Ухвала суду № 97986229, 29.06.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5028/20

Провадження № 1-кп/461/171/21

УХВАЛА

29.06.2021 року, Галицький районний суд міста Львова

у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

при секретарі судового засідання Євтушенко В.Ю.

за участі:

прокурора Пастушенка В.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Яцишина І.В.

розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в кримінальному провадженні №12020140050001611 від 02 червня 2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, 05.12.2018, Галицьким районним судом м. Львова за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання із випробувальним терміном 2 роки,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває вказане кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 який обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненому повторно, тобто у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 185 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Клопотання обґрунтоване тим, що беручи до уваги наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, враховуючи особу обвинуваченого, який вчинив нетяжкий злочин під час перебування на іспитовому строку, є достатні підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілу. Враховуючи викладені вище обставини, зазначає, що менш суворі запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, не зможуть забезпечити уникнення ризику, передбаченого п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та виконання покладених на обвинуваченого обов`язків, оскільки об`єктивно будуть існувати можливості для переховування від суду, та незаконного впливу на потерпілу, тому лише обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, може запобігти вказаному ризику.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, та просив його задовільнити.

Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Обставини, викладені в обвинувальному акті, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 обґрунтованою.

Суд вважає, що прокурором в повному обсязі доведене існування ризику, що у разі необрання запобіжного заходу, можливе перешкоджання обвинуваченим встановленню істини у справі шляхом його ухилення від суду, про що свідчить його неналежна процесуальна поведінка. Так, раніше у цьому ж провадженні обвинувачений до суду 14 серпня 2020 року, 06 листопада 2020 року, 11 грудня 2020 року та 21 січня 2021 року не прибував, у зв`язку із чим був оголошений у розшук 21 січня 2021 року.

Судом не виключається також можливість впливу обвинуваченого на потерпілу свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни її показів під час судового провадження з метою уникнення відповідальності чи пом`якшення покарання.

Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

З врахуванням викладеного суд вважає, що застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт в нічну пору доби, для ОСОБА_1 буде достатнім та необхідним для належної поведінки і таким, що зможе запобігти ризикам передбаченим статтею 177 КПК України, оскільки підстав для застосування більш суворого запобіжного заходу під час розгляду клопотання не встановлено.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу обвинуваченого, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в кримінальному провадженні №12020140050001611 від 02 червня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 ,- задовольнити повністю.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пори доби, тобто з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., строком на 60 діб, тобто до 27 серпня 2021 року.

Покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;

-не відлучатися з м. Львова без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження.

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якого він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконання покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Органу Національної поліції негайно поставити ОСОБА_1 на облік, як особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Виконання ухвали покласти на прокурора Львівської місцевої прокуратури №1 Львівської області В.П. Пастушенко.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Головуючий суддя Л.Д. Фролова