Рішення № 97989153, 30.06.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5773/20

2/215/848/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О.

за участю секретаря Чернокун Н.Ю.,

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

у жовтні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 22624 грн. 88 коп. – заборгованості за кредитним договором б/н про надання банківських послуг від 02.09.2011, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 15526 грн. 44 коп., в тому числі: 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту; 15526 коп. 44 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість по нарахованим відсоткам; 7098 грн. 44 коп. – заборгованість по простроченим відсоткам, 0,00 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. – пені, 0,00 грн. – комісії. При цьому посилається на те, що відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», в зв`язку з чим підписав заяву б/н від 02.09.2011, згідно з якою йому було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, визначеному Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, який в подальшому був збільшений до 18000 грн.. У порушення умов договору відповідач не повернув банку у повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за простроченим кредитом та простроченими відсотками на загальну суму 22624 грн. 88 коп., а також судовий збір у розмірі 2102 грн..

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних заперечував, посилаючись на їх необґрунтованість та не доведеність. При цьому зазначає, що відповідач жодних документів не підписував, позивач не вказав ні номеру кредитного договору, ні дати його укладення, а також не надав жодних документів на підтвердження вказаних фактів. Також посилаючись на положення ст.ст. 1046, 1054, 1055 ЦК України зазначає, що договір кредиту є укладеним із моменту передачі грошей. Проте позивач не надав оригіналів заяви про видачу готівки та видатковий касовий ордер із підписом отримувача коштів, тобто жодним чином не довів, що відповідач ОСОБА_1 дійсно отримав грошові кошти. Крім того, не доведено, що відповідач був ознайомлений із Умовами і правилами надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяли на момент підписання нібито кредитного договору. Вважає, що в даному випадку не обґрунтована сума заборгованості.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідач, підписавши заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, які йому були надані для ознайомлення у письмовому вигляді, ознайомився і погодився з ними та Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розміщеними на сайті банку сайту www.privatbank.ua; https://client-bank. privatbank.ua, Тарифами банку, які разом із цією заявою складають Договір банківського обслуговування, і зобов`язувався виконувати умови, викладені в них і Тарифах банку, тобто договорі банківського обслуговування в цілому. На підставі цих документів: заяви, Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитками печатки, Тарифами, розміщеними на офіційному сайті Банку сайту (www.privatbank.ua) відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , ключем до якого є пластикова картка, яку відповідач отримав, і мобільний телефон, який вказано ним у заяві. Тобто Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону, на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП – пароль. Відповідач, користуючись картою протягом тривалого часу, більше 9 років, не звертався до Банку за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав їх розмір й інші умови обслуговування та повністю погодився з ними. Відповідачем не спростовано доводи позивача про часткове здійснення погашення заборгованості по кредитному договору. Питання щодо підписання відповідачем договору не відноситься до предмету заявленого позову (про стягнення заборгованості), тому твердження відповідача про те, що підпис виконаний не ним, а іншою особою, не мають значення для даного спору, а можуть бути підставою для визнання судом його недійсним в порядку іншого позовного провадження. Відповідачем не спростовано розмір заборгованості та того, що грошовими коштами протиправно заволоділа інша особа. Виконання договору позивачем щодо надання можливості використання кредитного ліміту підтверджується випискою по рахунку, де зазначені відповідні операції, а також операції щодо часткового повернення коштів, тобто виконання договору відповідачем, що неможливе без наявності картки «Універсальна». Виписка по рахунку є підтвердженням того, що відповідачу було надано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт, та відображені операції по зняттю відповідачем коштів через банкомат, здійснення розрахунків через термінали в касах магазинів, часткове погашення кредиту, тобто користування кредитними коштами. Крім того, розрахунок заборгованості відповідачем не спростований (вх.№6360 від 30.03.2021).

Представник відповідача подав заяви про застосування строку позовної давності (вх.№10721 від 27.05.2021, вх.№12917 від 30.06.2021).

Ухвалою від 09.11.2020 відкрито провадження у справі, визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

Ухвалою від 15.12.2020 в зв`язку з не направленням відповідачу копій ухвали від 09.11.2020 та позовної заяви з додатками розгляд справи було відкладено на 15.02.2021.

Через зайнятість судді в іншому провадженні справа 15.02.2021 не розглядалась.

Ухвалою від 16.03.2021 розгляд справи було відкладено в зв`язку з не направленням до суду відзиву на позов, на який позивачем надана відповідь.

Судове засідання, що призначене на 22.04.2021 не відбулось в зв`язку із встановленими у суді рішенням зборів суддів №9 від 09.04.2021 карантинними обмеженнями.

Ухвалою від 07.04.2021 за клопотанням позивача розгляд справи було відкладено на 18.05.2021.

Через зайнятість судді в іншому провадженні справа 27.05.2021 не розглядалась.

Сторони у судове засідання 30.06.2021 не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві виклав клопотання про розгляд справи в його відсутність.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ) звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі – позивач) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 02.09.2011 (копія, а.с.18).

У цій заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, правилами користування, а також Тарифами, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, правилами користування, а також Тарифами, які йому були надані для ознайомлення у письмовому вигляді. Зобов`язується виконувати вимоги Умов і Правил надання банківських послуг та регулярно самостійно знайомиться із їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Крім того, у вказаній анкеті-заяві вказано, що ОСОБА_1 виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку кредитку «Універсальна».

До кредитного договору банк додав Витяги із тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та із Умов та правил надання банківських послуг затверджених наказом від 06.03.2010 №СП-2010-256 (а.с.19, 20-44).

Відповідно до Довідки між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н за яким було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 17.10.2008, термін дії 06/12; № НОМЕР_2 , дата відкриття 29.09.2011, термін дії 05/15; № НОМЕР_3 , дата відкриття 02.09.2011, термін дії 06/15; № НОМЕР_4 , дата відкриття 28.12.2012, термін дії 07/16; № НОМЕР_5 , дата відкриття 24.10.2016, термін дії 04/18; № НОМЕР_6 , дата відкриття 16.04.2018, термін дії 11/21 (а.с.16).

З Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) вбачається, що 17.10.2008 відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_1 та 28.12.2012 на нього встановлено кредитний ліміт 17000 грн., який 02.01.2013 збільшено до 18000 грн., а 31.03.2019 зменшено до 0,00 грн. (а.с.17).

З виписки за договором №б/н станом на 22.09.2020 ОСОБА_1 за період із 28.12.2012 по 01.03.2020 вбачається, що 28.12.2012 на картку № НОМЕР_4 встановлено кредитний ліміт у розмірі 17000 грн. та з цього дня розпочався рух коштів по ній шляхом здійснення відповідачем розрахунків, зняття готівкових коштів та самостійного їх внесення на картку. З 29.12.2012 розпочався рух по рахунку № НОМЕР_2 , з 15.11.2016 – по рахунку № НОМЕР_5 , з 22.04.2018 – по рахунку № НОМЕР_6 (а.с.53-67).

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав розрахунок заборгованості за договором №б/н від 02.09.2011, згідно з яким станом на 31.05.2015 заборгованість відповідача складала 17340 грн. 48 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 16885 грн. 40 коп., заборгованість за процентами – 455 грн. 08 коп., в т.ч. несплачені проценти на поточну заборгованість 455 грн. 08 коп. (а.с.5-10).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 02.09.2011, згідно з яким станом на 30.06.2019 заборгованість відповідача складала 16378 грн. 41 коп., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту – 15808 грн. 71 коп., в тому числі: 15808 грн. 71 коп. – заборгованість за поточним тілом кредиту; 0,00 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 569 грн. 70 коп. – заборгованість по нарахованим відсоткам; 0,00 грн. – пені за прострочене зобов`язання, 0,00 грн. – пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. (а.с.11-14).

У розрахунку заборгованості за договором №б/н від 02.09.2011 станом на 20.09.2020 загальна заборгованість відповідача складає 22624 грн. 88 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 15526 грн. 44 коп., в тому числі: 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту; 15526 коп. 44 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість по нарахованим відсоткам; 7098 грн. 44 коп. – заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. – заборгованість по пені 0,00 грн. – заборгованість по комісії (а.с.15).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Велика Палата Верховного Суду (Постанова від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої – договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період – з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, крім самого розрахунку заборгованості, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг як невід`ємні частини спірного договору.

Витяг з Тарифів містить умови щодо декількох видів карток «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», тому не можливо встановити, який саме тариф обрав і на який погодився відповідач та якою карткою він користувався.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких, зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку – 50 років (пункти 1.1.7.12, 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг, відсутність в Анкеті-заяві домовленості сторін про отримання кредиту та його розміру, сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг, на що є посилання в анкеті-заяві відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у вказаній вище постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Укладений між сторонами кредитний договір від 02.09.2011 у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи із вищенаведеного у відповідача до пред`явлення позивачем даного позову до суду не виникло зобов`язання з повернення отриманих коштів.

Відповідно до ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Позивач на підтвердження виконання договірних відносин про отримання відповідачем кредитних коштів, крім анкети-заяви від 02.09.2011, надав виписку за договором, у якій зокрема відображено операцію щодо встановлення кредитного ліміту у 17000 грн. на картку № НОМЕР_4 , яка відкрита відповідно до довідки про видані відповідачу кредитні картки 28.12.2012, тоді як із довідки про зміну умов кредитування вказана інформація тільки по картці № НОМЕР_1 , яка відкрита 17.10.2008 із терміном дії до 06/12, тобто до підписання відповідачем анкети заяви від 02.09.2011. Тобто, кредитний ліміт встановлювався тільки на картку № НОМЕР_1 , яку відповідачу було видано до підписання ним анкети-заяви.

Як свідчить довідка про видачу відповідачу кредитних карток 02.09.2011 йому було видану картку № НОМЕР_3 , що збігається із датою підписання анкети-заяви, проте рух коштів по даній картці у виписці відсутній.

З вказаної виписки також вбачається, що відповідачем за період користування картками він отримав кредитні кошти в сумі 28513 грн. 45 коп. та в свою чергу повернув шляхом самостійного внесення відповідних сум 34793 грн. 53 коп..

Таким чином, випискою по рахунку відповідача, наданою позивачем, підтверджується факт повної сплати (списання коштів) відповідачем отриманих в банку коштів та виключає можливість їх повторного стягнення з відповідача.

Крім того, з вказаної виписки вбачається, що погашення кредиту відповідачем здійснювалось шляхом поповнення карткового рахунку в різний спосіб (через банк, платіжний термінал, перекази тощо), після чого банк самостійно здійснював утримання коштів на визначені та на його думку погоджені з клієнтом складові – відсотки за використання кредитного ліміту, зокрема по картці № НОМЕР_4 навіть поза межами строку її дії.

Зазначене також відображено у розрахунках заборгованості за договором б/н від 02.09.2011 станом на 30.06.2019 та розрахунку заборгованості станом на 20.09.2020, де за період з 01.06.2015 по 01.08.2019 банком нараховувались та з рахунку автоматично списувались відсотки за користування кредитом, сплата та розмір яких не були погоджені сторонами, про що свідчить зокрема графа 4 «відсотки погашені за рахунок кредиту».

Враховуючи, що позивачем безпідставно, без узгодження з відповідачем, проводилось нарахування та автоматичне списання коштів на погашення заборгованості, суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок заборгованості сам по собі не може бути належним та допустимим доказом наявності та розміру заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 15526 грн. 44 коп..

Отже, відсутні підстави для стягнення з відповідача простроченого тіла кредиту в сумі 15526 грн. 44 коп.

Крім того, як зазначалось вище, оскільки надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані, не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в Заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору, відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у сумі 7098 грн. 44 коп. за відсутності жодних документів, підписаних відповідачем, які б обумовлювали б порядок, розмір та умови сплати таких платежів.

Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №б/н від 02.09.2011, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2101 грн. 00 коп. слід покласти на позивача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне рішення складено 30.06.2021.

Суддя: