Рішення № 97991038, 25.06.2021, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/181/21

Єдиний унікальний №382/1537/20

Рішення

іменем України

25 червня 2021 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого - судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Кулак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради про стягнення грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради про стягнення грошових коштів.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2016 року розірвано шлюб з ОСОБА_2 . За час спільного проживання в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . 11 червня 2013 року рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_3 в розмірі ј частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 травня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2020 року, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 , звільнено ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання малолітньої дитини, які стягувалися з нього на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 червня 2013 року, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову 02 травня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 07 серпня 2020 року. Рішенням суду було встановлено, що ОСОБА_3 фактично проживав з батьком, ще до звернення до суду з даним позовом, що підтверджується актом обстеження від 19 квітня 2019 року в якому зазначено, що мати дитину не відвідує, матеріально не забезпечує. Проте, незважаючи на те, що дитина проживала з позивачем та перебувала на його утриманні, відповідач 28 травня 2019 року звернулася до Ічнянського РВ ДВС ГТУЮ в Чернігівській області із заявою про стягнення аліментів на її користь на підставі рішення суду від 11 червня 2013 року. Постановою державного виконавця від 28 травня 2019 року відкрито виконавче провадження, в ході якого за період з 28 травня 2019 року по 01 вересня 2020 року з ОСОБА_1 стягнуто аліментів на утримання сина в загальному розмірі 25 396 грн. 28 коп. Оскільки такі дії ОСОБА_2 свідчать про її недобросовісність, дані кошти використані нею не за призначеням та жодним чином не забезпечили матеріальні потреби дитини, що підтверджується висновком за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину служби у справах дітей та сім`ї Яготинської райдержадміністрації від 12 жовтня 2020 року, тому позивач, керуючись положеннями ст.ст.1212, 1215 ЦК України, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів.

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 12 січня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Ічнянського районного суду Чернігівської області за підсудністю. Ухвала набрала законної сили.

Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розглядлу та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 . Призначено підготовче засідання на 19 квітня 2021 року.

19 квітня 2021 року ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області задоволено клопотання представника позивача про заміну третьої особи та витребування доказів. Замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору службу у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації на службу у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради. Витребувано з Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) матеріали виконавчого провадження. Відкладено підготовче судове засідання до 04 червня 2021 року.

04 червня 2021 року ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 25 червня 2021 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Згідно письмової заяви його представника адвоката Сакун І.А., просили розгляд справи провести без їх участі. Заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих для суду причин, хоча про дату, час і місце судових засідання була повідомлена належним чином, про що свідчать повідомлення Укрпошти про вручення рекомендованих поштових відправлень, а також не подала відзиву на позовну заяву і не повідомила про поважні причини неявки в судове засідання.

Крім того, про судові засідання відповідач повідомлялася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради в судове засідання також нез`явився, хоча про дату, час і місце судових засідання був повідомлений належним чином. Згідно письмового колотання, яке надійшло на адресу суду, просять розгляд справи провести без їх участі. Щодо заявлених вимог пояснили, що служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради не є правонаступником служби у справах дітей та сім`ї Яготинської РДА, тому жодних матеріалів стосовно даної справи не мають. Згідно копії висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину, затвердженого 12 жовтня 2020 року начальником служби у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації, встановлено, що одержувач аліментів ОСОБА_2 не забезпечує потреби дитини ОСОБА_3 , дитина проживає спільно з батьком ОСОБА_1 . Вказаний висновок не оскаржувався та є чинним. Щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_1 не заперечують, оскільки кошти повинні бути використані на матеріальні потреби дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 04 серпня 2012 року, який рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2016 року у справі №733/530/16-ц (№2/733/344/16), розірвано (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 . Згідно копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06 листопада 2018 року, його батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.6).

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 червня 2013 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 24 травня 2013 року до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили.

18 лютого 2020 року у цивільній справі №733/524/19 (№2/733/8/20) Ічнянським районним судом Чернігівської області постановлено рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Ічнянської міської ради Чернігівської області та служба у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання дитини з батьком, звільнення від сплати аліментів на користь матері та стягнення аліментів з матері. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Звільнено ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , які стягувалися з нього на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області № 733/1247/13-ц від 11 червня 2013 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову - 02 травня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 07 серпня 2020 року (а.с.12-18).

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №59222723, за заявою ОСОБА_2 від 23 травня 2019 року, відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/733/670/2013, виданого Ічнянським районним судом Чернігівської області 11 червня 2013 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 травня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.61-116).

Згідно звітів про здійснення відрахування та виплати, платіжних доручень та довідки Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби від 03 вересня 2020 року у справі за №9834, під час примусового виконання виконавчого листа №2/733/670/2013, виданого Ічнянським районним судом Чернігівської області 11 червня 2013 року, на користь ОСОБА_2 за період з 28 травня 2019 року по 01 вересня 2020 року було стягнуто аліменти в розмірі 25 396 грн. 28 коп. (а.с.16).

01 вересня 2020 року постановою державного виконавця Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби, закінчено виконавче провадження №59222723 з примусового виконання виконавчого листа №2/733/670/2013, виданого Ічнянським районним судом Чернігівської області 11 червня 2013 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2020 року у справі №733/524/19 про звільнення батька ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь матері ОСОБА_2 (а.с.71).

Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Разом з тим у статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

У наведених постановах зроблено висновок, що за відсутності недобросовісності набуття грошових коштів особою, які є виплатою в межах відшкодування шкоди згідно з рішенням суду, а також за відсутності рахункової помилки, сплачена сума не підлягає поверненню відповідно до статті 1215 ЦК України.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум (постанова Великої палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року по справі № 753/15556/15-ц).

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про працю" надається роз`яснення поняттю лічильної (рахункової) помилки - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що в даному випадку наявна рахункова помилка в обчислені та перерахуванні аліментів з ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини, відсутність ознак рахункової помилки підтверджується також самим змістом позовної заяви.

Щодо підтвердження недобросовісності відповідача, позивач зазначає, що ОСОБА_3 фактично проживав з батьком ще до звернення його до суду з позовом про визначення місця проживання з дитиною та посилається на акт обстеження від 19 квітня 2019 року, в якому зазначено, що мати дитини за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає, дитину не відвідує, матеріально не забезпечує, вихованням не займається. Крім того, посилається на висновок за результатами інспекційного відвідування служби у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації щодо цільового витрачання аліментів на дитину, служби у справах дітей та сім`ї Яготинської райдержадміністрації від 12 жовтня 2020 року, згідно якого одержувач аліментів не забезпечує потреби дитини, не надала чеки для підтвердженя цільового витрачання аліментів. Бесіда з дитиною не була проведена, оскільки хлопчик проживає з батьком.

При цьому, суд враховує, що контроль органу опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів передбачено виключно ст. 186 Сімейного Кодексу України.

Згідно з п. 1, п. 2 ст. 186 СК України контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці

У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Витрачання аліментів за цільовим призначенням означає, що той із батьків (або інші особа, відповідно до ст. 179 СК, на ім`я якого вони виплачуються, зобов`язаний спрямовувати їх на забезпечення потреб дитини у харчуванні, одязі, в охороні здоров`я, отриманні освіти та на створення гідних умов життя дитині. Необхідність контролю за цільовим використанням аліментних платежів виникає, як правило, тоді, коли їх розмір є доволі значним.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства соціальної політики України, викладеними в листі № 1900/0/205-16/57 від 15 вересня 2016 року, до механізмів здійснення контролю органом опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів належать: обстеження умов проживання, бесіда з дитиною, за умови, якщо вона досягла віку та розвитку, за яких вона може висловити свою думку, запити до закладів освіти, охорони здоров`я або соціального забезпечення, у яких дитина отримує відповідні послуги щодо стану здоров`я, харчування, або забезпечення тим з батьків, з яким проживає дитина необхідними медикаментами у разі потреби, наявності у дитини необхідного для навчання та виховання приладдя, одягу відповідно до віку та сезону, запити до ОСББ та ЖЕКів щодо стану оплати житлово-комунальних послуг за місцем проживання дитини.

Тобто, при здійсненні контролю за цільовим використанням аліментів, орган опіки та піклування може зробити відповідний висновок виключно виходячи із дослідження забезпечення основних потреб дитини та позбавлений права робити фінансові підрахунки.

Жодним Законом України чи підзаконним нормативно - правовим актом не передбачена можливість органу опіки та піклування втручатися в приватне життя особи, зокрема, шляхом витребування звіту про витрачання коштів та квитанцій на підтвердження таких виплат. Тобто, при здійсненні контролю за цільовим використанням аліментів, орган опіки та піклування може зробити відповідний висновок виключно виходячи із дослідження забезпечення основних потреб дитини та позбавлений права робити фінансові підрахунки.

Також, законодавством України не передбачена можливість покладення на особу, що отримує аліменти на утримання дитини, обов`язку надавати органу опіки та піклування звіту щодо використання аліментів з додаванням відповідних чеків.

Ці обставини, на які посилається позивач не підтверджують недобросовісності відповідача при отриманні аліментів, адже на час отримання таких коштів була законна підстава - рішення суду, яке набрало чинності

Аналогічна правова позиція ухвалена у подібних правовідносинах та наведена у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 711/3248/18 (провадження № 61-17614св19).

Будь - яких інших доказів на підтвердження недобросовісності відповідача позивачем суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Установивши відсутність двох обов`язкових складових, за наявності яких відповідно до вимог статті 1215 ЦК України можливе повернення безпідставно виплачених аліментів, а саме: рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності, зловживань з боку відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки позивач не довів факту недобросовісного набуття відповідачем коштів, а також допущення рахункової помилки зі сторони позивача.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність, необґрунтованість та як наслідок неможливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенніпозову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради про стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа:служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради, місцезнаходження: Київська область, Бориспільський район, м.Яготин, вул.Незалежності, буд.67.

Суддя Н.В.Фетісова