Рішення № 97994715, 25.06.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2021 Справа №607/11092/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання – Свергун Т.В., перекладача – Захарків І.М., представника позивача – Дядишин Л.В., відповідача – ОСОБА_1 , його представника – Скиби В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Тернопільські області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України та затримання з метою забезпечення видворення за межі України, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області (далі - УДМС у Тернопільській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина Республіки Гана ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України та затримання із поміщенням в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні Державної міграційної служби України з метою забезпечення видворення за межі України, допустивши рішення суду до негайного виконання.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що громадянин Республіки Гана ОСОБА_1 в’їхав на територію України 23.09.2018 через КПП „Бориспіль” з метою навчання в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя (далі - ТНТУ ім. І.Пулюя). Згідно клопотання ТНТУ ім. І.Пулюя та заяви іноземця, отримав в УДМС у Тернопільській області посвідку на тимчасове проживання в Україні номер НОМЕР_1 . Відповідно до наказу ТНТУ ім. І. Пулюя від 28.01.2020 № 4/25- 11 „Про відрахування студентів факультету комп`ютерно -інформаційних систем і програмної інженерії» з 20.01.2020 ОСОБА_1 відрахований з університету за академічну неуспішність та невиконання умов договору. Тому, УДМС у Тернопільській області 07.02.2020 прийнято рішення №30 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянина Республіки Гана ОСОБА_1 . Згідно вищевказаного рішення посвідка на тимчасове проживання серії НОМЕР_2 була скасована, визнана такою, що підлягає вилученню та знищенню, Відповідача зобов`язано у семиденний строк з дня отримання копії рішення знятися з реєстрації місця проживання та виїхати за межі України. Однак, ОСОБА_1 всупереч вимогам законодавства територію України не покинув. За порушення правил перебування іноземців в Україні громадянина Аямдаго ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700,00 грн., який іноземцем сплачено в повному обсязі. Також, 22.09.2020 Тернопільським МВ УДМС у Тернопільській області прийнято рішення № 57 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Гана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким останнього зобов`язано покинути територію України до 18.10.2020. Дане рішення було йому оголошено, один із примірників особисто вручено Відповідачу, йому роз`яснено його права та обов`язки, зобов`язано не пізніше 18.10.2020 самостійно залишити територію України, а також попереджено про наслідки невиконання, що підтверджується його підписом. Повідомленням від 23.09.2020 за № 6110.2-1929/6110.02- 20 Тернопільським МВ УДМС у Тернопільській області керівника Тернопільської місцевої прокуратури повідомлено про прийняття 22.09.2020 рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Гана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, громадянин Республіки Гана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вищевказаного рішення № 57 про примусове повернення від 22.09.2020 не виконав, хоча ч. 5 ст. 26 Закону встановлено, що іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. Посилаючись на наведене та те, що відповідач свідомо порушує законодавство України, яке визначає статус іноземців та осіб без громадянства в Україні, не вживає будь-яких заходів щодо легалізації перебування в Україні, вважає, що є всі необхідні передумови для примусового видворення відповідача за межі України. Окрім того, просить затримати на строк до шести місяців, із поміщенням у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України Державної міграційної служби України (с. Журавичі Ківерцівського району Волинської області) з метою забезпечення його видворення за межі території України. Також, зважаючи на те, що відповідач був відсутній за своїм місцем проживання, яке він повідомив міграційній службі, та виживалися заходи для його пошуку, просить поновити строк звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_1 через представника надав відзив на позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Покликається на те, що він не виконав вимогу про виїзд з України через карантинні обмеження та відсутність кошів на дорогу. Однак, він має намір поновити навчання в університеті. Крім того, позивач не вживав заходів для допомоги відповідачу повернутися в країну походження.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав викладених в ньому.

Відповідач у судовому засіданні позов заперечив. Пояснив, що він планує самостійно покинути територію України, однак повинен забрати документи з навчального закладу. Також він хоче продовжити навчання. Захисник просить відмовити в задоволенні позову, так як відповідач бажає виїхати з України добровільно.

Судом встановлено, що громадянин Республіки Гана ОСОБА_1 в’їхав на територію України 23.09.2018 через КПП „Бориспіль” з метою навчання в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя (далі - ТНТУ ім. І.Пулюя) та отримав в УДМС у Тернопільській області посвідку на тимчасове проживання в Україні номер НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу ТНТУ ім. І. Пулюя від 28.01.2020 № 4/25- 11 „Про відрахування студентів факультету комп`ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії» з 20.01.2020 ОСОБА_1 відрахований з університету за академічну неуспішність та невиконання умов договору.

УДМС у Тернопільській області 07.02.2020 прийнято рішення №30 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянина Республіки Гана ОСОБА_1 , посвідка на тимчасове проживання серії НОМЕР_2 була скасована, визнана такою, що підлягає вилученню та знищенню, Відповідача зобов`язано у семиденний строк з дня отримання копії рішення знятися з реєстрації місця проживання та виїхати за межі України.

За порушення правил перебування іноземців в Україні громадянина Республіки Гана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.09.2020 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700,00 грн., який іноземцем сплачено в повному обсязі.

Також, 22.09.2020 Тернопільським МВ УДМС у Тернопільській області прийнято рішення № 57 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Гана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким останнього зобов`язано покинути територію України до 18.10.2020. Дане рішення було йому оголошено, один із примірників особисто вручено Відповідачу, йому роз`яснено його права та обов`язки, зобов`язано не пізніше 18.10.2020 самостійно залишити територію України, а також попереджено про наслідки невиконання рішення, що підтверджується його підписом.

Повідомленням від 23.09.2020 за № 6110.2-1929/6110.02- 20 Тернопільським МВ УДМС у Тернопільській області керівника Тернопільської місцевої прокуратури повідомлено про прийняття 22.09.2020 рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Гана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно доповідної записки завідувача сектору запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення, громадянин Республіки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був виявлений 23.06.2021 року працівниками Тернопільського МВ УДМС в Тернопільській області.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Частиною 13 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.

Відповідно до ч. 2 п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року «Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р.» № 1983, особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання, повинна здати посвідку, зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України протягом місяця з дня отримання копії такого рішення. Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання на підставі підпункту 3 пункту 19 цього Порядку, повинна здати посвідку, зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України протягом місяця з дня звільнення від відбування покарання. При цьому відмітка про видачу посвідки в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, анулюється (вкладний талон вилучається). Посвідка, яку зазначені особи не здали, підлягає вилученню.

Згідно з вимогами статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в`їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно пункту 14 статті 1 Закону визначено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

В силу вимог ч.ч. 5, 6 ст. 26 вищевказаного Закону, іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 29 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 25.06.2009 року № 1, «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця і особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні», примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини:

1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення;

2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Згідно з вимогами статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, може лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що громадянин Республіки Гана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після скасування рішенням УДМС в Тернопільській області посвідки на тимчасове проживання в Україні з 07.02.2020 року по даний час території України не покидав, чим порушив встановлені правила перебування іноземців та осіб без громадянства на території України понад встановлені строки.

Також, у встановлений строк без поважних причин відповідач не виконав рішення про примусове повернення з України, жодних заходів щодо виїзду за межі України у строк вказаний у рішенні про примусове повернення з України не вживав.

Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухиляється від добровільного виїзду за межі України на законних підставах.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд прийшов до висновку про порушення відповідачем громадянином Республіки Гана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законодавства України, яке визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні, що виражається в знаходженні на території України понад встановлений законом строк.

Відповідач не звертався із клопотанням про продовження строку перебування, не виконав в добровільному порядку рішення уповноваженого органу про залишення території України у встановлений термін, яке не було оскаржене.

Судом не встановлено обставин, які вказані в статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та унеможливлюють примусове видворення за межі України.

Також не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідача поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Крім того, відповідач не звертався до Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області з заявою про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідачем не представлено суду жодних доказів на спростування доводів позивача та безпідставність позовних вимог.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст.371 КАС України, суд, який ухвалив рішення за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Суд, приймаючи до уваги клопотання позивача про звернення рішення суду до негайного виконання та те, що відповідачем порушуються правила перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, враховуючи особу відповідача, який тривалий час ухиляється від виконання рішення про примусове повернення з України, продовжує знаходитись на території України без законних на те підстав, з метою забезпечення реального виконання судового рішення, вважає за можливе звернути рішення суду до негайного виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Статтею 289 КАС України передбачено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України. Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

На підставі викладеного та враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що громадянина Республіки Гана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, що підтверджується його ухиленням від добровільного виїзду, беручи до уваги відсутність у відповідача постійного місця проживання, законних джерел доходу, та не вжиття ним будь-яких заходів щодо легалізації в Україні, суд вважає позов в частині затримання громадянина Республіки Гана ОСОБА_1 , є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що громадянин Республіки Гана ОСОБА_1 не проживав за адресою, яку від повідомив в міграційній службі, у зв`язку із чим УДМС України в Тернопільській області здійснювалися заходи щодо вставлення його справжнього місця проживання, тому, суд вважає що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому, клопотання позивача про його поновлення слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. 2, 5, 7-9, 72 79, 90, 41, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області строк звернення до адміністративного суду. Позов Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області (бул. Шевченка, 10 м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 37839038, електронна адреса – te@dmsu.gov.ua) до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Республіки Гана паспорт НОМЕР_3 від 31.01.2017 про примусове видворення за межі України та затримання з метою забезпечення видворення за межі України - задовольнити.

Примусово видворити за межі України громадянина Республіки Гана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Затримати громадянина Республіки Гана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк до шести місяців, із поміщенням у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України Державної міграційної служби України (с. Журавичі Ківерцівського району Волинської області) з метою забезпечення його видворення за межі території України.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через суд першої інстанції у 10 - денний строк з дня проголошення рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддяВ. М. Позняк