Ухвала суду № 97993235, 30.06.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/9377/21

Номер провадження:1-кс/521/3130/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 року м. Одеса

Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси Кузьменко Н.Л., з секретарем Юришинець С.В., за участю прокурора Федосєєва С.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного - адвоката Олейниченко О.М., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Одесі клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Попова В.М., погодженого з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси Федосєєвим С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування №12021163470000481 від 24.06.2021 року та скаргу адвоката Олейниченко О.М. в інтересах ОСОБА_1 щодо незаконного затримання відносно:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Римарівка, Красноокнянського району, Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст. 89 КК України, на теперішній час Суворовським районним судом м. Одеси розглядається кримінальне провадження за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

З клопотання вбачається, 23.06.2021 о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_1 та неповнолітнім ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна на транспортному засобі Volksvagen Sharan реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 прибули на АЗС «ОККО» по вул. Тираспольське шосе, 22д/вул. Об`їзна дорога,20 в м. Одесі, де розподілили між собою ролі, а саме: ОСОБА_4 залишилась в транспортному засобі за кермом та мала повідомити інших у разі небезпеки, а ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мали перелізти через огорожу території АЗС «ОККО», де проникнути до господарської будівлі, яка орендується ТОВ «ЕКО Мийка» (ЄДРПОУ 42761880) та таємно викрасти насос високої напруги Karcher в корпусі чорно-сірого кольору

Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, в цей же день та час, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прибули на зазначеному транспортному засобі на АЗС «ОККО» по вул. Тираспольське шосе, 22д/вул. Об`їзна дорога, 20 в м. Одесі, де згідно розподілених ролей, ОСОБА_4 залишилась в автомобілі та спостерігала за обстановко, а ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перелізли через паркан території АЗС «ОККО» в місце найближчого розташування господарської будівлі, яка орендується ТОВ «ЕКО Мийка», де шляхом віджиму рами метало пластикового вікна вказаної будівлі проникли до зазначеного приміщення, звідки таємно викрали насос високої напруги Karcher в корпусі чорно-сірого кольору, вартістю 54 000 гривень, який разом перетягнули через огорожу території АЗС «ОККО»,після чого погрузили викрадене майно, а саме: насос високої напруги Karcher в корпусі чорно-сірого кольору до багажного відділення автомобілю марки Volksvagen Sharan реєстраційний номер НОМЕР_1 , з місця вчинення злочину зникли.

Враховуючи вищевикладене, слідчий у своєму клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засідання підтримав клопотання, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, вважав ризики необгрунтованими. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання з доданими матеріалами, а також вислухавши думку учасників, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

24 червня 2021 СВ відділенням поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України відноситься до тяжкого злочину.

24.06.2021 о 06:20 годині ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. 25.06.2021 о 01:31 годині громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності захисника повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину є зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: протоколи прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення, протоколи допиту потерпілого, протоколи впізнання особи за фотознімками, протокол обшуку, протокол огляду місця події, протоколи допиту свідків, та іншими доказами в своїй сукупності.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в клопотанні, на даному етапі досудового розслідування даного кримінального провадження слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення та вважає, що повідомлена ОСОБА_1 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Аналіз наданих доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 не працює, отже не має постійного джерела доходів; неодружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, не судимий в силу ст. 89 КК України, на теперішній час Суворовським районним судом м. Одеси розглядається кримінальне провадження за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено та слідчим суддею встановлено про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- Ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, який обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

У контексті Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Ризик втечі має оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

- До того ж, судом встановлено, що підозрюваний перебуваючи на свободі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

- Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обставини за яких вчинено злочин, вказують на відношення останнього до охоронюваних законом цінностей власності людини та враховуючи те, що ОСОБА_1 на теперішній час обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України (згідно ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами) та кримінальне провадження розглядається Суворовським районним судом м. Одеси - є підстави вважати, що ОСОБА_1 може знову вчинити злочин.

Відтак, метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 – досягнення дієвості цього провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення ризиків: переховування від органів досудового розслідування або суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим, відсутність працевлаштування, відсутність міцних соціальних зв`язків, а також наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

В даному випадку є виправданим застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які суд вважає реальними та існуючими.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.

Викладене дає підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_1 необхідним є застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи у судовому засіданні захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката Олейниченко О.М. не спростовують висновків суду щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обмежень щодо застосування найбільш сурового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України слідчим суддею під час судового розгляду не встановлено.

Слідчий суддя вважає за необхідне визначити на підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також судом в судовому засіданні розглянуто скаргу захисника Олейниченко О.М., в інтересах ОСОБА_1 на незаконне затримання ОСОБА_1 яке обґрунтовується наступним.

В провадженні відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження № 1202163470000481, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 був затриманий, про що 24 червня 2021 року слідчим CB відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Поповим В.М. у приміщенні кабінету № 11 відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області було складено відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

В протоколі затримання ОСОБА_1 , слідчим зазначено підставу для затримання п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України: якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення.

На думку захисника, затримання ОСОБА_1 було здійснене після безпосереднього вчинення злочину, тобто 23.06.2021 року близько 23:00 годин, про що також зазначено у відповідному протоколі затримання як на підставу затримання, однак слідчий вказав в протоколі затримання фактичний час 06:20 год 24.06.2021 року, що в дійсності є часом, коли відповідний протокол затримання особи було складено вже у приміщенні кабінету № 11 відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області. Тобто, на думку сторони захисту, з 23:00 години 23 червня 2021 року, ОСОБА_1 незаконно утримувався службовими особами. Просить суд визнати затримання ОСОБА_1 незаконним.

В судовому засіданні заявник скаргу підтримав та викладене підтвердив. Підозрюваний підтримав свого захисника, просив скаргу задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючи на те, що працівники правоохоронних органів діяли в рамках чинного законодавства.

Вислухавши захисника, підозрюваного, слідчого, дослідивши матеріали скарги, матеріали надані стороно обвинувачення, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням суду є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Згідно п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право вимагати перевірки обґрунтованості затримання.

Відповідно до ч.1 ст.208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;

3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України .

Згідно з ч. 4 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Частина 5 ст. 208 передбачає, що про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.

Аналіз наведених норм, свідчить, що слідчий суддя повинен перевірити законність фактичних підстав затримання.

Як вбачається зі змісту матеріалів кримінального провадження, наданих стороною обвинувачення, ОСОБА_1 був затриманий на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. КПК не містить деталізації поняття «безпосередньо», відтак, відсутні правові підстави вважати затримання особи не безпосередньо в момент вчинення злочину, а пізніше, завідомо незаконним. В даному випадку, безпосередність випливає із комплексу оперативно-розшукових дій, які дозволили органу слідства встановити можливих злочинців, а в ході обшуку виявити частину викраденого майна, відтак на момент затримання факт виявлення викраденого майна на місці обшуку та місці перебування ОСОБА_1 на думку слідчого судді, дозволяв слідчому застосувати вказані вище підстави для затримання підозрюваних осіб. Відповідно до протоколу затримання особи, в порядку ст. 208 КПК України, фактичне затримання ОСОБА_1 відбулося в період часу 06 год. 20 хв. 24.06.2021 року

Таким чином, суд не вбачає порушень чинного законодавства при затриманні ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України.

В подальшому ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру та направлено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до компетентного суду, граничний строк тримання під вартою без ухвали слідчого судді не сплив, відсутні зволікання у доставлені особи до суду.

Відтак, порушень КПК України при затриманні ОСОБА_1 слідчим суддею не встановлено, а слідчим в повному обсязі доведені обставини, визначені ч. 5 ст. 206 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 206, 208, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги адвоката Олейниченко О.М. в інтересах ОСОБА_1 щодо визнання затримання ОСОБА_1 незаконним - відмовити.

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Попова В.М., погодженого з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси Федосєєва С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування №12021163470000481 від 24.06.2021 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатися за межі населеного пункту постійного мешкання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів та обчислюється з моменту фактичного затримання підозрюваного, а саме з 24.06.2021 року та припиняє свою дію 23.08.2021 року.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом встановленого законом строку з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Н.Л. Кузьменко