Рішення № 97972660, 29.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 червня 2021 р. Справа № 520/7126/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (код ЄДРПОУ 24980799, вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023) до ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, -

В С Т А Н О В И В:

Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 31191 грн. 54 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання.

Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Ухвалою суду від 28.04.2021 відкрито спрощене провадження по справі відповідно до ст.262 КАС України.

Судом 30.04.2021 до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання направлявся запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання фізичної особи ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_2 відповідно до ч.3 ст. 171 КАС України.

На адресу суду надійшла відповідь на запит, в якій зазначено, що з 23.10.2020 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, після відкриття провадження у даній справі суд встановив, що позовну заяву представником позивача подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України, а тому адміністративний позов було залишено без руху ухвалою від 17.05.2021.

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою від 02.06.2021 продовжено розгляд справи №520/7126/21.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач відрахований з навчання у вищому військовому навчальному закладі, витрат на власне утримання під час навчання у повному обсязі добровільно не відшкодував, а тому обов`язок з примусового відшкодування має бути покладений за рішенням суду.

Відповідач правом на подання письмового відзиву не скористався, засобами поштового зв`язку, рекомендованим поштовим повідомленням, копія ухвали про відкриття провадження завчасно направлена відповідачу. На адресу суду 08.06.2021 повернувся конверт з зазначеною ухвалою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, ОСОБА_1 проходила навчання та військову (публічну) службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба з 18.08.2020 по 23.03.2021 на посаді курсанта за контрактом про проходження військової служби (навчання) від 18.08.2020, укладеним між Міністерством оборони України в особі начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба та ОСОБА_1 .

Абзацом 6 пункту 1 вказаного контракту передбачено, що курсант зобов`язаний відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованості чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Пунктом 3 витягу з наказу начальника ХНУПС від 22.03.2021 №62 солдата ОСОБА_1 відраховано від подальшого навчання з 23.03.2021 через небажання продовжувати навчання та у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем відповідно до п. 36 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Абзацом 2 п. 3 вказаного вище наказу встановлено, що відповідно Порядку, затвердженого постановою КМ України від 12 липня 2006 року №964 стягнути з ОСОБА_1 за період навчання в університеті суму у розмірі 31 191 грн.

Доказів здійснення неправильних розрахунків показника понесених видатків на утримання матеріали справи не містять.

Оскільки, наявні підстави для покладання обов`язку з відшкодування витрат у примусовому порядку за рішенням суду, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд зважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Частиною 2 ст.19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суспільні відносини з приводу проходження громадянами України військової служби, у тому числі і під час навчання у вищих військових навчальних закладах, врегульовані Законом України Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до положень частини 6 статті 2 цього Закону, до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

Згідно з пунктом 3 частини 1, частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Статтею 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів (частина 1).

Відповідно до ч. 10 ст. 25 вказаного закону курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі за текстом Порядок № 964).

Порядок №964 визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів е, є, ж, и, і частини шостої статті 26 Закону N 2232-XII витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (п. 1).

Відповідно до п. 2 Порядку № 964, витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.

Відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (п. 3).

Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

За приписами пункту 4 Порядку № 964, розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

На виконання пункту 3 Порядку № 964 був виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі Порядок розрахунку витрат), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).

Згідно з пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Як встановлено судовим розглядом, утримання відповідача в ХНУПС здійснювалось, шляхом здійснення грошового забезпечення, продовольчого забезпечення, речового забезпечення, медичного забезпечення, а також оплати комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до пункту 2.3. Порядку розрахунку витрат, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

Із загального розрахунку №225 від 21.03.2021 коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 зазначено, що фактичні витрати, пов`язані з утриманням складають:

- 4465,32 грн. - грошове забезпечення;

- 15258,78 грн. - продовольче забезпечення;

- 6282,76 грн. речове забезпечення;

- 443,92 грн. - медичне забезпечення;

- 4740,76 грн. - комунальні послуги та вартість спожитих енергоносіїв.

З загальним розрахунком у сумі 31 191, 54 грн. за №225 від 21.03.2021 відповідач ознайомлений про що свідчить його підпис та датований від 22.03.2021.

Відповідно пункту 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Згідно з пунктом 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.

Відповідно до пункту 2.1.4. Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Згідно з пунктом 2.1.6. Порядку розрахунку витрат, до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Системний аналіз вищевказаних норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, свідчить, що на курсантів вищого навчального закладу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання лежить обов`язок відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому він проходив військову службу (навчання).

Як вбачається з матеріалів справи, контракт достроково розірвано у зв`язку з небажанням продовжувати навчання та невиконанням умов контракту військовослужбовцем, що зумовлює відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням в ХНУПС.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Подані позивачем довідки-розрахунки витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Університеті, відповідають Порядку № 964 та Порядку розрахунку витрат.

Станом на день розгляду справи, відповідачем не надано доказів про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі. Також, відповідачем не надано доказів того, що наказ ХНУПС (по стройовій частині) № 62 від 22.03.2021 відкликаний позивачем або скасований в судовому порядку.

Згідно з пунктами 7-8 Порядку № 964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Отже, суд зазначає, що відповідач, була ознайомлена під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, на час розгляду справи зазначену вище суму коштів не відшкодував.

При цьому, розмір нарахованих позивачем сум по витратах, пов`язаних з його утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 31191,54 грн. відповідачем не спростовується.

Щодо неналежності позивача у цій справі, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Міністерство оборони України є уповноваженим органом, який здійснює функції держави у спірних відносинах, а Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба є бюджетною установою та утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Витрати, які відшкодовані за утримання у вищому навчальному закладі зараховуються до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Університету, виключно на утримання курсантів.

Між Міністерством оборони України саме в особі начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба генерал-майором ОСОБА_2 та солдатом ОСОБА_1 укладений контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідно до якого відповідач зобов`язувався сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів та добровільно відшкодувати витрати пов`язані з його утриманням у вищому військовому закладі, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.

Отже, саме між Університетом та ОСОБА_1 виникли спірні правовідносини через невиконання останнім умов зазначеного контракту.

Таким чином, суд зауважує, що у Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба наявне право звернення з позовом до відповідача про стягнення витрат за його утримання у навчальному закладі.

Зазначений висновок узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у справі № 560/1341/19 від 19.11.2020.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з утриманням у Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а кошти у розмірі 31191, 54 грн. підлягають стягненню.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, стягнення сплаченого судового збору з відповідача не здійснюється.

А доказів понесення суб`єктом владних повноважень витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз до суду не надано.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (код ЄДРПОУ 24980799, вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023) до ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 31191 грн. 54 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 29.06.2021.

Суддя Супрун Ю.О.