Рішення № 97973570, 17.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2021 року м. Київ № 640/15408/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Основи О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доТретьої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора, Офісу генерального прокурора третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору,Київська обласна прокуратурапровизнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії, зобов`язання призначення потворного проходження іспитупредставники учасників справи:позивач - ОСОБА_1 ; відповідача- 2 - Дикий О.В. , третьої особи - Борисюк А.А.,

(у судовому засіданні 17.06.2021, відповідно до ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Третьої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора (адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код - 00034051) (надалі - відповідач 1 або Комісія) та Офісу генерального прокурора (адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код - 00034051) (надалі - відповідач 2 або Офіс ГП), третя особа Прокуратура Київської області (адреса: 01601, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення третьої кадрової комісії № 22 від 10.06.2020 про неуспішне проходження начальником відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп`ютерної техніки;

- зобов`язати уповноважену кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур, створену на підставі наказу Генерального прокурора, призначити ОСОБА_1 новий час (дату) повторного етапу проходження складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2020 (суддя Пащенко К.С. ) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/15408/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

02.11.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про заміну найменування відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2021 замінено Генеральну прокуратуру України на Офіс Генерального прокурора у зв`язку зі зміною назви; здійснено вихід із спрощеного провадження; постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи № 640/15408/20 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання по справі на 29.04.2021 о 14:00 год.; вказано, що питання щодо залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та її перейменування буде розглянуто у судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.05.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2021 замінено назву третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у справі № 640/15408/20 з «Прокуратура Київської області» на «Київська обласна прокуратура».

У відкритому судовому засіданні 17.06.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем істотно порушено процедуру проведення атестації, що пов`язано зі збоями адаптивного механізму підбору запитань, відсутністю можливості повідомити про технічні несправності комп`ютерної системи тестування. Окрім того, позивач вказав, що у результаті розгляду заяви позивача, кадровою комісією необґрунтовано відмовлено у призначенні нової дати для складення відповідного іспиту. Таким чином, позивач вважає, що третя кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур при прийнятті рішення про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 та розгляді звернення позивача за вказаних вище обставин діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак її рішення від 10.06.2020 № 22 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач у відзиві вказав, що за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 набрав 92 бали, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, а відтак позивача правомірно недопущено до проходження наступного етапу атестації. Відповідні результати зафіксовано у відомості, з якою позивач ознайомлений та поставив підпис. Зауважень у примітках до відомості позивач не залишив. Разом з тим, 10.06.2020 складено акт позапланової перевірки роботи інструменту «PSYMETRICS» та локального сервера за результатами якої не встановлено збоїв, часових затримок у подачі запитань, в обробці відповідей. Таким чином, кадровою комісією правомірно прийнято рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що твердження відповідача про заборону та неможливість проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів є необґрунтованим, оскільки п. 7 Розділу І «Загальні положення» Порядку проходження прокурорами атестації передбачено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається, крім випадків, якщо складення відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора. У такому разі комісія призначає новий час (дату) складення відповідного іспиту для прокурора. Позивач також вказав, що заяву від 11.06.2021 з проханням надати можливість перездати іспит комісією безпідставно не розглянуто, відповіді на неї не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є працівником органів прокуратури з 2002 року.

24.12.2019 на підставі наказу прокурора Київської області № 726к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області.

25.09.2019 набрав чинності Закон України № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.

ОСОБА_1 подав на ім`я генерального прокурора заяву від 15.10.2019 встановленого зразка про проведення його на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

Позивач 10.06.2020 пройшов перший етап в рамках атестації прокурорів - складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Відповідно до відомості про результати тестування у результаті проходження другого етапу атестації прокурорів - складання іспиту у формі анонімного на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки позивач отримав: за вербальний блок - 80 балів, за абстрактно-логічний - 103 бали. Середній арифметичний бал склав - 92.

Враховуючи, що наказом Генерального прокурора від 21.02.2020 № 105 встановлено прохідний бал для успішного складення ІІ етапу атестації - 93, Третьою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур прийнято рішення № 22 від 10.06.2020 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

12.06.2020 (вх. № 94) на ім`я виконуючого обов`язки голови третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (відповідно до протоколу засідання третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 1 від 03.06.2020) Іщенка О.О. надійшла заява ОСОБА_1 від 10.06.2020, у якій зазначено, що останній 10.06.2020 взяв участь у складенні іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, у результаті якого отримано 92 бали. ОСОБА_1 вказав, що з приводу вказаного результату не згоден, у зв`язку з неналежною роботою системи та невірним обрахунком кінцевого результату, що не може об`єктивно надати оцінку 18 років роботи в органах прокуратури України. Вказані зауваження, запитання та відповідного акту про несправності одразу після здачі членам групи не зазначав, у зв`язку з втомою після здачі у цей же день І-го етапу тестування на знання та вміння застосовувати законодавство, жаркими погодними умовами (більше +30) та іншими поважними причинами. Позивач просив вирішити питання про надання можливості перездати іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Відповідно до протоколу засідання Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 40-з від 15.06.2020 комісією розглянуто заяву начальника відділу прокуратури Київської області ОСОБА_1 про надання можливості повторної здачі іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви одноголосно.

В якості підстав для прийняття рішення членами комісії зазначено, що під час проходження тестування до членів робочої групи чи кадрової комісії ОСОБА_1 не звертався, акти не складалися. За наданням медичної допомоги до присутніх медичних працівників ОСОБА_1 не звертався. Наголошено, що обставини, визначені п. 7 Розділу І Порядку, не встановлювалися, а саме складення іспиту не було перервано, зокрема, з технічних причин. Система підтвердила проходження прокурором відповідного іспиту з отриманням ним результатів. У такому випадку повторне проходження одного з етапів іспиту законодавством забороняється.

Не погоджуючись з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові підстави, порядок призначення та звільнення прокурорів врегульовано Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (тут і далі в редакції чинної на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 1697-VII).

Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена ст. 16 Закону № 1697-VII, є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 цієї статті Закону, прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

Згідно з ст. 4 Закону № 1697-VII, організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 1697-VII (у редакції, діючій до внесення змін Законом України № 113-IX від 19 вересня 2019 року) визначено, що систему прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України; регіональні прокуратури; місцеві прокуратури; військові прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Законом України № 113-IX від 19.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі по тексту - Закон № 113-IX), який набрав чинності 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури та у зв`язку з цим внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 1697-VII (в редакції Закону України від 19.09.2019 № 113-IX) систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

У п. 7 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX зазначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно п. 9, 10 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Відповідно до пунктів 12, 13 Розділу ІІ Закону № 113-IX, предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Наведене в сукупності свідчить, що процедура реформування органів прокуратури розпочата з дня набрання чинності Законом № 113-IX та вищенаведеними нормами цього Закону визначено основну її умову, а саме: проходження прокурорами атестації з метою подальшого несення служби в органах прокуратури.

Наказом Генерального прокурора № 221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі по тексту - Порядок № 221).

Згідно пунктів 1, 9 та 10 Розділу I Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.

Заява, вказана у п. 9 Розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Особа, яку за рішенням суду поновлено на посаді прокурора або слідчого прокуратури після 15 жовтня 2019 року, подає таку заяву Генеральному прокурору упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про її поновлення на посаді.

Пунктом 16 Розділу ІІ Закону № 113-IX передбачено, що за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Приписами пункту 17 цього ж розділу визначено, що кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень:

1) рішення про успішне проходження прокурором атестації або

2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Відповідно до пп. 2 п. 19 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Суд зазначає, що станом на час розгляду справи Закон №113-ІХ не визнавався неконституційним та є чинним.

Згідно до приписів розділу ІІІ Порядку № 221, у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу ІІ цього Порядку.

Зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.

Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії.

Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Пунктом 2 Наказу Генерального прокурора від 29 жовтня 2019 року №254 "Про встановлення прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички і оприлюднення Зразка тестових питань та правил складання іспиту" встановлено прохідний бал - 93 (бали) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 № 233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій (далі - Порядок № 233).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 233 рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів, присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати «за» чи «проти» рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.

Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

Як вже було зазначено судом та вбачається з матеріалів справи, 11.10.2019 ОСОБА_1 на ім`я Генерального прокурора була подана заява про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

У вказаній заяві позивачем було зазначено, що він підтверджує, погоджується та усвідомлює, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону, його буде звільнено з посади прокурора.

Також, у вказаній заяві позивач зазначив, що з умовами та процедурами проведення атестації, визначеними у Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора, він ознайомлений та погоджується.

З відомості про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідальність здійснювати повноваження прокурора вбачається, що ОСОБА_1 (посвідчення № НОМЕР_2 ) набрав 78 балів, отже успішно пройшов І етап атестації. У полі «Примітки» зауваження позивача до проведення відповідного етапу тестування не зазначено.

Протоколом № 6-і засідання Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10.06.2020 ОСОБА_1 допущено до складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Відповідно до відомостей оцінки інтелектуальних здібностей (код тестування Код тестування: V-b51v9fxlx7; A-tg20s34730; 00175 00175) «Psymetrics» позивач отримав результат за тестом: вербальний - 80 балів, абстрактний - 103 балів. Середній бал - 92 бали, що є меншим від прохідного балу (93), визначеного наказом Генерального прокурора від 21.02.2020 № 105.

Зазначені результати відповідають показникам, зазначеним позивачем у відомості про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. У полі «Примітки» зауваження позивача до проведення відповідного етапу тестування не зазначено.

На підтвердження відсутності збоїв в роботі інструменту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та локального серверу відповідачем надано акт від 10.06.2020, у якому вказано, що:

збоїв, в тому числі часових затримок, у подачі запитань не виявлено;

збоїв, в тому числі часових затримок, в обробці відповідей не виявлено;

порушень програмних кодів не виявлено;

збоїв в налаштуванні Інструменту на локальному сервері не виявлено;

збоїв в роботі локального сервера при навантаженні не виявлено.

Згідно пункту 1 та пункту 2 розділу V Порядку № 221 уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії.

У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що він звертався до комісії з відповідними зауваженнями або скаргами на погане самопочуття під час проходження нею тестування у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження посилання позивача на наявність технічних несправностей, збоїв під час складення іспиту, «не адаптування» комп`ютерної системи тестування, тощо.

З огляду на викладене, суд критично ставиться до тверджень позивача щодо протиправності прийнятого Третьою кадровою комісією рішення № 22 від 10.06.2020 про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп`ютерної техніки, оскільки, як було встановлено судом в ході розгляду справи, під час проведення атестації кадровою комісією було дотримано її процедуру, а позивачем, в свою чергу, не висловлювалось будь-яких зауважень або заперечень з приводу як самої процедури проведення атестації, так і з приводу компетентності членів комісії.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 221, у виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.

Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Разом з тим, позивач подав заяву про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки після проходження іспиту та отримання непрохідного балу.

Зі змісту протоколу Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 40-з від 15.06.2020 вбачається, що заява позивача про перенесення дати іспиту розглянута та прийнято рішення про відсутність підстав для повторного проходження позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Суд погоджується з висновком відповідача, що оскільки позивач не набрав достатньої кількості балів для успішного проходження атестації, рішенням Третьої кадрової комісії № 22 від 10.06.2020 про неуспішне проходження атестації позивач був визнаний таким, що неуспішно пройшов атестацію.

Як було наголошено вище, згідно положень Закону №113 та Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається.

З матеріалів справи та поданих учасниками доказів не вбачається існування обставин, що складення відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, а відтак підстави для призначення нового часу (дати) складання відповідного іспиту для прокурора у відповідності до п. 7 Порядку № 221 у кадрової комісії були відсутні.

З урахуванням наведеного, за висновком суду, рішення Третьої кадровою комісією рішення № 22 від 10.06.2020 про неуспішне проходження позивачем атестації та рішення, оформлене протоколом від 15.06.2020 № 40-з, про відхилення заяви позивача про надання можливості повторної здачі іспиту відповідають вимогам Порядку № 221, Порядку № 233 та прийняті з дотриманням положень Закону № 113-ІХ.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог за наведених у позові обґрунтувань та з урахуванням встановлених судом обставин у справі відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

На думку суду, відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача судового збору у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову б/н від 07.07.2020 ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 25.06.2021.

Суддя К.С. Пащенко