Ухвала суду № 98000982, 29.06.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6433/21 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020-2021 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, передбачених частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2020-2021 роки, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, передбачених частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з врахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та місить такі недоліки.

Пунктом 5 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Так, згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Частиною четвертою статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

З огляду на викладене, суд зазначає, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

Дана позиція кореспондується з відповідними висновками Верховного Суду викладеними в постанові від 06 лютого 2018 року по справі №607/7919/17, в яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Проте до суду за захистом своїх прав, зокрема в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати вказаної допомоги за 2020 рік позивач звернувся лише 24.06.2021, тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого чинним законодавством України.

При цьому, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду у вказаній частині позовних вимог позивачем не подано.

В позовній заяві позивач одночасно заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом в частині нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, яке обґрунтоване тим, що про порушення своїх прав він дізнався із рішення Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2727/20, яке було оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 26 січня 2021 року. Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-I9, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин, який триває досі.

Однак наведені у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави не можна визнати поважними з огляду на таке.

Так поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Крім того, згідно із пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17 липня 2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Отже, за приписами пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними і такими, що дійсно зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Тому наведені у позовній заяві підстави для поновлення строку звернення до суду не можна визнати поважними, оскільки позивач лише вказав про запровадження карантину, проте не надав жодних доказів на підтвердження того, що пропуск строку звернення до суду дійсно зумовлений саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовну заяву на підставі частини першої статті 123 КАС України належить залишити без руху, при цьому протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо оскарження бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надавши відповідні докази на їх підтвердження.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави, вказані у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя Т.М. Димарчук