
Справа № 616/93/21
Провадження № 1-кп/616/40/21
В И Р О К
іменем України
"01" липня 2021 р. смт. Великий Бурлук
Великобурлуцький районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Подмаркової Ю.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Капленко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021225250000004 від 14.01.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Приколотне Великобурлуцького району Харківської області, є громадянином України, має базову загальну середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
1) вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 31.10.2019 за частиною 1 статті 191 Кримінального кодексу України, призначено покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн 00 к. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
2) вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 30.01.2020 за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України до 2 років позбавлення волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, 14.08.2020 на підставі ухвали Великобурлуцького районного суду Харківської області вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 30.01.2020 приведено у відповідність до вимог закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22.11.2018 № 2617-VIII, ОСОБА_1 вважається засудженим за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України до 4 років обмеження волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора - Шабалдаса О.С.,
захисника - адвоката Кабанця В.О.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
в с т а н о в и в:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 30.01.2020 за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України до 2 (двох) років позбавлення волі, та на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, який ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 14.08.2020 приведено у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22.11.2018, а ОСОБА_1 вважається засудженим за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України до 4 (чотирьох) років обмеження волі та на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та, маючи не зняту та непогашену в законному порядку судимість, вчинив злочин, передбачений статтею 309 Кримінального кодексу України за наступних обставин.
У невстановлені під час досудового розслідування день, час та місці, ОСОБА_1 незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс для власного вживання без мети збуту. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, пов`язаних з порушенням правил обігу наркотичних засобів, та бажаючи їх настання, в порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів», діючи умисно, почав зберігати за місцем проживання особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.
26.01.2021, в період часу з 13 год. 19 хв. по 14 год. 37 хв., на підставі ухвали Великобурлуцького районного суду Харківської області від 15.01.2021 по справі №616/27/21, було проведено обшук в домоволодінні, підсобних будівлях (сараях), спорудах, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_1 .
В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено: в приміщенні кухні будинку - предмет з нашарування речовини коричневого кольору; в приміщенні літньої кухні - металевий предмет округлої форми з нашарування речовини темно-коричневого кольору, полімерну лійку синього кольору з нашаруванням речовини коричневого кольору; скляну банку, об`ємом 0,5 л, з металевою кришкою із залишками рідини та нашаруванням темно-коричневого кольору; на столі, поблизу літньої кухні - полімерний шприц з голкою та на внутрішній поверхні нашаруванням речовини; в приміщенні сараю - скляну банку, об`ємом 0,5 л, в якій міститься речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору у висушеному, подрібненому стані.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-21/1783-МРВ від 01.02.2021 нашарування на внутрішній поверхні металевого виробу з отворами, вставленого у корку, містять у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу, маса екстракту канабісу (в перерахунку на суху речовину) склала: 0,1500 грам; нашарування на внутрішній поверхні металевого виробу з отвором містять в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу, маса екстракту канабісу (в перерахунку на суху речовину) склала: 0,0041 грам; нашарування на внутрішній поверхні полімерної лійки містять у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу, маса екстракту канабісу (в перерахунку на суху речовину) склала: 0,0028 грам; речовина рослинного походження, масою: 9,8885 грам є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса канабісу в перерахунку на суху речовину, склала : 8,8491 грам.
Таким чином, ОСОБА_1 здійснив незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, а саме: зберігання канабісу в перерахунку на суху речовину масою 8,8491 грам.
Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту протягом року, після засудження за статтею 309 Кримінального кодексу України.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_1 .
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому злочині не визнав.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 надав показання про те, що наркотичні засоби, які були вилучено під час проведення обшуку, йому не належать. У будинку, який належить йому на праві власності, за адресою: АДРЕСА_2 , він фактично не проживає, проте, періодично буває у будинку, близько одного разу на два тижні. Вказав, що на території домоволодіння він раніше виявляв ознаки проникнення, однак, з цього приводу не звертався із відповідною заявою до поліції. Свідок ОСОБА_2 жодного разу у його будинку не був, надає неправдиві показання. Не заперечував того факту, що раніше вживав наркотичні засоби. На даний час пройшов курс лікування від алкоголізму, ані наркотичних засобів, ані алкоголю не вживає.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість підтверджується показаннями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які безпосередньо допитані під час судового розгляду, а також сукупністю досліджених письмових доказів у кримінальному провадженні, які є належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми доказами для прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Так, свідок ОСОБА_5 під час допиту пояснив, що взимку цього року, точної дати не пам`ятає, його було запрошено у якості понятого для проведення обшуку домоволодіння ОСОБА_1 . Перед початком обшуку були роз`яснені права всім учасникам, після ОСОБА_1 було вручено ухвалу суду та було запропоновано добровільно видати наркотичні засоби. ОСОБА_1 відкрив ворота, спочатку всі зайшли в будинок, потім до літньої кухні та сараю. Речовину рослинного походження та пляшку з рідиною було виявлено та вилучено в сараї. Поняті та інші учасники обшуку весь час були присутні при його проведенні. Все, що було вилучено, було запаковано в конверт, на яких вони поставили підписи. ОСОБА_1 був присутнім весь час при проведенні обшуку. Під час обшуку від ОСОБА_1 будь-який зауважень не надходило. Весь час, за виключенням того, що дізнавач замінювала батарею в камері, велася відеофіксація.
Свідок ОСОБА_6 , яка також була запрошена у якості понятої під час проведення обшуку, у судовому засіданні надала аналогічні пояснення.
Свідок ОСОБА_2 під час допиту пояснив, що знайомий з ОСОБА_1 близько двох років. Бував у нього у будинку. Підтвердив, що саме він звернувся до поліції із заявою про те, що ОСОБА_1 зберігає наркотичні засоби, про це він дівався від сусідів.
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що проживає по сусідству з ОСОБА_1 . На даний час він у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , не проживає, однак, періодично приходить до будинку, наглядає за ним.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що знайомий з ОСОБА_1 довгий період часу. Він проживає у будинку АДРЕСА_2 , будь-яких скарг на нього до селищної ради не надходило. Останнім часом він чув, що ОСОБА_1 вживає наркотичні засоби.
Окрім показань допитаних свідків, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) підтверджується безпосередньо дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме:
Заявою ОСОБА_2 від 13.01.2021, в якій він просить прийняти міри до ОСОБА_1 , який за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 незаконно зберігає наркотичні засоби. (а. с. 120)
Ухвалою слідчого судді Великобурлуцького районного суду Харківської області від 15.01.2021 про надання дозволу дізнавачу - інспектору з дізнання Великобурлуцького ВП Вовчанського ВП ГУНП у Харківській області Сорокіній І.П. на проведення обшуку у домоволодінні, підсобних будівлях (сараях), спорудах за адресою: АДРЕСА_2 з метою відшукання та вилучення наркотичних засобів. (а. с. 118-119)
Відповідно до протоколу обшуку від 26.01.2021, з відеозаписом до нього, проведеного дізнавачем - інспектором з дізнання Сорокіною І.П., в присутності ОСОБА_1 , понятих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участі працівників поліції ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , на підставі ухвали слідчого судді, в період часу з 13 год. 19 хв. по 14 год. 37 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_1 , було виявлено та вилучено: в приміщенні кухні будинку - предмет округлої форми з нашарування речовини темно - коричневого кольору; в приміщенні літньої кухні - металевий предмет округлої форми з нашарування речовини темно-коричневого кольору, полімерну лійку синього кольору з нашаруванням речовини коричневого кольору, скляну банку, об`ємом 0,5 л, з металевою кришкою із залишками рідини та нашаруванням темно-коричневого кольору; на столі, поблизу літньої кухні - полімерний шприц з голкою та на внутрішній поверхні нашаруванням речовини; в приміщенні сараю - скляну банку, об`ємом 0,5 л, в якій міститься речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору у висушеному, подрібненому стані. Зазначені предмети, поміщені до паперових конвертів, опечатані та підписані потятими, вилучені до Великобурлуцького ВП. (а. с. 112-117)
Відповідно до постанови дізнавача - інспектора з дізнання Великобурлуцького ВП Сорокіної І.П. від 26.01.2021 речовими доказами у кримінальному провадженні визнано: паперовий конверт, в якому знаходиться предмет з нашаруванням речовини коричневого кольору, паперовий конверт, в якому знаходиться металевий предмет округлої форми з нашаруванням речовини темно-коричневого кольору, паперовий конверт, в якому знаходиться лійка синього кольору з нашаруванням речовини коричневого кольору, паперовий конверт, в якому знаходиться скляна банка, об`ємом 0,5л. з металевою кришкою із залишками рідини та нашаруванням темно-коричневого кольору, паперовий конверт, в якому знаходиться шприц з голкою та на внутрішній поверхні нашаруванням речовини, паперовий конверт, в якому знаходиться скляна банка, об`ємом 0, 5 л. з речовиною рослинного походження. (а. с. 108-109)
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-21/1783-МРВ від 01.02.2021 з ілюстративними таблицями до нього, нашарування на внутрішній поверхні металевого виробу з отворами, вставленого у корку, містять у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу, маса екстракту канабісу (в перерахунку на суху речовину) склала: 0,1500 грам; нашарування на внутрішній поверхні металевого виробу з отвором містять в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу, маса екстракту канабісу (в перерахунку на суху речовину) склала: 0,0041 грам; нашарування на внутрішній поверхні полімерної лійки містять у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу, маса екстракту канабісу (в перерахунку на суху речовину) склала: 0,0028 грам; речовина рослинного походження, масою: 9,8885 грам є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса канабісу в перерахунку на суху речовину, склала : 8,8491 грам. (а. с. 100-106).
Постановою прокурора Великобурлуцького відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Шабалдаса О.С. від 03.02.2021 змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за № 12021225250000004 від 14.01.2021 з частини 1 статті 309 Кримінального кодексу України на частину 2 статті 309 Кримінального кодексу України, визначено СВ Великобурлуцького ВП Вовчанського ВП в Харківській області органом, який буде здійснювати досудове розслідування. (а. с. 96-98).
Дані докази у кримінальному провадженні, досліджені в судовому засіданні, суд визнає належними, так як вони прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України, і як наслідок вони можуть прийняті судом для обґрунтування вироку за кримінальним провадженням.
Внутрішнє переконання суду при оцінці доказів повинне ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності. При цьому не повинна мати місце наперед визначена упередженість, тенденційність при оцінці доказів, впевненість у винності особи, діям якої дається оцінка, безпідставне, необґрунтоване відкидання доказів, які свідчать про невинуватість особи.
Відповідно до статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1 в межах обвинувачення.
Спростування позиції сторони захисту.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 не визнав свою вину у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту протягом року, після засудження за статтею 309 Кримінального кодексу України.
Показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що вилучений наркотичний засіб йому не належить, суд надає критичну оцінку, розцінює їх як позицію захисту від пред`явленого обвинувачення, оскільки ці показання спростовуються сукупністю вищезазначених доказів у кримінальному провадженні. Суд також бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 раніше вживав наркотичні засоби, про що було зазначено ним самим та свідками.
Будь-яких доказів, які б підтверджували показання обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено.
Окрім того, суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_10 , яка є матір`ю обвинуваченого, та надала пояснення, що вилучена речовина рослинного походження у будинку її сина, можливо, є « пустирником », який вона зберігала для подальшого використання в лікувальних цілях.
Суд не бере до уваги твердження сторони захисту про те, що свідок ОСОБА_2 перебуває з ОСОБА_1 у неприязних стосунках і міг його обмовити, та те, що він звернувся із заявою до поліції під тиском невстановлених осіб, оскільки дана обставина не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» /рішення від 18 червня 2015 року, заява №10705/12/ ЄСПЛ визначив, що суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Отже, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 за обставин, встановлених судом, повністю доведена і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам, передбаченим статей 85 - 87 КПК України, перевірених та оцінених у їх сукупності безпосередньо судом.
Захисником Кабанцем В.О. заявлено клопотання про визнання у кримінальному провадженні очевидно недопустимим протоколу обшуку від 26.01.2021, та висновку експерта, як похідного від протоколу обшуку, з тих підстав, що у вступній частині протоколу не зазначено всіх осіб, які були присутні під час проведення процесуальної дій; описова частина не містить відомості про послідовність дій; не зазначено носій інформації, на який здійснюється запис проведеної слідчої дії; до протоколу додано два DVD диски, проте, відеокамера Panasonic HC-V260 здійснює запис на такий тип носія, як карта пам`яті, тобто до протоколу не додано оригінальні примірники технічних носіїв; відеозапис обшуку не є безперервним; відеозапис не відповідає протоколу обшуку, а саме на відеозапису не зафіксовано роз`яснення прав понятим та іншим учасникам процесуальної дії; не було роз`яснено права щодо відмови свідчити проти себе під час проведення слідчої дії; відеозапис не відображає усіх дій осіб, які приймали участь у проведенні обшуку.
З вищевикладених підстав захисник вказує на недопустимість отриманих фактичних даних у протоколі обшуку, і як, наслідок недопустимість висновку експерта, у зв`язку з чим просить виправдати обвинуваченого ОСОБА_1 .
Суд визнає неспроможними доводи сторони захисту, в частині того, що протокол обшуку за кримінальним провадженням є недопустимим доказом з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Відповідно до частини 1 статті 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до частин 1, 2 статті 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до змісту частини 10 статті 236 КПК та частини 1 статті 107 КПК обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов`язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.
У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.
Запис, здійснений за допомогою звуко - та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід`ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні (частина 2 статті 104 КПК).
Згідно із частиною 6 статті 107 КПК України незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
Частина 7 статті 223 КПК України передбачає застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої дії має місце у разі відсутності понятих.
Поряд з тим, вказаною нормою передбачено, що обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
Як було встановлено під час судового розгляду, обшук було проведено на підставі ухвали слідчого судді особою, якій було надано дозвіл на його проведення в присутності двох понятих. Права та обов`язки роз`яснено учасникам, про що останні поставили свої підписи. Під час огляду застосовувались технічні засоби. Після складання протоколу він був підписаний всіма учасниками та зауважень від них не надходило.
Допитані у якості свідків поняті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали детальні пояснення про послідовність дій при проведенні обшуку. При цьому, зазначили, що права були роз`яснені всім учасникам, будь-яких зауважень не надходило.
Допитана у судовому засіданні дізнавач ОСОБА_12 надала пояснення про хід проведення обшуку та підтвердила той факт, що відеозапис не переривався, однак, у зв`язку із тим, що заряд батареї відеокамери був низьким, було здійснено заміну технічного засобу, на який його проведено. В подальшому, відеофіксація здійснювалася на мобільний телефон. Щодо носіїв інформації вказала, що дійсно їх не зазначено у протоколі. Вся інформація була перенесена на DVD диски, оскільки долучити до протоколу карти пам`яті є неможливим.
Таким чином, суд не може погодитись з доводами захисника про те, що протокол обшуку слід визнати недопустимим доказом через те, що його складено з порушенням частини 3 статті 104 КПК України, у тому числі, і через не зазначення у вступній частині всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії, за умови наявності такої інформації у заключній частині, оскільки неточності, що містяться у протоколі не є істотними порушеннями, що можуть вплинути на визнання цього доказу допустимим в цілому.
Статтею 87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит.
Щодо тверджень захисника в частині не роз`яснення ОСОБА_1 його прав, то це спростовується даними протоколу обшуку та показаннями свідків (понятих під час проведення обшуку) ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Судом не встановлено порушення права ОСОБА_1 на захист.
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1 .
Суд кваліфікує умисні дії ОСОБА_1 за частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту протягом року, після засудження за статтею 309 Кримінального кодексу України.
Обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 .
Згідно з частиною 1 статті 66 Кримінального кодексу України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України, є рецидив злочинів.
Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку та положення закону, якими керувався суд.
Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, в серпні та листопаді 2020 року пройшов курс лікування від алкогольної залежності в КНП ХОР "Обласний наркологічний диспансер", тяжких захворювань чи інвалідності не має, не одружений, не працює, має постійне місце проживання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд виходить із положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином, наявність обставини, що обтяжує покарання, відсутність пом`якшуючих покарання обставин, дані про особу винного, відношення обвинуваченого до скоєного, факт повного невизнання вини та відсутність щирого каяття, у зв`язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за санкцією частини 2 статті 309 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Суд не знаходить підстав для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 із застосуванням вимог статей 69, 75, 76 Кримінального кодексу України.
При цьому, оскільки ОСОБА_1 був засудженим вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 30.01.2020 за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України до 2 років позбавлення волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, 14.08.2020 на підставі ухвали Великобурлуцького районного суду Харківської області вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 30.01.2020 приведено у відповідність до вимог закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22.11.2018 № 2617-VIII, ОСОБА_1 вважається засудженим за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України до 4 років обмеження волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, а інкримінований злочин за частиною 2 статті 309 КК України скоїв в період відбуття іспитового строку, тому, суд остаточно призначає обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за правилами ч. 1 ст. 71, п.б п.1 ч. 1 ст. 72 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків, із застосуванням принципу часткового складання призначених покарань.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
На підставі ст. 124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 .
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не обирався та підстав для його обрання не має.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -
у х в а л и в:
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
На підставі статей 71 та 72 Кримінального кодексу України, за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 30.01.2020 у виді 3 (трьох) місяців позбавлення волі, та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Після набрання вироком суду законної сили ОСОБА_1 затримати та через Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» направити до місць відбування покарання.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту фактичного затримання та приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведену Харківським НДЕКЦ МВС України судову експертизу у розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 к.
Речові докази по кримінальному провадженні, а саме:
- паперовий конверт, в якому знаходиться предмет з нашаруванням речовини коричневого кольору, паперовий конверт, в якому знаходиться металевий предмет округлої форми з нашаруванням речовини темно-коричневого кольору, паперовий конверт, в якому знаходиться лійка синього кольору з нашаруванням речовини коричневого кольору, паперовий конверт, в якому знаходиться скляна банка, об`ємом 0,5л. з металевою кришкою із залишками рідини та нашаруванням темно-коричневого кольору, паперовий конверт, в якому знаходиться шприц з голкою та на внутрішній поверхні нашаруванням речовини, паперовий конверт, в якому знаходиться скляна банка, об`ємом 0, 5 л. з речовиною рослинного походження, вилучені під час проведення обшуку 26.01.2021, які передано на зберігання до камери схову УЛМТЗ ГУНП в Харківській області, після набрання вироком законної сили - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Великобурлуцький районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий -
Судове рішення № 97997614, Великобурлуцький районний суд Харківської області було прийнято 01.07.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 616/93/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: