Постанова № 9797694, 26.05.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-2447/10/2270/1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.

при секретаріВарченко В.В.

за участі:

прокурора

представника позивачаТкачук Н.С.,

Біляк Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького адміністративну справу за позовом прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Хмельницькому <3-тя особа >до товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвест" <3-тя особа >про стягнення податкового боргу в рахунок погашення податкових зобов'язань, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути на користь позивача заборгованість по штрафних (фінансових) санкціях по податку на додану вартість, в розмірі 2194 грн.

Свій позов прокурор мотивує тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість у розмірі 2194 грн.

Відповідач в добровільному порядку податковий борг не сплатив, тому його необхідно стягнути в примусовому порядку.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, за обставин зазначених у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, пояснивши суду, що актом перевірки від 30 вересня 2009 року встановлено порушення податкового законодавства відповідачем, а саме: відповідачем як платником податку на додану вартість не подані до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість з вересня 2008 року по вересень 2009 року, тобто за 12 місяців.

За неподання податкової звітності відповідачу актом № 111 від 05.10.2009 року було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість на підставі п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач затримав повернення свідоцтва платника податку на додану вартість, що встановлено актом перевірки від 27 жовтня 2009 року.

Також актом перевірки від 27 жовтня 2009 року встановлено, що відповідач як платник податку на додану вартість не подав до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість з вересня 2008 року по вересень 2009 року, тобто за 12 місяців.

За встановлені порушення податкового законодавства на відповідача згідно податкових повідомлень рішень були накладені штрафні (фінансові) санкції, які відповідач в добровільному порядку не сплатив, тому їх необхідно стягнути в примусовому порядку.

Представник відповідача в судове засідання не зявився повторно, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради Хмельницької області 07.03.2006 року за № 1 673 105 0001 003016, та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обовязкових платежів і зобовязаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12, одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції виконують покладені на них функції, однією із яких є контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Для належного виконання такої функції державними податковими органами, п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки.

Посадовими особами державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області проведено документальну невиїзну перевірку відповідача.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 9660/15 2/32813539 від 30 вересня 2009 року.

Перевіркою встановлено, що відповідач в порушення вимог п. п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.1997 року, п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21.12.2000 року № 2181-3 не подав до податкового органу як платник податку на додану вартість декларації по податку на додану вартість починаючи з вересня 2008 року по серпень 2009 року включно.

Преамбулою Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.1997 року встановлено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.5 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що звітним (податковим) періодом є період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Відповідно до п. п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць.

Як зазначено у п. п. 4.1.1, 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» п. п. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 ст. 4, та зобовязаний подати податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так як у відповідача податковим періодом є один календарний місяць він зобовязаний був подавати податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, але в порушення своїх зобовязань визначених законом не подав до податкового органу як платник податку на додану вартість декларації по податку на додану вартість, починаючи з вересня 2008 року по серпень 2009 року включно, тобто за 12 календарних місяців.

Згідно з п. п. г п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість у випадку якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації субєктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах визначених у підпунктах «б»-«г» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Платник податку зобовязаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу,- протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

На підставі зазначеної норми закону позивач актом № 111 від 05.10.2009 року анулював реєстрацію відповідача як платника податку на додану вартість в звязку з тим що відповідач не надав податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, починаючи з вересня 2008 року по серпень 2009 року включно, що підтверджується актом перевірки № 9660/15 2/32813539 від 30 вересня 2009 року.

Свідоцтво платника податку на додану вартість № 31838056 від 24 квітня 2006 року відповідач позивачу не повернув, що зафіксовано актом перевірки своєчасності повернення податковому органу реєстраційного свідоцтва платника податку на додану вартість № 10544/15-2/32813539 від 27.10.2009 року.

Також актом перевірки про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість № 10538/15-2/32813539 від 27.10.2009 року повторно встановлено, що відповідач не подав до податкового органу як платник податку на додану вартість декларації по податку на додану вартість, починаючи з вересня 2008 року по серпень 2009 року включно, тобто за 12 календарних місяців.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21.12.2000 року № 2181-3 передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. При цьому відповідно до п. п. 1.4 та 1.5 ст. 1 Закону України № 2181-3 встановлено, що штрафна санкція це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобовязання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у звязку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

За неподання податкових декларацій у строки, визначені законодавством, або її затримку, відповідальність платника податку передбачена п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21.12.2000 року № 2181-3.

Згідно п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.

За результатами перевірки, на підставі акту перевірки № 10544/15-2/32813539 від 27.10.2009 року, позивачем було прийнято податкове повідомлення рішення відносно відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 листопада 2009 року, № 0006811502/0/8610 в сумі 170 грн.

За результатами перевірки, на підставі акту перевірки № 10538/15-2/32813539 від 27.10.2009 року, позивачем було прийнято податкове повідомлення рішення відносно відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 листопада 2009 року, № 0006811502/0/8611 в сумі 2040 грн.

Податкові повідомлення рішення № 0006811502/0/8610 в сумі 170 грн., та № 0006811502/0/8611 в сумі 2040 грн., були направлені відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією, що підтверджується копіями відповідних поштових повідомлень.

Відповідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Податкові повідомлення рішення № 0006811502/0/8610 в сумі 170 грн., та № 0006811502/0/8611 в сумі 2040 грн., були отримані відповідачем 06 листопада 2009 року, тому суму штрафних (фінансових) санкцій визначену ними необхідно вважати податковим боргом (недоїмкою), тобто податковим зобовязанням (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгодженим платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вказаної норми закону позивач направив відповідачу першу податкову вимогу № 1/1130 від 26 листопада 2009 року та другу податкову вимогу № 2/1226 від 29 грудня 2009 року.

Враховуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та повністю доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задоволити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 2, 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Техінвест» м. Хмельницький Хмельницької області на користь державного бюджету 2194 грн., (дві тисячі сто девяносто чотири грн.,) заборгованості по штрафних (фінансових) санкціях по податку на додану вартість.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 28 травня 2010 року

<чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський