Рішення № 98001510, 29.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 р. Справа№200/1444/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнов О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

09.02.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області (код ЄДРПОУ: 04343197, місцезнаходження: Донецька область, Добропільський район, м. Шахове, вул. М.Ф.Чернявського, 14), у якому просить:

зобов`язати Шахівську сільську раду Добропільського району Донецької області прийняти рішення про припинення повноважень ОСОБА_1 , як старости сіл Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області, на підставі пп.4 ч.2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад”;

зобов`язати Шахівську сільську раду Добропільського району Донецької області внести виправлення у запис № 17 у трудовій книжці ОСОБА_1 в частині підстави внесення запису (документ, його дата і номер) – стовпчик 4;

зобов`язати Шахівську сільську раду Добропільського району Донецької області здійснити нарахування та виплати з місцевого бюджету ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі шести середніх заробітних плат у зв`язку з припиненням виконання ним повноважень старости сіл Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до ст.ст. 14-1, 26, 45, 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” його було обрано старостою сіл Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області.

Відповідні повноваження позивача припинені на підставі пп.4 п.2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад” згідно з рішенням Шахівської сільської ради № VIIІ-1/1 від 11.11.2020 року “Про підсумки місцевих виборів сільського голови та встановлення рангу посадової особи місцевого самоврядування Шахівському сільському голові”.

До трудової книжки позивача на підставі зазначеного рішення внесено відповідний запис № 17, який позивач вважає помилковим, оскільки відсутнє рішення відповідача безпосередньо про припинення його повноважень.

Зазначає, що припинення повноважень посадової особи місцевого самоврядування є підставою для виплати такій особі вихідної допомоги відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України. З урахуванням відсутності у відповідача правових підстав щодо невиплати йому вихідної допомоги, бездіяльність відповідача щодо її невиплати є протиправною.

Наведене стало підставою його звернення до суду з даним позовом.

29.03.2021 року відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на позовну заяву, з якого слідує наступне. За результатами виборів Октябрської сільської ради, рішенням Октябрської сільської ради № УІІ-10/1 від 22.07.2016 «Про визначення повноважень старост сіл Октябрської сільської ради» визнано повноваження старост сіл Октябрської сільської ради, у тому числі - ОСОБА_1 . Згодом Октябрську сільську раду Добропільського району Донецької області перейменовано на Шахівську сільську раду того самого району.

11.11.2020 року рішенням Шахівської сільської ради № VIII-1/1 визнано початок повноважень депутатів Шахівської сільської ради ради 8 скликання. У зв`язку з цим 11.11.2020 року повноваження позивача припинено на підставі вказаного вище рішення Шахівської сільської ради, згідно підпункту 4 пункту 2 розділу II Прикінцеві положення Закону України №562-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад”, про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці. Зазначає, що обов`язку з прийняття додаткових рішень про припинення повноважень старост місцевих рад законодавством не передбачено.

Позивач був посадовою особою місцевого самоврядування в розумінні статей 2, 3 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” та його повноваження закінчились в день набуття повноважень Шахівською сільською радою 8 скликання у зв`язку із закінченням строку повноважень сільської ради 7 скликання та її виконавчого комітету, до складу якого він входив за посадою.

Тобто посада, на якій перебував ОСОБА_1 , передбачає обмеження щодо строків перебування на ній - до формування нового складу виконавчого органу, тобто фактично мало місце звільнення позивача на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Однак у випадку з Позивачем, припинення трудових відносин регулюється спеціальним законодавством, тому його звільнено із підстав, встановлених підпунктом 4 пункту 2 розділу II Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання територій та адміністративних центрів територіальних громад».

Крім того, на думку Шахівської сільської ради, позивач помилково ототожнює закінчення повноважень старости, як посадової особи місцевого самоврядування у зв`язку із закінченням строку повноважень ради та її виконавчого комітету, із припиненням виконання повноважень посадових осіб інших суб`єктів господарювання, що передбачено п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Тому вважає відсутніми підстави для виплати позивачу вихідної допомоги відповідно до статті 44 КЗпП України.

На момент прийняття позивача на роботу та його звільнення, була відсутня норма, що надавала право на грошову виплату, та приймаючи до уваги той факт, що позивач звільнений за попереднім місцем роботи на підставі п.1 ст.36 КЗпП України (за згодою сторін) за день до обрання його на посаду старости сіл Шахівської сільської ради, позовні вимоги щодо нарахування та виплати з місцевого бюджету ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі шести середніх заробітних плат у зв`язку з припиненням виконання ним повноважень старости сіл, є такими, що не підлягають задоволенню.

У відзиві на позовну заяву відповідачем наведені приклади правозастосування у аналогічних обставинах - постанови Верховного Суду від 20.09.2017 у справі №711/9140/15-ц, від 11.09.2017 у справі №758/13705/15-ц.

15.04.2021 року позивач засобами електронного зв`язку надав відповідь на відзив, у якій звертає увагу на невиконання головним бухгалтером розпорядження № 298ос від 12.11.2020 року щодо проведення з ним остаточних розрахунків. Вказує також на наявність рішення Донецького окружного адміністративного суду у аналогічній справі №200/2505/20-а, ухваленого на користь працівника.

27.04.2021 року відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав заперечення, у якому вказав на наявність правових висновків Верховного Суду зі спірного питання (постанова від 23.09.2020 по справі №802/2081/18-а).

15.06.2021 позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав письмові пояснення, у яких додатково обґрунтовував позовні вимоги. Зокрема, вказує на відсутність рішення роботодавця про розірвання з ним трудового договору, фактичний недопуск його на робоче місце.

З посиланням на Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників позивач вказує, що записі у трудовій книжці мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження) про звільнення. Запис про звільнення повинен містити посилання на відповідний наказ (розпорядження), його дату та номер. Негативні наслідки недодержання відповідачем вимог вказаної Інструкції позивач відчув під час постановлення на облік в центрі зайнятості. Додатково позивач посилається на аналогічну справу №186/294/16-а, яка вирішена Дніпропетровським окружним адміністративним судом на користь працівника та була предметом перегляду судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Ухвалою суду від 15.02.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк - 10 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 908,00 грн., про що надати оригінал квитанції до суду.

03.03.2021 року через відділ документообігу та діловодства суду позивач надав документ на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а саме квитанцію про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.

Ухвалою суду від 09.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.04.2021 року ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Продовжено на 30 днів строк проведення підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15 червня 2021 року о 10 год. 00 хв.

15.06.2021 року увалено перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є громадянином України, має повну адміністративну процесуальну правосуб`єктність. З 01.08.2016 по 11.11.2020 працював в органах місцевого самоврядування - Октябрьській (Шахівській) сільській раді.

Відповідач - Шахівська сільська рада Добропільського району Донецької області є суб`єктом владних повноважень - органом місцевого самоврядування, який у спірних правовідносинах виконує функції, передбачені Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

Рішенням Октябрської сільської ради Добропільського району Донецької області від 22.07.2016 №VII-10/01 ОСОБА_1 визнаний обраним старостою сіл Новоторецьке, Коптеве, Бойківка Октябрської сільської ради.

У трудовій книжці ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 вчинений запис від 01.08.2016 про обрання старостою сіл та прийняття присяги посадової особи місцевого самоврядування.

Рішенням Октябрської сільської ради Добропільського району Донецької області від 21.10.2016 №VII-14/07 Октябрську сільську раду Добропільського району Донецької області перейминовано на Шахівську сільську раду Добропільського району Донецької області.

Рішенням Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області від 11.11.2020 №VIІI-1/1 підведені підсумки місцевих виборів Шахівського сільського голови - визнані повноваження та зареєстрована Шахівським сільським головою ОСОБА_3 .

З посиланням на це рішення та п.п. 4 п. 2 розділу 2 “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад” у трудовій книжці позивача вчинений запис №17 від 11.11.2020 про припинення повноважень.

Шахівським сільським головою 12.11.2020 прийняте розпорядження №298ос про проведення остаточного розрахунку та виплату компенсації позивачеві за дні невикористаної щорічної відпустки.

Позивач не погоджується зі змістом цього запису, вважає порушеним його право на отримання вихідної допомоги, у зв`язку з чим звернувся до суду. Обставини цієї справи свідчать про її зв`язок зі звільненням з публічної служби, через що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до п. 17 ч. 1 чт. 4, п.2 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України).

Аналіз змісту заяв сторін по суті справи свідчить про виникнення даного спору перш за все внаслідок різного тлумачення сторонами правових наслідків припинення повноважень позивача як посадової особи місцевого самоврядування.

При його вирішенні суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 54-1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Повноваження старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році відповідно до підпункту 2 цього пункту. Це передбачено пунктом 4 частини 2 розділу II “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад”.

Як вже зазначалося, рішенням Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області від 11.11.2020 №VIІI-1/1 підведені підсумки місцевих виборів. Припинення повноважень сільської ради є підставою для припинення повноважень позивача як старости сіл Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області, що цілком відповідає наведеним вище нормам закону.

Позивач не оспорює факт припинення його повноважень як посадової особи місцевого самоврядування з 11.11.2020, не просить поновити його на спосаді. Спірними є правові наслідки такого припинення - виплата вихідної допомоги позивачу та дії відповідача в процедурі такого припинення (прийняття рішення про припинення повноважень та зміст запису у трудові книжці).

В обґрунтування виникнення права на вихідну допомогу позивач посилається на положення статті 44 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Згідно з ними у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України визначені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов. Зокрема, нею передбачено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Формулювання даної норми є загальним, не містить вказівок на випадки (підстави) припинення повноважень та коло посадових осіб, яких вона стосується. Виходячи з назви статті 41 КЗпП України, вона передбачає додаткові підстави розірвання трудового договору з окремими категоріями працівників, але які це категорії - у пункті 5 частини 1 не зазначено.

Частиною 4 статті 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Враховуючи наведене вище, суд при визначенні посадових осіб, які згадуються у п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України, застосовує телеологічний метод тлумачення нормативно-правових актів. Згідно з ним зміст норми, яку необхідно тлумачити, розкривається з урахуванням мети, яку переслідував законодавець при її запровадженні.

Спірна норма внесена у КЗпП України Законом України від 13 травня 2014 року №1255-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів”.

Пунктом 3 частини І цього Закону частину третю статті 99 Цивільного кодексу України викладено в наступній редакції: "3. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень". У такий спосіб інвесторам господарських товариств було надане право на свій розсуд (без пошуку причин) звільняти посадових осіб товариства, встановлюючи таким чином повний контроль над ним.

Діючі послідовно, законодавець для такого випадку передбачив додаткову підставу для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України - “припинення повноважень посадових осіб”.

Далі, з метою забезпечення балансу інтересів сторін трудового договору, для посадових осіб, яких звільняють з наведених підстав, запроваджені додаткові соціальні гарантії - зміни до ст. 44 КЗпП України, що передбачають виплату вихідної допомоги у розмірі не менше, ніж шестимісячний середній заробіток.

Таким чином суд вважає, що згадана вихідна допомога виплачується посадовим особам, що наведені у статтях 99, 89 Цивільного кодексу України - посадовим особам, які здійснюють управління діяльністю господарського товариства як його виконавчий орган. Саме ці особи можуть бути звільнені без окремих фактичних підстав для цього, а тільки за бажанням власника товариства відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України. Саме цим особам забезпечена додаткова соціальна гарантія у вигляді виплати вихідної допомоги.

Що стосується посадових осіб місцевого самоврядування, у разі припинення їх повноважень законом передбачені інші соціальні гарантії.

Так, частиною 2 статті 33 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” встановлено, що депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

У такий спосіб законодавчо передбачені виплати посадовим особам місцевого самоврядування у разі припинення їх повноважень.

Поєднання (одночасне проведення) цих виплат з виплатою матеріальної допомоги, передбаченої статтею 44 КЗпП України, призведе до порушення балансу інтересів сторін трудового договору (задвоєння виплат працівнику), що додатково свідчить про різних суб`єктів їх отримання.

Як вже зазначалося, допомога у разі припинення повноважень посадових осіб, які здійснюють управління діяльністю господарського товариства, виплачується відповідно до статті 44 КЗпП України, а посадових осіб місцевого самоврядування - відповідно до частини 2 статті 33 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”.

Відтак ці виплати є різними за правовими підставами.

Крім того, вони відрізняються за розміром та способами їх надання - вихідна допомога посадовим особам господарських товариств виплачується одноразово (у розмірі не менше, ніж шестимісячний середній заробіток), у той час як виплати посадовим особам місцевого самоврядування здійснюються тривало (зберігається середня заробітна плата, але не більше шести місяців).

За змістом позовної заяви позивач просить зобов`язати виплатити йому саме вихідну допомогу у розмірі шести середніх заробітних плат, що передбачена статтею 44 КЗпП України.

Виплати, передбачені статтею 33 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, не належать до вихідної допомоги, не виплачуються одноразово у згаданому розмірі, а тому суд вважає, що вони не є предметом спору у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог, до яких не належить зобов`язання відповідача здійснити виплати, передбачені Законом України “Про статус депутатів місцевих рад”.

Відтак судом не надається оцінка наявності у позивача права на їх одержання, незважаючи на наявність між сторонами суперечностей щодо цього, на що вказує лист відповідача від 17.12.2020 №02-33/3653.

По суті заявлених вимог суд відзначає, що трудовий договір з позивачем розірваний не з підстав, передбачених п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України, а тому вихідна допомога, визначена у статті 44 КЗпП України у такому разі не підлягає виплаті.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача прийняти рішення про припинення повноважень ОСОБА_1 , як старости сіл Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області - вони не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпункт 4 частини 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад” не встановлює обов`язку відповідача приймати рішення про припинення повноважень старост сіл - вони припиняються в силу положень закону (правова підстава).

Фактичною ж підставою для такого припинення є набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році відповідно до підпункту 2 вказаного пункту.

Позивачем у заявах по суті даної справи не наведена норма права, яка б встановлювала обов`язок відповідача приймати окреме рішення про припинення його повноважень.

У цих заявах та у судовому засіданні позивач не навів, яким чином відсутність рішення про припинення його повноважень порушує права позивача.

З урахуванням цього суд вважає, що вимога прийняти рішення такого змісту спрямована на штучне створення підстави для пред`явлення похідної від неї вимоги виплатити позивачу вихідну допомогу.

Адже саме у такій ситуації Верховний Суд у постанові від 06.08.2020 по справі №802/2081/18-а визначив обов`язок роботодавця виплатити вихідну допомогу, передбачену ст. 44 КЗпП України. У цій справі орган місцевого самоврядування раніше прийняв рішення про припинення повноважень посадової особи місцевого самоврядування - позивача. Враховуючи наявність такого рішення Верховний Суд надавав оцінку невиплаті позивачу вихідної допомоги саме як правовому наслідку прийняття такого рішення. Натомість у справі, що розглядається судом за позовом ОСОБА_1 , відповідач не приймав рішення про припинення повноважень позивача. Відтак обставини даних спорів відрізняються.

У якості рішення Верховного Суду, яке містить правові висновки щодо застосування норм права у схожих обставинах, можна навести постанову від 23 вересня 2020 року по справі №802/2081/18-а. У даній справі відповідачем не приймалося рішення про припинення повноважень позивача на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України. Зважаючи на це Верховний Суд визначив правомірною відмову у виплаті вихідної допомоги, встановленої статтею 44 КЗпП України.

Таким чином судом не встановлено право позивача, порушене внаслідок неприйняття ним окремого рішення про припинення повноважень позивача. Так само судом не встановлена норма права, яка б вимагала від відповідача, як органу місцевого самоврядування, діяти саме у такий спосіб. Відтак позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області внести виправлення у запис № 17 у трудовій книжці ОСОБА_1 в частині підстави внесення запису (документ, його дата і номер) – стовпчик 4, суд зазначає наступне.

Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 (надалі - Інструкція).

Пунктом 2.4. Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Ця норма не встановлює обов`язок з прийняття наказу (розпорядження) про звільнення, а визначає порядок відображення у трудовій книжці такого наказу (розпорядження) у випадку його прийняття.

Відповідно до пункту 2.26 Інструкції записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Як вбачається з трудової книжки позивача (запис №17, до якого він просить внести зміни), у ній зазначено: “Припинення повноважень згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад”.

Дане формулювання повністю відповідає встановленим судом правовим підставам припинення повноважень позивача. Цей Закон щодо спірних правовідносин є спеціальним у порівнянні із загальними положеннями КЗпП України, а тому запис №17 у трудовій книжці позивача повністю відповідає вимогам п. 2.26 Інструкції.

Пунктом 2.27 Інструкції також передбачено, що запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Запис №17 трудової книжки позивача у графі 4 містить таку інформацію: “Рішення Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області від 11.11.2020 №VIІI-1/1”. Як вже зазначалося, цим рішенням підведені підсумки місцевих виборів у 2020 році. Саме це рішення є єдиною фактичною підставою для припинення повноважень позивача.

У обставинах даної справи судом не встановлено прийняття іншого рішення, на підставі якого можливо було б вчинити запис № 17 у графі 4. Відтак відповідачем не порушені приписи п. 2.27 Інструкції.

Судом приймається до уваги, що відповідно до п. 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Позивачем не доведена неправильність чи неточність записів при веденні його трудової книжки відповідачем. Зокрема, відсутні прийняті відповідачем інші рішення (накази, розпорядження) щодо трудової діяльності позивача. Також відсутні рішення суду, що набрали законної сили, які б свідчили про таку неправильність.

Відтак вимоги про зобов`язання внести виправлення у запис № 17 у трудовій книжці позивача є не тільки не обгрунтованими, а й передчасними.

Крім того, судом не встановлені негативні наслідки наявного запису для позивача - яким чином запис порушує його права та охоронювані законом інтереси. Доводи позивача про пов`язані з наявним записом складнощі при оформленні допомоги по безробіттю не знайшли свого документального підтвердження.

Зважаючи на наведене позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 5-10, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Повний текст судового рішення складено та підписано 29 червня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.