Ухвала суду № 97969592, 29.06.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

29 червня 2021 року м. Житомир справа № 286/1337/21

категорія 112050000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міської ради, Департаменту житлового господарства про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Овруцького районного суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету міської ради м.Вінниці від 28.01.2021 №198, як таке, що суперечить Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов"язати вжити дії для поновлення сім"ї ОСОБА_2 на квартирному обліку при Виконавчому комітеті міської ради м.Вінниці згідно з направленням Житомирського обласного виконавчого комітету 1990 року та зверненням від 25.11.2013 потерпілої від аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 про надання житла згідно із Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 24.05.2021, суддя без прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, передав позовну ОСОБА_1 до Житомирського окружного адміністративного суду за підсудністю в порядку ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 4 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання чи належить розглядати даний спір за правилами адміністративного судочинства, зазначаю наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 ч.1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправним рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради №198 від 28.01.2021, згідно з яким сім"ю ОСОБА_2 знято з квартирного обліку та зобов`язати вжити дії для поновлення сім"ї ОСОБА_2 на квартирному обліку згідно з направленням Житомирського обласного виконавчого комітету 1990 року та зверненням від 25.11.2013 потерпілої від аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради №198 від 28.01.2021 позивача знято з черги громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з підстав забезпечення нормою рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в м.Вінниці.

Таким чином, спір стосується наявності у позивача права на включення до черги по квартирному обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (житловий спір), який виник внаслідок винесення оскаржуваного рішення Виконавчим комітетом Вінницької міської ради №198 від 28.01.2021.

Відтак, зазначений позов спрямований на поновлення прав позивача у сфері житлових відносин, та є спором про право, з чого слідує, що вказаний спір не є публічно-правовим та не пов`язаний із захистом прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а випливає із захисту прав, свобод та інтересів позивача на право користування житлом, тобто, даний спір стосується цивільних прав, інтересів та свобод позивача у житлових правовідносинах сторін.

Житлові спори - особливий різновид спорів, що стосуються житлових прав та інтересів громадян і організацій.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із п. 10 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування житловим приміщенням у будинку державного чи приватного житлового фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо).

Таким чином, житлові спори підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки, у такому випадку, звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, а отже такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов`язаний із вирішенням питання щодо права користування житлом. Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на його думку, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки пов`язані з порушенням права особи отримати житло, то такі спори відносяться до захисту цивільних (житлових) прав, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №161/5545/14-а, а також Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі №804/3718/18, в якій, зокрема, зазначила, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки пов`язані з реалізацією порушеного права особи на житло, то такі спори відносяться до захисту цивільних (житлових) прав, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Таким чином спір про захист права конкретної фізичної особи на житло є не публічно-правовим, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.

У цьому випадку той факт, що відповідачем є суб`єкт владних повноважень не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Враховуючи наведене, вважаю, що оскільки спірні правовідносини випливають з житлових, цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у якому особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, тому такий не може бути розглянуто за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, вважаю за необхідне відмітити, що позивач вже звертався з аналогічним позовом до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2021, яка набрала законної сили, відмовлено у відкритті провадження у справі №286/724/21. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом до Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, віднесено до юрисдикції загальних судів, визначеного за правилами підсудності, встановленими положеннями Цивільного процесуального кодексу України.

Також роз`яснено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Підсумовуючи наведене, зважаючи на предмет спору у даній справі, вважаю, що у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії слід відмовити.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за її позовом до Міської ради, Департаменту житлового господарства про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Капинос