатків.

Постановляюча частина постанови повинна містити: нормативні положення; конкретні доручення суб`єктам суспільних відносин у відповідній сфері; умови та порядок дії інших постанов (окремих норм); посилання на додатки (у разі їх наявності); норми, пов`язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.

Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності: пункти, що містять нормативні положення; пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність; пункти, що містять окремі доручення; пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.

У пункті 20 Правил наведені вимоги, які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою.

Так, згідно з абзацом 7 підпункту 2 пункту 20 Правил в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.

Підпунктом 6 пункту 20 Правил передбачено, що додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.

Відповідно до пункту 24 Правил метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.

Як передбачено пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року № 34/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 року за № 381/10661, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.

Суд зазначає, що Постанова КМУ № 704 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII встановив види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.

Як вбачається зі структури Постанови КМУ № 704, пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).

У пункту 4 постановляючої частини Постанови № 704, у якій містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.

Так, відповідно до норми пункту 4 Постанови № 704 на час прийняття цієї постанови передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1 та 14 до постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Постановою № 103 до пункту 4 Постанови № 704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018 року, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

Суд зауважує, що пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (надалі також Закон № 1774-VIII), який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Таким чином, згідно з Постановою КМУ № 704 (в редакції Постанови КМУ № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

З огляду на викладене, суд вважає помилковою позицію позивача щодо не застосування відповідачами при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для перерахунку його пенсії, такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, оскільки зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не є нормами права та не узгоджуються з пунктом 3 розділу II " Прикінцеві та перехідні положення " Закону № 1774-VIII.

Крім того, суд звертає увагу на дію в часі норм законодавства. За загальним правилом норма права діє стосовно відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 700/668/16-а, яким визнано, що суб`єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов`язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов`язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.

Таким чином, єдиний орган конституційної юрисдикції фактично передбачив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий нормативний акт скасовує положення нормативного акта, прийнятого раніше, якщо обидва ці акти регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.

З огляду на викладене та враховуючи те, що Додатки 1 і 14 до Постанови КМУ № 704 затверджені 30.08.2017, а пункт 4 цієї ж постанови змінено 21.02.2018 на підставі Постанови КМУ № 103, то пріоритетним в цьому випадку є положення саме пункту 4 Постанови № 704.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (ч. 2 ст. 77 КАС України)

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що відповідачами доведено правомірність обчислення розміру посадового окладу та окладу за військове звання позивача без застосування п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 постанови № 704, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єктів владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання/перебування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10; ЄДРПОУ: 00032684), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 32; ЄДРПОУ: 08592158), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3; ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 25 червня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров