Рішення № 97972543, 29.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

29.06.2021 р. справа № 520/7637/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин) до Військової частини А4104 (далі за текстом - владний суб`єкт, Військова частина) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Матеріали позову одержані судом30.04.2021р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 05.05.2021р. Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 07.06.2021р.

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності з приводу ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку із несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.01.2016р.-19.09.2017р.; 2) зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.01.2016р.-19.09.2017р.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що оплата часу служби не у повному обсязі спричинила затримку у виплаті належних платежів і зумовила виникнення правової підстави для виплати компенсації втрати частини доходу.

Відповідач з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що заявником пропущено місячний строк звернення до суду, який слід обраховувати з дати постановлення рішення суду про присудження заявнику виплати індексації - з 02.10.2020 р., а тому даний адміністративний позов належить залишити без розгляду.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник проходив публічну військову службу у складі Військової частини А4104, звідки був звільнений в запас і виключений зі списку особового складу та з усіх видів забезпечення з 19.09.2017р. Індексація грошового забезпечення за період 01.01.2016р.-19.09.2017 р. при звільненні виплачена не була.

Спір між заявником та Військової частиною з приводу виплати згаданої індексації був вирішений рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2020р. по справі №520/3165/2020.

Дане судове рішення було виконано шляхом проведення на користь заявника виплати індексації 09.11.2020 року без нарахування і перерахування на користь заявника коштів у вигляді компенсації втрати доходів. Викладені обставини відповідачем не спростовані.

Не погодившись із невиплатою компенсації втрати частини доходів, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті і перевіряючи відповідність закону оскарженого діяння владного суб`єкта, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Частиною 2 ст.19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізми індексації грошових доходів населення та компенсації втрати частини доходів громадян у зв`язку з порушенням строків виплати запроваджені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», спрямовані на досягнення однієї і тієї ж мети, застосовуються з однієї і тієї ж причини.

Так, за визначенням ч.ч.1, 6 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частинами 1, 2, 6 статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Таким чином, індексація грошового забезпечення військовослужбовця є складовою частиною грошового забезпечення у якості збільшення арифметичного значення відповідного платежу - компоненту структури винагороди, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті, так як належить до основних державних гарантій щодо оплати праці.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.

Суд вважає, що проведення виплат на виконання рішень суду не змінює правової природи та характеру тих правовідносин, у яких виник спір як правовідносин з приводу оплати праці, тобто проведення регулярних, постійних та систематичних виплат коштів на користь фізичної особи - громадянина.

Саме такий правовий висновок з приводу юридичної природи індексації як регулярного систематичного платежу у сфері оплати праці (служби) викладений у постанові Верховного Суду від 03.04.2019р. у справі №638/9697/17.

З урахуванням обставини проведення виплати на користь заявника індексації саме за рішенням суду (а не унаслідок власного вільного та невимушеного волевиявлення) слід вважати доведеним факт існування вини у діянні Військової частини з приводу виплати індексації грошового забезпечення заявника.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

У силу ч. 2 ст. 2 цього закону під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Суд зазначає, що з урахуванням правових висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020р. у справі №815/1226/18 та постанови Верховного Суду від 30.07.2020р. у справі №461/5775/16-а положення ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" у силу ч.5 ст.242 КАС України слід тлумачити як відсутність будь-яких правових перепон для цього.

Оскільки факт отримання позивачем виплат з індексації грошового забезпечення (як складової регулярного щомісячного платежу) із затримкою внаслідок протиправного діяння владного суб`єкта було встановлено судовим рішення, то суд у даному конкретному випадку не знаходить правових підстав для звільнення владного суб`єкта від виконання обов`язку за ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

З приводу строку звернення до суду із даним позовом суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За правилом ч.3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Таким чином, індексація грошового забезпечення структурно входить до складу грошового забезпечення.

Водночас із цим, запроваджена Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом, тобто за своєю правовою суттю не є винагородою за виконану роботу (не є оплатою праці/служби).

Тому цей платіж не може бути кваліфікований у якості грошового забезпечення.

Відтак, суд доходить до переконання про те, що вимога про стягнення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) може бути заявлена зацікавленою особою без обмеження жодним строком і вимога про стягнення компенсації втрати частини доходу від несвоєчасної виплати індексації заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовця) також може бути заявлена зацікавленою особою без обмеження жодним строком.

Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

Між тим, у ході розгляду справи відповідач як владний суб`єкт не подав до суду доказів відповідності закону оскарженого волевиявлення, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого волевиявлення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Клопотання про залишення позову без розгляду - залишити без задоволення.

Позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А4104 з приводу не нарахування і не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу за платежами по судовому рішенню у справі №520/3165/2020.

Зобов`язати Військову частину А4104 (місцезнаходження - 63501, Харківська область, м. Чугуїв, м-н Авіатор, ідентифікаційний код - 07785381) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) компенсації втрати частини доходів у порядку Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за платежами по судовому рішенню у справі №520/3165/2020.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя А.В. Сліденко