Рішення № 97992760, 18.06.2021, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/2216/21

Номер провадження 2/676/1444/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Чекашкіної О.Л.

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовомОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кам`янець-Подільської міської ради про визнання права власності на квартиру члена житлово-будівельного кооперативу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Кам`янець-Подільської міської ради про визнання права власності на квартиру члена житлово-будівельного кооперативу. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.05.1983 року позивачі уклали шлюб. У шлюбі позивачі перебувають і по даний час. На підставі ордеру на жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу, виданого виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської ради народних депутатів 09.02.1992 року, ОСОБА_1 як член ЖБК № 35 «Жовтневий» та ОСОБА_2 як другий подружжя – чоловік, зайняли квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей Книги обліку паєнагромаджень членів ЖБК № 35 по будинку АДРЕСА_2 , у графі 84 якої записана ОСОБА_1 , вбачається, що загальна вартість квартири АДРЕСА_3 становила 9 944,00 крб. (9.718 =226); перший внесок сплачений в сумі 3 100,00 крб., а залишок заборгованості станом на 01.02.1992 р. складав 6 844,00 крб. квитанція від 23.07.1989 р. підтверджує сплату 3 100,00 крб. першого пайового внеску. Квитанція від 5.11.1992 р. підтверджує сплату 5 000 крб. квитанція від 19.11.1992 р. підтверджує сплату залишку в сумі 1 894,57 крб. Відповідно до довідки № 12 від 06.04.2021 р., виданої ОСББ «Родина-2006», відповідно до відомостей Книги обліку по будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 повністю виплатила вартість кооперативної квартири АДРЕСА_3 в сумі 9 944,00 крб. Позивачі зареєстровані та проживають в зазначеній квартирі. Зважаючи на те, що будь-якого договору між ОСОБА_1 та ЖБК № 35 укладено не було, адже чинне законодавство України станом на дату набуття позивачами права власності на виплачену квартиру не передбачало укладення будь-яких договорів, оформити право власності позивачів на квартиру можливо виключно на підставі рішення суду. Позивачі не звертались свого часу до виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради із заявою про отримання свідоцтва про право власності на виплачену ними кооперативну квартиру та не зареєстрували її в органах технічної інвентаризації, так як відповідно до приписів тогочасного законодавства права власності члена ЖБК виникало автоматично в силу припису Закону з моменту внесення в повному розмірі паєнагромадження. На сьогоднішній день не зареєструвавши власну квартиру в зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на неї, позивачі не можуть розпорядитися своїм житлом на власний розсуд, адже відповідно до приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на майно підлягає обов`язковій державній реєстрації перед тим як розпорядитись. Просить визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на квратиру АДРЕСА_1 , житловою площею 28,1 кв. м., загальною площею 50,1 кв. м., яка складається з двох кімнат: в тому числі кімнати площею 16,3 кв. м. та кімнати площею 11,8 кв. м., коридору площею 8,3 кв. м., кухні площею 7,6 кв. м., ванни площею 2,6 кв. м., туалету площею 1,1 кв. м., лоджії площею 2,4 кв. м.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 15.04.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 31.05.2021 р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Сторони в судове засідання не з`явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи в повному об`ємі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 травня 1982 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 30.05.1982 року.

09.02.1992 року на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 22.08.1991 р. ОСОБА_1 як члену ЖБК № 35 «Жовтневий» був виданий ордер на право зайняття нею із сім`єю, яка складається з двох осіб ( ОСОБА_2 чоловік), двокімнатної квартири житловою площею 28,1 кв. м. АДРЕСА_1

Згідно з довідкою ОСББ «Родина-2006» № 12 від 06.04.2021 р. ОСОБА_1 сплатила пайові внески за вищевказану квартиру повністю.

Факт сплати паєнагромадження за зазначену квартиру підтверджується: квитанцією МЄ № 550314 від 23.07.1989 р. на суму 3100 крб; квитанцією від 05.02.1992 р. про перерахування на рахунок ЖБК № 35 5000 крб., квитанцією від 19.11.1992 р. про перерахування на рахунок ЖБК № 35 1894,57 крб.

Згідно технічного паспорта, складеного 18.02.2016 р. квартира АДРЕСА_1 загнальною площею 50,1 кв. м. в тому числі житловою 28,1 кв. м. складається з 2 кімнат площею 16,3 кв. м. та 11,8 кв. м., допоміжних приміщень: кухня площею 7,6 кв. м., туалет площею 1,1 кв. м., ванна площею 2,6 кв. м., коридор площею 8,3 кв. м., лоджія площею 2,4 кв. м.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 57278640 від 25.03.2021 р. ОСОБА_1 відмовлено в реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючого документу.

Відповідно до статті 112 ЦК УРСР (чинного на час набуття прав на спірну квартиру) майно може належати на праві спільної власності двом або кільком громадянам.

Положеннями статті 22 КпШС України (чинного на час набуття прав на спірну квартиру) передбачено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Відповідно до статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у підпунктах 6, 6-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», при розгляді спорів про поділ квартири між подружжям, яке розлучилося, судам слід керуватися статтею 146 ЖК України, статтею 15 Закону України «Про власність», пунктом 43 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 року № 186, (далі - Примірний статут ЖБК) і статтями 22, 24, 28, 29 КпШС України, ураховуючи, що пай, внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок коштів, подарованих подружжю або одержаних ним у позичку, та після повної сплати пайового внеску - квартира, є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України від 07 лютого 1991 року № 697-ХІІ «Про власність» член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Статтею 16 Закону України «Про власність» передбачалось, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім`ю України.

Статтями 22, 28, 29 КпШС України (чинного на час набуття прав на спірну квартиру) передбачено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядав за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. В разі поділу майна, яке

є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Положення статті 22 КпШС України та статті 60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільної сумісної власності подружжя, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Враховуючи, що пай за спірну квартиру внесений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі за рахунок спільних коштів, а також те, що жоден з подружжя не ставить під сумнів спільність права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, суд приходить до висновку, що спірна квартира є спільною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому за позивачами слід визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 по 1/2 частини у праві власності на квартиру за кожним.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 60, 70 СК України, ст..ст. 22, 28, 29 КПшСУ, ст. 328 ЦК України ст.ст. 258-265 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кам`янець-Подільської міської ради про визнання права власності на квартиру члена житлово-будівельного кооперативу – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на квратиру АДРЕСА_1 , житловою площею 28,1 кв м, загальною площею 50,1 кв м, яка складається з двох кімнат: в тому числі кімнати площею 16,3 кв м та кімнати площею 11,8 кв м, коридору площею 8,3 кв м, кухні площею 7,6 кв м, ванни площею 2,6 кв м, туалету площею 1,1 кв м, лоджії площею 2,4 кв м.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач Кам`янець-Подільська міська рада, ЄДРПОУ 26571846, юридична адреса: майдан Відродження, 1, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 червня 2021 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.