Рішення № 97968913, 29.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Справа № 160/7999/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суми недоотриманої пенсії після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на які визнано рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №201/5255/20 від 20.08.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму недоотриманої пенсії в розмірі 76 825,89 грн. після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на які визнано Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/5255/20 від 20.08.2020 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на підставі додаткового рішення у справі №201/5255/20 було вирішено стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії у розмірі 76825,89 грн. 29.03.2021 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про отримання недоотриманої суми пенсії після смерті батька ОСОБА_2 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Листом від 06.04.2021 року №0400-010505-8/49598 відповідач відмовив у виплаті суми недоотриманої пенсії. Позивач не погоджується з такою відмовою та зазначає, що відповідач після отримання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2020 року у справі №201/5255/20, за яким ОСОБА_1 набула право власності на успадковане майно у вигляді недоотриманої пенсії, повинен був здійснити виплату недоотриманої пенсії за період з вересня 2014 року по листопад 2018 року у розмірі 76825,89 грн. позивачу, як спадкоємцю першої черги за законом за померлим батьком.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/7999/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

08.06.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2020 року та додатковим рішенням від 04.12.2020 року у справі №201/5255/20 на Головне управління не покладено зобов`язань щодо вчинення будь-яких дій, натомість передбачені примусові дії відносно Головного управління щодо стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії. Позивач пред`явив до виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2020 року та додаткове рішення від 04.12.2020 року у справі №201/5255/20 до неналежного органу влади.

Суд зазначає, що розгляд справи мав відбутись протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, проте у зв`язку з перебуванням судді Віхрової В.С. у щорічній відпустці, розгляд справи здійснено в перший робочий день судді 29.06.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 23.10.2018 року №4535, є спадкоємцем першої черги за померлим батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 65 років, про що 05.02.2019 року складено актовий запис №187 та підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_3 , відповідно до якого в розділі «Батько» зазначено особу - ОСОБА_2 та в розділі «Мати» ОСОБА_3 .

Після смерті батька позивача відкрилась спадщина на недоотриману пенсію за період з липня по грудень 2014 року - (6 місяців) та по листопад 2018 року.

ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Першої Павлоградської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, за якою відкрита спадкова справа.

Однак, нотаріусом було відмовлено, оскільки з наданої позивачем інформації, померлий батько не був взятий на облік, як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та був до смерті зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 .

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2020 року у справі №201/5255/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (третя особа - Перша Павлоградська державна нотаріальна контора) про визнання спадкоємцем першої черги, визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом – задоволено:

- визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька – ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на недоотриману пенсію останнього за період з вересня 2014 року по листопад 2018 року в сумі 76 825,89 грн. (сімдесят шість тисяч вісімсот двадцять п`ять гривень 89 коп.);

- вирішено питання судових витрат.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2020 року у справі №201/5255/20 набрало законної сили 18.09.2020 року згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень.

16.10.2020 року позивач звернулась до Павлоградського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про отримання недоотриманої пенсії після смерті гр. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис №187 від 05.02.2019 року).

Листом №0400-0517-8/99786 від 23.10.2020 року відділ з питань виплати пенсій №15 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовив позивачу у задоволенні заяви, з посиланням на те, що в рішенні суду відсутні зобов`язання щодо вчинення органами Пенсійного фонду України певних дій стосовно виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_4

25.11.2020 року позивач подала до суду заяву, в якій просила прийняти додаткове рішення по справі №201/5255/20, зазначивши про стягнення з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії в сумі 76 825, 89 грн. за період з вересня 2014 року по листопад 2018 року, у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

04.12.2020 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було винесено додаткове рішення у справі №201/5255/20, яким заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (третя особа - Перша Павлоградська державна нотаріальна контора) про визнання спадкоємцем першої черги, права власності на недоотриману суму пенсії в порядку спадкування – задоволено; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії в сумі 76 825,89 грн. за період з вересня 2014 року по листопад 2018 року, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2020 року у справі №201/5255/20 набрало законної сили 05.01.2021 року згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень.

29.03.2021 року позивач звернулась до відділу обслуговування громадян №23 (сервісний центр) управління в Дніпропетровській області із заявою про отримання недоотриманої пенсії після смерті гр. ОСОБА_2 на підставі рішень Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2020 року та від 04.12.2020 року у справі №201/5255/20.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.04.2021 року №0400-010505-8/49598 позивачу було відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії після смерті гр. ОСОБА_2 з посиланням на те, що механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників регулюється Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 року.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у виплаті недоотриманої пенсії після смерті гр. ОСОБА_2 , позивач звернулась до суду з цим позовом.

При вирішені спору суд виходить з того, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно зі ст. 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону №1058-ІV, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ст. 52 Закону №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Вищевказана норма закону кореспондується зі статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991, згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Пунктом 2.26 Порядку № 22-1 визначено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.

Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення» в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Суд зазначає, що питання прийняття спадщини ОСОБА_1 у вигляді недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з вересня 2014 року по листопад 2018 року в сумі 76 825,89 грн. було вирішено в судовому порядку в межах справи №201/5255/20.

Так, зокрема, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2020 року у справі №201/5255/20 визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька – ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на недоотриману пенсію останнього за період з вересня 2014 року по листопад 2018 року в сумі 76 825,89 грн.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2020 року у справі №201/5255/20 стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії в сумі 76 825,89 грн. за період з вересня 2014 року по листопад 2018 року, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Станом на день розгляду цієї справи є таке, що набрало законної сили додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2020 року у справі №201/5255/20 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії в сумі 76 825,89 грн. за період з вересня 2014 року по листопад 2018 року, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Звертаючись з цією позовною заявою до суду, позивач зазначає про протиправність дій відповідача, що виразились у відмові виплатити їй недоотриману пенсію після смерті гр. ОСОБА_2 , викладену в листі від 06.04.2021 року №0400-010505-8/49598 на її звернення від 29.03.2021 року.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання рішення суду чи судового наказу в цивільній справі здійснюється відповідно до ст. 431-446 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких ухвалені рішення та додаткове рішення Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська у справі №201/5255/20, Закону “Про виконавче провадження”, Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінетом Міністрів України №845 від 03.08.2011 року.

Відповідно до ч.1 ст. 431 Цивільного процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 3 ст. 431 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерства соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до статті 73 Закону України від 09.07.2003 №1058-VI “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду

використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників передбачений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та регулюється Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінетом Міністрів України №845 від 03.08.2011 року (надалі- Порядок №845).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку №845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 6 Порядку №845 визначено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Виконавчі документи пред`являються до виконання у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що з метою виконання додаткового рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2020 року у справі №201/5255/20 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії в сумі 76 825,89 грн. за період з вересня 2014 року по листопад 2018 року, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачу необхідно дотримуватись встановленої законодавством процедури виконання рішення суду.

Відповідна процедура передбачає отримання ОСОБА_1 у Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська виконавчого листа про стягнення коштів у справі №201/5255/20 та пред`явлення його до виконання до відповідного органу казначейської служби.

Судом не встановлено, що позивачем вживались передбачені законодавством дії для виконання додаткового рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2020 року у справі №201/5255/20.

Звернення із заявою про виплату недоотриманої пенсії після смерті гр. ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, свідчить про намагання позивача вирішити спір в позасудовому порядку, однак вчинені дії не призвели до очікуваного позивачем результату.

Проте, адміністративний суд позбавлений можливості надати правову оцінку діям Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті недоотриманої пенсії після смерті гр. ОСОБА_2 , викладеній в листі від 06.04.2021 року №0400-010505-8/49598, оскільки належність ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після смерті гр. ОСОБА_2 встановлена в судовому порядку в межах цивільної справи №201/5255/20.

Як наслідок і питання виплати (шляхом стягнення в примусовому порядку) вже було вирішено Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська в межах цивільної справи №201/5255/20.

Повторне зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити недоотриману пенсію після смерті гр. ОСОБА_2 ОСОБА_1 може призвести до подвійного стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області однієї і тієї ж суми пенсії на підставі різних виконавчих документів, що є неприпустимим та не відповідає засадам судочинства.

Метою судочинства є відновлення порушених прав позивача, яке відбулось з прийняттям Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська рішення від 20.08.2020 року та додаткового рішення від 04.12.2020 року у справі №201/5255/20.

Обрання позивачем неналежного способу виконання рішень Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська не надає позивачу права повторного звернення з вимогами щодо стягнення (виплати) тієї ж самої суми недоотриманої пенсії після смерті гр. ОСОБА_2 до суду.

Відтак, суд приходить до висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту та відновлення прав.

При цьому неправильно обраний спосіб захисту порушеного права не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви чи залишення її без руху, а в певних випадках за таких обставин може бути відмовлено в позові.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд України у постанові від 24.05.2017 року в справі № 6-951цс16, з якої вбачається, що власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Додатково, суд звертає увагу, що підставою для відмови у задоволенні позову є не відсутність права позивача на отримання та виплату недоотриманої пенсії після смерті гр. ОСОБА_2 , а неналежно обраний спосіб правового захисту.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 , код РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова