Рішення № 97981568, 30.06.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/2248/21

Провадження № 2/263/1260/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі:

головуючої судді Ікорської Є.С.,

за участю секретаря Савченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Маріупольська міська рада, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що вона зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі також зареєстровані ще три особи. Квартиронаймач зазначеної квартири ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 у спірній квартирі фактично не проживає з 2013 року по теперішній час. Реєстрація ОСОБА_2 у квартирі чинить перешкоди у користуванні житловим приміщенням, тому керуючись ст. 72 Житлового кодексу України, позивач просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач не скористався своїм правом та відзив на позов на адресу суду не направив.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 31 березня 2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із повідомлення (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив. Залучено у якості третьої особи Маріупольську міську раду.

ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник позивача ОСОБА_6 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити.

ОСОБА_2 надав заяву, у якій просив суд справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнав.

ОСОБА_3 надав заяву, у якій просив суд справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

ОСОБА_7 надав заяву, у якій просив суд справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи Маріупольської міської ради в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, повідомлений належним чином.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом установлено, що ОСОБА_1 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується копією особового рахунку № НОМЕР_1 , а також: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 , актовий запис № 2052.

З письмових пояснень свідка ОСОБА_8 убачається, що ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , однак з 2013 року у квартирі не проживає, його речей у квартирі не має. Зазначив, що він спілкується з ОСОБА_1 та йому відомо, що її син ОСОБА_2 не проживає в Україні.

Свідок ОСОБА_9 надала письмові пояснення, у яких зазначила, що ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , однак з 2013 року у квартирі не проживає, його речей у квартирі не має. Зазначила, що вона спілкується з ОСОБА_1 та їй відомо, що її син ОСОБА_2 не проживає в Україні.

У відповідності до приписів ст. 18 ЖК України управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Разом із тим, окрім відповідної глави ЖК України, зазначене питання врегульоване Законом України «Про місцеве самоврядування», яким передбачено, що до відання виконавчих органів міських рад належить повноваження щодо управління об`єктами житлово-комунальних господарств, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності.

Оскільки правовий режим відповідної категорії регулюється правовим режимом житлових приміщень в будинках державного і громадського житлового фонду, то до таких мешканців у разі їх тимчасової відсутності поширюються вимоги статей 71, 72 ЖК Української РСР.

Положення ст. 71 ЖК Української РСР передбачає, що у разі відсутності наймача або членів його сім`ї у житловому приміщенні понад шість місяців, він втрачає право користування ним.

Статтею 72 ЖК Української РСР визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року (з наступними змінами) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз`яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України) необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні; у осіб, які потребують догляду; внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

При цьому відповідач не звертався до суду з вимогою про продовження строку на відсутність у спірній квартирі, а також матеріали справи не містять відомостей про домовленість між сторонами про тривалу відсутність відповідача.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що відповідач не проживає більше ніж шість місяців у квартирі за місцем реєстрації без поважних причин та не має наміру там проживати, а отже є підстави для визнання його таким, що втратив право користування спірною квартирою.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Проте, положеннями статті 142 ЦПК України передбачено порядок розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма викладена і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, якщо відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то в судовому рішенні повинно бути вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету половини сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви, а інша половина судового збору покладається на відповідача.

Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, 71, 72, 107 ЖК України, статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Маріупольська міська рада, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, шляхом зобов`язання Управління державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області повернути сплачений судовий збір у сумі 454 грн., згідно з квитанцією № 0.0.2019129381.1 від 17 лютого 2021 року.

Роз`яснити заявнику, що повернення судового збору проводиться фінансовим органом за особистою заявою про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, оригіналом платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору до бюджету.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Маріупольська міська рада, юридична адреса: проспект Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 33852448, електронна адреса: mar.v@dn.gov.ua; www.marsovet.org.ua, засоби зв`язку: +38 (067) 345-1555; НОМЕР_5 .

Суддя Є.С. Ікорська