Рішення № 97973255, 30.06.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4576/21

РІШЕННЯ

іменем України

30 червня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Діесел" про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю" АЗС Діесел" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації автозаправної станції, розташованої за адресою: Хмельницька область, Летичівський район, траса Львів-Кіровоград-Знам`янка км 279-250 (ліворуч) Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС Діесел" (ЄДРПОУ 43205372) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті № 36 від 30.03.2021, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складений акт, яким зафіксовані численні порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Правил пожежної безпеки в Україні та інших актів. Позивач покликається на те, що на належній відповідачу АЗС не забезпечується пожежна безпека, існує значний ризик виникнення і розвитку пожеж, швидкого їх розповсюдження, існують перешкоди своєчасному гасінню пожеж, відтак подальша експлуатація споруди створює обґрунтовану загрозу життю та здоров`ю людей. Вказані обставини є підставою для звернення до суду.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачу направлена ухвала про відкриття провадження у справі. До суду 06.05.2021 повернулось судове відправлення з відміткою: "Не вручено. Не проживає за вказаною адресою".

Як випливає зі змісту ч. 3 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за адресою місцезнаходження (поштовою адресою) вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином. Згідно з ч. 11 ст. 125 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Також ухвала своєчасно оприлюднена у ЄДРСР, зважаючи на що відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 18.03.2021 року №139 та посвідчення №35 від 18.03.2021 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у період з 29 по 30 березня 2021 року проведено позапланову перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю" АЗС Діесел" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті (АЗС) за адресою Хмельницька область, Летичівський район, траса Львів-Кіровоград-Знам`янка км 279-250 (ліворуч)

За результатами перевірки складений та вручений під підпис директору товариства акт №36 від 30.03.2021 року.

Перевіркою встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України № 5403 - VI від 02.10.2012 року (далі - КЦЗУ), Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів ІУ країни від 25.06.2013 № 444 (ПКМУ № 444 від 25.06.2013), Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 № 658, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.03.2009 за № 235/16251 (далі - ППБ для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіону України від 12.11.2014 № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1346/32798 (далі - ПТБ), Порядку забезпечення населення та особового складу невоснізованих формувань засобами протирадіаційного та хімічного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 (далі - ПКМУ № 1200 від 19.08.2002), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 (зі змінами), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Наказу МНС України від 18.12.2000 року № 338 «Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів», Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 819 (далі - ПКМУ №819 від 23.10.2013), Державних будівельних норм «Водопостачання, зовнішні мережі та споруди, основні положення проектування» затверджених наказами Мінрегіону України від 08.04.2013 № 133 та від 28.08.2013 № 410 ( далі - ДБН В.2.5-74:2013), Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98 «Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів», Державних будівельних норм «Планування та забудова територій» затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 26.04.2019 № 104 (далі - ДБН В.2.2-12:2019), Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ № 956 від 11.07.2002, Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 № 25 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників), Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 775 (далі - Порядок), ПКМУ від 9.01.2014 року № 11 «Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту».

Як вбачається з акту, ДСНС встановила під час перевірки, що:

п.1. Приміщення операторської не обладнано системою пожежної сигналізації (далі - СПС) та системою керування евакуюванням.

Відповідно до вимог п.1.2 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В. 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів). Системи пожежної сигналізації повинні: виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; подавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, іцо задіяне при пожежі. Система керування евакуюванням призначена для оповіщення людей, що перебувають у будівлі (споруді), про виникнення пожежі з метою створення умов для їх своєчасного евакуювання. Відтак, відсутність системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей збільшує час виявлення пожежі, час, необхідний для проведення повної та своєчасної евакуації людей з будівель, адже однією із необхідних умов, які забезпечують ефективну евакуацію є мінімальний час, за який можна залишити приміщення при пожежах;

п.2. АЗС не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням.

Відповідно до п.6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання, зовнішні мережі та споруди, основні положення проектування» зовнішній протипожежний водопровід слід передбачати на території населених пунктів, підприємствах виробничого, аграрно-промислового комплексу, складського призначення та інших. Зовнішній протипожежний водопровід рекомендується об`єднувати з питним або виробничим водопроводом підприємств. Відсутність зовнішнього водопостачання може призвести збільшення часу вільного розвитку пожежі, при якій виникають небезпечні чинники для людини;

п. 3. Не подано декларацію відповідності матеріально - технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 57 КЦЗУ початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану). Оцінка протипожежного стану проводиться суб`єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію. Висновок за результатами оцінки протипожежного стану оформляється та надається суб`єктом господарювання, який проводив оцінку протипожежного стану. Позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану надасться до початку роботи новоутворених підприємств, до початку використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості, за відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки та діє до реєстрації декларації;

п.4. Не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки з урахуванням сумарної маси небезпечних речовин що може знаходитись на об`єкті при повному завантаженні відповідно до технологічного регламенту або проектної документації (не надано відповідним чином підтверджуючі матеріали);

п.5. Не проведено ідентифікацію потенційно-небезпечного об`єкта (не надано відповідним чином підтверджуючі матеріали.

Згідно з п. 3 «Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки» суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об`єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об`єкта, організовує проведення його ідентифікації. Згідно з п. 18 «Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки» суб`єкт господарювання складає повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 (додаток 1) і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради. Згідно з п.7 розділу III Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів, ідентифікації підлягають усі об`єкти господарської діяльності, які розташовані на території України і перебувають у державній, колективній або приватній власності юридичних або фізичних осіб;

п.6. Допускається використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації.

Відповідно до п. 1.18 розділу IV ППБУ забороняється використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено. Використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням, встановлених їх виробником правил експлуатації у разі виникнення ненормальних режимів роботи, а саме: короткого замкнення, перевантаження, зниження напруги, імпульсних перенапруг, можуть призвести до виникнення пожежі, швидкого її розповсюдження по шляхах евакуації, і як наслідок створює загрозу життю та здоров`ю людей;

п.7. Не забезпечено нормовану відстань від споруд АЗС до об`єктів навколишнього середовища;

п.8. Територію АЗС не сплановано так, щоб унеможливити розтікання пролитого палива, на в`їздах і виїздах з території АЗС не влаштовано похилі підвищення заввишки не менше ніж 0,2 м. або дренажні лотки для відведення забруднених нафтопродуктами атмосферних опадів в очисні споруди;

ч.9. Територію АЗС не відокремлено від проїзної частини острівцем безпеки, ширина якого встановлюється з урахуванням розміщення транспортної огорожі. Відповідно до вимог п. 22 розділу II ППБУ під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта. За вимогами таблиці 15.5 ДБН В.2.2-12:2019 повинна бути мінімальна протипожежна відстань від АЗС до об`єктів навколишнього середовища. Протипожежна відстань - це спеціально створений ступінь віддаленості об`єктів один від одного, що забезпечує безпечну відстань у разі виникнення пожежі на сусідньому об`єкті. Згідно з п. 10.8.25 ДБН В.2.2-12:2019 територія АЗС повинна бути спланована так, щоб унеможливити розтікання пролитого палива як на території АЗС, так і за її межами за допомогою влаштування твердого водонепроникного покриття проїзної частини і майданчиків на території АЗС. На в`їздах і виїздах з території АЗС з наявністю рідкого моторного палива слід влаштовувати похилі підвищення заввишки не менше ніж 0,2 м або дренажні лотки для відведення забруднених нафтопродуктами атмосферні опади в очисні споруди; Відповідно до вимог п. 10.8.29 ДБН В.2.2-12:2019 територія АЗС відокремлюється від проїзної частини острівцем безпеки, ширина якого встановлюється з урахуванням розміщення транспортної огорожі, тротуару. Таким чином, у разі виникнення пожежі дані порушення сприяють швидкому її поширенню, виникають небезпечні чинники (виділення токсичних продуктів горіння, диму, обвалення будівельних конструкцій), які несуть безпосередню загрозу життю та здоров`ю людей;

п.10. Будівлі та технологічне обладнання АЗС не обладнано пристроями захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів.

Відповідно до вимог п.1.21 розділу IV ППБУ з метою захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від блискавки здійснюється влаштування систем захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів. Безпосередня небезпечна дія блискавки - це пожежі, механічні пошкодження, травми та загибель людей і тварин, а також пошкодження електричного та електронного устаткування. Наслідком ударів блискавки можуть бути вибухи та виділення небезпечних продуктів. Отже, відсутність пристроїв блискавкозахисту може призвести до виникнення пожеж та ураження електричним струмом людей під час грозового сезону;

п. 11. Приміщення операторської АЗС не забезпечено первинними засобами пожежогасіння.

Відповідно до п.3.6 розділу V ППБУ територія підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Їх застосовують для ліквідації невеликих загорань до прибуття пожежорятувальних підрозділів. Отже, незабезпечення первинними засобами пожежогасіння унеможливлює ліквідацію пожежі на початковій її стадії, і як наслідок, збільшує час вільного її розвитку, при якій виникають небезпечні для людей чинники (токсичні продукти горіння, підвищена температура, тощо);

п.12. На АЗС не проводиться періодичне обслуговування немеханізованого пожежного ручного інструменту розміщеного на пожежному щиті;

п.13. На АЗС не в повній мірі укомплектовано наявний пожежний щит немеханізованим пожежним інструментом;

а. 14. На АЗС наявний пожежний щит не укомплектовано вогнегасниками у кількості 3 штуки.

Згідно з п. 3.14 розділу V ППБУ немеханізований пожежний ручний інструмент, розміщений на об`єкті у складі комплектації пожежних щитів (стендів), підлягає періодичному обслуговуванню, яке включає такі операції: очищення від пилу, бруду та слідів корозії; відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів; випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення залишкових деформацій після використання; відновлення потрібних кутів загострювання інструмента з дотриманням вимог стандартів. За приписами пункт 3.11 розділу V ППБУ для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. Для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також: для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу об`єктів використовуються первинні засоби пожежогасіння. До них належать вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті, ящики з піском, пожежні відра, лопати), пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо). їх застосовують для ліквідації невеликих загорань до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів. Отже, непроведення періодичного обслуговування немеханізованого пожежного ручного інструменту, не в повній мірі укомплектованість немеханізованим пожежним інструментом, вогнегасниками унеможливлює ліквідацію пожежі на початковій її стадії, і як наслідок, збільшує час вільного її розвитку, при якій виникають небезпечні для людей чинники (токсичні продукти горіння, підвищена температура, тощо);

п.15. На АЗС не вивішено на видимих місцях плакати, які містять обов`язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки;

п.16. АЗС не оснащено гучномовним зв`язком.

Згідно п.10.4 глави 10 розділу VI на АЗС мають бути вивішені на видимих місцях плакати, які містять обов`язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки. Відповідно до п.10.5 розділу VI ППБУ АЗС мають бути оснащені телефонним, гучномовним зв`язком. Для АЗС, які не обладнані провідним телефонним зв`язком, дозволяється для цих цілей використовувати засоби стільникового зв`язку. Отже, нерозміщення плакатів, які містять обов`язки водія під час заправляння автотранспорту на видимих місцях, а також інструкцій про заходи пожежної безпеки, не оснащення гучномовним зв`язком призводить до зменшення рівня обізнаності працівників, загрози життю та здоров`ю працівників, виникнення пожежі чи іншої надзвичайної події, а також знищення матеріальних цінностей;

п. 17. На АЗС відсутній набір інструменту з металу, що не утворює іскор для проведення робіт у вибухонебезпечних зонах. За п. 27 розділу VII Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів до початку зливу двигун автоцистерни глушиться, за винятком випадків, коли автомобіль обладнаний насосами для перекачування зріджених газів з приводами від двигуна автомобіля та має справний іскрогасник на вихлопній трубі. Отже іскрогасник на вихлопній трубі має бути справним та не утворювати іскор у вибухонебезпечних зонах.

п. 18. Усіх працівників АЗС не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єкта господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту. Згідно з пунктом 2 Порядку забезпечення населення та особового складу невоєнізованих формувань засобами протирадіаційного та хімічного захисту у разі застосування ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення проти України в умовах воєнного стану населення і працівники формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту забезпечується такими засобами радіаційного та хімічного захисту для працюючого населення (крім працівників центральних органів виконавчої влади, інших державних органів) підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування за рахунок власних коштів. Незабезпечення засобами індивідуального захисту органів дихання призводить до неможливості проведення евакуаційних заходів під час виникнення пожежі та іншої надзвичайної ситуації;

п.19. На АЗС відсутні схеми для оперативного оповіщення, які розробляються відповідальними особами і затверджуються керівником об`єкта;

п.20. На АЗС відсутні фонограми повідомлень працівників об`єктів та осіб про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, які готуються державною мовою; регламенти надання інформації про аварію; повідомлення про виникнення надзвичайної ситуації;

п.21. Для інформування населення про небезпеку, яка загрожує населенню від АЗС, керівник об`єкту (власник) не забезпечив встановлення по периметру попереджувальних знаків, електронних інформаційних табло тощо, що оформлюються з урахуванням вимог ДСГУ 180 3864-1:2005 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Частина 1. Принципи проектування знаків безпеки для робочих місць та місць громадського призначення»;

п. 22. У приміщені операторської АЗС на видному місці не вивішені відповідні інструкції щодо порядку забезпечення техногенної безпеки та дій працівників об`єкта у разі виникнення надзвичайної ситуації. Оперативне оповіщення здійснюється за схемами оповіщення, які розробляються відповідальними особами і затверджуються керівниками об`єктів. Схеми оповіщення зберігаються в приміщенні диспетчерської служби на видному місці. У приміщенні диспетчерської (чергової) служби небезпечних об`єктів також зберігаються: фонограми повідомлень працівників об`єктів та осіб про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, які готуються державною мовою; регламенти надання інформації про аварію; повідомлення про виникнення надзвичайної ситуації. Відповідно до п. 3 глави 1 розділу V ППБУ для інформування населення про небезпеку, яка загрожує населенню від небезпечних об`єктів (небезпечних територій), керівники цих об`єктів (власники небезпечних територій) мають забезпечити встановлення по периметру небезпечних об`єктів (небезпечних територій) попереджувальних знаків, електронних інформаційних табло тощо, що оформлюються з урахуванням вимог ДСТУ ІБО 3864-1:2005 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Частина 1. Принципи проектування знаків безпеки для робочих місць та місць громадського призначення». За п. 3 глави 6 розділу V ППБУ у приміщеннях та на шляхах евакуації всіх об`єктів на видному місці мають бути вивішені відповідні інструкції щодо порядку забезпечення техногенної безпеки та дій працівників об`єкта у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Відтак, відсутність схем для оперативного оповіщення, відсутність фонограм повідомлень працівників об`єктів та осіб про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, регламентів надання інформації про аварію, повідомлень про виникнення надзвичайної ситуації, відсутність попереджувальних знаків, тощо про небезпеку від АЗС, невивішення інструкцій щодо порядку забезпечення техногенної безпеки та дій працівників об`єкта у разі виникнення надзвичайної ситуації унеможливлює швидке оповіщення та евакуацію людей, що може призвести до загрози життю та здоров`ю людей;

п. 23. Керівником не пройдено функціональне навчання в Інституті державного управління у сфері цивільного захисту та на територіальних курсах цивільного захисту (учбово-методичних центрах). Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України одним із завдань (обов`язків) суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту є здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки. Навчання з питань цивільного захисту, навчання діям і способам захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру організовується з метою підготовки населення, сил цивільного захисту та органів управління до дій в умовах надзвичайних ситуацій відповідно до Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року. Таким чином, не проходження керівником навчання з питань цивільного захисту унеможливлює правильну організацію заходів щодо проведення евакуації людей під час виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, виконання робіт щодо їх недопущення;

п.24. Не створено об`єктову комісію з питань надзвичайних ситуацій.

Для координації робіт з ліквідації наслідків конкретної надзвичайної ситуації на державному, регіональному, місцевому та об`єктовому рівні у разі потреби утворюються спеціальні комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, діяльність яких провадиться відповідно до положень про такі комісії;

п.25. АЗС не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленому на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби. За вимогами п. 2.22 розділу ППБУ будинки та інші об`єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видимих місцях і освітлюваними в темний час доби. Відсутність вказівних знаків ускладнює орієнтування у мережі вулиць населеного пункту. Це в свою чергу унеможливлює швидку ліквідацію пожежі на ранніх стадіях її розвитку та проведення вчасної евакуації людей, створює загрозу життю та здоров`ю людей при виникненні пожежі чи іншої надзвичайної події;

п. 26. На АЗС відсутні жорсткі буксирні штанги довжиною не менш 3 м для евакуації транспортних засобів з територій усіх АЗС у випадку пожежі;

п.27. АЗС не забезпечено переносними газоаналізаторами у вибухозихищеному виконанні. Відповідно до п. 30 розділу VII ППБУ для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів забороняється експлуатація АЗС без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні. Газоаналізатор - прилад для визначення якісного і кількісного складу сумішей газів. Робота газоаналізатора базується на вимірюванні фізичних, фізико-хімічних характеристик газової суміші або її окремих компонентів. Відсутність переносних газоаналізаторів призводить до надмірного накопичення вибухонебезпечних концентрацій газу і парів, що у свою чергу може привезти до виникнення пожежі та вибуху через надмірну концентрацію газів та парів у вибухонебезпечному приміщенні;

п.28. АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж спецтехнікою;

п.29. Територію АЗС не в повній мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння (1 ВП-100, 3 - ВП9, 2 ящика з піском, 2 покривала, 2- ВВК5);

п. 30. На АЗС не створено матеріальний резерв для попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій. Не розроблено та не затверджено номенклатуру матеріального резерву для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій. Для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу об`єктів використовуються первинні засоби пожежогасіння. До них належать вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті, ящики з піском, пожежні відра, лопати), пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо). їх застосовують для ліквідації невеликих загорань до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів. Згідно додатку 2 Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів АЗС, які розраховані на кількість заправок за добу до 100 автомобілів включно (контейнерні та модульні АЗС малої потужності) оснащуються 1 пересувним порошковим вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини не менше 100 кг. Відповідно до Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №775 (далі - Порядок) матеріальний резерв - це запас будівельних і паливно - мастильних матеріалів, лікарських засобів та виробів медичного призначення, продовольства, техніки, технічних засобів та інших матеріальних цінностей (далі - матеріальні цінності), призначених для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, надання допомоги постраждалому населенню, проведення невідкладних відновлювальних робіт і заходів. Отже, відсутність жорстких буксирних штанг не забезпечення розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача, не в повній мірі забезпечення первинними засобами пожежегасіння, відсутність матеріального резерву унеможливлює ліквідацію пожежі або іншої надзвичайної ситуації на початковій стадії, і як наслідок, збільшує час її вільного розвитку, при якій виникають небезпечні для людей чинники;

п.31. На об`єкті не встановлено відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) протипожежний режим.

Відповідно до вимог п. 3 розділу II ППБУ на кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір`я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. Протипожежний режим - комплекс установлених норм поведінки людей, правил виконання робіт та експлуатації об`єкта (виробу), спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки. Таким чином, невстановлення протипожежного режиму унеможливлює правильну організацію заходів щодо попередження виникнення пожеж та проведення евакуації людей у разі виникнення пожежі, що несе безпосередню загрозу життю та здоров`ю людей;

п.32. Не забезпечено відповідними знаками безпеки об`єкти та приміщення.

За вимогами п.8 розділу II ППБУ територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІБО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ІБО 6309:1987, ЮТ) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Отже, відсутність спеціальних знаків безпеки погіршує орієнтування працівників об`єкту та рятувальників під час евакуації, тощо. Це в свою чергу унеможливлює швидку ліквідацію пожежі на ранніх стадіях її розвитку та проведення вчасної евакуації людей, що створює загрозу життю та здоров ’ю людей при виникненні пожежі чи іншої надзвичайної події;

п. 33 На АЗС наявні вогнегасники не мають облікового номеру;

п.34. На АЗС не ведеться журнал обліку вогнегасників. Згідно з п.2 розділу III Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників після проведення огляду вогнегасникам присвоюються облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації. Відсутність журналу обліку, відсутність облікових номерів, може призвести до неготовності їх використання та унеможливлює ліквідацію пожежі на початковій стадії, і як наслідок, збільшує час вільного її розвитку, при якій виникають небезпечні для людей чинники (токсичні продукти горіння, підвищена температура, тощо);

п. 35. Для отримання працівниками відомостей про конкретні дії у надзвичайних ситуаціях на усіх АЗС не обладнано з урахуванням особливостей діяльності інформаційно-довідкові куточки з питань цивільного захисту;

п.36. Не призначено відповідальну особу за цивільний захист та техногенну безпеку (не надано підтверджуючі документи);

п.37. Відсутній графік проведення тренувань та навчань з питань цивільного захисту, погоджений з ГУ ДСНС України у Хмельницькій області. Відповідно до ст. 13 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2013 №444 для отримання працівниками відомостей про конкретні дії у надзвичайних ситуаціях на підприємстві, в установі та організації обладнується з урахуванням особливостей виробничої діяльності інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту, що є частиною приміщення загального користування, у якій тематично оформляються стенди, розміщуються схеми, навчальні посібники і зразки, передбачені програмами підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях. Тематичне наповнення інформаційно-довідкового куточка визначається з урахуванням заходів, передбачених планом реагування на надзвичайні ситуації, та містить інформацію про наявні можливості та ресурси підприємства, установи, організації з протидії небезпечним факторам, що ймовірні для місця їх розташування. Відповідно до частини 2 статті 20 Кодексу цивільного захисту України у суб`єктах господарювання з чисельністю працюючих до 200 осіб призначаються особи з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності суб`єкта господарювання. Відповідно до статті 20 КЦЗУ вимагається розроблення графіку та проведення відповідно нього тренувань з питань цивільного захисту. Таким чином, відсутність інформаційно-довідкових куточків, не призначення відповідальної особи за цивільний захист, не розроблення графіку проведення навчань і тренувань з питань цивільного захисту унеможливлює правильну організацію заходів щодо проведення евакуації людей під час виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, виконання робіт щодо їх недопущення.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон №877-V).

Згідно з ст.4 Закону №877-V виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково за рішенням суду.

Частиною 2 ст.51 та ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) передбачено, що забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на керівників та власників таких суб`єктів господарювання.

Згідно із п.п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Стаття 70 КЦЗ України передбачає, що підставами для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, у тому числі, є:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

- порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

- відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється за рішенням адміністративного суду.

Частиною 7 ст.7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, позивач має право звертатись до адміністративного суду з даним позовом одразу за результатами перевірки, без попереднього вчинення припису.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування, у тому числі у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, зупинення проведення робіт, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю.

Застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації пожежонебезпечного або аварійного об`єкта є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно із ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Суд виходить з необхідності захисту інтересів безпеки життя та здоров`я працівників та відвідувачів АЗС ( об`єкта, який підлягав перевірці), а також інших осіб, які перебувають поруч, запобіганню виникненню пожежі, її розповсюдженню та проведенню робіт з оперативної евакуації людей.

Як вбачається з досліджених судом доказів, зауваження або заперечення до проведеного заходу та складеного акта зі сторони керівництва відповідача не надходили. Складений акт перевірки був вручений директору безпосередньо під підпис.

Судом встановлено і відповідачем не спростовано, що подальша експлуатація автозаправної станції TOB «АЗС Діесел», розташованої за адресою: Хмельницька область, Летичівський район, траса Львів-Кіровоград-Знам`янка км 279-250 (ліворуч) із вищезазначеними порушеннями вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки створює небезпеку виникнення пожежі та швидкого її розповсюдження, перешкоджає гасінню пожежі, проведенню робіт з евакуації людей, що становить реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Обираючи спосіб захисту охоронюваних інтересів у цій справі, суд враховує те, що позивач у даному випадку захищає не власне суб`єктивне право, порушене іншою особою, а виконує владні повноваження, спрямовані на досягнення суспільно важливої та корисної мети - захисту життя та здоров`я людей.

На думку суду, повне зупинення експлуатації автозаправної станції, розташованої за адресою Хмельницька область, Летичівський район, траса Львів-Кіровоград-Знам`янка км 279-250 (ліворуч) не перешкоджає відповідачу невідкладно вжити заходи з метою виконання вимог контролюючого органу, приведення стану об`єкта у відповідність до норм діючих законодавчих актів, технічних вимог та правил.

Відповідач не надав суду відзив або будь-які належні та достатні докази, які підтверджують усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Зважаючи на це, суд погоджується з позицією позивача, заснованою на тім, що подальша експлуатація об`єкта (АЗС), належного відповідачу, із вищезазначеними порушеннями вимог законодавства, які досі ним не усунуті, створює безпосередню загрозу життю та здоров`ю людей. Враховуючи це, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Діесел" заходи реагування у сфері державного нагляду

у вигляді повного зупинення експлуатації автозаправної станції, розташованої за адресою: Хмельницька область, Летичівський район, траса Львів-Кіровоград-Знам`янка км 279-250 (ліворуч) Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС Діесел" (ЄДРПОУ 43205372) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті № 36 від 30.03.2021, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30 червня 2021 року

Позивач:Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (вул. Героїв Чорнобиля, 1/2,Хмельницький,Хмельницька область,29001 38662200) Відповідач:Товариство з обмеженою відповідавідальністю "АЗС Діесел" (вул. Інститутська, 6,Хмельницький,Хмельницька область,29000 43205372)

Головуючий суддя І.С. Козачок