Постанова № 97990221, 01.07.2021, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 3/470/157/21

Справа № 470/342/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року смт. Березнегувате

Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Лященко В.Л., при секретарі Кореновському М.А., за участю особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

10 червня 2021 року близько 12 години, ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп`яніння вчинив дії психологічного характеру відносно своєї падчерки, а саме - ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю останньої, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що дійсно 10 червня 2021 року ображав свою падчерку нецензурною лайкою, у зв`язку з чим погоджується, що вчинив домашнє насильство.

Вина ОСОБА_1 у вчинені домашнього насильства підтверджена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 053609 від 10.06.2021 року, яким встановлено обставини вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно падчерки;

- заявою ОСОБА_2 та її письмовими поясненнями, з яких слідує, що її вітчим ОСОБА_1 вчинив акт домашнього насильства, а саме - ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 які є аналогічними, в яких вона зазначала, що ОСОБА_1 вчинив домашню сварку відносно її сестри ОСОБА_2 та неї, в ході якої висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. Вказані дії ОСОБА_1 вчиняв також відносно неї.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 10 червня 2021 року вітчим ОСОБА_1 ображав її та нецензурно виражався нецензурною лайкою, в тому числі при її малолітній доньці та сестрі ОСОБА_3 , а також виганяв її з будинку.

Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” визначено, що домашнє насильство — це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п.10 ч.2 ст.3 цього ж Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на вітчима.

Частиною 1 статті 173-2 КУПАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, тобто вчинив домашнє насильство стосовно потерпілої ОСОБА_2 .

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП), необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У відповідності з цією статтею, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 170 (сто сімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. на розрахунковий рахунок UA698999980313161206000014424, отримувач Миколаїв.ГУК/тг смт Березнег/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. Подат.).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя В. Л. Лященко