Ухвала суду № 97989223, 25.06.2021, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа №338/612/20

Провадження № 1-кп/338/38/21

25 червня 2021 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Рибки Л.Я.,

з участю секретаря Полек Х.В.,

прокурора Попович Л.В.,

представника потерпілого Гедзика В.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Михайлишина М.В., Кучер Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020090120000098 про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

Богородчанським районним судом Івано-Франківської області розглядається кримінальне провадження №12020090120000098 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час строком на 2 місяці, поклавши на останнього обов`язки: не відлучатися за межі Івано-Франківського району без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утриматися від спілкування з потерпілими та всіма свідками у кримінальному провадженні.

Прокурор зазначила, що обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу необхідне задля забезпечення належного виконання останнім своїх процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, а також з метою запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На обґрунтування клопотання прокурор вказала, що обвинувачений ОСОБА_1 , до якого на стадії досудового розслідування та в ході судового розгляду даного кримінального провадження, не обирався запобіжний захід, не прибув в судові засідання, призначені на 15 березня 2021 року, 09 та 27 квітня 2021 року, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв. Як було встановлено, останній 25 лютого 2021 року виїхав за межі України, у зв`язку з чим ухвалою суду від 27 квітня 2021 року судом постановлено ухвалу про оголошення розшуку обвинуваченого. На даний час обвинувачений розшуканий.

З огляду на те, що під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховуватись від суду та ризик незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні. враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії нетяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 4 років, за відсутності у нього міцних соціальних зв`язків, так як він не одружений, не працює, прокурор зазначає, що застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час забезпечить виконання обстаннім покладених на нього процесуальних обов`язків. З метою забезпечення дієвості даного заходу, прокурор просила покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. В той же час прокурор зазначила, що з огляду на зазначені ризики, характеристику обвинуваченого ОСОБА_1 , обрання останньому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання неможливе. Прокурор також вважає неможливим застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки до суду відповідних заяв не надходило. З огляду на викладене, просила клопотання задоволити.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора, вважав, що прокурором доведено ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК Україні, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кучер Н.Ю. заперечували щодо задоволення клопотання прокурора. Вважають, що прокурором не доведено ризик переховування ОСОБА_1 від суду. Щодо посилань прокурора на виїзд обвинуваченого за межі України під час розгляду вказаного кримінального провадження, то такий був пов`язаний з перебуванням останнього в скрутному матеріальному становищі через хворобу його батьків. Крім того, на думку сторони захисту, підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, є необгрунтованою. Також захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Кучер Н.Ю. зазначила, що за час судового розгляду кримінального провадження її підзахисний з`являвся в судові засідання, будь-яких обов`язків судом на нього не покладалось, запобіжні заходи не застосовувались, тому він мав право виїхати за межі України.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат Михайлишин М.В. заперечували щодо задоволення клопотання прокурора через необґрунтованість такого та за відсутності будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у ньому.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Положеннями глави 18, зокрема, ч. 1 ст. 177 КПК України, визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини визначається, що за наслідками та способами застосування запобіжний захід у вигляді домашнього арешту прирівнюються до такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.

Згідно з вимогами п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Встановлено, що Богородчанським районним судом Івано-Франківської області розглядається кримінальне провадження №12020090120000098 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, на даний час судове провадження у кримінальному провадженні не завершилося. Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , належить до категорії нетяжких злочинів. За вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років.

На стадії досудового розслідування та судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, щодо можливості ОСОБА_1 переховуватись від суду та можливість впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, які ще не допитані судом.

В той же час, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України більш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, яке згідно зі ст. 179 КПК України полягає у покладенні на обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5 ст.194 КПК України передбачено обов`язки, які судом можуть бути покладені на обвинуваченого. При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, вказані обов`язки, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців та за необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання в Україні, раніше не судимий, у нього наявні міцні соціальні зв`язки, враховуючи його вік, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого останній обвинувачується, суд приходить до висновку, що з метою запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, задля забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, до ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Такий запобіжний захід буде співмірним і достатнім задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст. 177, 179, 194, 331, 372 КПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби відмовити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- не відлучатися за межі населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначити тривалістю 60 днів - до 23 серпня 2021 року включно.

Обвинуваченому ОСОБА_1 письмово під розпис повідомити покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідності до ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов`язання обвинуваченим ОСОБА_1 покласти на прокурорів у кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали проголошений об 11 год 00 хв 29 червня 2021 року в залі судових засідань №4 в приміщенні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області.

Суддя Л.Я. Рибка