Ухвала суду № 97973302, 29.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

29 червня 2021 року справа № 580/3334/21 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ЦЕНТРУ ПО НАРАХУВАННЮ ТА ЗДІЙСНЕННЮ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

26.05.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) до ЦЕНТРУ ПО НАРАХУВАННЮ ТА ЗДІЙСНЕННЮ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Максима Залізняка, будинок 10; код ЄДРПОУ 21367450) (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати відповідно до Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком кожна;

зобов`язання нарахувати та виплатити відповідно до вказаного Закону недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 та 2021 роки в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком кожна з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В обґрунтування зазначив, що отримав грошову допомогу до 05 травня в розмірі, що не відповідає нормам закону. До позовної заяви додав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, обгрунтовуючи яку зазначив, що про невідповідність розмірів вказаної допомоги за 2020 рік дізнався в січні 2021 року від свого знайомого після винесення 13.01.2021 постанови Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

14.06.2021 відповідач надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 затверджено розмір та порядок виплати визначеної допомоги на 2021 рік. Департамент соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації наказом від 14.04.2021 №34 доручив відповідачу виготовити відомості на виплату допомоги згідно зі списками, які надані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, а також здійснити виплату вказаної допомоги за списками, здійснивши розподіл коштів та перерахувавши відповідну суму на спеціально відкритий рахунок відповідача в Казначействі. Вказав, що направляє на виплату кожному отримувачу таку суму допомоги коштів, що зазначена в отримуваному ним списку і профінансована Департаментом. Додатково зазначив, що позивач про суму нарахованої допомоги повинен був знати і фактично знав з моменту зарахування цих коштів на його банківський рахунок. Наголосив, що позивач не надав доказів поважності пропуску строку звернення до суду. Пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до ст.123 КАС України.

14.06.2021 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій просив відхилити відзив та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обгрунтування зазначив, що виплата йому допомоги в 2020 та 2021 роках не відповідає нормам закону. Стверджує, що оскаржує бездіяльність відповідача, яка не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності на його думку, є триваючим, що свідчить про безпідставність залишення адміністративного позову без розгляду. Вказує, що відлік строку для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отриманя відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якої додано пакет необхідних документів. Відлік строків для звернення до суду розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

22.06.2021 від відповідача до суду надійшло заперечення щодо відповіді на відзив, в якому просив в частині перерахунку допомоги за 2020 рік залишити позовну заяву без розгляду, а в іншій частині відмовити у задоволенні вимог позивача. В обгрунтування зазначив, що виплата допомоги позивачу здійснена 21.04.2020 платіжним дорученням №37. З моменту зарахування коштів на банківський рахунок позивача він знав про розмір виплаченої йому допомоги. Посилався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 №607/7919/17, відповідно до яких поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Дослідивши письмові докази, суд установив підстави для залишення позову без розгляду в частині позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.3 вказаної статті Кодексу для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду відповідно до ч.4 ст.122 КАС України встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд на виконання ст.242 КАС України врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.

Так, за обставин звернення позивача до суду в 2019 році з приводу не здійсненого відповідачем перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 до 02.08.2014, про що повідомлено листом від 08.11.2019, Верховний Суд, переглядаючи в касаційному порядку рішення суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, надав правовий висновок щодо застосування норм ст.ст.122-123 КАС України та законів України: від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ). Зазначив:

« 21. … на думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

23. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

24. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

25. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

26. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

27. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

28. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з`ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

32. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

33. Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

34. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

35. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

36. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

37. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

38. До того ж, як свідчать матеріали справи, звертаючись 18.10.2019 до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, позивач вже знав, що у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 розмір його пенсії обчислювався та виплачувався відповідачем відповідно до постанови № 1210.

39. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

41. До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону № 1788-ХІ та статті 46 Закону № 1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

42. З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

43. З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважає за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

44. Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.

48. Так, колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

49. До того ж, Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку».

З викладених підстав Верховний Суд залишив без змін рішення суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду.

Доводи відповіді на відзив не відповідають вкаазним висновками.

Розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня 2020 року встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі – Постанова №112).

Відповідно до під.4 п.1 Постанови №112 встановлено, що особи, які не отримали грошової допомоги, зокрема ті, що набули згідно із статтями 6, 7, 9, 10 і 11 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” відповідний статус до 5 травня 2020 р. включно, мають право звернутися за нею до районного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її до 30 вересня 2020 року.

До вказаного строку позивач не звертався до відповідача.

Листом відповідача від 25.05.2021 №2119/04-05/04 підтверджується перерахування вказаної допомоги Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у 2020 році шляхом перерахування через АТ «Ощадбанк» платіжним дорученням від 21.04.2020 №37, яке наявне в матеріалах справи.

Отже, протягом 6 місяців з дати отримання коштів позивач мав право оспорити їх розмір.

Поважних причин не звернення до суду протягом вказаного періоду матеріали справи не містять. Докази таких фактів та аргументи позивача відсутні. Під час відкриття провадження щодо вказаних обставин суд акцентував увагу сторін в ухвалі від 31.05.2021 та запропонував позивачу протягом 5 днів з дати її отримання надати докази в обгрунтування заяви про поновлення пропущеного строку. Проте цієї вимоги позивач не виконав.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд згідно з ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому суд дійшов висновку, що отримання листа позивачем не змінює строку відліку на звернення до суду, який розпочато з часу, коли позивач отримав відповідну одноразову допомогу – 21.04.2020.

Звертаючись до суду позовною заявою 26.05.2021 (штамп вхідної кореспонденції Черкаського окружного адміністративного суду), позивач пропустив шестимісячний строк на звернення до суду з позовною заявою без поважних причин.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зважаючи, що позивач не надав обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, у т.ч. відсутні докази поважності причин такого пропуску, відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки доказів поважності причин пропущення строку зі звернення до суду з позовними вимогами з приводу виплати спірної допомоги за 2020 рік не надано, в цій частині позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, а в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.

Оскільки відсутні докази понесення судових витрат позивачем, відсутні підстави для їх повернення.

Керуючись ст.ст.2-20, 44-45, 122-123, 180-183, 193-205, 240-248, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ЦЕНТРУ ПО НАРАХУВАННЮ ТА ЗДІЙСНЕННЮ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Максима Залізняка, будинок 10; код ЄДРПОУ 21367450) в частині позовних вимог про:

визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати відповідно до Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком;

зобов`язання нарахувати та виплатити відповідно до Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Роз`яснити право позивача на повторне звернення до суду із вказаними позовними вимогами за умови усунення причин, що стали підставою залишення позовної заяви без розгляду.

2. Судові витрати поверненню не підлягають.

3. Копію ухвали направити сторонам.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Суддя А.М. Бабич

Ухвала постановлена, складена в повному обсязі та підписана 29.06.2021.