Рішення № 97968935, 30.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 рокуСправа № 160/2583/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0536 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 22.02.2021 представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Ковтун Євген Юрійович, звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А0536 про:

- визнання бездіяльності Військової частини А0536 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20.01.2018 по 28.02.2018 протиправною;

- визнання бездіяльності Військової частини А0536 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 років служби протиправною;

- визнання бездіяльності Військової частини А0536 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки протиправною;

- зобов`язання Військової частини А0536 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.01.2018 по 28.02.2018 зі встановленням базового місяця січень 2008 року;

- зобов`язання Військової частини А0536 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 років служби, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення з військової служби;

- зобов`язання Військової частини А0536 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.

2. Ухвалою суду від 01.03.2021 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті спору, витребувано від Військової частини А0536: довідку про грошове забезпечення позивача за період служби з 20.01.2018 по 29.08.2019; розрахунок сум, виплачених при звільненні позивача зі служби; письмові пояснення щодо невиплати спірних сум.

3. 08.04.2021 відповідач надав відзив на позов.

4. 09.04.2021 позивач надав відповідь на відзив.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

5. Позивач не надавав згоду на виключення зі списків особового складу до проведення усіх необхідних розрахунків.

6. В день звільнення з військової служби відповідач мав нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 років служби та грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 – 2019 роки.

7. Позивач не погодився із запереченнями відповідача про належну виплату одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 18005,77 грн, як обчислену за 11 років служби, оскільки грошове забезпечення за останній місяць перед звільненням складало 12060,23 грн, отже така допомога має бути обрахована як 6030,11 грн х 11 = 66333,21 грн.

8. Позивач просив позов задовольнити із посиланням на правові висновки Верховного Суду у постановах від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 22.07.2020 у справі № 400/3017/19, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17, від 23.10.2019 у справі № 825/1832/17, від 23.09.2020 у справі № 620/3282/18, від 24.09.2020 у справі № 806/2883/17, 19.07.2019 у справі № 240/4911/18.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

9. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив про відсутність підстав для стягнення індексації грошового забезпечення за період з 20.01.2018 по 28.02.2018, оскільки така виплата здійснюється у межах фінансових ресурсів на відповідний рік; механізм виплати таких сум у поточному році за минулі періоди відсутній; індексація грошового забезпечення не може вважатися складовою грошового забезпечення.

10. Підстави для нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2019 роки, відсутні, оскільки під час особливого періоду щорічні додаткові відпустки та деякі додаткові відпустки військовослужбовцям не надаються, їх використання за минулі роки після закінчення особливого періоду не передбачено. Додаткові відпустки, що не надавались, не вважаються такими, що не використані.

11. Відповідно до пункту 2 розділу ХХХІІ Порядку № 260, наказом командира ВЧ А0536 № 255 позивачу при звільненні з військової служби було виплачено грошову допомогу у разі звільнення у розмірі 50% за кожний повній календарний рік, за 11 років, у розмірі 18005,77 грн.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням від 11.07.2016 № 1/І/ІV/10 надано статус учасника бойових дій.

13. 25.10.2017 ОСОБА_1 видано дублікат посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

14. ОСОБА_1 з 20.01.2018 по 29.08.2019 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А0536.

15. Довідкою ВЧ А0536 від 29.03.2021 № 270 підтверджено, що протягом січня 2018 – листопада 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась у зв`язку із відсутністю видатків на вказані витрати, відповідно підстав для нарахування індексації грошового забезпечення не було. Нарахування індексації здійснено за період з грудня 2019 року по вересень 2019 року включно.

16. Довідкою ВЧ А0536 від 30.03.2021 № 277 підтверджено, що ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення згідно наказу від 29.08.2019:

- у вересні 2019 позивач отримав грошове забезпечення за серпень 2020 року у сумі 39706,52 грн:

- 3039,68 грн посадовий оклад;

- 757,74 грн оклад за військовим званням;

- 1332,60 грн надбавка за вислугу років;

- 3341,01 грн НОПС;

- 2897,19 грн премія;

- 6,67 грн індексація;

- 12438,50 грн грошова компенсація за 11 діб невикористаної щорічної відпустки за 2018 рік та грошову компенсацію за 20 діб невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік;

- у жовтні 2019 року позивач отримав грошову допомогу у разі звільнення в сумі 18005,77 грн.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

17. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

18. Відповідно до частини першої, другої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

19. Згідно із пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі – Закон № 3551-ХІІ) учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

20. Статтею 4 Закону України «Про відпустки» від 05.11.1996 № 504/96-ВР (далі – Закон № 504/96-ВР) передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

21. Відповідно до статті 16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

22. Згідно з пунктом 8 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі – Закон № 2011-ХІІ) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

23. У разі якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

24. Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

25. Відповідно до пункту 17 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

26. Згідно із пунктом 18 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

27. За визначенням статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII) особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

28. Стаття 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII (далі – Закон № 1932-XII) визначає особливий період, як період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

29. Відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

30. Відповідно до пункту 2 розділу І «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, в редакції на дату звільнення з військової служби у 2019 році (далі – Порядок № 260), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

31. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

32. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

33. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

34. Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 визначено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

35. Відповідно до пункту 3 розділу XXXI «Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби» Порядку № 260:

- у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки;

- іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

36. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення (пункт 5 розділу XXXI Порядку № 260).

37. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою (пункт 6 розділу XXXI Порядку № 260).

38. Згідно із пунктом 1 розділу XXXII «Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби» Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

39. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше (пункт 2 розділу XXXII Порядку № 260).

40. Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі – Закон № 1282-XII):

- індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;

- індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;

- поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

41. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення) (частина перша статті 2 Закону № 1282-XII).

42. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частина шоста статті 2 Закону № 1282-XII).

43. Згідно із статтею 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

44. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 282-XII).

45. Індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи (стаття 10 Закону № 1282-XII).

46. Спори, що виникають з питань індексації грошових доходів населення, вирішуються у судовому порядку (стаття 16 Закону № № 1282-XII).

47. Відповідно до частини другої статті 9 № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

48. Частиною третьою статті 3 Закону № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

49. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі – Порядок № 1078, в редакції до внесення змін від 24.02.2018, які набрали чинності з 01.03.2018).

50. Підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

51. Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (пункт 10-2 Порядку № 1078).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

щодо індексації грошового забезпечення за період з 20.01.2018 по 28.02.2018

52. Після 01.12.2015 до Порядку № 1078 внесено зміни та, зокрема, змінено редакцію пункту 10-2, згідно з яким змінилися правила індексації оплати праці (грошового забезпечення) для новоприйнятих працівників.

53. За новим правилом обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

54. На підставі пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

55. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

56. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

57. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.01.2008, було встановлено в тому числі схему посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

58. Тобто, базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача в даному випадку за період з 20.01.2018 по 28.02.2018 є січень 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 та якою було підвищено посадові оклади військовослужбовцям.

59. При цьому, підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

60. Згідно з абзацами 4-5 пункту 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

61. Матеріалами справи не підтверджено нарахування та виплата сум індексації грошового забезпечення позивачеві, у зв`язку із чим є обґрунтованими доводи про допущення протиправної бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення та зобов`язання нарахувати та виплатити зазначену індексацію за період з 20.01.2018 по 28.02.2018.

62. Доводи відповідача про не визначення Порядком № 1078 механізму виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди, відсутності фінансування та такі заходи, одержання телеграми Міністерства оборони України від 31.12.2015 № 248/3/9/1/1150 щодо не врахування Порядку № 1078 до окремого роз`яснення, суд не вважає такими, що свідчать про правомірність ненарахування та невиплати спірної індексації.

63. При цьому, застосовним місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) є січень 2008 року.

щодо одноразової грошової допомоги у разі звільнення

64. Позивач не погоджується із розміром одноразової грошової допомоги, яка виплачується військовослужбовцю у разі звільнення відповідно до пункту 2 розділу ХХХІІ Порядку № 260. Зазначив, що за останній місяць служби (вересень 2019) одержав 12063,23 грн, вважає що допомога має складати 66331,21 грн (6030,11 грн х 11 місяців).

65. Відповідав зазначив про належне нарахування та виплату такої допомоги за в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 років служби у розмірі 18005,77 грн. Розрахунок спірної допомоги відповідач не надав. Відомості про утримання військово збору із вказаної суми не надав.

66. Розмір місячного грошового забезпечення, з якого обчислено суму допомоги не визначено.

67. З матеріалів справи вбачається, що позивача звільнено зі служби та з 29.08.2019 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (які вислужили строк військової служби за контрактом) на підставі наказу від 29.08.2019 № 255, яким також вирішено виплатити грошову допомогу у разі звільнення у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік, за 11 років.

68. Згідно із довідкою відповідача від 29.03.2021 № 277 позивачу нараховано дохід у липні 2019 року у розмірі 12213,72 грн, у серпні 2019 року 12243,86 грн, у вересні 2019 року 11364,89 грн.

69. Довідкою відповідача від 30.03.2020 № 277 визначено, що у вересні 2019 позивач отримав грошове забезпечення за серпень 2019 року у сумі 39706,52 грн, які складаються із 3049,68 грн посадового окладу, 757,74 грн окладу за військовим званням, 1332,60 грн надбавки за вислугу років, 3341,01 грн НОПС, 2897,19 грн премії, 6,67 грн індексації, 12438,50 грн грошової компенсації за 11 діб невикористаної щорічної відпустки за 2018 рік та грошової компенсації за 20 діб невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік.

70. Порядком обчислення можна вирахувати, що грошова допомога у разі звільнення обчислена позивачеві виходячи грошового забезпечення у розмірі 3273,78 грн (18005,77 грн / 11 місяців х 2), що фактично є посадовим окладом та окладом за військове звання.

71. Поряд із цим, спірна одноразова грошова допомога обчислюється у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

72. Відповідно до пункту 2 розділу І Порядок № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

73. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

74. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

75. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

76. Таким чином, відповідач не підтвердив, а судом не встановлено обчислення розміру одноразової грошової допомоги у разі звільнення у відповідності до Порядку № 260.

77. З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 років служби, та належне обрання способу захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 років служби, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.

78. При оцінці розглянутих позовних вимог судом враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.04.2021 у справі № 620/561/20, від 28.04.2021 у справі № 810/488/18.

щодо грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій

79. Позивач оскаржує бездіяльність відповідача по ненарахуванню та невиплаті грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки.

80. Позивачу 10.08.2016 видано посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_2 , яке в подальшому вилучено та видано посвідчення серія НОМЕР_1 від 25.10.2017.

81. Вирішуючи спір в цій частині суд зазначає, що з 07.10.2016 позивача наказом від 07.10.2016 № 91 зараховано до особового списку Дніпропетровського районного військового комісаріату, наказом від 22.05.2017 № 31 позивача виключено зі списків особового складу військкомату у зв`язку із вибуттям до нового місця служби.

82. З 23.05.2017 по 19.01.2018 позивач проходив військову службу у ВЧ А2129, згідно із наказами від 23.05.2017 № 100, від 19.01.2018 № 13, був виключений з 19.01.2018 зі списків особового складу ВЧ у зв`язку із вибуттям до нового місця служби.

83. З 20.01.2018 по 29.08.2019 позивач проходив військову службу у ВЧ А0536, був зарахований до списків особового складу ВЧ А0536 з 20.01.2018 як такий, що прибув з ВЧ А2129.

84. Матеріалами справи підтверджується, що позивач проходив військову службу за контрактом, додаткову відпустку як учасник бойових дій за час служби не використовував.

85. Суд зазначає, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпуски.

86. Однак, Законом № 2011-XII не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набув за період проходження ним військової служби.

87. Водночас, у разі невикористання додаткової соціальної відпустки протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

88. Отже, припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток (відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону № 2011-XII у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті) є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо.

89. Між тим, обмеження щодо одного з двох способів реалізації такого права не впливає на суть цього права, яке гарантується пунктом 12 статті 12 Закону № 3551-XII, пунктом 8 статті 10-1 Закону № 2011-XII, статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР.

90. Крім того, відповідно до пункту 3 розділу XXXI Порядку № 260, у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

91. Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

92. Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ.

93. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що при звільненні з військової служби позивач мав право на отримання грошової компенсації за невикористану ним у 2016-2019 роках додаткову відпустку як учасник бойових дій, передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

94. При ухваленні рішення судом, відповідно до частини третьої статті 291 КАС України, враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 16.05.2019 за результатами розгляду зразкової справи № 620/4218/18.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

95. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, із урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.

96. У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

97. Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

98. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Військової частини А0536 (код ЄДРПОУ 26615064; Військове містечко № 1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93412) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

99. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0536 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 :

- індексації грошового забезпечення за період з 20.01.2018 по 28.02.2018;

- одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 років служби протиправною;

- грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки.

100. Зобов`язати Військову частину А0536 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 :

- індексацію грошового забезпечення за період з 20.01.2018 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексації січень 2008 року;

- одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 років служби, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення з військової служби, із урахуванням проведених платежів;

- грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.

101. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя І.О. Верба