Рішення № 97970834, 17.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/11461/20

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді - Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Олійник Л.В.,

за участі:

представник позивача - не прибув,

представник відповідача 1, 2- не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Львівського фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2122331/2300106297 від 10.11.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 15.07.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ФОП ОСОБА_1 податкову накладну № 5 від 15.07.2020 датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 адміністративний позов було задоволено повністю.

01.06.2021 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. №39029), у якій представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України на користь позивача судові витрати на професійну правову допомогу в сумі 5804,52 гривень.

Представник позивача в судове засідання не прибув. У заяві про ухвалення додаткового рішення просив проводити розгляд заяви без участі заявника та його представника.

Представник відповідачів в судове засідання не прибув. Належним чином повідомлялися про розгляд вказаної заяви. Своє відношення до заяви виклав у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №43837). Зазначив, що витрати на правову допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо правова допомога підтверджена відповідними фінансовими документами. Однак, платіжне доручення має містити всі необхідні реквізити, зокрема, має бути конкретизоване призначення платежу з посиланням на відповідний договір про надання правової допомоги, номер судової справи, та з відміткою банку про проведення платежу. Крім того, наголосив, що рахунок та акт наданих послуг сформульований з загальних понять, без зазначення конкретних дій, які були вчинені адвокатом з метою підготовки позовної заяви. У зв`язку з цим, просить відмовити у задоволенні заяви.

При ухваленні додаткового рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 та п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу, компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст. 134 КАС України.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи видно, що професійну правову допомогу позивачу надавало адвокатське об`єднання "Галицька правнича група", а саме адвокат Боровець Микола Степанович (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 1726 від 11.08.2010).

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: копію договору про надання правової допомоги №1/510 від 15.10.2020, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1046233 від 24.11.2020, копію додаткової угоди № 1 від 15.10.2020, протоколу доручення № 7 від 20.11.2020, рахунку на оплату № 105 від 26.04.2021, рахунку на оплату № 139 від 20.05.2021, акту здачі - приймання робіт № 110 від 26.04.2021, звіту до акту здачі - приймання робіт № 110 від 26.04.2021, акту здачі - приймання робіт № 153 від 20.05.2021, платіжне доручення № 424 від 20.05.2021, платіжне доручення № 425 від 25.05.2021, подорожний лист службового легкового автомобіля №564 від 19.05.2021.

Згідно звіту до акту здачі - приймання робіт (надання послуг) №110 від 26.04.2021, позивачу надано наступні послуги: ведення судової справи в суді, що включало вивчення, аналіз законодавства та судової справи, вивчення, аналіз доказів у справі, виготовлення позовної заяви, виготовлення додатків до позовної заяви, підписання позову та додатків до нього, що становило 10 год., що в грошовому еквіваленті становить 5000,00 грн.

Крім того, відповідно до акту здачі - приймання робіт (надання послуг) №153 від 20.05.2021 до складу витрат на правову допомогу включено транспортні витрати в сумі 804,52 грн.

Таким чином, загальний розмір наданих послуг згідно наданих доказів становить 5804,52 грн.

На підтвердження сплати позивачем за послуги з надання правової допомоги долучено платіжне доручення № 424 від 20.05.2021 на суму 804,52 грн. та платіжне доручення № 425 від 25.05.2021 на суму 5000,00 грн.

Відповідач у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення наголошував на неналежності платіжних документів та вказував на відсутність обов`язкових реквізитів, а саме: посилання на відповідний договір про надання правової допомоги, номер судової справи, тощо.

З цього приводу суд зазначає, що надані платіжні доручення № 424 від 20.05.2021 на суму 804,52 грн. та № 425 від 25.05.2021 на суму 5000,00 грн. містять інформацію про платника та отримувача платежу, призначення платежу та посилання на відповідний акт здачі - приймання послуг, що підтверджує сплату на надані послуги.

Таким чином, доводи відповідача щодо невідповідності наданих платіжних доручень спростовуються матеріалами справи.

Суд зазначає, що ч. ч. 5, 6 ст. 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, суд зазначає, що відповідач не надав суду жодних заперечень щодо співмірності вказаних витрат із складністю справи.

Таким чином, зменшення витрат на правову допомогу можливе лише у разі наявності клопотання сторони про їх зменшення внаслідок не співмірності.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 18.12.2018 по справі № 910/4881/18.

Підсумовуючи наведене, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, суд вважає обґрунтованими, співмірними та підтвердженими належними доказами понесені позивачем витрати на правничу допомогу.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку стягнути з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань в користь позивача солідарно витрати на професійну правову допомогу в сумі 5804,52 грн., а саме по 2902,26 грн. з кожного відповідача.

За таких обставин, заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 252, 255, 257, 293, 295, п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення", пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

заяву представника позивача Боровця Миколи Степановича про ухвалення додаткового рішення по справі №380/11461/20 задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2902 (дві тисячі дев`ятсот дві) гривні 26 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2902 (дві тисячі дев`ятсот дві) гривні 26 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.06.2021

Суддя Потабенко В.А.