
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про передачу адміністративної справи до іншого суду
25 червня 2021 рокум. Ужгород№ 260/2602/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Грин-Лумей В.Г.
за участю: позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" - представник адвокат Маркусь М.І.
відповідача: Міністерство юстиції України - представник Строган М.М.
треті особи без самостійних вимог :
- ОСОБА_1 - представник ОСОБА_2
- Державний реєстратор Берегівської РДА Вознюк О.В - не з`явився
третя особа із самостійними вимогами: ОСОБА_3 - представник Кукарека К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_1 , Державний реєстратор Берегівської РДА Вознюк О.В. про визнання протиправним та скасування наказу.
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю " Магазин "Взуття" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" № 2015/5 від 16.06.2020 року, яким скаргу ОСОБА_1 від 16.12.2019 року задоволено у повному обсязі та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 26.04.2018 року № 40837881, прийняте державним реєстратором Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області Вознюк Олександром Володимировичем.
22 вересня 2020 року третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_3 звернулася в суд із позовною заявою із самостійними вимогами на предмет спору до Міністерства юстиції України, за участі третіх осіб та позивача за первісним позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача по виконанню наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" №2015/5 від 16 червня 2020 року, яким скаргу ОСОБА_1 від 16 грудня 2019 року задоволено у повному обсязі та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 26 квітня 2018 року №40837881, прийняте державним реєстратором Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області Вознюк Олександром Володимировичем. яку об`єднано з позовом ТОВ "Магазин "Взуття".
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" № 2015/5 від 16 червня 2020 року, яким скаргу ОСОБА_1 від 16 грудня 2019 року задоволено у повному обсязі та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 26 квітня 2018 року № 40837881, прийняте державним реєстратором Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області Вознюк Олександром Володимировичем.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 скасовано та провадження у справі № 260/2602/20 закрито.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/2602/20 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" про передачу справи до суду за встановленою підсудністю задоволено. Повернути справу до Закарпатського окружного адміністративного суду для передачі до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області справи № 260/2602/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Магазин "Взуття" до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , Державний реєстратор Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області Вознюк Олександр Володимирович, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу для розгляду по суті, після вчинення усіх процесуальних дій.
Вивчивши матеріали справу , заслухавши думку сторін по справі. суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до висновків Восьмого апеляційного адміністративного суду викладених у постанові від 07 квітня 2021 спір у даній справі № 260/2602/20 не є публічно-правовим та підлягає вирішенню судом за правилами цивільного судочинства, що було підставою для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно- правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтерес} призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою TOB «Магазин взуття» з наказом Мін`юсту "Про задоволення скарги" № 2015/5 від 16 червня 2020 року, яким скаргу ОСОБА_1 від 16 грудня 2019 року задоволено у повному обсязі та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 26 квітня 2018 року № 40837881, прийняте державним реєстратором Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області Вознюк Олександром Володимировичем.
Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.
Враховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, суд дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.
Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
З наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із житлових відносин.
Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу "України (далі - ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупередженний та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Па підставі частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача права власності на спірні приміщення внаслідок скасування реєстрації цього нерухомого майна за ним, тобто, фактично, спірні правовідносини виникли з приводу права власності на майно між позивачем та третіми особами.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захист} її цивільних прав та інтересів.
Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 813/1362/16, 28 листопада 2018 року у справі № 825/642/18, 29 січня 2019 року у справі № 803/1589/17, 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.
Таким чином, беручи до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду викладену зокрема, у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 813/1362/16, 28 листопада 2018 року у справі № 825/642/18, 29 січня 2019 року у справі № 803/1589/17, 29 травня 2019 року, справі № 826/9341/17. цей спір в адміністративній справі № 260/2602/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Магазин "Взуття" до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , Державний реєстратор Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області Вознюк Олександр Володимирович, третя особа яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відтак наявні підстави для передачі справи до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду справи по суті.
В судовому засіданні сторони не заперечували щодо передачі справи до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області .
Відповідно до статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
На підставі наведеного та керуючись статтями 29, 30, 241, 243, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
1. Адміністративну справу №260/2602/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Магазин "Взуття" до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , Державний реєстратор Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області Вознюк Олександр Володимирович, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу- передати на розгляд до Ужгородського міськрайонного суду
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адмінсуду протяом пятнадцяти днів.
Суддя З.Б.Плеханова
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29 червня 2021 року.
Судове рішення № 97969683, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 25.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 260/2602/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: