Ухвала суду № 97980185, 29.06.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28256/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2021 р. Печерський райпонний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

при секретарі судового засідання - Брачун О. О.,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду у м. Києві заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена», ОСОБА_2 та Державного архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , про визнання права власності на нерухоме майно та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказана справа.

Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони Приватному акціонерному товариству «Фінансова компанія «Сантанна», Товариству з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена», Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Євротехнології», проводити будь-які дії по оформленню на ім`я будь-яких осіб права власності або іншого речового права на будь-які об`єкти нерухомого майна (квартири, машиномісця, офісні приміщення), які знаходяться у багатоквартирному житловому будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1 ;

- заборонити будь-яким особам здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно первинної реєстрації права власності або іншого речового права на будь-які об`єкти нерухомого майна (квартири, машиномісця, офісні приміщення), які знаходяться у багатоквартирному житловому будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтовувалась тим, що у 2005-2006 роках ОСОБА_1 проінвестував у квартиру і машиномісце у будинку за адресою: АДРЕСА_1 (у минулому АДРЕСА_3 ). Як зазначає позивач, відповідачі не планують віддавати йому квартиру, машиномісце і гроші, а замість цього хочуть якомога швидше розпродати квартири у будинку за адресою: АДРЕСА_1 (у минулому АДРЕСА_3 ) і повністю уникнути будь-якої цивільно-правової відповідальності перед позивачем. Позивач вважає, що відповідачі або будь-хто з них, або їхні повірені чи агенти мають право продавати новостворені об`єкти нерухомого майна «по переуступці майнових прав» (що вони наразі роблять) лише після того, як вони повернуть йому 15-річний борг. У протилежному випадку є ризик того, що ОСОБА_1 назавжди втратить гроші через відсутність в «віртуальних відповідачів» як реальних адрес місцезнаходження, так і майна, на яке можна бути накласти стягнення.

Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз`яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

На переконання суду, обраний заявником спосіб забезпечення позову буде втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.

Крім того, заборона проводити будь-які дії по оформленню на ім`я будь-яких осіб права власності або іншого речового права на будь-які об`єкти нерухомого майна та заборона будь-яким особам здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно первинної реєстрації права власності або іншого речового права на будь-які об`єкти нерухомого майна (квартири, машиномісця, офісні приміщення), які знаходяться у багатоквартирному житловому будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1 , можуть спричинити порушення майнових прав третіх осіб, які зокрема, також виступали інвесторами у згаданий будинок.

Таким чином, обрані позивачем способи забезпечення позову є неспівмірними із заявленими позовними вимогами, адже спір стосується квартири та машиномісця, а не будь-яких об`єктів нерухомості у багатоквартирному житловому будинку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена», ОСОБА_2 та Державного архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , про визнання права власності на нерухоме майно та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Суддя С. В. Вовк