Рішення № 97981925, 30.06.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/3158/21

Провадження № 2/243/1345/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю секретаря Коптєвої А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов`янська справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про розірвання договору, стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок невиконання договору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 звернулась до звернулась до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 25.09.2020 позивач уклала з відповідачем заказ-договір №20-905, відповідно до якого позивач отримує виготовлені вхідні металеві двері, ціна яких складає 4600,00 грн., роботи по закріпленню і видалення, вимір, монтажна піна, кріплення, доставка, навантаження і розвантаження складає 800,00 грн. Загальна вартість складає 5400,00 грн., аванс – складають 3800,00 грн. Строк виготовлення дверей становить 18 робочих днів з моменту передоплати, але небільше 30 робочих днів. Заказ був оформлений 25 вересня 2020 року. Позивач 28.09.2020 сплатила аванс у розмірі 3800,00 грн., тобто виконала умови договору, позивач сплатила аванс з кредитних коштів Приватбанку та сплатила проценти у розмірі 215,00 грн., після спливу 30 робочих днів позивач двері не отримала. Після не одноразових звернень до відповідача з проханням надати їй двері, але все було безрезультатно, двері вона не отримала, грошові кошти повернуті позивачу не були. На підставі не виконання умов заказ – договору від 25.09.2020 відкрите за ч. 1 ст. 190 КК України кримінальне провадження № 12020055510000695 від 06.11.2020. Тому просить суд розірвати заказ-договір №20-905від 25.09.2020, стягнути з ОСОБА_3 матеріальні збитки, заподіяні внаслідок невиконання заказ-договору в розмірі 4015,00 грн., а також стягнути моральну шкоду в розмірі 30000,00грн. та судові витрати в розмірі 228,00 грн.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, надав суду заяву, про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і який не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

-Відповідно до заказ-договору № 20-905 від 25.09.2020 між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ФОП ОСОБА_3 був укладений договір відповідно до якого позивач отримує виготовлені вхідні металеві двері, ціна яких складає 4600,00 грн., роботи по закріпленню і видалення, вимір, монтажна піна, кріплення, доставка, навантаження і розвантаження складає 800,00 грн. Загальна вартість складає 5400,00 грн., аванс – складають 3800,00 грн. Строк виготовлення дверей становить 18 робочих днів з моменту передоплати, але небільше 30 робочих днів;

-Копією квітанції№0.0.1851217730.1 від 28.09.2020 було сплачено на користь ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 3800,00 грн. за металеві двері.

-Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» наданої ОСОБА_2 вбачається, списання відсотків за використання кредитного лімиту. За ставкою 3.5 відсотка нарахованео 215,10 грн.;

-Відповідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємства громадських формувань вбачається, що ОСОБА_3 є фізичною особою підприємцем за місцезнаходженням АДРЕСА_1

-З витягу з ЄРДР за №12020055510000695 від 06.11.2020 слідує, що 05.11.2020 ОСОБА_2 звернулась до Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області щодо шахрайських дій з боку ОСОБА_3 .

У судовому засіданні встановлено, що до теперішнього часу умови договору відповідачем ОСОБА_3 не виконані.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 4 ст. 42 Конституції України, Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до ст. ст. 837, 854 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Оскільки відповідно до договору відповідач зобов`язався продати та встановити металопластикові вікна, а позивач повинен сплатити грошові кошти за вказані роботи, то на ці правовідносини розповсюджуються норми ЦК України про договір побутового підряду (ч. 1 ст. 865 ЦК України). До відносин за договором побутового підряду, не врегульованим ЦК України, застосовується законодавство про захист прав споживачів (ч. 3 ст. 865 ЦК України). Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 872 ЦК України, якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно з положеннями ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання, з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ст. 614 ЦК України).

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 2 ст. 627 ЦК України передбачено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги) (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Зміна або розірвання договору купівлі-продажу допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Проте, договір купівлі-продажу може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін або рішенням суду. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За таких підстав, у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язання за договором, слід розірвати договір купівлі-продажу (віконних блоків) від 25 вересня 2020 року, укладений між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 , а також з відповідача на користь позивача слід стягнути завдану відповідачем матеріальну шкоду у розмірі 4015,00 грн.

В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди, яку позивач оцінює у розмірі 30000,00 грн., позивачем зазначено, що діями відповідача ОСОБА_3 йому було спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що позивачу було завдано моральну шкоду, яка виразилась в моральних стражданнях та переживаннях, що негативно відобразились на стані здоров`я позивача, в результаті чого вона повинна була лікуватись. Так, оскільки вхідні металеві двері потрібні були ставитись у квартиру де знаходилась хвора, лежача мати позивача. Мати позивача мала психічні захворювання, а двері повинні утримувати стороні шуми та звуки тому, що мати заважала сусідам. Сусіди постійно скаржились позивачу на шуми та звуки з квартири її матері. Позивач вимушена була постійно виправдовуватись перед сусідами, що також негативно відобразилось на стані її здоров`я. Позивач вимушена була безрезультатно звертатися як усно, так і письмово до відповідача, щоб останній нарешті виконав умови договору, при цьому позивач віддав відповідачу усі свої гроші з метою прискореного виконання останнім свого зобов`язання. Крім того, у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо нього, вона зверталася до поліції з відповідною заявою, оскільки вважала, що в діях відповідача вбачається склад злочину, передбаченого ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство), що також призвело до душевних страждань позивача.

Гарантією нормального здійснення фізичними особами особистих немайнових прав є їх належний цивільно-правовий захист (ст. 276 ЦК України). Право на захист особистих немайнових прав - це регламентоване правове регулювання на випадок оспорення, невизнання чи порушення особистого немайнового права.

Право фізичних та юридичних осіб на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів, має конституційно-правову природу і передбачено статтями 32, 56, 62, 152 Конституції України.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Верховний Суд України в п. 1 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Крім цього, в п. 3 вищезазначеної Постанови передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 9 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 звернуто увагу судів на «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, яка визначається від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо.

На підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, суд повинен керуватися засадами розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди суд врахував обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров`я, вину відповідача ОСОБА_3 в заподіянні шкоди та істотність вимушених змін в життєвих стосунках позивача ОСОБА_2 .. Тому, з урахуванням наведеного обґрунтування спричиненої шкоди, керуючись принципом розумності і справедливості, передбаченим ст. 23 ЦК України, суд вважає за необхідне задовольнити у повному обсязі вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, на підставі аналізу вказаних вище правових норм та досліджених в судовому засіданні доказів, виходячи з принципу диспозитивності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з п. 12 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому, судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн. по вимогам майнового характеру та 908,00 грн. по вимогам немайнового характеру, а всього 1816,00 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 78, 81, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 3, 13, 215, 216, 220, 610, 611, 799, 806, 1167 Цивільного кодексу України, Законами України «Про захист прав споживачів», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про розірвання договору, стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок невиконання договору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»– задовольнити.

Розірвати заказ-договір № 20-905 від 25 вересня 2020 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 матеріальні збитки, заподіяні внаслідок невиконання заказ-договору №20-905 від 25.09.2020 в розмірі 4015,00 грн. (чотири тисячі п`ятнадцять) гривень.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн. (тридцять тисяч) гривень.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судові витрати 228,00 грн. (двісті двадцять вісім) гривень.

Стягнути фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 червня 2021 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду С.Г. Пронін