Рішення № 97989327, 08.06.2021, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/325/21

Номер провадження по справі 2/387/221/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року смт Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І.П.

за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Осієвської Ірини Василівни в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Аланд", треті особи, що не заявляють самостійних вимог приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Представник позивача адвокат Осієвська Ірина Василівна звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., вчинений за реєстрованим номером № 58288 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Аланд" заборгованості в розмірі 21864 гривні 19 копійок

Свій позов сторона позивача обґрунтовує тим, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 05.10.2020 вчинено виконавчий напис №58288, за яким запропоновано звернути стягнення із ОСОБА_1 в рахунок погашення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Аланд" заборгованості в розмірі 21864 гривні 19 копійок. На підставі виконавчого напису нотаріуса, приватним виконавцем 29.12.2020 відкрито виконавче провадження № 64010491 про звернення стягнення на грошову суму у розмірі 21864 гривні 19 копійок. В межах даного виконавчого провадження було накладено арешт на заробітну плату, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Сторона позивача про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно, належним чином.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Аланд", в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Доказів про наявність поважних причин своєї неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву не надав .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про час та місце розгляду справи повідомлявся, поштовий конверт повернувся з відміткою " Адресат відсутній".

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, належним чином.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2021 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено ( а.с.34-35).

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справи за наявними у справі матеріалами (а.с.36-37).

Враховуючи, що сторони у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 05.10.2020 вчинено виконавчий напис №58288 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , заборгованості в розмірі 21 864 гривні 19 копійок ( а.с.20).

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №64010491 від 29.12.2020 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №58288 від 05.10.2020 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія Аланд" заборгованості в розмірі 21 864 гривні 19 копійок ( а.с.12).

Постановою про стягнення з боржника основної винагороди ВП №64010491 від 29.12.2020 з виконання виконавчого напису №58288 від 05.10.2020 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія Аланд" заборгованості в розмірі 21 864 гривні 19 копійок, встановлено, що з ОСОБА_1 стягнуто основну винагороду 2186 гривень 42 копійки ( а.с.14).

Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по ВП №№64010491 від 29.12.2020, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , що отримує дохід у регіональній філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" (а.с.17-18).

З кредитного договору №R53100361060В від 23.11.2012 встановлено, що між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 укладено договір згідно з яким банк зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в порядку та на умовах зазначених в Договорі, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені цим Договором.

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат», нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Враховуючи зазначене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 14 серпня 2019 року № 569/8884/17.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.

Надані нотаріусом документи не дають можливості встановити дійсний розмір заборгованості та період, за який проводиться стягнення заборгованості за кредитним договором, бо серед документів, що були надані відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній розрахунок заборгованості з детальним описом формування заборгованості за щомісячними платежами, а виписка з рахунку, фактично є довідкою про розмір заборгованості, яка не підтверджується іншими наданими відповідачем доказами про безспірність заборгованості.

Правова позиція щодо визначення документів такими, які підтверджують безспірність заборгованості, сформована вищими судовими інстанціями. Так в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15.06.2011 року №6-4882св11 зазначено: «Відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї статті, які встановлюють розмір заборгованості». У постанові Вищого господарського суду України від 27.10.2011 року №5015/1965/11 зазначено: «Безспірність заборгованості можуть підтверджувати виключно первинні бухгалтерські документи, оформлені у відповідності зі статтею 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», при вчиненні оспорюваного виконавчого напису».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Іншими словами таким бухгалтерським документом може бути виписка по рахунку.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31.01.1992 року (зі змінами та доповненнями) при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, як вбачається нотаріус Горай О.С. не надав суду доказів перевірки фактів наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, що не відповідає вимогам ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості.

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця ( боржника) на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти примусовому стягненню. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

В свою чергу, про існування зазначеної заборгованості та підстав її нарахування позивач дізнався після вчинення нотаріусом виконавчого напису, доказів протилежного відповідачем та третьою особою суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки, на момент вчинення спірного виконавчого напису нотаріусом існували підстави, які свідчили про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами, зокрема й щодо строків звернення до нотаріуса з такою вимогою, суд доходить до висновку, що спірний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, а тому позов слід задовольнити повністю.

Також разом із позовною заявою 26.04.2021 позивача надіслав до суду заяву про забезпечення позову, яка ухвалою від 26.04.2021 задоволена. В порядку забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого провадження №58288 відкритому приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Романом Васильовичем з примусового виконання напису за номером №58288, вчиненого 05.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, щодо звернення стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія Аланд"заборгованість в розмірі 21864 гривні 19 копійок, до набрання рішенням суду законної сили.

Згідно з ч.ч. 1, 7, 8 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

З огляду на те, що суд дійшов до висновку про необхідність ухвалення рішення щодо задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи, задоволення позову у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 908,00 грн за подання позову та 454,00 грн за подання заяви про забезпечення позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1

07.06.2021 представник позивача надала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500 гривень.

Стосовно вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до таких висновків.

Як видно із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 4500 гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Саме такий висновок випливає з правової позиції ВС/КГС у справі №922/1163/18 від 06.03.2019 р.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Вище вказане в повній мірі відповідає правовій позиції ВС/КГС викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 р. у справі №922/15944/17.

Відповідно до постанови КМУ від 27.04.2006 року № 590 Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави вбачається, що витрати не можуть перевищувати 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сукупність дій, необхідних для розгляду справи.

Як видно з матеріалів справи, адвокатом представником позивача ОСОБА_3 було надано правничу допомогу про що свідчить угода про захист ( представництво) та надання правової допомоги від 12.04.2021 та додаткова угода від 12.04.2021, акт №1 виконаних робіт ( наданих послуг) від 26.04.2021, квитанція від 26.04.2021, у зв`язку з чим, суд доходить до висновку, що необхідно стягнути з відповідач на користь позивача судові витрати, пов`язані з правничою допомогою у розмірі 4500 гривень 00 копійок.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Аланд"на користь позивача 4500 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 34, 87- 89 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1.1., 3.1., 3.2., 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76,77-81, 82, 89, 256,257,265, 272, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги представника позивача адвоката Осієвської Ірини Василівни в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Аланд", треті особи, що не заявляють самостійних вимог приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем та зареєстрованого в реєстрі за № 58288 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який є боржником на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Аланд" заборгованості у розмірі 21 864 гривні 19 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Аланд" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Аланд" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 гривень 00 копійок.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи :

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Мала Виска Кіровоградської області та жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд", код ЄДРПОУ 42642578, місцезнаходження: 01033 місто Київ вулиця Саксаганського,14 оф.301;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича ( 10008, Житомирська область, м.Житомир, вул. В.Бердичівська,35 офіс 1);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович ( 02094 м.Київ вул.Поправка Юрія, 6 офіс 31).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.