Постанова № 97995146, 21.05.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2021 Справа №607/3840/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Комінярської О.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Мовчана А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 870415 від 21 лютого 2021 року,

ВС Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - ГУНП в Тернопільській області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 870415 від 21 лютого 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що постановою серії БАБ №870415 від 21 лютого 2021 року її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що 21 лютого 2021 року вона, керуючи транспортним засобом марки «OPEL CORSA» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Тернопіль-Хоростків без увімкненого ближнього світла фар (денних ходових вогнів). Із даною постановою вона не погоджується та вважає, що штраф застосовано безпідставно, оскільки правил дорожнього руху вона не порушувала та доказів вчинення нею зазначеного адміністративного правопорушення відповідачем не надано. Разом з тим, при розгляді адміністративного матеріалу про притягнення її до адміністративної відповідальності не було належним чином враховано обставини викладені у заявлених нею клопотаннях, зокрема: про надання можливості скористатися правничою допомогою, про відкладення розгляду адміністративної справи, про ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, про визнання доказів неналежними та недопустимими, про закриття адміністративної справи. Крім цього її дії було помилково кваліфіковано за ч.2 ст. 122 КУпАП та помилково призначене надмірне, не передбачене законом покарання, в розмірі штрафу на суму 425 грн. Посилається на те, що за не ввімкнені за межами населеного пункту у період з 01 жовтня до 01 травня денні ходові вогні або ближнє світло фар настає відповідальність за ст. 125 КУпАП, а не за ч. 2 ст. 122 КУпАП. З огляду на викладене просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 25 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

19 квітня 2021 року судом зареєстровано відзив на позову заяву, в якому представник ГУНП в Тернопільській області просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність, оскільки позивач дійсно допустила порушення правил дорожнього руху, а тому оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону. У зв`язку з зайнятістю по службі, представник відповідача просив справу слухати у його відсутності.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Мовчан А.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив розглядати справу без його участі у зв`язку із зайнятістю по службі.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 870415 від 21 лютого 2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що вона 21 лютого 2021 року, керуючи транспортним засобом марки «OPEL CORSA» д.н.з. НОМЕР_1 , рухалася по автодорозі Тернопіль-Хоростків без увімкненого ближнього світла фар, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП; до неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Надаючи оцінку решті спірним правовідносинам, суд приходить до наступного висновку.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ч. 2 ст. 41 Закону України «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України (далі ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1 ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

За змістом ст. 125 КУпАП, інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою попередження.

Відповідно до п. 9.1 (г) ПДР України, попереджувальними сигналами є увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби.

Згідно п. 9.8 ПДР України, з 01 жовтня по 01 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами, повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу ближнє світло фар.

Денні ходові вогні - це зовнішні світлові прилади і з точки зору ПДР України вони є попереджувальним сигналом. Вимоги до його ввімкнення містяться в розділі 9 ПДР України «Попереджувальні сигнали», в той час, як вимоги щодо користування зовнішніми світловими приладами передбачено у Розділі 19 ПДР України «Користування зовнішніми освітлювальними приладами».

Отже, користування зовнішніми освітлювальними приладами регулюється розділом 19 ПДР України, а користування попереджувальними сигналами розділом 9 ПДР України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не може бути піддана відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за не ввімкнення за межами населеного пункту з 01 жовтня до 01 травня денних ходових вогнів або ближнього світла фар, оскільки, її дії підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 125 КУпАП, відповідно до змісту якої, інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою попередження, що і мало місце в даному випадку.

З огляду на це суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки, як зазначено у постанові у справі про адміністративне правопорушення та сторонами не оспорюється, остання під час зупинки інспектором вже рухалася по автодорозі, а в розумінні ч. 2 ст. 122 КУпАП України, відповідальність настає у разі порушення водіями транспортних засобів правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Таким чином, дії позивача, яка керувала транспортним засобом поза населеним пунктом без увімкнення ближнього світла фар, підпадають під кваліфікацію ст. 125 КУпАП, а тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та, як наслідок, накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. є неправомірним.

В силу вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищевикладене суд вважає за доцільне скасувати постанову серії БАБ №870415 від 21 лютого 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення ч.2 ст.122 КУпАП, та надіслати справу на новий розгляд до ГУНП в Тернопільській області.

В силу вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі ст.ст. 9, 122, 247, 251, 258, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 19, 20, 7277, 242, 244246, 257, 271, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 870415 від 21 лютого 2021 року - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №870415 від 21 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. скасувати та надіслати справу на новий розгляд до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , місце проживання – АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, код ЄДРПОУ - 40108720, місцезнаходження - вул. Валова, буд. 11, м. Тернопіль.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич