Рішення № 97972671, 15.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 р. Справа № 520/16681/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Король Д.О.,

за участі представників:

позивача - Любімого О.М., відповідача - Лисенка М.В., третьої особи - Глотової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" до Головного управління ДПС у Харківській області, третя особа: державний концерн "Укроборонппром" про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева", з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, третя особа: державний концерн "Укроборонппром", в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00024810707 від 11.11.2020 року щодо відсутності права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2020 року на суму 20 324 821,00 грн.; № 00024880707 від 11.11.2020 року щодо зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 420 079,00 грн.; № 00024790707 від 11.11.2020 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 62 370,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 15 592,50 грн.; № 00024900707 від 11.11.2020 року щодо порушення граничних - строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних та застосування штрафних санкцій у загальному розмірі 3 222,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 11.11.2020 року № 00024810707 (встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2020 року на суму 20 324 821,00 грн.), №00024880707 (зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 1 420 079,00 грн.), № 00024790707 (зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 62 370,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 15 592,50 грн.) та № 00024900707 (за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів застосовано штраф 10% - 18,30 грн., за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних від 30 до 60 календарних днів застосовано штраф 30% - 3 204,00 грн.) є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25.01.2021 року, занесеною до протоколу судового засідання від 25.01.2021 року, продовжено підготовче засідання на 30 днів.

Ухвалою суду від 12.02.2021 року, занесеною до протоколу судового засідання від 12.02.2021 року, закрито підготовче провадження по адміністративній справі та розпочато розгляд справи по суті.

17.12.2020 року представником відповідача було надано до суду відзив на позов (Т.3 а.с. 5 - 14), в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що в результаті проведення документальної позапланової виїзної перевірки державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" з питань правомірності визначення від`ємного значення ПДВ, задекларованої до відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2020 року у розмірі 20 387 191,00 грн. (акт перевірки № 1805/20-4004-02-08/14315629 від 16.10.2020 року) виявлено ряд порушень, що і слугувало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № 00024810707, №00024880707, № 00024790707 та № 00024900707 від 11.11.2020 року.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив (Т.3 а.с. 64 – 85), в якій підтримав правову позицію, викладену в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи подав до суду додаткові пояснення по справі (Т.3 а.с. 15 – 39), в яких зазначено, що податкові повідомлення – рішення від 11.11.2020 року №00024880707, №00024790707 прийнято податковим органом на підставі висновків, що фактично ДП "Завод імені В.О.Малишева" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з контрагентами – постачальниками з одержання товару та послуг згідно отриманої податкової інформації по контрагентам. Проте, вказані вимоки є передчасними та помилковими, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальне місце з відповідною фіксацією та наслідками, які в господарській діяльності позивача, так і в його бухгалтерському та податковому обліку, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи долучено первинні документи, які належно оформлені та містять всі необхідні реквізити, які в сукупності свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування податкового кредиту.

Стосовно податкового повідомлення – рішення та № 00024900707 про застосування штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних зазначив, що покладені в основу цього рішення висновки податкового органу щодо реєстрації податкових накладних з порушенням встановленого строку, є безпідставними, оскільки повторна реєстрація позивачем податкових накладних є єдиним технічно можливим способом усунення помилки в раніше виписаних та своєчасно зареєстрованих податкових накладних, що і було ним зроблено. Крім того, Листом ДФС від 09.08.2016 № 8394/Б/99-99-15-03-02-14передбачено, що у разі відсутності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку такий платник має право задекларувати суму від`ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, до бюджетного відшкодування в рахунок сплати грошових зобов`язань та погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. Код бюджетної класифікації згідно з класифікацією доходів бюджету встановлено Законом України „Про Державний бюджет України”. Оскільки у позивача не було податкового боргу з ПДВ, отже він правомірно скористався приписами пункту б пункту 200.4 статті 200 ПК України, оскільки у нього не було податкового боргу з ПДВ. З огляду на що податкове повідомлення – рішення № 00024810707 , яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2020 року на суму 20 324 821,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, підтримав свою позицію, викладену у відзиві на позов.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав правову позицію позивача, також просив суд задовольнити позовні вимоги та скасувати податкові повідомлення - рішення.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629, адреса: вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61037) зареєстроване в якості юридичної особи, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Підприємство зареєстровано платником податком податку на додану вартість.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" з питань правомірності визначення від`ємного значення ПДВ, задекларованої до відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2020 року.

За результатами перевірки складено акт № 1805/20-4004-02-08/14315629 від 16.10.2020 року (Т.1 а.с. 25 – 65), у висновках якого зазначено про наступні порушення:

1) п. 200.1, п. 200.4, п. 200.12 ст. 200 Кодексу, у зв`язку з чим у платника відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) за липень 2020 року на суму 20 324 821 грн.;

2) пп.«а» п. 198.1, п. 198.2, абзаців першого і другого п.198.3 ст.198, та т,201.1, п.201.10, п.201.11, ст.201, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, у зв`язку з гам завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р. 20.2,1) за липень 2020 року на 62 370,00 грн.;

3) пп.«а» н.198,1, п.198,2, абзаців першого і другого пп.198.3 ст.198, та 1.201.1, п.201.10, п.201.11, ст.201, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, у зв`язку з гам завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2020 року (р. 21) на суму ПДВ 1 420 079 грн.;

4) п. 201.10 ст. 201 Кодексу, в частині реєстрації платником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну, визначеного Кодексом.

В акті перевірки зазначено, що наведена в ньому податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в рамках організації і проведення даної документальної перевірки, у т.ч. представлена платником, та результати її опрацювання є, відповідно до п.п. 191.1.46 п. 191.1 ст. 191, п.74.3, ст.74, пп. 83.1.2 п.83.1. ст. 83 Кодексу, підставою для зазначених вище висновків.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Харківській області прийнято наступні податкові повідомлення – рішення:

1) № 00024810707 від 11.11.2020 року, яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2020 року на суму 20 324 821,00 грн.;

2) №00024880707 від 11.11.2020 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 1 420 079,00 грн.;

3) № 00024790707 від 11.11.2020 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 62 370,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 15 592,50 грн.;

4) № 00024900707 від 11.11.2020 року, яким за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів застосовано штраф 10% - 18,30 грн., та за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних від 30 до 60 календарних днів застосовано штраф 30% - 3 204,00 грн. (Т.1 а.с. 66 - 69).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб`єктом владних повноважень в акті перевірки, на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно п.п.4.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В акті перевірки №1805/20-4004-02-08/14315629 від 16.10.2020 року зазначено, що перевіркою правомірності відображення показників податкових декларацій з податку на додану вартість встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість (ряд 10.1 податкових декларацій ПДВ) на суму 1 482 449 грн., в т.ч. за червень 2017 року – 381 088 грн., за липень 2017 року – 80 333 грн., за вересень 2017 року – 826 326 грн., за жовтень 2017 року – 194 702 грн. За даними акту перевірки, на підставі отриманої узагальненої податкової інформації щодо інших платників податку по ланцюгу постачання контролюючий орган дійшов висновку про неправомірне формування державним підприємством "Завод імені В.О.Малишева" податкового кредиту за рахунок відображення в податковій звітності операцій, проведених з наступними контрагентами – постачальниками: ТОВ «НВП «ХІМЕНЕРГОМАШ» (податковий номер 36986864), ТОВ «ФІРМА «КЛИЧ» (податковий номер 21184174), ТОВ «ТД «ВЛАДАР-ХАРКІВ» (податковий номер 32947554), ТОВ «ВІАЛ-ПЛЮС» (податковий номер 37494112), ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» (податковий номер 24510970), ТОВ «ГЕОСАТ ПЛЮС» (податковий номер 24337508), ТОВ «ТЕХНІЧНІ МАТЕРІАЛИ» (податковий номер 31693913).

Аналіз отриманої податкової інформації дав підстави для висновків, що фактично мало місце використання підприємством в господарській діяльності матеріальних цінностей, джерело походження яких не встановлено, оскільки контрагенти – постачальники ТМЦ є фіктивними та дані щодо яких документально не підтверджені.

Отже, за висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки, державним підприємством "Завод імені В.О.Малишева" в результаті оформлення нереальних господарських операцій із зазначеними вище контрагентами за період червень, липень, вересень, жовтень 2017 року порушено норми ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 1 482 449 грн., у т.ч.: за червень 2017 року – 381 088 грн., за липень 2017 року – 80 333 грн., за вересень 2017 року – 826 326 грн., за жовтень 2017 року – 194 702 грн., що в свою чергу призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень 2020 року на суму ПДВ 1 482 449 грн., завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2020 року на 62 730,00 грн. та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2020 року на суму ПДВ 1 420 079 грн. (Т.1 а.с. 35 – 63, арк. акту перевірки 22 - 78), що слугувало підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень – рішень №00024880707 від 11.11.2020 року про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ на суму 1 420 079,00 грн. та № 00024790707 від 11.11.2020 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 62 370,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 15 592,50 грн.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, виходячи з наступного.

1.Між ТОВ «ТД ВЛАДАР-ХАРКІВ» (Постачальник) і ДП "Завод імені В.О.Малишева" (Покупець) укладено Договір № 501дп від 15.09.2016 (далі - Договір № 501дп), згідно п.п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов`язується прийняти та оплатити товарно- матеріальні цінності, надалі за текстом - «Товар», асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначається Сторонами окремо в специфікаціях або листах, що є невід`ємними частинами Договору.

Поставка Товару буде відбуватися партіями. Для погодження асортименту, комплектності, кількості та вартості кожної партії Товару Сторони складають та підписують окрему специфікацію або обмінюються листами, що мають в обов`язковому порядку містити посилання на цей Договір та бути підписані уповноваженими представниками Сторін. Покупець має право поставити на листі Постачальника резолюцію про згоду із умовами, викладеними в ньому, в такому разі окремий лист Покупцем не складається. За згодою Сторін листи від імені Покупця (резолюції на листах Постачальника) мають юридичну силу додатків до цього Договору лише у разі якщо вони підписані директором комерційним (виконуючим обов`язки директора комерційного).

Пунктами 2.1-2.6 Договору № 50Іди визначено суму Договору та порядок розрахунків за ним.

Пунктами 3.1-3.5, 4.1— 4.9 Договору № 501дп визначено умови і строк поставки, порядок прийому-передачі Товару.

Реальність здійснення господарської операції позивача з ТОВ «ТД ВЛАДАР-ХАРКІВ» в рамках укладеного договору № 501дп від 15.09.2016 підтверджується наступними документами, а саме: рахунками, специфікаціями, банківськими виписками, довіреностями, видатковими накладними, товарно – транспортними накладними, податковими накладними. Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи (Т.1 а.с. 70 - 85).

Тобто, Позивач і ТОВ «ТД Владар-Харків» повністю виконали умови укладеного ними Договору поставки № 501дп, факт оплати і передачі товарно-матеріальних цінностей за липень 2017 року на підставі зазначеного Договору повністю підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій у перевіряємий період.

2.Між ТОВ «ВІАЛ-ПЛЮС» (Постачальник) і ДП "Завод імені В.О.Малишева" (Покупець) укладено Договір № 1784дп від 01.11.2015 (далі - Договір № 1784дп), згідно п.п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити Продукцію, кількість, ціна за одиницю, асортимент, технічні характеристики, порядок оплати та строки поставки якого визначені у Специфікаціях або прийнятих до сплати рахунках-фактурах, що з моменту їх підписання та скріплення печатками, є додатками до Договору та невід`ємними його частинами.

Постачальник гарантує, що товар, який постачається відповідно до Договору, є власністю Постачальника, будь-які права третіх осіб, обмеження щодо володіння або розпорядження товаром в тому числі, але не виключно, пов`язані з наймом, знаходженням у власності, заставі, користуванні, а також з інтелектуальною власністю відсутні.

Пунктами 3.1, 3.2, 4.1-4.11 Договору № 1784дп визначено суму Договору та порядок розрахунків за ним.

Пунктами 5.1- 5.22 Договору № 1784дп визначено умови і строк поставки.

Згідно п. 9.1 Договору № 1784дп та п. 1 Додаткової угоди № 1 від 26.12.2016 до нього цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2017. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за Договором.

Реальність здійснення господарської операції позивача з ТОВ «ВІАЛ-ПЛЮС» в рамках укладеного договору № 1784дп від 01.11.2015 підтверджується наступними документами, а саме: рахунками - фактурами, специфікаціями, прибутковими ордерами, банківськими виписками, довіреностями, видатковими накладними, товарно – транспортними накладними, податковими накладними. Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи (Т.1 а.с. 86 – 134).

Тобто, Позивач і ТОВ «Віал-плюс» повністю виконали умови укладеного ними Договору поставки № 1784дп, факт оплати і передачі товарно-матеріальних цінностей за червень-жовтень 2017 року на підставі зазначеного Договору повністю підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій у перевіряємий період.

3.Між ТОВ «ГЕОСАТ ПЛЮС» (Постачальник) і ДП "Завод імені В.О.Малишева" (Покупець) укладено Договір № 1403дп від 24.03.2015 (далі - Договір № 1403дп), згідно п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Продукцію, кількість, асортимент і технічні умови якої зазначені у Специфікації до Договору (або прийнятих до оплати Покупцем рахунках-фактурах), які є невід`ємною частиною Договору.

Пунктами 4.1М-.3, 5.1, 5.2 Договору № 1403дп визначено суму Договору та порядок розрахунків за ним.

Пунктами 3.1-3.3, 6.1-6.3 Договору № 1403дп визначено умови і строк поставки, порядок прийому-передачі Продукції.

Згідно п.п. 12.1, 12.2 Договору № 1403дп цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2016 року.

Реальність здійснення господарської операції позивача з ТОВ «ГЕОСАТ ПЛЮС» в рамках укладеного договору № 1403дп від 24.03.2015 підтверджується наступними документами, а саме: рахунками - фактурами, специфікаціями, прибутковими ордерами, банківськими виписками, довіреностями, інформацією з Витягів з ЄРПН, видатковими накладними, товарно – транспортними накладними, податковими накладними, накладними на внутрішнє переміщення товарів. Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи (Т.1 а.с. 135 – 247).

Тобто, Позивач і ТОВ «Геосат плюс» повністю виконали умови укладеного ними Договору поставки № І403дн, факт оплати і передачі товарно-матеріальних цінностей за травень-липень 2017 року на підставі зазначеного Договору повністю підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій у перевіряємий період.

4.Між ТОВ «ФІРМА «КЛИЧ» (Постачальник) і ДП "Завод імені В.О.Малишева" (Покупець) укладено Договір № 312дп від 19.05.2016 (далі - Договір № 312дп), згідно п.п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов`язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності, надалі за текстом - «Товар», асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначається Сторонами окремо в специфікаціях або листах, що є невід`ємними частинами Договору. Поставка Товару буде відбуватися партіями. Для погодження асортименту, комплектності, кількості та вартості кожної партії Товару Сторони складають та підписують окрему специфікацію або обмінюються листами, що мають в обов`язковому порядку містити посилання на цей Договір та бути підписані уповноваженими представниками Сторін. Покупець має право поставити на листі Постачальника резолюцію про згоду із умовами, викладеними в ньому, в такому разі окремий лист Покупцем не складається. За згодою Сторін листи від імені Покупця (резолюції на листах Постачальника) мають юридичну силу додатків до цього Договору лише у разі якщо вони підписані директором комерційним (виконуючим обов`язки директора комерційного).

Згідно п. 1.5 Договору № 312дп Постачальник стверджує та гарантує, що на дату укладення цього Договору Товар, що є предметом цього Договору, належить йому на праві приватної власності та не знаходиться під арештом, в заставі, під іншим обтяженням, не входить до статутного капіталу юридичних осіб, на нього відсутні права та/або претензії третіх осіб, він не є предметом судового або іншого спору.

Пунктами 2.1-2.7 Договору № 312дп визначено суму Договору та порядок розрахунків за ним.

Пунктами 3.1-3.5, 4.1-4.9 Договору № 312дп визначено умови і строк поставки, порядок прийому-передачі Товару.

Згідно п.п. 9.1, 9.2 Договору № 312дп цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками (у разі їх наявності) і діє до 31 грудня 2017, а в частині виконання Постачальником гарантійних зобов`язань - до повного виконання. Якщо за ЗО календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із Сторін письмово не заявить про небажання продовжувати дію Договору, то Договір вважається пролонгованим на один календарний рік, на тих же умовах. Пролонгація відбувається одноразово.

Реальність здійснення господарської операції позивача з ТОВ «ФІРМА «КЛИЧ» в рамках укладеного договору № 312дп від 19.05.2016 підтверджується наступними документами, а саме: рахунками - фактурами, специфікаціями, прибутковими ордерами, банківськими виписками, довіреностями, інформацією з Витягів з ЄРПН, видатковими накладними, товарно – транспортними накладними, податковими накладними, накладними на внутрішнє переміщення товарів. Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи (Т.1 а.с. 248 – 250, Т.2 а.с. 1 - 41).

Тобто, Позивач і ТОВ «Фірма «Клич» повністю виконали умови укладеного ними Договору поставки № 312дп, факт оплати і передачі товарно-матеріальних цінностей за травень-червень 2017 року на підставі зазначеного Договору повністю підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій у перевіряємий період.

5.Між ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» (Постачальник) і Позивачем (Покупець) укладено Договір № 378дп від 22.05.2017 (далі - Договір № 378дп), згідно п.п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов`язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності, надалі за текстом - «Товар», асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначається Сторонами окремо в специфікаціях або листах, що є невід`ємними частинами Договору.

Поставка Товару буде відбуватися партіями. Для погодження асортименту, комплектності, кількості та вартості кожної партії Товару Сторони складають та підписують окрему специфікацію або обмінюються листами, що мають в обов`язковому порядку містити посилання на цей Договір та бути підписані уповноваженими представниками Сторін. Покупець має право поставити на листі Постачальника резолюцію про згоду із умовами, викладеними в ньому, в такому разі окремий лист Покупцем не складається. За згодою Сторін листи від імені Покупця (резолюції на листах Постачальника) мають юридичну силу додатків до цього Договору лише у разі якщо вони підписані директором комерційним (виконуючим обов`язки директора комерційного).

Згідно п. 1.5 Договору № 378дп Постачальник стверджує та гарантує, що на дату укладення цього Договору Товар, що є предметом цього Договору, належить йому на праві приватної власності та не знаходиться під арештом, в заставі, під іншим обтяженням, не входить до статутного капіталу юридичних осіб, на нього відсутні права та/або претензії третіх осіб, він не є предметом судового або іншого спору.

Пунктами 2.1-2.7 Договору № 378дп визначено суму Договору та порядок розрахунків за ним.

Пунктами 3.1-3.5, 4.1-4.9 Договору № 378дп визначено умови і строк поставки, порядок прийому-передачі Товару.

Реальність здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Промелектроніка» в рамках укладеного договору № 378дп від 22.05.2017 підтверджується наступними документами, а саме: рахунками - фактурами, специфікаціями, прибутковими ордерами, банківськими виписками, довіреностями, інформацією з Витягів з ЄРПН, видатковими накладними, товарно – транспортними накладними, податковими накладними, накладними на внутрішнє переміщення товарів. Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи (Т.2 а.с. 42 – 74).

Тобто, Позивач і ТОВ «Промелектроніка» повністю виконали умови укладеного ними Договору поставки № 378дп, факт оплати і передачі товарно-матеріальних цінностей за червень-липень 2017 року на підставі зазначеного Договору повністю підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій у перевіряємий період.

6.Між ТОВ «ТЕХНІЧНІ МАТЕРІАЛИ» (Постачальник) і Позивачем (Покупець) укладено Договір № 1190дп від 10.12.2014 (далі - Договір № 1190дп), згідно п.п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити Продукцію (фібру, картони, бумагу) кількість, ціна за одиницю, асортимент, технічні характеристики, порядок оплати та строки поставки якого визначені у прийнятих до сплати рахунків-фактур, що з моменту їх підписання та скріплення печатками, є додатками до Договору та невід`ємними його частинами.

Постачальник гарантує, що товар, який постачається відповідно до Договору, є власністю Постачальника, будь-які права третіх осіб, обмеження щодо володіння або розпорядження товаром в тому числі, але не виключно, пов`язані з наймом, знаходженням у власності, заставі, користуванні, а також з інтелектуальною власністю відсутні.

Пунктами 3.1-3.2, 4.1-4.7 Договору № 1190дп визначено суму Договору та порядок розрахунків за ним.

Пунктами 5.1-5.22 Договору № 1190дп визначено умови і строк поставки, порядок прийому - передачі Товару.

Згідно п. 9.1 Договору № 1190дп і Додаткової угоди № 1 до нього строк цього Договору починає свій перебіг у момент його підписання і діє до 31.12.2020.

Реальність здійснення господарської операції позивача з ТОВ «ТЕХНІЧНІ МАТЕРІАЛИ» в рамках укладеного договору № 1190дп від 10.12.2014 підтверджується наступними документами, а саме: рахунками, прибутковими ордерами, банківськими виписками, видатковими накладними, пропусками на ввіз матеріальних цінностей, податковими накладними, вимогами, актами на списання. Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи (Т.2 а.с. 75 – 88).

Тобто, Позивач і ТОВ «Технічні матеріали» повністю виконали умови укладеного ними Договору поставки № 1190дп, факт оплати і передачі товарно-матеріальних цінностей за серпень 2017 року на підставі зазначеного Договору повністю підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій у перевіряємий період.

7.Між ТОВ «НВП «ХІМЕНЕРГОМАШ» (Постачальник) і Позивачем (Покупець) укладено Договір № 1252дп від 12.01.2015 (далі - Договір № 1252дп), згідно п.п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити Продукцію, кількість, ціна за одиницю, асортимент, технічні характеристики визначені у Специфікаціях або прийнятих до сплати рахунків-фактур, що з моменту їх підписання та скріплення печатками, є додатками до Договору та невід`ємними його частинами.

Постачальник гарантує, що товар, який постачається відповідно до Договору, є власністю Постачальника, будь-які права третіх осіб, обмеження щодо володіння або розпорядження товаром в тому числі, але не виключно, пов`язані з наймом, знаходженням у власності, заставі, користуванні, а також з інтелектуальною власністю відсутні.

Пунктами 3.1-3.2, 4.1-4.11 Договору № 1252дп визначено суму Договору та порядок розрахунків за ним.

Пунктами 5.1-5.22 Договору № 1252дп визначено умови і строк поставки, порядок прийому- передачі Товару.

Реальність здійснення господарської операції позивача з ТОВ «НВП «ХІМЕНЕРГОМАШ» в рамках укладеного договору № 1252дп від 12.01.2015 підтверджується наступними документами, а саме: рахунками - фактурами, специфікаціями, прибутковими ордерами, банківськими виписками, довіреностями, інформацією з Витягів з ЄРПН, видатковими накладними, товарно – транспортними накладними, податковими накладними, накладними на внутрішнє переміщення товарів. Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи (Т.2 а.с. 89 – 127).

Тобто, Позивач і ТОВ «НВП «ХІМЕНЕРГОМАШ» повністю виконали умови укладеного ними Договору поставки № 1252дп, факт оплати і передачі товарно-матеріальних цінностей за вересень 2017 року на підставі зазначеного Договору повністю підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій у перевіряємий період.

Суд зазначає, що надані підприємством копії первинних документів по взаємовідносинам з зазначеними вище контрагентами – постачальниками: ТОВ «НВП «ХІМЕНЕРГОМАШ» (податковий номер 36986864), ТОВ «ФІРМА «КЛИЧ» (податковий номер 21184174), ТОВ «ТД «ВЛАДАР-ХАРКІВ» (податковий номер 32947554), ТОВ «ВІАЛ-ПЛЮС» (податковий номер 37494112), ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» (податковий номер 24510970), ТОВ «ГЕОСАТ ПЛЮС» (податковий номер 24337508), ТОВ «ТЕХНІЧНІ МАТЕРІАЛИ» (податковий номер 31693913) за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, спричиняли втрату зазначеними документами юридичного статусу первинних документів, судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

В свою чергу, в акті перевірки №1805/20-4004-02-08/14315629 від 16.10.2020 року відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки його ґрунтуються виключно на відпрацьованій податковій інформації по контрагентам позивача та їх постачальників у ланцюгу товарообігу, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій між позивачем та його безпосередніми контрагентами, які мали місце у періоді, за який проводилася перевірка, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних господарських операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Жодних доказів про самостійне дослідження відповідачем обставин укладання договорів між Позивачем та його контрагентами, предмету договорів, змісту прав та обов`язків сторін, їх обізнаності щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів Акт перевірки не містить.

Також в акті перевірки №1805/20-4004-02-08/14315629 від 16.10.2020 року відсутнє будь-яке посилання на встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій позивача з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання ним передбаченої законом податкової вигоди.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом/контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом/контрагентами були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Відтак, наявна у контролюючого органу податкова інформація про контрагента позивача не є належним доказом безтоварності спірних господарських операцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок/надання послуг, як у дослідженому судом випадку, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 26.03.2019 року по справі №804/13206/13, від 02.04.2019 року по справі №804/1444/14, від 09.04.2019 року по справі №822/1602/13-а, та відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні даної справи.

Зокрема, в постанові від 02.04.2019 по справі № 826/6245/18 Верховний Суд зазначив, що непідтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Фактичні обставини об`єктивно засвідчують реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами та правомірність формування податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських-документів складених під час здійснення таких господарських операцій, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення Відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Отже, посилання контролюючого органу на податкову інформацію як підставу для висновку про документальну недоведеність господарських взаємовідносин є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, податковим органом не підтверджено висновки акту перевірки підприємства про безтоварність/ нереальність господарських операцій. Доводи, що наведені в акті перевірки, не є достатніми для зменшення ДП «Завод імені В.О. Малишева» податкового кредиту на суму 1 482 449,00 грн. та для притягнення платника податків до фінансової відповідальності (в даному випадку, зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ за липень 2020 року на суму 1 420 079,00 грн. згідно податкового повідомлення – рішення №00024880707 від 11.11.2020 року, а також зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2020 року на суму 62 370,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 15 592,50 грн. згідно податкового повідомлення – рішення № 00024790707 від 11.11.2020 року), оскільки не є належними та допустимими доказами порушення позивачем приписів податкового законодавства.

За таких підстав, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 11.11.2020 року №00024880707, № 00024790707, які прийнято Головним управлінням ДПС у Харківській області, є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку.

З приводу податкового повідомлення – рішення № 00024810707 від 11.11.2020 року, яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2020 року на суму 20 324 821,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

В акті перевірки №1805/20-4004-02-08/14315629 від 16.10.2020 року контролюючий орган зазначив, що станом на 16.10.2020 року ДП «Завод імені В.О. Малишева» має податковий борг в сумі 427 970 353,6 грн., з яких: 163 114 607 грн. частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств); 620 894,6 грн. – штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів; 70 657 406,99 грн. – земельний податок з юридичних осіб; 25 171 590,58 грн. – єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суму заробітної плати; 168 405 854,4 грн. – податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що позивач порушив пункти 200.12 статті 200, пункт 200.4 статті 200 ПУ України.

Вказане слугувало підставою для прийняття податкового повідомлення – рішення № 00024810707 від 11.11.2020 року, яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період липень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в розмірі 20 324 821,00 грн.

Тобто наявність податкового боргу вплинула на право платника податків отримати бюджетне відшкодування ПДВ за липень 2020 року.

Суд не погоджується з висновками контролюючого органу, з огляну на наступне.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень статті 8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Положеннями статті 9 ПК України також передбачено, що до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Щодо платежу «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати», судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 168.4.1 статті 168 ПК України, податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України (далі - БК України).

Статтею 2 БК України передбачено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), втому числі, належать:

податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 1-1 цієї частини статті), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України у розмірі 25 відсотків на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя) та у розмірі 60 відсотків - на території міста Києва;

податок на доходи фізичних осіб від оподаткування пасивних доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, процентів на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 2 статті 64 БК України передбачено, що податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного абзацом п`ятим цієї частини статті), який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 БК України, до доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів належать, в тому числі, 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 1-1 частини другої статті 29 цього Кодексу), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території.

При цьому, згідно з пунктом 29.1 статті 29 БК України, до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69, 69-1 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами.

Отже, вказаний податок розподіляється в певних пропорціях до державного та місцевих бюджетів.

За правовим висновком Верховного суду в постанові від 29 січня 2019 року по справі 805/2919/16-а платник податків позбавлений права на скерування бюджетного відшкодування з ПДВ у рахунок сплати інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України за умови, якщо вони (інші платежі) сплачуються до двох бюджетів одночасно.

Щодо платежу «земельний податок з юридичних осіб», суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 14.1.147 статті 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельною податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 287.4 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. ст. 10, 265, 269, 285, 287 ПК України плата за землю входить до складу податку на майно.

Зобов`язання щодо плати за землю, визначене у декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок до місцевого бюджету за місцезнаходженням земельної ділянки.

Беручи до уваги вищевказане, сума земельного податку зараховується виключно до місцевих бюджетів.

Щодо частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств), судом встановлено наступне.

Обов`язок щодо сплати частини чистого прибутку до державного бюджету встановлено Законом України "Про управління об`єктами державної власності" від 21.09.2006 р. № 185-V (далі - Закон № 185-V).

У переліку податків і зборів, визначеному ст.ст. 9 і 10 ПК України, відсутній такий платіж, як частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що сплачується до державного бюджету відповідно до закону.

З огляду на зазначене, відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку доходу) за своєю правовою природою є платежем, який в обов`язковому порядку підлягає сплаті до бюджету, однак не входить до системи оподаткування та не є податком в розумінні Податкового кодексу України відповідно до статей 9, 10, а відтак, не може вважатися податковим боргом у визначенні ПК України.

Щодо єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суму заробітної плати, суд також зазначає наступне.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, відповідно до положень ст.ст. 9, 10 ПК України, єдиний соціальний внесок також не входить до законодавчо визначених видів загальнодержавних податків і зборів, що зараховуються до державного бюджету, у розумінні ПК України.

Щодо штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, судом встановлено наступне.

Обіг готівки та застосування РРО в Україні регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР та Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим постановою НБУ від 29.12.2017 №148, тобто, спеціальними нормами, окремим законодавством.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» платіж «Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за кодом 21080900 відноситься до групи надходжень 20000000 «Неподаткові надходження».

Таким чином, штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО не входять до законодавчо визначених видів загальнодержавних податків і зборів, що зараховуються до державного бюджету у розумінні ПК України.

З огляду на встановлені судом обставини, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00024810707 від 11.11.2020 року також є протиправним та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення – рішення № 00024900707 від 11.11.2020 року, яким за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів застосовано штраф 10% - 18,30 грн., та за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних від 30 до 60 календарних днів застосовано штраф 30% - 3 204,00 грн. згідно положень п.120-1.1 статті 120-1 ПК України, в акті перевірки №1805/20-4004-02-08/14315629 від 16.10.2020 року контролюючий орган також зазначив, що в порушення п.201.10 ст. 201 ПК України, підприємством з порушенням строків зареєстровано податкові накладні:

1)податкову накладну від 12.09.2017 № 15/26 на суму ПДВ - 183,33 грн. фактично зареєстровано 02.10.2017 року (граничний термін реєстрації, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України 30.09.2017). Тому термін реєстрації порушено на 2 календарних дня, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% від суми ПДВ у податковій накладній;

2)податкову накладну від 29.11,2018 №343 на суму ПДВ 10 680 грн. фактично зареєстровано 06.02.2019 року (граничний термін реєстрації, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України 15.12.2018). Тому термін реєстрації порушено на 53 календарних днів, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію у розмірі 30% від суми ПДВ у податковій накладній (Т.1 а.с. 25 – 65).

Згідно п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України та п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 року, у разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. в розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Відповідно до аналізу положень статті 120-1 ПК України, реєстрація податкової накладної з метою виправлення раніше допущеної помилки не є порушенням податкового законодавства щодо несвоєчасної реєстрації накладної з вини платника податку.

Як свідчать матеріали справи, 22.11.2018 року між ДП "Завод імені В.О.Малишева" і ТОВ «Пульсар-ТГК» укладено Договір поставки № 820дп, згідно п.п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю складові частини випрямних агрегатів ТВР3150-12, які були використані, в подальшому іменуються «Товар», а Покупець зобов`язується прийняти складові частини випрямних агрегатів ТВРЗ150-12, які були використані і оплатити їх вартість.

Поставка Товару проводиться партіями згідно підписаних Сторонами Специфікацій, що є невід`ємними частинами Договору. Обсяг партій в Специфікаціях зазначається орієнтовно, загальна кількість уточнюється за фактом поставки партії Товару, згідно товарно-транспортних накладних на Товар.

Так, 29.11.2018 року на підставі рахунку № ДП-0002303 від 23.11.2018 ТОВ «Пульсар-ТГК» здійснено оплату у сумі 64 080,00 грн., у тому числі ПДВ 10 680,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

ДП "Завод імені В.О.Малишева" складено та 12.12.2018 року (по строку до 15.12.2018 року відповідно до встановлених термінів) зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 105 від 29.11.2018 на загальну суму ПДВ 10 680,00 грн., що підтверджується квитанцією про реєстрацію від 12.12.2018 року (Т.2 а.с. 128 – 136).

Після самостійного виявлення помилки у зазначеній податковій накладній, а саме, у графі «Особа (платник податку) - покупець» було зазначено «Неплатник» замість «ТОВ «ПУЛЬСАР- ТГК», у графі «Індивідуальний податковий номер покупця» зазначено умовний індивідуальний податковий номер покупця « 100000000000» замість « 387749920385», Позивачем було складено розрахунок коригування № 1 від 04.02.2019 до своєчасно зареєстрованої податкової накладної № 105 від 29.11.2018, що підтверджується квитанцією про реєстрацію від 05.02.2019, яким виправлено (анульовано) податкову накладну № 105 від 29.11.2018 та складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 343 від 29.11.2018 на ту ж суму ПДВ, що підтверджується квитанцією про реєстрацію від 06.02.2019. При цьому, у спірній податковій накладній було зазначено номенклатуру товару, його ціну, загальну суму, які дозволяють ідентифікувати покупця за договором, за яким здійснювалось постачання. Доказів того, що податкова накладна № 343 від 29.11.2018 виписувалася позивачем за наслідками іншої операції відповідачем до суду не надано.

З огляду на вищезазначене, в діях платника податків відсутні порушення норм податкового законодавства щодо операції з виправлення помилок, допущених при визначенні реквізитів у графі «Особа (платник податку) - покупець» і графі «Індивідуальний податковий номер покупця» у податковій накладній № 105, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах відведеного 15-денного терміну від дати виникнення податкового зобов`язання.

Натомість, застосувавши до підприємства штрафні санкції контролюючий орган не зазначив, яким чином повинен був діяти платник податків у випадку виявлення описки під час заповнення податкової накладної.

Суд вертає увагу, що в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 у справі №821/826/16 зазначено, що оскільки позивачем (самостійно виявивши недоліки раніше зареєстрованих податкових накладних) були виписані відповідні розрахунки коригування до своєчасно зареєстрованих податкових накладних з умовним податковим номером покупців і на таку ж саме дату податкові накладні з їх індивідуальним податковим номером та зареєстровано зазначені документи в Єдиному реєстрі податкових накладних з метою виправлення раніше допущеної помилки, то зазначені дії не можуть бути - розцінені як несвоєчасна реєстрація накладної з вини платника податку-продавця.

Аналогічна позиція також міститься у постанові Верховного Суду від 30.11.2018 по справі № 810/222/18, що враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

З огляду на викладене, реєстрація податкової накладної з метою виправлення раніше допущеної помилки не може бути розцінена як несвоєчасна реєстрація такої накладної з вини платника податку-продавця.

За таких підстав, податкове повідомлення - рішення № 00024900707 від 11.11.2020 року підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 3 204,00 грн. (30% від визначеної в податкові накладній від 29.11.2018 року №343 суми ПДВ 10 680,00 грн) за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних від 30 до 60 календарних днів.

Зважаючи, що позивачем не доведено протиправності застосування податковим повідомленням – рішенням № 00024900707 від 11.11.2020 року штрафних санкцій в сумі 18,30 грн. (10% від визначеної в податкові накладній від 12.09.2017 року №15/26 суми ПДВ 183,33 грн.) за затримку реєстрації податкової накладеної від 12.09.2017 року №15/26 та жодними доводами не спростовано висновків податкового органу в цій частині, тому в цій частині податкове повідомлення – рішення не підлягає скасуванню.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ДП "Завод імені В.О.Малишева".

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629, адреса: вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61037) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057), третя особа: державний концерн "Укроборонппром" (код ЄДРПОУ 37854297, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00024810707, №00024880707, №00024790707 від 11.11.2020 року.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00024900707 від 11.11.2020 року на суму штрафу у розмірі 3204 (три тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629) судові витрати в розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 29 червня 2021 року.

Суддя О.В.Шевченко