Ухвала суду № 97991859, 30.06.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2190/21 Провадження № 2-а/307/17/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 червня 2021 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Головного управління патрульної поліції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 25 червня 2021 року, із пропуском встановленого законом строку для оскарження, звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій інспектора-рядового поліції (2 батальйон, 3 рота) УПП у Львівській області Коршака В.М. щодо складання постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та скасування постанови від 4 травня 2021 року (серія ЕАН № 4158977) про притягнення його, позивача, до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Згідно п. 6) ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

1. Так, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 3, 5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір та подати документ, що підтверджує його в сумі 454 гривні 00 копійок (судовий збір підлягає для перерахування за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів – ГУК у Зак. обл/Тячівська тг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37975895, банк отримувача – Казначейство України, код банку отримувача (МФО) – 899998, рахунок отримувача – UA528999980313151206000007373, код класифікації доходів бюджету – 22030101, призначення платежу – судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тячівський районний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Вказана постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17 в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковою для врахування судом.

2. Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Із позовної заяви вбачається, що вказана постанова винесена поліцейським 4 травня 2021 року і ОСОБА_1 копія постанови вручена цього ж дня, про що свідчить його підпис у вказаній постанові.

Згідно ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Тобто, строк у який ОСОБА_1 повинен був звернутися із вказаним позовом закінчився 14 травня 2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Однак, ОСОБА_1 із заявою про поновлення пропущеного строку до суду не звернувся.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

3. Згідно п. 2) ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України.

ОСОБА_1 пред`явлено позов зокрема до інспектора-рядового поліції (2 батальйон, 3 рота) УПП у Львівській області Коршака В.М., що суперечить позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 року у справі №724/716/16-а, за змістом якої відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положенням КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення

Тобто, належним відповідачем як суб`єктом владних повноважень в адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення щодо правопорушень, зазначених у ст. 222 КУпАП, повинен бути орган Національної поліції.

Що стосується другого відповідача то необхідно зазначити таке.

Позивачем невірно зазначено найменування такого відповідача, оскільки правильна назва - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.

У відповідності до пунктів 1, 3 розділу 1, п. 2 розділу ІУ та п. 9 розділу 5 Положення про департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 6 листопада 2015 року № 73 (у редакції наказу Національної поліції України від 3 вересня 2019 року № 887) - Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції; Департамент та його підрозділи становлять єдину систему. Підрозділи Департаменту підзвітні та підконтрольні Департаменту. Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку та інше.

До структури Департаменту патрульної поліції входить зокрема, територіальний підрозділ – Управління патрульної поліції у Львівській області, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Перфецького, 19.

Ураховуючи наведене, належним відповідачем як суб`єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції, яким у даному випадку є Департамент патрульної поліції .

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи наведене, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241, 248 КАС України,

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Головного управління патрульної поліції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху та встановити строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Л.Р.Сас