Ухвала суду № 97968815, 29.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

29 червня 2021 р.Справа №160/4862/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/4862/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аврора 17", Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Моноліт-СОВ", Громадська організація «Українське товариство охорони пам`яток історії та культури» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/4862/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аврора 17", Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Моноліт-СОВ", Громадська організація «Українське товариство охорони пам`яток історії та культури» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

17.05.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить:

- заборонити Товариству обмеженою відповідальністю «Аврора 17» та Товариству обмеженою відповідальністю ВПК «МОНОЛІТ – СОВ», підрядним та субпідрядним організаціям, іншим особам, проведення будь-яких підготовчих та будівельних робіт на території, яка відноситься до історичного ареалу «Центральний» м. Дніпра, за адресою: вулиця Челюскіна, 10 м. Дніпро, кадастрові номери 1210100000:02:413:0108, 1210100000:02:413:0098.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову (з урахуванням додаткових пояснень від 04.06.2021 року) зазначено, що на території, яка відноситься до історичного ареалу «Центральний» міста Дніпра за адресою: м. Дніпро, вулиця Челюскіна, 10, кадастрові номери 1210100000:02:413:0108, 1210100000:02:413:0098, розпочалося будівництво бізнес центру з офісними приміщеннями.

Земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:02:413:0098, площею 0,0710 га, на підставі договору купівлі – продажу від 11.02.2020 року, належить на підставі приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Аврора 17», що є замовником будівництва.

Позивач зазначає, що 23.03.2021 року ним отримано відповідь Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, у якій зазначено, що за п.п. 14, 17 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» погодження програм та проектів в межах історичних ареалів, та надання дозволів на проведення робіт в межах історичних ареалів належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, а саме Міністерства культури та інформаційної політики України.

Також позивач звертає увагу на те, що у відповіді Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради також зазначено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастрові номери 1210100000:02:413:0108, 1210100000:02:413:0098, розташована в межах історичного ареалу «Центральний», затвердженого наказом Міністерства культури, молоді та спорту України від 03.02.2020 року № 478 «Про затвердження меж та режимів використання історичних ареалів м. Дніпра»., що 24.03.2021 року ним направлена скарга до Міністерства культури та інформаційної політики України з вимогою вжити заходи реагування щодо державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини під час виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , кадастрові номери 1210100000:02:413:0108, 1210100000:02:413:0098.

Також зазначає, що Міністерством надано відповідь, у якій зазначено, що погоджень проектної документації та дозволів на проведення будь-яких робіт за вказаною адресою не надавалося. Міністерство звернулось до Дніпропетровської обласної державної адміністрації з проханням доручити відповідним структурним підрозділам провести обстеження земельної ділянки. Після отримання офіційної відповіді, у разі наявності підстав, буде прийнято відповідне управлінське рішення.

На думку позивача, в порушення п.п. 14, 17 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» проводяться будівельні роботи по АДРЕСА_1 , кадастрові номери 1210100000:02:413:0108, 1210100000:02:413:0098, без погодження з Міністерством культури та інформаційної політики.

Отже, як стверджує позивач, через бездіяльність Міністерства культури та інформаційної політики України на території, яка відноситься до історичного ареалу «Центральний» міста Дніпра, за адресою: вул. Челюскіна, 10, м. Дніпро, кадастрові номери 1210100000:02:413:0108, 1210100000:02:413:0098 розпочалося незаконне будівництво та відбувається руйнування історико-культурній спадщині міста та порушуються права та законні інтереси як заявника так і мешканців міста Дніпра. Існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, є необхідність задовольнити заяву про забезпечення позову.

Також позивач наполягає, що станом на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову, продовжується руйнування історичної спадщини міста, що свідчить про неспроможність вищого органу охорони культурної спадщини виконати свій обов`язок по охороні історичної частини міста від явного порушення чинного законодавства.

Після закінчення незаконного будівництва, можливе рішення суду про задоволення позову у цій справі, буде неможливо виконати, а тому необхідно зупинити незаконні дії.

19.05.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора 17" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, у яких він заперечує проти задоволення заяви про забезпечення позову та просить суд відмовити у її задоволенні.

В обґрунтування заперечень зазначено, що предметом спору у справі є визнання протиправною бездіяльності Міністерства культури та інформаційної політики України у нездійсненні покладених на даний суб`єкт владних повноважень державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини під час виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , кадастрові номери 1210100000:02:413:0108, 1210100000:02:413:0098 та зобов`язання Міністерства культури та інформаційної політики України здійснити заходи з державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини під час виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва за адресом: АДРЕСА_1 , кадастрові номери 1210100000:02:413:0108, 1210100000:02:413:0098, що не відповідає вимогам ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник третьої особи стверджує, що предметом спору є саме бездіяльність Міністерства культури та інформаційної політики України, а не вирішення питання щодо здійснення будівництва третіми особами, такий спосіб забезпечення не відповідає вимогам чинного законодавства.

21.05.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ - СОВ" надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви та відзиву на позовну заяву, у яких також зазначає, що заперечує проти задоволення заяви про забезпечення позову та просить відмовити у її задоволенні.

В обґрунтування заперечень проти заяви про забезпечення позову зазначено, що у позивача відсутні підстави стверджувати про очевидну протиправність рішення суб`єкта владних повноважень та порушення ним прав або інтересів позивача, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Також зазначає, що позивачем не надано належних доказів в розумінні ст. ст. 77, 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року заяву призначено до судового розгляду на 25.05.2021 року о 12:10.

25.05.2021 року розгляд заяви про забезпечення позову відкладено до 08.06.2021 року до 12:30.

08.06.2021 року розгляд заяви про забезпечення позову відкладено до 22.06.2021 року до 12:10.

22.06.2021 року розгляд заяви про забезпечення позову знято з розгляду та відкладено до 29.06.2021 року до 10:50.

У судове засідання 22.06.2021 року з`явились позивач та представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора 17".

Позивач підтримав заяву про забезпечення повністю та просив її задовольнити.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора 17" проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечував та просив відмовити у її задоволенні.

У судовому засіданні 22.06.2021 року суд на місці ухвалив подальший розгляд заяви про забезпечення позову здійснювати в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову по суті, суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову судом надається оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.

Згідно з ч. 5 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що такий спосіб забезпечення не відповідає предмету позову в розумінні ч. ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного та з огляду на те, що такий спосіб забезпечення не відповідає предмету спору, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому суд робить висновок про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/4862/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аврора 17", Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Моноліт-СОВ", Громадська організація «Українське товариство охорони пам`яток історії та культури» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський