Рішення № 97995247, 24.06.2021, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/839/21

Провадження № 2/653/714/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

24 червня 2021 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд

Херсонської області у складі:

головуючої судді Мотонок Т.Я.

за участю

секретаря судових засідань Гурковського В.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Генічеськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , до Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального УправлІння Міністерства юстиції ( м. Одеса) та Генічеської державної нотаріальної контори про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) та Генічеської державної нотаріальної контори про звільнення майна з-під арешту.

В обгрунтування позову зазначено:

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.11.2002 року позивачу, його матері, ОСОБА_2 та батькові, ОСОБА_3 , в рівних частках належить квартира АДРЕСА_1 . Частка власника у спільній частковій власності співвласниками не виділялась.

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на 1/3 частину вказаного житла. Спадкоємцями першої черги за законом є позивач та його батько, ОСОБА_3 , у зв`язку з чим приватним нотаріусом зареєстровано спадкову справу.

Під час оформлення спадщини у нотаріуса, було з`ясовано, що згідно відомостей з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що 22.09.2005 року Генічеською державною нотаріальною конторою зареєстровано накладення арешту на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 . Підставою для застосування обтяження у вигляді арешту вказано постанову Генічеської державної виконавчої служби АА333756 від 16.09.2005 р.

В лютому 2021 року позивач звернувся до Генічеського районного відділу державної виконавчої служби, в якій просив повідомити про підстави застосування обтяження відносно спільного майна, оскільки ніяких відносин з державною виконавчою службою він не мав.

Листом від 15.02.2021 р. Генічеський райвідділ ДВС повідомив ОСОБА_1 , що у виконавчій службі станом на 15.02.2021 р. відсутнє виконавче провадження по виконавчому документу № 3-4069 від 07.09.2004 року де боржником був ОСОБА_1 Також у листі зазначається, що зняти арешт з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 немає можливості, так як виконавче провадження знищене у зв`язку з закінченням трирічного терміну зберігання.

Позивач зазначає, що 2005 року він не отримував ніяких документів з Генічеського районного відділу державної виконавчої служби, і до цього часу йому не відомо про підстави відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на частину спільного майна.

З наведеного вище також слідує, що виконавче провадження було закінчено і перебувало на зберіганні у виконавчій службі три роки. Можливо, що у зв`язку з закінченням виконавчого провадження і передачею його на зберігання, арешт на частину вказаного майна було скасовано, оскільки зберігаються лише закінченні виконавчі провадження, але на даний час це не можливо перевірити, у зв`язку з його знищенням.

Вважаючи себе повноцінним співвласником вказаного житла, позивач вказує, що ніколи не отримував від державних органів будь-яких вимог щодо обмеження його права. Оскільки, питання щодо його права власності на належну 1/3 частину вказаної квартири ніколи і ніким не оспорювалось, тому він вимушений звернутися до суду із позовом про звільнення цього майна з-під арешту та зняття щодо нього будь-яких обтяжень.

Тому, ОСОБА_1 просив суд скасувати арешт з належної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , який накладено згідно постанови Генічеської державної виконавчої служби АА333756 від 16.09.2005 року та зареєстровано в Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 22.09.2005 року за № 2415679, реєстратор Генічеська державна нотаріальна контора.

01.04.2021 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження та встановлено відповідачам строк для подачі відзиву на позов та подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав заявлені позовні вимоги з підстав зазначених у позові і просив суд його задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представники відповідачів Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) та Генічеської державної нотаріальної контори повторно не з`явилися в судове засідання, про причини своєї неявки суд не повідомили, про день та час слухання справи повідомлені належним чином. Відзив на позов в строк зазначений в ухвалі суду відповідачами не подано, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

На підставі ст.280 ЦПК України, враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, про причини своєї неявки суду не повідомили, відзив на позов не подано, позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. ст.4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до ст.ст. 13,81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.11.2002 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в рівних частках належить квартира АДРЕСА_1 . Частка власника у спільній частковій власності співвласниками не виділялась.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу № 66521240.

При перевірці наявності заборони (арешту) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було виявлено заборону на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , який накладено згідно постанови Генічеської державної виконавчої служби АА333756 від 16.09.2005 року та зареєстровано в Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 22.09.2005 року за № 2415679, реєстратор Генічеська державна нотаріальна контора. Власник ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АА № 333756 від 16.09.20025 року – на належну ОСОБА_1 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 накладено арешт, шляхом заборони здійснювати відчуження. Підстава накладення арешту – постанова Генічеського районного суду від 07.09.2004 року № 3-4069.

Згідно відповіді Генічеського РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) за даними АСВП станом на 15.02.2021 року відкрите виконавче провадження по виконавчому листу № 3-4069 від 07.09.2004 року де боржником є ОСОБА_1 відсутнє. Зняти арешт з 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 не має можливості так як виконавче провадження знищено у зв`язку із закінченням строків зберігання.

Згідно відповіді Генічеського районного суду Херсонської області від 24.06.2021 року справа про адміністративне правопорушення № 3-4069/04 відносно ОСОБА_1 знищена за строками давності.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст.316,317,319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року.

Позивач є власником частини будинку, на який накладено арешт. На час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , до Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального УправлІння Міністерства юстиції ( м. Одеса) та Генічеської державної нотаріальної контори про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Скасувати арешт з належної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , який накладено згідно постанови Генічеської державної виконавчої служби АА333756 від 16.09.2005 року та зареєстровано в Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 22.09.2005 року за № 2415679, реєстратор Генічеська державна нотаріальна контора.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, форма і зміст якої, повинні відповідати вимогам ст. 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду буде виготовлено та проголошено 01.07.2021 року об 11.40 год

Суддя Генічеського районного суду Т. Я. Мотонок