Рішення № 97973529, 30.06.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/5443/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ( далі також – ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо не призначення позивачу пенсії за віком за Списком №2 згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування»;

- визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 17.05.2021 №2540004827 щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи:

- з 02.08.1995 по 30.12.1998 у АТВТ "Нижньовартівськнафтогаз" на посаді помічника бурильника;

- з 31.12.1998 по 31.12.2001 у ЗАТ "Самотролське управління підвищення нафтовіддачі пластів та капітального ремонту свердловин" на посаді помічника бурильника;

- з 01.01.2002 по 22.05.2002 у ЗАТ Нижньовартовський капітальний ремонт свердловин" на посаді помічника бурильника;

- з 26.02.2003 по 31.12.2006 у ТОВ Варьєган-Ремонт" на посаді бурильника;

- з 01.01.2007 по 31.12.2007 у ТОВ "Руссінтеграл "Варьєган-Ремонт" на посаді бурильника;

- з 05.02.2011 по 12.06.2014 у ТОВ Сервісна компанія "Меридіан" (01.04.2013 реорганізована в ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія" запис у трудовій книжці № 46) на посаді помічника бурильника;

- з 14.07.2014 по 12.02.2017 у ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія" на посаді помічника бурильника;

Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи:

- з 01.01.2002 по 22.05.2002 у ЗАТ Нижньовартовський капітальний ремонт свердловин" на посаді помічника бурильника;

- з 26.02.2003 по 31.12.2006 у ТОВ Варьєган-ремонт" на посаді бурильника;

- з 01.01.2007 по 31.12.2007 у ТОВ "Русінтеграл "Варьєган-Ремонт" на посаді бурильника;

- з 05.02.2011 по 12.06.2014 у ТОВ Сервісна компанія "Меридіан" (01.04.2013 реорганізована в ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія" запис у трудовій книжці № 46) на посаді помічника бурильника;

- з 14.07.2014 по 12.02.2017 у ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія" на посаді помічника бурильника.

Щодо не зарахування в пільговому обчисленні період роботи з 31.10.1986 по 14.01.1991, з 01.02.1991 по 28.02.1991, з 13.10.1994 по 01.08.1995, з 02.08.1995 по 30.12.1998, з 31.12.1998 по 31.12.2001, з 01.01.2002 по 22.05.2002, з 26.02.2003 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 05.02.2011 по 12.06.2014, з 14.07.2014 по 08.04.2015, з 09.04.2015, з 19.03.2016 по 12.02.2017 як трудовий стаж, зароблений в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 02.03.2021 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 вказані періоди роботи:

- з 02.08.1995 по 30.12.1998 у АТВТ "Нижньовартівськнафтогаз" на посаді помічника бурильника;

- з 31.12.1998 по 31.12.2001 у ЗАТ "Самотролське управління підвищення нафтовіддачі пластів та капітального ремонту свердловин" на посаді помічника бурильника;

- з 01.01.2002 по 22.05.2002 у ЗАТ Нижньовартовський капітальний ремонт свердловин" на посаді помічника бурильника;

- з 26.02.2003 по 31.12.2006 у ТОВ Варьєган-ремонт" на посаді бурильника;

- з 01.01.2007 по 31.12.2007 у ТОВ "Руссінтеграл "Варьєган-Ремонт" на посаді бурильника;

- з 05.02.2011 по 12.06.2014 у ТОВ Сервісна компанія "Меридіан" (01.04.2013 реорганізована в ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія" запис у трудовій книжці № 46) на посаді помічника бурильника;

- з 14.07.2014 по 12.02.2017 у ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія" на посаді помічника бурильника.

До страхового стажу періоди роботи:

- з 02.08.1995 по 30.12.1998 у АТВТ "Нижньовартівськнафтогаз" на посаді помічника бурильника;

- з 31.12.1998 по 31.12.2001 у ЗАТ "Самотролське управління підвищення нафтовіддачі пластів та капітального ремонту свердловин" на посаді помічника бурильника;

- з 01.01.2002 по 22.05.2002 у ЗАТ Нижньовартовський капітальний ремонт свердловин" на посаді помічника бурильника;

- з 26.02.2003 по 31.12.2006 у ТОВ Варьєган-ремонт" на посаді бурильника;

- з 01.01.2007 по 31.12.2007 у ТОВ "Руссінтеграл "Варьєган-Ремонт" на посаді бурильника;

- з 05.02.2011 по 12.06.2014 у ТОВ Сервісна компанія "Меридіан" (01.04.2013 реорганізована в ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія" запис у трудовій книжці № 46) на посаді помічника бурильника;

- з 14.07.2014 по 12.02.2017 у ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія" на посаді помічника бурильника.

В пільговому обчисленні періоди роботи з 31.10.1986 по 14.01.1991, з 01.02.1991 по 28.02.1991, з 13.10.1994 по 01.08.1995, з 02.08.1995 по 30.12.1998, з 31.12.1998 по 31.12.2001, з 01.01.2002 по 22.05.2002, з 26.02.2003 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 05.02.2011 по 12.06.2014, з 14.07.2014 по 08.04.2015, з 09.04.2015, з 19.03.2016 по 12.02.2017 як трудовий стаж, зароблений в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, відповідач спірним рішенням відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком за відсутності страхового стажу, однак згідно записів у трудовій книжці стаж роботи позивача за Списком № 2 складає більше 16 років, що надає йому право на пенсію за статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування». За таких обставин просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 31.05.2021 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідач відзив суду не надано.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

За даними трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач працював у періоди:

- з 31.10.1986 по 14.01.1991 в Управлінні по підвищенні нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин НГДУ "Самотролнафта" на посаді помічника бурильника;

-з 01.02.1991 по 28.02.1991 у нафтогазовидобувному управлінні "Вар`єланафта" на посаді оператора 4 розряду;

- з 01.03.1991 по 18.04.1994 в місті Радужний П/О Варьєганнафтогаз" на посаді оператора 4 розряду;

-з 13.10.1994 по 01.08.1995 в місті Нижньовартівськ Ханти- Мантійського округу, філіалу спільного підприємства "Сибнафта" на посаді бурильника;

- з 02.08.1995 по 30.12.1998 в АТВТ "Нижньовартівськнафтогаз" на посаді помічника бурильника;

-з 31.12.1998 по 31.12.2001 у ЗАТ "Самотролське управління підвищення нафтовіддачі пластів та капітального ремонту свердловин" на посаді помічника бурильника;

- з 01.01.2002 по 22.05.2002 у ЗАТ "Нижньовартовський капітальний ремонт свердловин" на посаді помічника бурильника;

- з 26.02.2003 по 31.12.2006 у ТОВ "Варьеган-Ремонт" на посаді бурильника;

- з 01.01.2007 по 31.12.2007 у ТОВ "Руссінтеграл "Варьєган-Ремонт" на посаді бурильника;

-з 05.02.2011 по 12.06.2014 у ТОВ Сервісна компанія "Меридіан" (01.04.2013 реорганізована в ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія", запис у трудовій книжці № 46) на посаді помічника бурильника;

- з 14.07.2014 по 08.04.2015 у ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія" на посаді помічника бурильника;

- з 09.04.2015 по 08.03.2016 у ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія" на посаді помічника бурильника;

-з 19.03.2016 по 12.02.2017 у ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія" на посаді помічника бурильника (далі- по тексту спірний період).

12.05.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

17.05.2021 відповідачем прийнято рішення №2540004827, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за таких підстав:

- за період з 01.01.2004 по 09.02.2009, з 14.07.2014 по 08.03.2016, з 19.03.2016 по 12.02.2017, відсутні нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації;

- до пільгового стажу не зараховано період з 02.08.1995 по 30.12.1998, оскільки відсутня інформація про результати атестації робочих місць за умови праці;

- за період з 01.01.2002 по 22.05.2002- відсутня довідка уточнююча характер робіт.

Запропоновано для зарахування періоду з 02.08.1995 по 30.12.1998 до пільгового стажу надати наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці;

- періоду з 01.01.2002 по 22.05.2002 до пільгового стажу - довідку уточнюючу характер робіт;

з 01.01.2002 по 22.05.2002, 26.02.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 09.02.2009, з 14.07.2014 по 08.03.2016, з 19.03.2016 по 12.02.2017 - інформацію про нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно не зараховано спірний період, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Так, положеннями статті 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).

Конституційним Судом України у пункті 3.4 Рішення від 18.06.2007 р. № 4-рп/2007 зазначено про неодноразовий розгляд проблеми, пов`язаної з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно із якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена.

Крім того, у Рішенні від 22.05.2018 № 5-р/2018 Конституційним Судом України зазначено, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.

Приписами частини першої та другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1V "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» , період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Статтею 74 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15.05.1990 року № 1480-I передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Радою Міністрів СРСР.

Згідно із Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 року №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики 259/34/5 від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до пункту 7 параграфу «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

За приписами пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (трудова книжка та (або) уточнюючі довідки).

При цьому надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 р. у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 р. у справі № 233/2084/17 та від 10.10.2019 р. у справі № 234/4585/17, від 25.04.2019 р. у справі №159/4178/16-а.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача, на посаді, яка відносяться до Списку № 2 - підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Також пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року.

Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Указом Президії ВР СРСР від 29 вересня 1967 року було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

Отже, системний аналіз вказаних положень дає підстави дійти висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин:

1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;

2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

При цьому основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.

Факт роботи у спірний період підтверджено записами у трудовій книжці позивача.

Крім того, відповідач не заперечував правильність наявних записів про трудову діяльність позивача у наданій для призначення пенсії трудовій книжці.

Спору, що місцевість, де працював позивач, не відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами не має.

З огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто надано альтернативне право надання вказаних документів і достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Доводи відповідача у спірному рішенні зводяться до того, що відсутні документи щодо нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації; інформація про результати атестації робочих місць за умови праці; довідка уточнююча характер робіт.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Суд зазначає, що позбавлення позивача права на пенсію з огляду на відсутність вказаних документів, є таким, що порушує права позивача на соціальний захист та в повній мірі нівелює принцип законних сподівань.

Право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік нарахування заробітної плати, атестацію робочих місць, характер робіт працівників і, відповідно, забезпечувати зберігання цих даних, а сама по собі відсутність таких даних не є беззаперечним доказом відсутності у позивача стажу у зазначений період.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зарахування спірного періоду роботи позивача до розрахунку стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців.

За таких обставин, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 17.05.2021 № 2540004827 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав, зазначених у рішенні, зобов`язання відповідача зарахувати спірний період до розрахунку стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців та повторно розглянути заяву від 12.05.2021 про призначення пенсії позивачу за віком з його урахуванням.

Разом з тим, позовні вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 02.03.2021 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши спірний період стажу, то на даній стадії вони є передчасними і призведуть до втручання в дискреційні повноваження відповідача щодо обчислення сумарного стажу роботи, зокрема пільгового, для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача суд зауважує, що такі не потребують окремого окреслення в судовому рішенні та визнання їх протиправними, оскільки такі дії (бездіяльність) фактично виразились в прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення, якому судом надано правову оцінку та яке визнано протиправним і скасовано.

Щодо зарахування при розрахунку пенсії районного коефіцієнту та північної надбавки.

Верховний Суд розглядав справу № 348/1725/17, обставини якої є подібними, та у постанові від 24.10.2019 зазначив:

<…> Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 (далі - Угода від 13 березня 1992 року) закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

При цьому, метою Угоди від 13 березня 1992 року є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

Згідно з частинами другою та третьою ст. 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.

Тобто, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав N01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Статтею 3 Угоди від 13 березня 1993 року також передбачено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом РФ про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи РФ відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства РФ.

Аналогічні положення закріплені і в частині третій статті 96 Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15 травня 1990 року № 1480-І, відповідно до якої при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

<…> З приводу застосування судами норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 66 Закону №1788-ХІІ, який введений в дію з 01 січня 1992 року, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Пунктом 2 статті 41 Закону № 1058-IV, визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), зокрема, отримувані особою до набрання чинності цим Законом (до 01 квітня 2004 року), у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), (до 01 липня 1998 року) - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Районний коефіцієнт - показник відносного збільшення заробітної плати з метою компенсації додаткових витрат і підвищених витрат праці, пов`язаних з виконанням роботи і проживанням в регіонах з важкими кліматичними умовами. В даний час районні коефіцієнти, розмір яких від 1,1 до 2,0, застосовуються до заробітної плати працівників, зайнятих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, районах Сибіру, Далекого Сходу, Уралу, північних регіонах європейської частини РФ.

Тобто, такий коефіцієнт пов`язаний саме із проживанням та роботою особи на території, в тому числі, районів Крайньої Півночі.

Суд звертає увагу, що Законом № 1788-XII та Законом № 1058-IV, які були чинними в спірний період роботи позивача, не врегульовано питання включення до заробітної плати для обчислення пенсії північної надбавки та районного коефіцієнта.

Крім того, наведеними Законами регулюються питання включення заробітку за період страхового стажу, що є відмінним від трудового. Спірний період роботи позивача не є страховим в розумінні Закону №1058, оскільки набутий не на території України і внески сплачувалися не до системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування України, у зв`язку з чим правила щодо обчислення пенсії з урахуванням такого заробітку застосовуються з урахуванням двосторонньої міжнародної угоди, якою є Тимчасова Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року.

Виходячи з наведеного суд вважає, що виключення із заробітної плати позивача районних коефіцієнтів та надбавок за період його роботи на Крайній Півночі, є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, а тому доводи позивача в цій частині суд відхиляє.

Крім того, питання неврахування при розрахунку пенсії північної надбавки було предметом розгляду Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, яка в постанові від 09 жовтня 2019 року у справі №489/5283/16-а дійшла висновку, що законодавством не передбачено право осіб на врахування до заробітку, з якого обчислюється пенсія, північної надбавки, яку отримували особи під час роботи в районах Крайньої Півночі. Факт сплати роботодавцем позивача страхових внесків з вказаних сум виплаченої надбавки в даному випадку жодного значення для вирішення спору не має.

Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2021 року у справі №266/258/16-а і суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 454,00 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.05.2021 № 2540004827.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до розрахунку стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців періоди роботи:

- з 31.10.1986 по 14.01.1991 в Управлінні по підвищенні нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин НГДУ "Самотролнафта";

- з 01.02.1991 по 28.02.1991 у нафтогазовидобувному управлінні "Вар`єланафта";

- з 01.03.1991 по 18.04.1994 в місті Радужний П/О Варьєганнафтогаз";

- з 13.10.1994 по 01.08.1995 в місті Нижньовартівськ Ханти- Мантійського округу, філіалу спільного підприємства "Сибнафта";

- з 02.08.1995 по 30.12.1998 в АТВТ "Нижньовартівськнафтогаз";

- з 31.12.1998 по 31.12.2001 у ЗАТ "Самотролське управління підвищення нафтовіддачі пластів та капітального ремонту свердловин";

- з 01.01.2002 по 22.05.2002 у ЗАТ "Нижньовартовський капітальний ремонт свердловин";

- з 26.02.2003 по 31.12.2006 у ТОВ "Варьеган-Ремонт";

- з 01.01.2007 по 31.12.2007 у ТОВ "Руссінтеграл "Варьєган-Ремонт";

-з 05.02.2011 по 12.06.2014 у ТОВ Сервісна компанія "Меридіан", з 01.04.2013 реорганізована в ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія";

- з 14.07.2014 по 08.04.2015 у ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія";

- з 09.04.2015 по 08.03.2016 у ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія";

- з 19.03.2016 по 12.02.2017 у ТОВ "Компанія по ремонту свердловин "Євразія" до страхового стажу та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.05.2021 про призначення пенсії за віком з його урахуванням.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні), сплачений відповідно до квитанції № 1013672968 від 24.05.2021.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку статей 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул.П`ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Повний текст рішення виготовлено 30 червня 2021 року.

Суддя І.І. Соломко