Ухвала суду № 97981852, 30.06.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/4522/21

Провадження № 2/265/1225/21

УХВАЛА

30 червня 2021 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Вайновський А. М., розглянувши позовну заяву керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області, який діє в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом,

третя особа Державне агентство автомобільних дорогі України (Укравтодор), -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2021 року до суду надійшла позовна заява керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області, щодіє в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи суд приходить до наступного.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття “суд, встановлений законом” містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи — підприємці.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (пункти 5, 10, 14 цієї статті).

З матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що відповідач - ОСОБА_1 є Фізичною особою підприємцем, який використовуючи транспортний засіб здійснює свою підприємницьку діяльність, це підтверджується у тому числі товарно-транспортною накладною №13 від 30 червня 2020 року, а також згідно листа Маріупольської місцевої прокуратури № 1 від 09.02.2021 року № 38-899 вих.-21, транспортним засобом керував водій ОСОБА_2 , найманий робітник ФОП ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, враховуючи положення ст.20 ГПК суд приходить до переконання, що правовідносини виникли з приводу здійснення підприємницької діяльності та за загальним правилом відноситься до юрисдикції господарських судів.

За таких обставин, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а може бути розглянута господарським судом в порядку господарського судочинства.

Згідно ч.1 та ч.5 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.186 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області, що діє в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, третя особа Державне агентство автомобільних дорогі України (Укравтодор).

Роз`яснити позивачу, що з даним позовом необхідно звернутись до Господарського суду Донецької області.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя А.М. Вайновський