Рішення № 97994573, 30.06.2021, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1594/19

Номер провадження 2/950/15/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого – судді Стеценка В. А.,

за участю секретаря – Радковської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів;

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до судового наказу Лебединського районного суду Сумської області від 27.07.2018 відповідач зобов`язаний, починаючи з 17.07.2018 року виплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення ним повноліття та сплачувати їх на користь матері ОСОБА_1 .

Проте в добровільному порядку відповідач аліменти не сплачує, внаслідок чого станом на 01.06.2019 року виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 10 439 грн. 32 коп., тому позивачка звернулася до суду та просила стягнути з відповідача на її користь цю заборгованість та пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 10 439 грн. 32 коп.

В судовому засіданні позивачка позовну заяву підтримала, звернула увагу суду на те, що прийняті державним виконавцем заходи примусового стягненні аліментів результатів не принесли та уточнила позовні вимоги і просила стягнути з відповідача за прострочення сплати аліментів пеню у розмірі 11 931 грн. 08 коп.

При цьому вона пояснила суду що відповідач був зареєстрованим і має майно на території України, тому вона за стягненням аліментів зверталась до Державної виконавчої служби України та нарахувала пеню, ґрунтуючись на інформації державного виконавця і вимогах ст. 196 СК України.

Відповідач в наданих суду письмових заявах та в судовому засіданні позовних вимог не визнав, мотивуючи це тим, що він є мешканцем Російської Федерації з 2014 року, судовим наказом про стягнення аліментів від 27.07.2018 року на нього особисто ніяких обов`язків щодо виплати коштів не покладалося, а на виконання до державних органів Російської Федерації, які і зобов`язані здійснювати стягнення аліментів, цей наказ державним виконавцем переданий не був.

Тому вважає, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з його вини.

Крім того, він пояснив, що відвідував м. Лебедин у вересні 2019 року з метою оскарження судового наказу про стягнення з нього аліментів та звертався до суду за скасуванням цього наказу і оскарженням дій державного виконавця.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала суду, що є знайомою сторін і була присутньою під час їх зустрічі, яка відбулася у вересні 2019 року у м. Лебедині в приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Під час цієї зустрічі позивачка наполягала на необхідності сплати їй аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , а відповідач відмовився їх сплачувати, мотивуючи це тим, що не є батьком дитини.

З свідоцтва (а.с. 5), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 а його батьками є сторони.

З свідоцтва (а.с. 6), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 11.11.2009 року шлюб між сторонами було розірвано.

З судового наказу (а.с. 7), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 27.07.2018 року Лебединським райсудом було видано судовий наказ, яким з відповідача було стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.07.2018 року і до його повноліття.

З розрахунків (а.с. 8, 18, 62), досліджених в судовому засіданні вбачається, що борг зі сплати аліментів відповідачем по виконавчому листу № 580/1533/18 від 27.08.2018 року станом на 01.06.2019 року складає 10 439 грн. 32 коп., станом на 12.08.2019 року складає 12 511 грн. 82 коп., станом на 14.07.2019 року складає 11 931 грн. 08 коп.

З ухвал (а.с. 38-39), досліджених в судовому засіданні вбачається, що Лебединським районним судом 10.05.2019 року оголошено розшук боржника ОСОБА_2 , а 28.11.2019 року в задоволенні вимог ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 27.07.2018 року відмовлено.

З ухвали (а.с. 129-132), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що 20.04.2021 року Тростянецьким районним судом в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконався Лебединського МВ ДВС відмовлено з тих підстав, що при застосуванні заходів примусового стягненні аліментів на утримання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним виконавцем чинне законодавство та права боржника як сторони виконавчого провадження не порушувалися.

З паспорта (а.с. 116-119), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , є громадянином Російської Федерації.

Вислухавши сторони, свідка та вчивши матеріали справи суд вважає, що позов обґрунтований, позовні вимоги витікають із сімейних правовідносин і підлягають до задоволення, так як в судовому засіданні було встановлено, що сторони проживали в шлюбі, під час якого народилася дитина і відповідно до судового наказу Лебединського районного суду Сумської області від 27.07.2018 відповідач зобов`язаний, починаючи з 17.07.2018 року, виплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення ним повноліття та сплачувати їх на користь матері ОСОБА_1 .

Відповідач є повнолітньою працездатною особою, має можливість утримувати дитину, проте в добровільному порядку аліменти не сплачує, прийняті державним виконавцем заходів примусового стягненні аліментів результатів не принесли, внаслідок чого станом на 14.07.2019 року виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 11 931 грн. 08 коп.

Згідно зі зробленими позивачкою підрахунками, які грунтуються на інформації, наданій державним виконавцем та вимогах ст. 196 СК України, за період часу з 17.07.2018 року по 14.07.2019 року сума пені становить 11 931 грн. 08 коп.

Вказані обставини стверджуються поясненнями сторін, показами свідка і матеріалами справи.

Згідно вимог ст. 180 СК України - батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно вимог ч. 3 ст. 181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно вимог ч. 1 ст. 196 СК України - у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Суд бере до уваги, що згідно вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що в судовому засіданні позивачкою було доведено, щовідповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до судового наказу Лебединського районного суду Сумської області від 27.07.2018 відповідач зобов`язаний, починаючи з 17.07.2018 року, виплачувати аліменти на утримання сина, має можливість утримувати дитину, проте в добровільному порядку аліменти не сплачує.

Прийняті державним виконавцем заходи примусового стягненні аліментів результатів не принесли, внаслідок чого станом на 14.07.2019 року виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 11 931 грн. 08 коп. і за період часу з 17.07.2018 року по 14.07.2019 року позивачкою в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 196 СК України нарахована неустойка в сумі 11 931 грн. 08 коп.

Зазначені обставини стверджуються поясненнями сторін, показами свідка та матеріалами справи (5-7, 38, 62, 129-132), дослідженими в судовому засіданні.

В той же час, відповідачем в судовому засіданні не було доведено того, що заборгованість з виплати аліментів погашена, що існують обставини, які виключають необхідність сплати боргу або неустойки та не оспорено правильність розрахунку пені, наданого позивачкою.

Суд враховує пояснення відповідача в тій частині, що він обізнаний з існуванням судового наказу про стягнення аліментів та застосуванням мір до примусового стягнення боргу з їх виплати, проте не може взяти до уваги доводи ОСОБА_2 в тій частині, що він є мешканцем Російської Федерації, судовим наказом на нього особисто ніяких обов`язків щодо виплати коштів не покладалося, на виконання до державних органів Російської Федерації цей наказ переданий не був внаслідок чого заборгованість зі сплати аліментів виникла не з його вини, так як згідно вимог ст. 180 СК України обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено на її батьків, а не на інших осіб.

Тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів повністю і стягнути з відповідача пеню, виходячи з розрахунків наданих позивачкою.

Також суд вважає необхідним на підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір на користь держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 180-183, 196 СК України;

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , і/н НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , і/н НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за невчасну сплату аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період часу з 17.07.2018 року по 14.07.2019 року в розмірі 11 931 грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , і/н НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. на користь державного бюджету отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. А. Стеценко