Рішення № 97973584, 29.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 року м. Київ № 826/13690/17

Окружним адміністративним судом міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Національної поліції України в особі Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102»,

співвідповідач: Міністерств внутрішніх справ України

про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Національної поліції України в особі Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102» (далі також - відповідач), співвідповідач: Міністерство внутрішніх справ України, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- зобов`язати Департамент інформаційної підтримки та координації поліції « 102» Національної поліції України вилучити з автоматизованого обліку інформаційних систем інформацію стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні (кримінальна справа) №14009212912910581 від 21.05.2012 року;

- зобов`язати співвідповідача - Міністерство внутрішніх справ України направити до Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102» Національної поліції України інформацію про необхідність вилучити з автоматизованого обліку інформаційних систем інформацію стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 28.05.2012 року слідчим управлінням УМВС України в м. Севастополі ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КК України із застосуванням запобіжного заходу підписки про невиїзд у кримінальній справі №14009212012910581 від 21.05.2012.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що інформація щодо позивача у кримінальному провадженні №14009212012910581, яка перебуває в автоматизованому обліку інформаційних систем Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції «102» Національної поліції України повинна бути визнана недостовірною та вилучена як така, що не знайшла свого підтвердження, оскільки не відповідає об`єктивним даним про кримінальні провадження (справи), що перебувають в провадженні органів досудового слідства ГУ НП України згідно Єдиного реєстру досудових розслідувань та така, що порушує конституційні права. Зауважує, що стороною захисту було застосовано усі можливі процесуальні дії та вжито усі можливі правові заходи для захисту законних прав та інтересів позивача відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2017 року залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху, в якій встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 15.11.2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, яка буде розглядатись суддею Маруліною Л.О. Призначено судовий розгляд справи на 22 грудня 2017 року о 11:20 год.

Через канцелярію суду 14.12.2017 року Департаментом інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України подано клопотання про заміну неналежного відповідача.

У судове засідання 22.12.2017 року прибув представник позивача Самолєвич А.В. Протокольною ухвалою суду за результатами розгляду клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача, з огляду на заперечення представника позивача, судом залучено співвідповідача - Міністерство внутрішніх справ України, у зв`язку з чим відкладено розгляд справи на 05.03.2018 року, надано термін для відповідача та співвідповідача до 15.01.2018 року подати відзив, до 25.01.2018 року відповідь на відзив, до 01.02.2018 року відповідачу подати заперечення.

Через канцелярію суду 18.01.2018 року Департаментом інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України подано клопотання про заміну неналежного відповідача.

24.01.2018 року через канцелярію суду Національною поліцією України подано відзив на позовну заяву, де зазначено, що відповідно до статей 25, 26 Закону України «Про Національну поліцію" поліція не є володільцем баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС України, а тому не має права вилучати з єдиної інформаційної системи МВС України відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення. Зауважено, що жодних документів, які б давали підстави для вилучення відомостей про повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та засудження за вчинення кримінального правопорушення позивачем до матеріалів справи долучено не було.

В судове засідання 05.03.2018 року прибули представник позивача Самолєвич А.В., представник відповідача Грімова Г.М., співвідповідач не з`явився. Позивачем заявлено клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до того, що позивач просить про збільшення позовних вимог, судом відкладено судове засідання на 25.04.2018 року на 10:00 годин.

Позивачем через канцелярію суду 12.03.2018 року подано заяву про збільшення позовних вимог.

25.04.2018 року в судове засідання з`явились представник відповідача Сабіров Р.Ф. та представник співвідповідача Шопіна Ю.О., Міністерством внутрішніх справ України в судовому засіданні долучено відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки станом на 22.02.2018 року позивач не звертався до МВС України та не надавав відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація, що обробляється стосовно нього в персонально-довідковому обліку є неповною та неточною.

У судовому засіданні 25.04.2018 року представником відповідача та представником співвідповідача подано заяву про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

В порядку частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Приймаючи до уваги подане представниками сторін клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження та те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у витребуванні додаткових доказів, суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Через канцелярію суду представником позивача 22.05.2019 року, 04.09.2019 року подано клопотання про прискорення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Згідно листа Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102» від 09.02.2017 року №27/01/6-40-аз на б/н від 01.02.2017 року про надання інформації, повідомлено, що станом на 08.07.2017 року за обліками МВС та НП України у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є наступна інформація щодо проведення досудового розслідування. 26.01.2010 року Запорізьким міським управлінням УМВС в Запорізькій області пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України із застосуванням запобіжного заходу у вигляді взяття на особисту поруку, кримінальна справа №08002212009000950 від 14.09.2099 року. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС та НП України не надходили. 28.05.2012 року слідчим управлінням УМВС в м. Севастополі пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України із застосуванням запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, кримінальна справа №14009212012910581 від 21.05.2012 року. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС та НП України не надходили.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.07.2017 року скаргу адвоката Самолевича Анатолія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність начальника ГУНП в АР Крим та м. Севастополі задоволено частково. Зобов`язано начальника Головного слідчого управління Національної поліції в АР Крим та м. Севастополі прийняти процесуальне рішення по кримінальній справі №14009212012910581 та привести її у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно листа Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102» від 27.07.2017 року №178-аз/27/01/6-2017 на адвокатський запит від 20.07.2017 року повідомлено, що станом на 27.07.2017 року на автоматизованому інформаційному обліку МВС та НП України у відношенні громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмут (Артемівськ) Донецької області, наявна наступна інформація:

- 20.11.2000 Артемівським МВ ГУМВС України в Донецькій області пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України ( у редакції 1960 року), кримінальна справа №23859, обраний запобіжний захід - підписка про невиїзд. 09.02.2001 року за вироком Артемівського міського суду Донецької області засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України (у редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на 2 роки, із застосуванням ст. 46-1 КК України (в редакції 1960 року) виконання вироку відстрочено строком на 1 рік, зі сплатою штрафу в розмірі 680 грн.;

- 04.06.2001 арештовано Артемівським МА ГУМВС України в Донецькій області за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст.142 КК України (редакції 1960 року), кримінальна справа №24095. 20.01.2003 року за вироком Артемівського міського суду Донецької області засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 142, ч.3 ст. 42 КК України ( у редакції 1960 року), до позбавлення волі строком на 8 років, із конфіскацією майна. Вирок набув законної сили 10.02.2003. 23.03.2007 звільнено з Торезької ВК Донецької області (№28), за ухвалою Торезького міського суду Донецької області від 16.03.2007 року, із застосуванням ст. 81 КК України умовно-достроково, не відбутий строк покарання 1 рік 11 місяців 18 днів.

- 25.01.2012 року арештовано слідчим управлінням ГУМВС України м. Севастополь за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, кримінальна справа №14009-2-1-2012/910581. За ухвалою Апеляційного суду м. Севастополь від 17.02.2012, керуючись ст. 365, 366, 382 КПК України (у редакції 1960 року) обраний запобіжний захід взяття під варту змінено на підписку про невиїзд. Інформація про остаточне рішення по справі до МВС України не надходила. Відомості про перебування у розшуку відсутні.

Згідно листа Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Національної поліції України від 20.09.2017 року №5070/100/02-2017 на звернення адвоката позивача №3438 від 13.09.2017 року повідомлено, що матеріали кримінального провадження, у якому ОСОБА_1 притягнуто до кримінальної відповідальності, для визначення підслідності до Генеральної прокуратури України не надсилалися та оригінали усіх зібраних у ході досудового розслідування до 18.01.2014 доказів залишилися на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та на даний час доступ до них відсутній. Кримінальне провадження №14009212012910581 в провадженні слідчого відділу ГУНП в АР Крим та м. Севастополі відсутнє, у зв`язку з чим не має можливості прийняття процесуального рішення по вищевказаній справі.

Враховуючи вище викладене, а також з метою вилучення відповідних даних, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини другої статті 11 Закону України "Про інформацію", кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації".

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені (частина п`ята статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Обробка даних оперативно - довідкового обліку здійснюється на підставі вимог спільного наказу Міністерства внутрішніх справ та Державного департаменту України з питань виконання покарань № 823/188 від 23.08.2002 року "Про затвердження Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно - довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально - виконавчої системи України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2002 року за № 738/7026 (далі також - Інструкція № 823/188).

Департамент інформаційних технологій при МВС України (далі також - ДІТ при МВС) разом із зацікавленими службами та Управління (відділи) оперативної інформації при ГУМВС, УМВС і УМВСТ (далі - УОІ-ВОІ) удосконалюють структуру та зміст обліків, відпрацьовують методику і тактику їх застосування з метою запобігання злочинам, їх розкриття та розслідування (пункт 1.3 Інструкції №823/188).

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції №823/188 об`єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.

Облік здійснюється шляхом ведення алфавітних оперативно-довідкових картотек (далі - ОДК) і дактилоскопічних картотек (далі - ДК), у тому числі з використанням автоматизованих банків даних та автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем.

Централізований облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України (далі - ДІТ при МВС), а регіональний (місцевий) облік - управліннями (відділами) оперативної інформації при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим та при управліннях МВС України в областях. У місті Києві і Київській області алфавітний і дактилоскопічний облік здійснюється ДІТ при МВС України, а в місті Севастополі - УОІ при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим.

Згідно із абзацем "б" пункту 2.3 Інструкції №823/188 в УОІ-ВОІ регіональному (місцевому) обліку підлягають засуджені особи або особи, яким пред`явлено звинувачення, незалежно від складу злочину чи обраного запобіжного заходу.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції №823/188 підстави для поставлення на облік осіб, які засуджені або притягаються до кримінальної відповідальності, оголошені в розшук, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом:

а) постанова про притягнення як обвинувачуваного;

б) вирок суду;

в) санкціоновані прокурором протоколи, складені відповідно до статті 426 КПК України;

г) постанова про заведення оперативно-розшукової справи;

ґ) постанова про затримання особи, яка підозрюється в занятті бродяжництвом.

В оперативно-довідкових картотеках (банках даних) ДІТ при МВС і територіальних УОІ-ВОІ облікові документи зберігаються незалежно від погашення або зняття судимості (пункт 10.1 Інструкції №823/188).

Згідно із підпунктом 10.2.4 пункту 10.2 Інструкції №823/188 в оперативно-довідкових картотеках облікові документи зберігаються:

а) на осіб, які вчинили злочини і за рішенням суду поміщені в психіатричні лікарні для примусового лікування або передані під опіку родичів чи інших осіб, що доглядають за хворим, - до досягнення ними 80-річного віку;

б) на осіб, амністованих на стадії досудового слідства, або до вступу вироку в законну силу, - 10 років з моменту прийняття рішення про амністію;

в) на засуджених осіб, амністованих після вступу вироку в законну силу, - на загальних підставах відповідно з підпунктами 10.2.1, 10.2.2, 10.2.3, 10.2.4 Інструкції, але не менш ніж 10 років після звільнення від покарання;

г) на осіб, кримінальні справи стосовно яких припинені відповідно до статей 22, 44-49, 97, - 10 років з дня припинення справи;

ґ) на осіб, оголошених у розшук, - до припинення розшуку його ініціатором;

д) на осіб, затриманих за підозрою в занятті бродяжництвом, - 5 років;

е) на осіб, відносно яких матеріали протокольної форми направлені до суду відповідно до статті 426 КПК України, - 10 років;

є) на іноземців - на загальних підставах відповідно до підпунктів 10.2.1, 10.2.2, 10.2.3, 10.2.4, 10.2.5 Інструкції.

Згідно з підпунктом 25 пункту 8 Положення про Департамент інформаційних технологій МВС України, затвердженого наказом МВС України від 14.12.2015 року №1572, забезпечення надання громадянам інформації про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність /(наявність) судимості або обмежень, передбаченим кримінально-процесуальним законодавством покладено на Департамент інформаційних технологій МВС України.

Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України, затверджено наказом МВС від 29.11.2016 року №1256, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2017 року за №22/29890 (далі також - Порядок №1256).

Порядок №1256 визначає умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Відповідно до пункту 2 розділу І порядку №1256 довідка - документ, який містить відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, та надається фізичній особі у відповідь на її запит.

Згідно з пунктом 14 розділу V порядку №1256 у разі незгоди з відомостями, що надані в Довідці, Заявник може надати до ДІТ МВС України офіційні документи (вирок суду, довідку з місць позбавлення волі тощо) для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку.

Відповідно до пункту 11.1 Інструкції №823/188, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються:

а) раніше складені облікові документи у разі їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку;

б) алфавітні картки на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, до яких не застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, при заміні цих карток на арештантські або картки з рішенням суду;

в) облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок;

г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв`язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п.10 Інструкції.

Із аналізу наведених положень слідує, що вилучення з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ облікових документів осіб, окрім іншого, може мати місце у випадку їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку, а також, якщо кримінальні справи стосовно осіб припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок.

Так, як висновується із матеріалів справи, за наслідками розгляду адвокатських запитів представника позивача, відповідачем надано відповідь, згідно з якою, окрім іншого, повідомлено, що 28.05.2012 року слідчим управлінням УМВС в м. Севастополі пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України із застосуванням запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, кримінальна справа №14009212012910581 від 21.05.2012 року. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС та НП України не надходили.

В подальшому, згідно листа Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Національної поліції України від 20.09.2017 року №5070/100/02-2017 на звернення адвоката позивача №3438 від 13.09.2017 року повідомлено, що матеріали кримінального провадження, у якому ОСОБА_1 притягнуто до кримінальної відповідальності для визначення підслідності до Генеральної прокуратури України не надсилалися та оригінали усіх зібраних у ході досудового розслідування до 18.01.2014 доказів залишилися на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та на даний час доступ до них відсутній. Кримінальне провадження №14009212012910581 в провадженні слідчого відділу ГУНП в АР Крим та м. Севастополі відсутнє, у зв`язку з чим не має можливості прийняття процесуального рішення по вищевказаній справі.

Інших доказів, з метою з`ясування будь-якої інформації щодо місця знаходження та результатів розгляду даного кримінального провадження (кримінальної справи) №14009212012910581 матеріали даної справи не містять.

Згідно листа, долученого в судовому засіданні 25.04.2018 року представником співвідповідача, повідомлено, що станом на 16.04.2018 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в персонально-довідковому обліку відповідно до інформації ГУ НП в АР Крим, сформовані 05.07.2012 року, наявні такі відомості: 28.05.2012 року слідчим управлінням УМВС в м. Севастополі пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України із застосуванням запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, кримінальна справа №14009212012910581 від 21.05.2012 року. Дані про рішення суду відсутні.

Відповідно до Інструкції №823/188, до Управлінь (відділів) оперативної інформації при ГУМВС, УМВС і УМВСТ (на сьогоднішній день до Управлінь інформаційно-аналітичної підтримки Головних управлінь Національної поліції України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві) направляються облікові і корегувальні матеріали, зокрема, слідчими органами внутрішніх справ, прокуратурою, Службою безпеки, у провадженні яких знаходяться кримінальні справи або протокольні матеріали на осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності, судами після винесення судового рішення.

Інформація до централізованого обліку персонально-довідкового обліку потрапляє після внесення її до регіональних обліків. Таким чином, це може бути зроблено лише після отримання відповідного процесуального рішення слідчого органу досудового розслідування, у провадженні якого знаходиться справа, або рішення суду.

Таким чином, жодних документів, які б давали підстави для вилучення з автоматизованого обліку інформаційних систем інформації стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні (кримінальна справа) №14009212912910581 від 21.05.2012 року, позивачем до матеріалів справи долучено не було.

Згідно матеріалів справи, співвідповідачем зазначено, що станом на 22.02.2018 року позивач не звертався до МВС України та не надавав відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація, що обробляється стосовно позивача в персонально-довідковому обліку є неповною та неточною.

При цьому, відповідно до пункту 14 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а тому посилання позивача на те, що дані щодо обвинувачення ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження ані слідчим шляхом ані шляхом розгляду справи в суді, є безпідставним.

Матеріали справи не містять відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація стосовно позивача є неповною або неточною, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Разом з тим, суд зауважує, що Інструкцією отримання документів, що є підставою постанови або зняття з обліку інформації про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, безпосередньо від громадян не передбачено.

Тому, у випадках, коли громадяни надають документи щодо рішень, прийнятих у кримінальних справах, провадженнях, в обов`язковому порядку здійснюється перевірка їх достовірності.

Також при прийнятті рішення судом враховано, що спірні правовідносини щодо виключення з інформаційних баз запису про притягнення особи до кримінальної відповідальності пов`язані з винесенням остаточного судового рішення у кримінальній справі, від якого і будуть відраховуватися відповідні строки зберігання цих даних.

Разом із тим, суд звертає увагу позивача на те, що неможливість встановлення місця знаходження даної кримінальної справи, жодним чином не може свідчити про те, що інформація, яка міститься в базі даних оперативно-довідкового обліку, відносно позивача є недостовірною, адже позивач не заперечує того факту, що 28.05.2012 року слідчим управлінням УМВС в м. Севастополі йому пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України із застосуванням запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, кримінальна справа №14009212012910581 від 21.05.2012 року.

Крім того, дані обставини також підтверджуються листами Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ, Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102», ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса.

При цьому, сама лише неможливість встановлення місця знаходження кримінальної справи №14009212012910581, на думку суду, не може бути самостійною підставою для вилучення інформації із бази даних оперативно-довідкового обліку, адже, не спростовує того факту, що позивач є особою, якій 28.05.2012 року слідчим управлінням УМВС в м. Севастополі йому пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України із застосуванням запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, кримінальна справа №14009212012910581 від 21.05.2012 року.

Зі змісту статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» убачається, що підслідність кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території, визначається Офісом Генерального прокурора. Матеріали досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, кримінальні провадження щодо яких знаходяться на стадії досудового розслідування, повинні бути передані органам досудового розслідування, визначеним Офісом Генерального прокурора.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для внесення до автоматизованих обліків інформаційної підтримки та координації поліції « 102» Національної поліції України відомостей щодо ОСОБА_1 інформації у кримінальному провадженні №14009212012910581 слугували відповідні облікові документи, надані слідчим управлінням УМВС в м. Севастополі, яке знаходиться на території, що визначена за статусом як тимчасово окупована територія України внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII не передбачено, зокрема, автоматичного вилучення з автоматизованих обліків Національної поліції України відомостей щодо осіб, які проживають на тимчасово окупованій території або які виїхали за межі тимчасово окупованих територій.

Відтак, за висновком суду, внесення до обліків розшукового призначення єдиної інформаційної системи МВС інформації щодо певної особи повинно здійснюватись на загальних підставах, встановлених проаналізованим вище законодавством, тобто на підставі облікових документів, які надаються органом, що здійснює кримінальне провадження.

Суд також звертає увагу позивача на те, що обставини, на які він посилається, обґрунтовуючи заявлені вимоги, можуть бути підставою для звернення зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора щодо направлення кримінального провадження на додаткове розслідування та неможливості встановити подальший рух справи, з метою захисту порушеного права в рамках кримінально-процесуального законодавства.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що позивачем не надано доказів існування обставин, які в силу пункту 11.1 Інструкції №823/188, є підставою для вилучення інформації з бази даних оперативно-довідкового обліку, суд приходить до висновку, що відповідачами не порушено права позивача.

Судом не встановлено обставин, які б могли бути підставою для вилучення зазначеної інформації з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України.

Залишення матеріалів кримінального провадження на тимчасово окупованій території, визначеній у пункті 1 частиною першою статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", не визначення Генеральною прокуратурою України підслідності кримінального правопорушення, вчиненого на тимчасово окупованій території, як того вимагає частина друга статті 12 зазначеного Закону, та відповідно, відсутність факту передачі матеріалів досудового розслідування щодо злочину, кримінальне провадження щодо якого знаходиться на стадії досудового слідства, органам досудового слідства, визначеним Генеральною прокуратурою України, на що вказує позивач в обґрунтування позову, не є підставами для висновку про недостовірність інформації, внесеної до автоматизованого обліку інформаційних систем стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні (кримінальна справа) №14009212912910581 від 21.05.2012 року.

При цьому, суд погоджується з позивачем, що тривале досудове розслідування у кримінальному провадженні №14009212012910581 порушує права позивача, проте, на думку суду, цієї обставини недостатньо для виключення з інформаційної бази інформації стосовно ОСОБА_1 , оскільки такий спосіб захисту порушеного права фактично був би втручанням у вказане кримінальне провадження і порушував би принцип пропорційності, тобто, необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване проведення кримінального розслідування у справі.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання розподілу судових витрат у зв`язку із відмовою у задоволенні позову вирішенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 9, 72-77, 139, 243-246, 255, 257-263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Національна поліція України в особі Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102» (код ЄДРПОУ 40108578, адреса: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10);

Співвідповідач: Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, адреса: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10);

Повне судове рішення складено 29.06.2021 року.

Суддя Л.О. Маруліна