Рішення № 97972784, 17.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

17 червня 2021 р. Справа № 520/1223/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Остропільці Є.Є.,

за участю:

представника позивача - Прокопенко М.І.,

представника відповідача - Гусаченко А.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (код рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ 39779919, вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі за текстом – ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (надалі за текстом – ГУ Держпраці у Харківській області, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС від 31.01.2019.

Крім того, разом із позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 відкрито спрощене провадження у справі та поновлено строк звернення до суду з вказаним позов.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 вирішено перейти до стадії підготовчого провадження у порядку загального позовного провадження по справі за позовом ОСОБА_1 (код рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ 39779919, вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002) про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування позову позивач зазначив про протиправність спірної постанови, яка винесена на підставі акта інспекційного відвідування № ХК4091/297/НД/АВ від 21.01.2019, є незаконною та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи та не підтверджується належними доказами, винесена з порушенням законодавства.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 16.02.2021 від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав їх необґрунтованості. Серед іншого зазначено, що дії посадової особи відповідача під час реалізації контрольних повноважень у відношенні ФОП ОСОБА_1 були законними та відповідали приписам ст. 19 Конституції України та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено Постанови КМ України від 26.04.2017 № 295, якою унормовано порядок проведення. Процесуальні документи складені за результатами здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 посадовою особою відповідача були складені на підставі пп. 3 п. 5, п. 16, 17, 18, 19 Порядку № 295. Захід показав на існування фактів не задекларованої праці на підприємстві.

22.02.2021 року до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому викладено правову позицію позивача стосовно порушених відповідачем у відзиві на позову питань.

З боку представника відповідача 02.02.2021 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на зміст обґрунтувань викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилившись на правову позицію викладену у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Посадовими особами ГУ Держпраці у Харківській області, а саме головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ГУ Держпраці у Харківській області Негодовим Сергієм Станіславовичем, номер службового посвідчення № 297, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ГУ Держпраці у Харківській області Миргородом Сергієм Олексійовичем, номер службового посвідчення №291, інспектором відділу з питань гігієни праці ГУ Держпраці у Харківській області Орлом Олексієм Володимировичем, службове посвідчення №1157, заступником начальника відділу з питань гігієни праці ГУ Держпраці у Харківській області Євтушенко Олександром Володимировичем, службове посвідчення №1152, інспектором відділу з питань гігієни прані ГУ Держпраці у Харківській області Скринником Віталієм Володимировичем, службове посвідчення №1153, інспектором відділу і питань гігієни прані Головного управління Держпраці у Харківській області Кошеленком Олександром Степановичем, службове посвідчення №1158, проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за фактичною адресою : АДРЕСА_2 , кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

За результатами інспекційного відвідування ГУ Держпраці у Харківській області складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ХК4091/297/НД/АВ від 21.01.2019.

Змістом розділу ІІІ акта № ХК4091/297/НД/АВ від 21.01.2019 було визначено порушення ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП. а саме: «Працівників фактично було допущено по роботи без укладення трупового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Під час проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування на підставі наданих пояснень встановлено: гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 надала усні пояснення, в яких зазначила, що прийшла 11.01.2019 до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 для допомоги з обслуговування клієнтів закладу, а саме прийому замовлень та реалізації продуктів та напоїв відвідувачам закладу, пояснення записані інспектором праці зі слів, від підпису відмовилась. Інспекційне відвідування та пояснення були зафіксовані на відео реєстратор № 11137305.

Таким чином було встановлено фактичний допуск гр. ОСОБА_2 до роботи.

ФОП ОСОБА_3 або інші особи, які уповноважені діяти в інтересах у ФОП ОСОБА_3 , на вимогу про надання документів на 21.01.2019 не з`явились, документи та пояснення не надали.

Інспекційне відвідування тривало два робочих дні: перший день 11.01.2019.

11.01.2019 у зв`язку з ненаданням представником за довіреністю документів для проведення інспекційного відвідування, актом про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК4091/297/НД від 11.01.2019 інспекційне відвідування було призупинено на 10 днів. Складена вимога про падання документів № ХК4091/297/ПД про необхідність надання документів у строк до 10 год. 00 хв. 21.01.2019 року, направлені рекомендованим листом.

21.09.2019 до Головного управління Держпраці у Харківській області від ФОП ОСОБА_1 або інші особи уповноважені діяти в інтересах у ФОП ОСОБА_1 документи, що підтверджують трудові відносини з громадянкою ОСОБА_2 до інспекційного відвідування не надані.

ГУ Держпраці у Харківській області зроблено висновок, що в порушення вимог ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України. ФОП ОСОБА_3 було допущено 1 працівника ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

ГУ Держпраці у Харківській області на підставі висновків акта від 21.01.2019 №ХК4091/297/НД/АВ, 31.01.2019 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № №ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 125190,00 грн..

Вважаючи вищенаведену постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд постанову скасувати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон) .

Відповідно до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 2 Закону, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про зайнятість населення» суб`єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб`єкти господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, серед іншого, зобов`язані подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відомості про чисельність працевлаштованих ними осіб у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП встановлено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд вважає за необхідне звернути особливу уваги на питання трудових відносин в рамках спірних правовідносин та зазначає, наступне.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 вирішено питання про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_2 ..

В ході розгляду справи була допитана в якості свідка ОСОБА_2 , яка повідомила, що 11.01.2019 прийшла до закладу знайомої поїсти, проте не встигла, оскільки знайомі залишили приміщення закладу у справах - для придбання продуктів. У їх відсутність знаходилась біля барної стойки, разом з цим зазначила, що інших людей, працівників в закладі не було, свідчення ОСОБА_2 в цій частині сприйнято з боку представника позивача без зауважень.

Крім того з досліджених в ході розгляду справи двох відео записів (NOR_88888888_000000_20190111152305_0035.MOV тривалістю 1 хвилина 16 секунд, та NOR_88888888_000000_20190111152305_0036.MOV тривалістю 2 хвилини 18 секунд) судом встановлено факт знаходження ОСОБА_2 без верхнього одягу та одягненої в барменський фартух, інших осіб які б здійснювали обслуговування громадян в день проведення перевірки в закладі не працювало.

Суд констатує, що будь-яких свідчень від ОСОБА_2 з питання її вбрання 11.01.2019 в ході допиту в якості свідка не зазначено, у зв`язку з відсутністю в неї спогадів.

Разом з цим суд констатує, що барменський фартух є спеціальним одягом, що використовується вузькою групою осіб, яку можливо відокремити за фахом та видами надання послуг.

З загально доступного тлумачення слова фартух (від нім. ОСОБА_4 ) (или передник, иногда подол) судом достеменно встановлено, що це предмет одягу, призначений для захисту від бруду при кухонних роботах.

З урахуванням зазначеного суд не може залишити поза увагою, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань основним видом господарської діяльності позивача згідно КВЕД 2010 був 56.30 - Обслуговування напоями.

Принагідно суд зазначає, що з боку свідка, позивача чи представника позивача не повідомлено культурні, національні, релігійні чи інші обставини використання окресленого одягу чи його невідповідність барменському фартуху чи фартуху.

Також суд зазначає, що вищенаведені обставини та встановлені факти кореспондуються з інформацією з листа Головного управління ДФС у Харківські області від 21.12.2018 №31725/9/20-40-14-10-20 (вх.№18165 від 28.12.2018) який містив копії матеріалів перевірки ФОП ОСОБА_1 зокрема акт Головного управління ДФС у Харківській області від 20.12.2018 № 1554/20/38/РРО/ НОМЕР_1 відповідно до якого було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України допускаються до роботи працівники без належного оформлення трудових відносин.

Разом з цим суд зауважує про триваючий характер допуску до роботи працівників без належного оформлення трудових відносин зважаючи на часові проміжки складання акту Головного управління ДФС у Харківській області від 20.12.2018 №1554/20/38/РРО/ НОМЕР_1 та інспекційного заходу з боку відповідача.

Надаючи оцінки встановленим обставинам та поєднуючи їх зі свідченнями ОСОБА_2 суд зазначає, що самостійною ознакою виконання трудової функції є залишення питань функціонування закладу на ОСОБА_2 у відсутність позивача, суд констатує, що стороння особа позбавлена такого як права так і обізнаності, проте з боку позивача не було закрито заклад у зв`язку з відсутність будь-кого з уповноважених осіб на реалізацію функцій пов`язаних з діяльністю закладу.

Стосовно посилань представника позивача на часові розбіжності початку інспекційного відвідування та отримання пояснень суд зазначає, що окреслене не може слугувати самостійною, додатковою чи доповніючою правовою підставою для скасування результатів перевірки чи постанови №ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС від 31.01.2019.

Вищезазначене є формальним недоліком проведення перевірки, він не призвів до порушення процедурних гарантій суб`єкта, не спричинив наслідків, які унеможливили реалізацію останнім своїх прав, їх захисту при проведенні перевірки.

В ході розгляду справи з боку позивача окресленого не доведено, а судом в ході розгляду справи не встановлено.

Стосовно правової позиції представника позивача «що початок інспекційного відвідування можливий лише після пред`явлення фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі інспекторами праці посвідчень та направлення, в інакшому випадку право об`єкта відвідування не допускати до проведення інспекційного відвідування інспекторів праці не може бути забезпечено», суд зазначає, правова позиція, що повідомлена з боку позивача та представника позивача в матеріалах справи не містить будь-яких посилань чи згадувань про вчинення будь-яких дій спрямованих на не допуск інспекторів праці до проведення перевірки. Також суд зазначає, що окреслених суджень не зазначено стосовно наявності недоліків посвідчень чи направлень на перевірку.

За таких обставин суд зазначає, що гіпотетичний намір без його реалізаціє – права, не сприймається судом як обмеження прав позивача в ході проведення перевірки.

Стосовно правової позиції про не повідомлення позивача у встановлений строк про розгляд справи та посилання в контексті цього на постанову Верховного Суду по справі №1340/4753/18 від 03.06.2021 суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим суд зазначає, що висновки Верховного Суду по справі № 1340/4753/18 від 03.06.2021 не підлягають застосуванню в рамках справи № 520/1223/21, оскільки стосуються інших спірних правовідносин.

Разом з цим суд зазначає, що механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" від 17.07.2013 № 509 (надалі за текстом - Порядок № 509, чинного на час виникнення спірних відносин).

Пунктом 2 Порядку № 509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Відповідно до пункту 4 Порядку №509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Ключовим правовим питанням у справі є застосування пункту 6 Порядку № 509, зокрема, щодо обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

За змістом пункту 9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Суд оцінюючи заходи з боку відповідача направлені на проінформованість особи про час та місце розгляду справи, зважає на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Розглядаючи ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в проведені заходу та засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

В контексті окресленого суд зазначає, що з боку позивача наявні дії, які свідчать про намагання уникнути відповідальності, що підтверджується матеріалами справи.

Так 11.01.2019 складено акт неможливості проведення інспекційного відвідування №ХК4091/297/НД, крім того 11.01.2019 вимога про надання документів №ХК4091/297/НД не були отримані. Разом з цим суд зазначає, що 11.01.2019 в ході проведення перевірки була присутня уповноважена особа з боку позивача, повноваження якої підтверджуються відповідною довіреністю. Окреслена особа була проінформовано про необхідність надання документів 11.01.2019 проте знехтувала окресленим.

Разом з цим старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основянському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження за виконавчим документом № ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС від 31.01.2019.

Як слідство позивач тільки 11.01.2021 звернувся до відповідача з заявою про надання інформації, щодо обставин направлення, отримання та доказів відправлення поштових відправлень стосовно спірних правовідносин, що стали підставою виникнення позовних вимог.

Таким чином з моменту проведення інспекційного заходу з боку відповідача до моменту звернення позивача з запитом минуло 2 роки.

Листом від 15.01.2021 № 12-15-04/02.03/12-07/417 позивачу надано відповідь, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК4091/297/НД від 11.01.2019 та вимога про надання документів №ХК491/297/ПД від 11.01.2019 направлені рекомендованим листом з описом від 14.01.2019 №6102227215258; Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ХК4091/297/НД/АВ від 21.01.2019 та припис про усунення виявлених порушень № ХК4091/297/НД/АВ/П від 21.01.2019 направлені рекомендованим листом з описом від 22.01.2019 № 6102227281773; постанова про накладення штрафу уповноваженими особами № ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС від 31.01.2019 та акт відмови від підпису № ХК4091/297/НД/АВ-ВП від 31.01.2019, направлені рекомендованим листом від 31.01.2019 №6102227148143.

Разом з цим суд зазначає, що надсилання повідомлення про розгляд справи щодо накладання штрафу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою позивача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є належним виконанням обов`язків ГУ Держпраці у Харківській області щодо інформування. При цьому, відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача).

З урахуванням наведеного суд зазначає, що в п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 (заява №3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином враховуючи зміст наведеного рішення Європейського суду, проводячи аналогію суд констатує, що з боку позивача з 11.01.2019 по 11.01.2021 не вживалось жодних дій направлених на з`ясування наслідків інспекційного відвідування, що є беззаперечним свідченням свідомого абстрагування, до моменту реалізації постанови в рамках виконавчого провадження.

Стосовно питання участі позивача чи його представника при розгляді справи про накладення штрафу, подання ними відповідних доказів, та можливості цього вплинути на прийняття відповідних рішень відповідачем, суд зазначає, що можливість впливу носить оціночний характер, проте є беззаперечною гарантією захисту прав позивача у відносинах з ГУ Держпраці в Харківській області, однак повинна реалізовуватись з боку позивача активними діями направленими на з`ясування наявності чи відсутності причинно-наслідкового зв`язку з виявленими з боку регулятора обставин в ході інспекційного відвідування.

Інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, за результатами інспекційного відвідування складається акті в разі виявлення порушень - виноситься припис.

Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

Аналогічний правовий висновок викладено у п. 55-57 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.) від 10.02.2020 по справі №1.380.2019.000037 (адміністративне провадження №К/9901/31058/19).

Також, аналогічні висновки неодноразово викладали у Постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 2140/1828/18 та від 19.09.2019 у справі № 808/3092/17.

Разом з цим суд зазначає, що точка зору зацікавленої особи – позивача не відіграє вирішальної ролі в ході розгляду питання, оскільки не є нейтральною з точки зору сторін спірних відносин, в свою чергу невідворотність відповідальності чи можливості її уникнення через формальні порушення процедури притягнення до неї не можуть слугувати індульгенцією для відповідальності.

Стосовно правової позиції представника позивача про відсутність доказів відправлення суд зазначає, що зважаючи на зміст Положення про Укрпошту, постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, якою затверджені Правила надання послуг поштового зв`язку та зміст Закону України «Про поштовий зв`язок» суд зазначає, що термін зберігання даних про відправлення врегульований та обмежений, тому «відсутні в системі».

Окремо суд зазначає, що аналізуючи Положення про Укрпошту, постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, якою затверджені Правила надання послуг поштового зв`язку та зміст Закону України «Про поштовий зв`язок» з боку ГУ Держпраці в Харківській області здійснено поштове відправлення враховуючи строки направлення, доставлення поштового відправлення в межах міста.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом із тим, суд зазначає, що вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Відповідачем було доведено правомірність оскаржуваної постанови та правильність та обґрунтованість висновків акту перевірки, отже, розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2021.

Суддя Ю. О. Супрун