Рішення № 97981921, 23.06.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/3597/21

Провадження № 2-а/243/49/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.

при секретарі Бочарової М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 17 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону східного регіонального управління Державної прикордонної служби України полковника Євгенія Пікуса, Відділ прикордонної служби «Мілове» ім. В.Банних в особі СІПС групи АЮД ВПС «Мілове» ім. В. Банних в/ч 9938 лейтенанта Волківського Олега Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 140416 від 07 квітня 2021 року, яку складену відповідачем відносно неї за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та якою на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. В обґрунтування позову зазначила, що з постановою не згодна, вважає її протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуваннями обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків фактичним обставинам справи. Всупереч положенням ст. 268 КУпАП перед складанням постанови їй не були роз`яснені права, часу для підготовки для звернення за правовою допомогою їй не надавалося. Оскаржувана постанова не містить посилання на належні та допустимі докази неправомірного перетину нею державного кордону України з тимчасово-окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово-непрацюючий пункт пропуску. Просила постанову скасувати.

Позивач до судовому засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважав, що в діях позивачки наявний склад адміністративного правопорушення, що передбачений ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, процедура притягнення позивачки до відповідальності була дотримана, підстави для скасування постанови відсутні. Наполягав на особистій участі позивачки в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення № 140416 від 07 квітня 2021 року старшим інспектором прикордонної служби групи АЮД ВПС «Мілове» ім. В.Банних лейтенанта ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП у вигляді штраф у розмірі 1700 грн.

З тексту вказаної постанови вбачається, що 07.04.2021 року о 10 год. 10 хв. під час прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» у міждержавному пункті пропуску через державний кордон України «Мілове» було виявлено громадянку України ОСОБА_1 та за наявною базою даних було встановлено, що 20.03.2020 року о 10 год. 52 хв. особа здійснила виїзд з контрольованої території України до тимчасово окупованої території України через КПВВ Майорськ; 07.04.2021 року о 10 год. 52 хв. здійснила в`їзд до КТУ з території Російської Федерації через пункт пропуску «Мілове», чим порушила п. 3 «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 815, тобто скоїла правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Частиною 1 ст. 204-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Отже вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, зокрема, на Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Відповідно до частин 1 та 3 статті 12 цього Закону, в`їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в`їзду-виїзду.

28.11.2019 набрав чинності Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 815 (надалі Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку, цей Порядок визначає процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) та з таких територій.

Дія цього Порядку поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, які здійснюють такий в`їзд/виїзд і переміщення товарів через контрольні пункти в`їзду-виїзду, контрольні пункти в`їзду-виїзду на залізниці.

Згідно з пунктом 3 Порядку, в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій, здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.

Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.

З визначення термінів, викладених в пункті 2 Порядку вбачається, що контрольний пункт в`їзду/виїзду – це комплекс будівель, спеціальних, інженерних споруд і технічних засобів, розташованих на спеціально визначеній земельній ділянці, де здійснюються заходи контролю в`їзду-виїзду осіб, транспортних засобів та товарів, які переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій.

Лінія розмежування - умовна лінія на місцевості між тимчасово окупованими територіями та контрольованими територіями, яка проходить по передньому краю передових позицій об`єднаних сил.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що положення Порядку визначають правила в`їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з них виключно через контрольні пункти, які розташовані на спеціально визначеній земельній ділянці в межах лінії розмежування, при цьому, такі контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП за перетинання державного кордону через непрацюючий пункт пропуску «Мілове».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний кордон України», державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 9 цього Закону, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Стаття 35 Закону України «Про державний кордон України» передбачає, що особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Зокрема, стаття 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України.

Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку забороняють в`їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону.

Відповідно до вимог ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про скасування постанови № 140416 від 07 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

Тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Відповідно до копії постанови, що оскаржується, позивача піддано адміністративному стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП у виді штрафу за те, що вона перетнула державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово непрацюючий пункт пропуску через державний кордон України «Мілове».

В основу винесеної постанови посадовою особою суб`єкта владних повноважень було покладено визнання провини ОСОБА_1 у виявленому правопорушенні, що має ознаки складу, передбаченого ст. 204-2 ч. 1 КУпАП.

Таким чином, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Натомість, суд зазначає, що представниками відповідача у порушення ч. 2, 5 ст. 77 КАС не було подано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності дій як з ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так й доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 204-2 ч. 1 КУпАП, тобто на підтвердження правомірності винесеної відносно позивача оскаржуваної постанови.

При цьому суд звертає увагу на те, що сам факт визнання особою вини у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про накладення на таку особу стягнення за відсутності інших належних доказів, тому не звільняє посадову особу суб`єкта владних повноважень доводити правомірність прийнятого рішення.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 8 липня 2020 року у справі № 177/525/17.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що в діях позивача при перетині Державного кордону України був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-2 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ч.5 ст.139 КАС України, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 (Справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18), з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 46, 48, 65, 91, 92, 132, 139, 193, 242-246, 255, 286 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення № 140416 від 07 квітня 2021 року, складеною старшим інспектором прикордонної служби групи (тип А) з ВПС «Мілове» ім. Виктора Банних лейтенантом Волківського Олега Юрійовича., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700 грн., – скасувати.

Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Стягнути з Луганського Прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь державі судовий збір на користь держави: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету – 22030106, у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Д.В. Воронков