Рішення № 97996121, 23.06.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/4749/20

Провадження №2/523/491/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судового засідання - Нестеренко Л.В.

розглянувши у відритому судовому в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії щодо списання незаконно нарахованої заборгованості з оплати та здійснення перерахунку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії щодо списання незаконно нарахованої заборгованості з оплати та здійснення перерахунку. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06.06.2018 року за нею та членами її сім`ї, визнано право постійного користування квартирою АДРЕСА_1 . Згідно акту № 97 складеного у 2001 році в даній квартирі відсутні радіатори, які були встановлені лише в 2018 році, після чого позивач стала користуватись послугою з надання опалення. Позивач зазначає, що нарахована відповідачем заборгованість за теплопостачання, яка станом на 01.01.2019 року складає: 14 355 грн., не відповідає дійсності, оскільки лише 10.10.2018 року між нею та відповідачем було укладено договір про надання послуг. У зав`язку з викладеним просить суд визнати дії відповідача незаконними та зобов`язати останнього здійснити перерахунок заборгованості.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись з заявленими позовними вимогами, представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (20.08.2020 року вх. № 20986). Згідно відзиву, представник зазначає, що вимоги позивача є незнаним та не ґрунтується на законі, оскільки обов`язок щодо сплати теплової енергії виникає з факту приєднання до внутрішньо будинкових мереж, а обов`язок по оплаті теплової енергії виникає з факту володіння житлом, а відтак списання грошових сум без дотримання норм та правил не є можливим. На підставі викладеного просив позов залишити без розгляду, а відмовити у його задоволенні (а.с.35-37). До відзиву надано докази на підтвердження його направлення учасникам провадження (а.с.34).

З клопотанням про виклик та допит свідків до суду 02.02.2021 року (вх. № 2488) звернулась позивач у справі, яка зазначила, що допитані в судовому засіданні свідки зможуть підтвердити обставини зазначені позивачем у позові (а.с.55).

В останнє судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити з підстав, що в ньому викладі (а.с.66).

Представник відповідача Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до суду також не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно (а.с.65), про причини не явки суд не повідомив, заяв про відкладення слухання справи або розгляд за його відсутності не надав.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, дослідивши докази на підтвердження та спростування позовних вимог, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 05.11.2018 року видане Державним Виробничим житлово-побутовим підприємством корпорації «УКРБУД», ОСОБА_1 та членам її сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках, на праві спільної часткової власності видано квартиру АДРЕСА_1 (а.с.15).

Свідоцтво про право власності видане згідно з розпорядженням від 05.11.2018 року № 01165, та зареєстроване і записане у реєстрову книгу за № 20-2265.

У позовній заяві, позивач посилається на відсутність правових підстав щодо нарахування заборгованості з теплопостачання, оскільки в її квартирі були відсутні прилади опалення, про що вона особисто повідомляла житлово-експлуатаційну компанію. Також, позивач зазначає, що батареї в приміщенні з`явились лише в грудні 2018 року, після чого вона почала сплачувати кошти за надані послуги, а відтак просить скасувати борг, у розмірі: 14 355 грн., як такий що нарахований безпідставно.

Судом досліджуються документи на підтвердження зазначених обставин.

Так, згідно довідки про склад сім`ї та прописку № 398 , в квартирі АДРЕСА_1 проживають та зареєстровані: ОСОБА_1 , 1956 р.н., - основний наймач, ОСОБА_2 , - дочка та ОСОБА_3 , - онук. Згідно даних про прописку, всі особи зареєстровані в квартирі з 2018 року (а.с.11).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 06.06.2018 року (справа № 523/15576/17) позов ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради Державного виробничого житлово-побутового Підприємства Української державної будівельної корпорації «Укрбуд», треті особи без самостійних вимог Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації ОМР про визнання право користування однокімнатною квартирою, зобов`язання не чинити перешкод у користуванні квартирою - задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , право постійного користування однокімнатною квартирою АДРЕСА_1 .

Зобов`язано Державне виробниче житлово-побутове Підприємство Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» не чинити перешкод ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в постійному користуванні квартирою АДРЕСА_1 (а.с.12-14).

Згідно акту складеного майстром дільниці ЖЕК -97, комендантом сімейного гуртожитку та сантехником про те, що в квартирі АДРЕСА_1 , наданої для тимчасового проживання відсутні радіатори, газова плита не справна, крім іншого необхідна заміна труб на поставку холодної та гарячої води (а.с.9).

Відповідно до акту від листопада 2018 року складеного майстром ОООУК «Жилфонд», сантехником та власником квартири, складеного за обставинами того, що особовий рахунок до видання наказу № 26 від 04.10.2018 року за вказаною вище адресою, було відкрито на ОСОБА_4 (а.с.10).

Згідно листа Управління соціального захисту населення в Суворовського районі від 31.01.2020 року вих. № Р-13, ОСОБА_1 , повідомлено: відповідно до Міської програми надання соціальних послуг та інших видів допомоги незахищеним верствам населення м. Одеси на 2016 -2017 рік та 2018-2020 роки, управління була надіслана до КП «Теплопостачання міста Одеси» муніципальна дотація у розмірі: 2000, 00 грн., за 2017 рік та 1200, 00 за 2018 рік на особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий з 01.11.2006 на ім`я заявника (а.с.16).

Відповідно до листа Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» від 10.10.2018 року ОСОБА_1 , повідомлено щодо отримання перерахованих коштів муніципальної допомоги, за січень 2017 року в розмірі: 800 грн., лютий 2017 року в розмірі: 1 200 грн., в травні 2018 року у розмірі: 1 200 грн. (а.с.17).

На підтвердження відсутності системи опалення позивачем надано квитанції від 12.11.2018 року, згідно якої ОСОБА_2 , здійснила оплату за ремонт системи опалення, за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі: 300 грн. (а.с.19).

Допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , суду пояснила, що їм достеменно відомо, про те, що в квартирі позивача було відсутнє опалення та що лише як два роки позивач користується теплом, до цього часу в квартирі не було радіаторів та відповідно позивач не споживала теплову енергію, також їм відомо про виклик майстрів та представників теплопостачання з приводу відсутності тепла.

Судом досліджено відзив на позов згідно якого, представник відповідача вимоги позову вважає незнаним та такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки обов`язок щодо сплати теплової енергії виникає з факту приєднання до внутрішньо будинкових мереж, а обов`язок по оплаті теплової енергії виникає з факту володіння житлом, а відтак списання грошових сум без дотримання норм та правил не є можливим. У відзиві на позов представник позивача посилається на постанову КМУ від 17.02.2020 року № 151 щодо затвердженого порядку проведення перерахунків розміру за надані послуги з централізованого опалення, постання холодної та гарячої води, що як зазначає представник позивач матеріалами справи не довела.

Вирішуючи даний позов суд виходить з такого.

Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і споживачем регулюються Договором, Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», постановами КМУ № 630 від 21.07.2005 року та № 830 від 21.08. 2019 року.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживачем є фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно ч.1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. При цьому такими учасниками є: споживач, виробник, виконавець. Виробник може бути одночасно і виконавцем.

Згідно статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов`язку. При цьому законодавцем чітко визначено, що зобов`язання: має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України) та належними сторонами (ст.527 ЦК України), тобто боржник має виконати свій обов`язок особисто, якщо інше не передбачено договором.

Згідно реєстру нарахування і виплат по абоненту розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 відкритого на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , сальдо нарахувань встановлено станом на 01.11.2006 року, заборгованість до сплати становить: 15 285 грн., 03 коп. (а.с.4-6).

При цьому, матеріалами справи встановлено, що свідоцтво про право власності на житло ОСОБА_1 , та члени її сім`ї отримали лише 05.11.2018 року, крім іншого, матеріалами справи встановлено, що особовий рахунок на ім`я ОСОБА_1 , згідно Наказу № 26 було відкрито 04.10.2018 року, на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06.07.2018 року (а.с.8).

Таким чином, суд критично ставиться до посилання представника відповідача щодо виникнення підстав сплати коштів за надані послуги, а також підстав виникнення обов`язку щодо сплати такого, оскільки матеріалами справи також, встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 були відсутні системи теплопостачання (радіатори), а відтак розрахунок заборгованості викликає сумніви щодо нарахування коштів за надані послуги, оскільки останні не отримувались споживачем.

Відповідно до с кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Вирішуючи даний спір, з метою захисту конституційних прав позивача, суд вважає правильним та доцільним зобов`язати відповідача Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» скасувати заборгованість за послуги з теплопостачання по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі: 14 355 грн., що виникла в період часу з 2001 року по 26.12.2018 року

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягнення судові витрати у розмірі: 840 грн., 80 коп.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, та ст.ст. 11, 15, 16, 509, 901 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги, суд-,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії щодо списання незаконно нарахованої заборгованості з оплати та здійснення перерахунку - задовольнити.

Визнати дії Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ: 34674102, місце знаходження. м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-б) по нарахуванню заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за надання послуг з централізованого опалення незаконними.

Зобов`язати Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ: 34674102, місце знаходження. м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-б) скасувати заборгованість з надання послуг централізованого опалення за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі: 14 355 грн., яка виникла в період часу з 2001 року по 26.12.2018 року.

Стягнути з Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ: 34674102, місце знаходження. м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-б) на користь держави судовий збір у розмірі: 840 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29.06.2021.

Суддя: