Рішення № 97973347, 30.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року справа № 580/2764/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (далі - управління, позивач) подало позов, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. (далі - відповідач) про стягнення з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області виконавчого збору на користь держави в розмірі 24000 грн згідно постанови № 65119631 від 13.04.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 580/4486/20 управлінням розглянуто заяви ОСОБА_1 щодо викладених у них питань та направлено останньому листа, отже управлінням вчинені дії, що підтверджують виконання вищезазначеної постанови, та добровільно виконано рішення суду ще 24.03.2021, тобто до відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду 11 травня 2021 року позовну заяву управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області залишено без руху та встановлено строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки вказані у даній ухвалі.

26 травня 2021 року на виконання зазначеної ухвали позивач надав платіжне доручення та адміністративний позов в двох примірниках.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 07.06.2021.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 10.06.2021.

07 червня 2021 року представник позивач подала до суду клопотання, в якому, зокрема, просила розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року, занесеними до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, вирішено розгляд справи проводити у порядку письмового провадження на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що постановою головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.04.2021 відкрито виконавче провадження № 65119631 щодо примусового виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду № 580/4486/20, виданого 01.04.2021, про зобов`язання управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області розглянути заяви ОСОБА_1 від 08.07.2020 та 20.09.2020.

Також, 13.04.2021 відповідачем у виконавчому провадженні № 65119631 прийнято постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн відповідно до статей 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивач вважає таку постанову державного виконавця протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частина 1 статті 3 Закону № 1404-VІІІ).

Згідно із частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно зі статтею 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; у разі виконання рішення приватним виконавцем; за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Як свідчать матеріали справи, головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 13.04.2021 розглянута заява про примусове виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду, виданого 01.04.2021, та відкрито виконавче провадження № 65119631.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження № 65119631 головним державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем добровільно до відкриття виконавчого провадження у справі було виконано рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021, про що свідчить лист управління № 09-09-745 від 24.03.2021.

Доказів на спростування вказаних обставин відповідач не надав, а тому суд вважає за доцільне скасувати постанову головного державного виконавця Придніпроського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13 квітня 2021 року про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки управління є суб`єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому у даному випадку підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 271, 272, 287, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000 грн від 13.04.2021 у виконавчому провадженні № 65119631.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 18, код ЄДРПОУ 41321284);

2) відповідач - відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18000, м. Черкаси, пр-т Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 43316602).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 30.06.2021.

Суддя В.О. Гаврилюк