Вирок № 97996877, 18.06.2021, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН193/546/21

Провадження №1-кп/193/107/21

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

В И Р О К

18 червня 2021 року сел. Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Шумської О.В., секретаря судового засідання –Мельниковій Т.О., розглянувши в судовому засіданні без технічної фіксації в спрощеному провадженні без виклику учасників кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021046580000001 від26.02.2021року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ст. Помошна

Добровеличківського району Кіровоградської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з базовою загальною середньою освітою, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 21.03.2018 року Малинським районним судом Житомирської області за ч.З ст.185 КК України до позбавлення волі строком на З роки 6 місяців, звільнений 27.03.2020 року у зв`язку із тяжкою хворобою на невідбутий термін покарання 1 рік 9 місяців 14 днів,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України,-

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Розсохуватка Маловисківського району Кіровоградської області, громадянки України, не працюючої, не одруженої, з базовою загальною середньою освітою, не маючої на утриманні неповнолітніх дітей, яка проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимої:

-15.06.2015 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ч.З ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбуття покарання з випробувальним терміном 2 роки;

-10.11.2016 року Устинівським районним судом Кировоградської області за ч.З ст.185, 71 ч.І КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

-13.10.2016 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ч.З ст.185, 71 ч.І КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;

-19.05.2017 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ч.З ст.186, ст.70 ч.4 КК України до позбавлення волі строком на

4 роки 6 місяців, звільнена 21.07.2020 року по відбуттю покарання,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

26.02.2021 р. приблизно о 09:00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи разом із сестрою - ОСОБА_2 , в с. Вишневе Софіївського району Дніпропетровської області, заздалегідь маючи умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи, в порушення ст. 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканність житла та іншого володіння, здійснене проти волі законного власника, не маючи на те визначених законом підстав, всупереч волі власника будинку, разом із ОСОБА_2 , проник через вхідні ворота до території домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 чим порушив право останнього на недоторканість іншого володіння особі. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення - проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла. 26.02.2021 р. приблизно о 09:00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи разом із братом - ОСОБА_5 , в с. Вишневе Софіївського району Дніпропетровської області, заздалегідь маючи умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи, в порушення ст. 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканність житла та іншого володіння, здійснене проти волі законного власника, не маючи на те визначених законом підстав, всупереч волі власника будинку, разом із ОСОБА_6 , проникла через вхідні ворота до території домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 чим порушила право останнього на недоторканість іншого володіння особі. Своїми діями ОСОБА_2 скоїла кримінальне правопорушення - проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла. Прокурор в обвинувальному акті клопоче про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, оскільки під час досудового розслідуваня обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 беззаперечно визнавли свою винуватість, не оспорюєють встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, до обвинувального акта додані письмові заяви обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складені в присутності захисника Остапенко В. М., щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні. Також, потерпілим ОСОБА_3 подана заява про згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розгляд даного обвинувального акту в спрощеному провадженні, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження. Згідно частини 2 статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Суд дослідив зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, та приходить до висновку, що дії обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 162 КК України як незаконне проникнення до житла.

В пункті першому Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року, звернуто увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 162 КК України, яке у відповідності до статті 12 цього Кодексу є кримінальним проступком, особу винуватого, який не працює, не має судимості, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , відповідно до статті 66 КК України є щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_2 , відповідно до статті 66 КК України є щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, наявності обставин, що обтяжують покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, наявність обставини, що пом`якшує покарання, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченими нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу, ближче до мінімального, передбаченого санкцією статті. Суд вважає, що така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 368 - 371, 373, 374, 381 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити покарання у виді штрафу ів розмірі 50 (п"ятьдесят) неоподоткованих мінімумів доходів громадян, 850 (вісімсот п"ятдесят) грн.

Нагляд за ОСОБА_1 здійснювати уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Визнати винною ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити покарання у виді штрафу ів розмірі 50 (п"ятьдесят) неоподоткованих мінімумів доходів громадян, 850 (вісімсот п"ятдесят) грн.

Нагляд за ОСОБА_1 здійснювати уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженої.

Матеріали кримінального провадження №12021046580000001 від 26.02.2021 року залишити на зберігання при справі № 193/546/21 провадження 1кп/193/107/21.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя О.В.Шумська